Рішення № 137586651, 18.06.2026, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/370/26

Провадження № 2/626/585/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18.06.2026 року м.Берестин Берестинський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Рибальченко І.Г.

за участю секретаря Скачко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами: № 5345005 в сумі 36140,00 грн., №8763020- 61000,00 грн. Також позивач просив вирішити питання судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.02.2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8763020. Договір укладено в електронній формі. Згідно умов договору відповідачу було надано кредитні кошти зі сплатою ним процентів за користування кредитом. Свої зобов`язання відповідач виконав не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 61000,00 грн.

17.10.2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "ЄАПБ"було укладено договір факторингу №17102025, у відповідності до умов якого, ТОВ "Авентус Україна" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ"приймає належні ТОВ "Авентус Україна" Права Вимоги до Боржників, вказаним у Реєстрі боржників, зокрема і до відповідача.

Відповідно до Реєстру боржників №1 до Договору факторингу, ТОВ "ФК "ЄАПБ"набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 61000,00 грн., з яких: 23000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 26500,00 грн. - заборгованість за відсотками; 11500,00 грн.- сума заборгованості за пенею, штрафами.

Крім того, 26.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5345005.

25.09.2025 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ"Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 25092025, відповідно до якого ТОВ "Лінеура Україна" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Лінеура Україна" Права Вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру боржників від 25.09.2025 до Договору факторингу № 25092025 від 25.09.2025 р., ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 36140 грн. 00 коп. з яких: 10000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20140,00 грн.- сума заборгованості за процентами, 5000,00 грн.- сума заборгованості за штрафами, 1000,00 грн.- сума заборгованості за комісією.

Оскільки, станом на день пред`явлення даного позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань згідно з кредитними договором, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, справу просив розглядати без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення. Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за місцем реєстрації та відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав.

За таких обставин суд вважає за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Так, 13.02.2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 8763020, відповідно до п.п.1.2.-1.4 якого товариство надає споживачу кредит у гривні на суму 18000,00 грн строком на 364 дні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором .

Згідно п.1.5. Договору про надання споживчого кредиту № 8763020 від 13.02.2025 року, тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день, знижена процентна ставка 0,95 % в день.

Підписавши 13.02.2025 року паспорт споживчого кредиту відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування .

Також відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором SS6372 було підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит .

15.02.2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 підписали додаткову угоду до договору №8763020 про надання споживчого кредиту від 13.02.2025 року, якою домовились збільшити суму кредиту на 5000,00 грн., в зв`язку з чим сума кредитування склала 23000,00 грн.

17.02.2025 між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" (укладено Договір факторингу № 17022025 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ "Авентус Україна" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Авентус Україна" Права Вимоги до Боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядженні Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання) зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору (АКТ прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу додається).

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 17.10.2025 до Договору факторингу № 17102025 від 17.10.2025 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 61000,00 грн., з яких:

- 23000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 26500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 11500,00 грн.- сума заборгованості за пенею, штрафами.

Також, 26.02.2022 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 5345005.

Відповідно до п. 1.2 за цим Договором Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає 10000,00 грн.

Пунктом 1.3 даного Договору встановлено, що кредит надається строком на 360 днів.

Пунктом 1.4 встановлено, що за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству стандартну проценту ставку, яка становить 0,95% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п.п. 1.5, 1.6 орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 3141,8400 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 45200,00 грн.

25.09.2025 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 25092025, відповідно до умов якого ТОВ "Лінеура Україна" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Лінеура Україна" Права Вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №1, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 25.09.2025 до Договору факторингу № 25092025 від 25.09.2025 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 36140 грн. 00 коп. з яких: 10000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20140,00 грн.- сума заборгованості за процентами, 5000,00 грн.- сума заборгованості за штрафами, 1000,00 грн.- сума заборгованості за комісією.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом, 13.02.2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8763020.

17.10.2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК "ЄАПБ"було укладено договір факторингу №17102025, у відповідності до умов якого, ТОВ "Авентус Україна" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ"приймає належні ТОВ "Авентус Україна" Права Вимоги до Боржників, вказаним у Реєстрі боржників, зокрема і до відповідача.

Відповідно до Реєстру боржників №1 до Договору факторингу, ТОВ "ФК "ЄАПБ"набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 61000,00 грн., з яких: 23000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 26500,00 грн. - заборгованість за відсотками; 11500,00 грн.- сума заборгованості за пенею, штрафами.

Крім того, 26.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5345005.

25.09.2025 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ"Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 25092025, відповідно до якого ТОВ "Лінеура Україна" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Лінеура Україна" Права Вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру боржників від 25.09.2025 до Договору факторингу № 25092025 від 25.09.2025 р., ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 36140 грн. 00 коп. з яких: 10000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 20140,00 грн.- сума заборгованості за процентами, 5000,00 грн.- сума заборгованості за штрафами, 1000,00 грн.- сума заборгованості за комісією.

Однак суд не погоджується з вказаними нарахуваннями і вважає за необхідне позовні вимоги ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення" задовольнити частково, зокрема стягнути заборгованість в сумі 79640,00 грн., що складається з тіла кредиту- 33000,00 грн. та відсотків- 46640,00 грн. .

З нарахованою позивачем сумою заборгованості за пенею, штрафами у розмірі 5000,00 грн., та 11500,00 грн., суд не погоджується, оскільки відповідно до Указу Президента України за № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було в подальшому неодноразово пролонговано відповідними Указом Президента України по теперішній час.

Відповідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, в задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею/неустойкою, штрафом у розмірі 16500,00 грн. слід відмовити.

Крім того, суд не може погодитися з законністю нарахування та стягнення комісії в сумі 1000,00 грн. виходячи з наступного.

Так, умовами п.1.4 кредитного договору №5345005 передбачено, що комісія за надання кредиту складає 1000,00 грн..

У постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі за № 343/557/15-ц зроблено висновок: "Так, за змістом частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Крім того, згідно з абзацами 2, 3 частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно зі ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною третьою вищезазначеної статті передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16 послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

З цих підстав слід відмовити у задоволені вимоги про стягнення з ОСОБА_1 комісії за договором №5345005 в розмірі 1000,00 грн., оскільки надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 5345005 від 26.02.2025 року в розмірі 30140 (тридцять тисяч сто сорок) гривень 00 коп., за договором №8763020 від 13.02.2025 року в розмірі 49500 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 коп., а всього стягнути 79640 (сімдесят дев`ять тисяч шістсот сорок) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 35625014) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2728 (дві тисячі сімсот двадцять вісім) гривень 45 коп.

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Берестинським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Берестинського районного суду І.Г.Рибальченко