Рішення № 137587652, 22.06.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/671/26

Провадження № 2/439/626/26

22 червня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря

судового засідання: Ковальчук Н.І.,

позивач: ТзОВ «Споживчий центр»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТзОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Споживчий центр» заборгованість за договором позики за № 12.08.2025-100002408 від 12 серпня 2025 року в розмірі 27 200 (двадцять сім тисяч двісті) гривень.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що 12 серпня 2025 року між ОСОБА_1 , як боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» як кредитором було укладено договір позики за № 12.08.2025-100002408, відповідно до якого боржник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов`язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов`язанням.

Позивач мотивує, що взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 27 200 (двадцять сім тисяч двісті) гривень, з яких: 8 000 (вісім тисяч) гривень заборгованості за тілом кредиту, 11 200 (одинадцять тисяч двісті) гривень заборгованості за відсотками та 8 000 (вісім тисяч)гривень - неустойка.

Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором за № 12.08.2025-100002408 від 12 серпня 2025 року, та судові витрати по справі.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

17 квітня 2025 року відкрито провадження у справі.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.

Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив. Від представника позивача: Медведєвої Н.О. надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити останні.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Однак 15 червня 2026 року від нього надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначив, що позов визнає частково, щодо повернення тіла кредиту, однак не згідний з нарахованими відсотками та неустойкою. Просив суд перевірити правомірність нарахування позичальником відсотків за користування кредитними коштами та нарахування неустойки.

За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що 12 серпня 2025 року між ОСОБА_1 , як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», як позикодавцем було укладено договір про надання споживчого кредиту за № 12.08.2025-100002408, відповідно до якого боржник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Так, відповідно до умов договору, а саме позичальнику надається Кредит на наступних умовах: п 1. Дата надання/видачі кредиту 12/08/2025; 2. сума кредиту: 8000 грн. 00 коп. 3. строк, на який надається кредит - 161 день з дати його надання 4. дата повернення (виплати) кредиту 29.12.2025; 6. Процентна ставка -1 % за день користування кредитними коштами, 7. Комісія за видачу кредиту 20 % від суми кредиту., п. 15. За кожен день невиконання/неналежного виконання у умов договору нараховується неустойка 80 гривень, що підтверджується наданою суду на дослідження копією договору від 12 серпня 2025 року та паспортом до кредитного договору.

Окрім цього, позивачем надано суду на дослідження розрахунки заборгованості та виписка з особового рахунку за договором про надання споживчого кредиту за номером: 12.08.2025-100002408 від 12 серпня 2025 року, надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», станом на 17 березня 2026 року, згідно яких заборгованість складає 27 200 (двадцять сім тисяч двісті) гривень, з яких: 8 000 (вісім тисяч) гривень заборгованості за тілом кредиту, 11 200 (одинадцять тисяч двісті) гривень заборгованості за відсотками та 8 000 (вісім тисяч)гривень - неустойка.

Мотиви суду.

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Доказами встановлено, що між ОСОБА_1 , як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», як позикодавцем було укладено договір про надання споживчого кредиту за номером № 12.08.2025-100002408 від 12 серпня 2025 року.

Позикодавцем було надано позичальнику кредитні кошти в розмірі 8 000 гривень. строком на 161 день.

Разом із цим, позичальник: ОСОБА_1 погодився із істотними умовами такого договору, про що свідчить проставлений ним електронний підпис.

Проте, остання належним чином своє зобов`язання в повному обсязі не виконав та станом на 17 березня 2026 року допустив заборгованість за кредитним договором за номером: № 12.08.2025-100002408 від 12 серпня 2025 року.

Отже загальна заборгованість ОСОБА_1 перед позичальником складає 19 200(дев`ятнадцять тисяч двісті) гривень, з них 8 000 (вісім тисяч) гривень заборгованості за тілом кредиту, 11 200 (одинадцять тисяч двісті) гривень заборгованості за відсотками.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Споживчий центр», щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитними, оскільки дана заборгованість підтверджується належними доказами.

2. Щодо стягнення штрафу.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 неустойку, яка згідно розрахунку заборгованості складає 8 000 гривень.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦПК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

А тому, відповідач повинен бути звільнений від сплати на користь позивача неустойки. Отже позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Судом встановлено, що позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК « Споживчий центр» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві)гривні 40 копійок (а.с. 1).

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, ціна позову становила 27 200 (двадцять сім тисяч двісті) гривень, судом задоволено позов у розмірі 19 200(дев`ятнадцять тисяч двісті) гривень, що складає 70,59%, тому суд вважає, що з відповідача: ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на рахунок позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Споживчий центр», саме пропорційно до частини задоволених вимог, у сумі 1 879 (однак тисяча вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 39 копійок.

Керуючись статтями 81, 133, 141, 158, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги позовом ТзОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Споживчий центр» заборгованість за договором кредиту № 12.08.2025-100002408 від 12 серпня 2025 року в розмірі 19 200(дев`ятнадцять тисяч двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Споживчий центр» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 879 (однак тисяча вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 39 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ТзОВ «Споживчий центр», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Саксаганського, 133-А код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Б.М. Петейчук