Ухвала суду № 137585872, 05.06.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1777/26

Провадження № 1-кс/0203/3698/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

заявника (цивільного позивача) ОСОБА_3 ,

представника заявника (цивільного позивача) адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання представника заявника (цивільного позивача) ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №12025042150001331 від 21.10.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 162 КК України,

встановив:

05.06.2026 року до Центрального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання представника заявника (цивільного позивача) ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №12025042150001331 від 21.10.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 162 КК України, в якому заявник (цивільний позивач) просить суд:

- накласти арешт, з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні №12025042150001331, на:

- земельну ділянку, яка належить ОСОБА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1361819912232, номер запису про права власності: 22519062, площею 0,8903 га, що знаходиться у Дніпропетровській області, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаною земельною ділянкою;

- грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , відкритих в АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ: 00034015, МФО: 305482, шляхом заборони користування, розпорядження.

В обґрунтування клопотання представник заявника зазначив, що внаслідок скоєного кримінального правопорушення відносно позивачки відповідачем, який є її чоловіком, позивачці було завдано значної моральної шкоди, яка виявилась у фізичному болю та тривалому розладі здоров`я, глибоких емоційних та душевних стражданнях, почутті приниження гідності, образи, зради та знущання, нервових розладах, тривозі, страху за життя та здоров`я, порушенні сну, необхідності проходження тривалого лікування та участі у численних слідчих діях, тимчасовій втраті соціальних зв`язків та можливості вести звичний спосіб життя. Це все призвело до порушення звичайних життєвих зв`язків та звичок позивачки, позбавило її можливості вести активний спосіб життя. У кримінальному провадженні заявлено цивільний позов у розмірі 500 000,00 грн.

Представник заявника зазначив, що відповідно до витягу №5005913473285, у власності відповідача (підозрюваного) мається земельна ділянка, реєстраційний номер 1361819912232, площею 0,8903 га, що знаходиться у Дніпропетровській області. Орієнтовна вартість земельної ділянки, відповідно до інформації з офіційних сайтів «OLX», «Dom.ria.com» становить 40 000 60 000 грн. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_5 є власником (користувачем) банківського рахунку в АТ «Ощадбанк», код банку: 305482, що підтверджується відповідними документами, а саме: платіжна картка № НОМЕР_2 (Visa), дійсна до 02/2025, видана на ім`я ОСОБА_6 ; поточний рахунок, який відкрито у ТВБВ №10003/0633 ОПЧ м. Дніпро, АТ «Ощадбанк» - поточний рахунок № НОМЕР_3 , рахунок установи уповноваженого банку в ТВБВ №10003/0633 ОПЧ м. Дніпро, вул. Комбрига Петрова, 2, код банку 305482, код ЄДРПОУ: 09305480; ідентифікаційні дані підозрюваного повністю підтверджені: паспорт громадянина України, серії НОМЕР_4 , виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 30.01.2007 року, РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Також за твердження представника заявника, є підстави вважати, що підозрюваний вчинить дії, спрямовані на відчуження майна: повне невизнання інкримінованої йому підозри, активне ухилення від відповідальності, наявність конфліктних відносин, бо підозрюваний користувався кредитною карткою позивачки та відмовляється повертати борг. Накладення арешту є співмірним та необхідним заходом забезпечення кримінального провадження.

З огляду на викладене, заявник (цивільний позивач) звернулась до суду з клопотанням про арешт майна з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до протоколу судової справи раніше визначеному складу суду від 27.05.2026 року, судову справу №203/1777/26, провадження №1-кс/0203/3698/2026, було розподілено головуючому судді ОСОБА_1 та передано канцелярією суду, прийнято до провадження 04.06.2026 року.

Судове засідання з розгляду клопотання було призначене судом на 05.06.2026 року о 15:00 годині, в яке з`явились заявник (цивільний позивач) та її представник, які брали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою слідчого судді від 05.06.2026 року із занесенням до журналу судового засідання було задоволено клопотання заявника та її представника та дозволено заявнику та її представнику брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів відеоконференцзв`язку Easycon поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні сторона заявника (цивільного позивача) підтримала вимоги клопотання про арешт майна у повному обсязі, просила суд його задовольнити, підстави звернення до суду з клопотанням представник заявника пояснив таким чином, як про це викладено у клопотанні. Представник заявника також пояснив, що заявник має статус цивільного позивача у кримінальному провадженні №12025042150001331, а підозрюваний ОСОБА_5 ухиляється від сприяння досудовому розслідуванню та суду. Мета арешту майна підозрюваного це забезпечити цивільний позов на суму 500 000,00 грн та витрати на правничу допомогу. При цьому представник заявника вказав, що наразі йому невідома сума грошових коштів, наявна на рахунках підозрюваного, але відомо, що у підозрюваного є один рахунок, про який вказано у мотивувальній частині клопотання.

05.06.2026 року слідчий подала до суду свої письмові доводи щодо клопотання цивільного позивача про арешт майна, в якому просить суд задовольнити клопотання для забезпечення цивільного позову. Сторона обвинувачення обґрунтовує необхідність накладення арешту на вилучені речі необхідністю запобігання їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та їх збереження у первісному вигляді з метою можливої конфіскації. Так, за твердженнями слідчої, є підстави для можливої конфіскації майна, тому на вказане у клопотанні майно слід накласти арешт.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення заявника та її представника, вивчивши їх доводи, викладені в клопотанні, та доводи слідчого, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що у провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, перебуває кримінальне провадження №12025042150001331 від 21.10.2025 року за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 162 КК України.

11.05.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, у кримінальному провадженні №12025042150001331 від 21.10.2025 року.

18.05.2026 року представник заявника підготував позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, котра завдана кримінальним правопорушенням, до Шевченківського районного суду міста Дніпра через Слідчого ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, в якій вказав: позивач: ОСОБА_3 , представник позивача: адвокат ОСОБА_4 , відповідач: ОСОБА_5 , ціна позову: 500 000 грн 00 коп., в якому позивач просить суд:

- у разі постановлення обвинувального вироку суду за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12025042150001331 за обвинуваченням ОСОБА_5 , стягнути із ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 :

- моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 500 000,00 грн;

- витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку із розглядом справи.

Клопотанням від 19.05.2026 року в порядку ст. 220 КПК України, представник заявника просив слідчого долучити до матеріалів кримінального провадження №12025042150001331 цивільний позов із додатками (для суду) на 42 арк., цивільний позов із додатками (для цивільного відповідача) на 41 арк.

На підтвердження того, що у підозрюваного ОСОБА_5 (цивільного відповідача) в наявності є банківські рахунки представник заявника надав суду копії заяви на виплату пенсії або грошової допомоги від 13.03.2020 року, банківської платіжної картки № НОМЕР_2 (Visa), дійсна до 02/2025, видана на ім`я ОСОБА_6 , заяви про приєднання від ОСОБА_5 , а на підтвердження перебування у його власності земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1361819912232, номер запису про права власності: 22519062, площею 0,8903 га, що знаходиться у Дніпропетровській області, інформацію, сформовану за допомогою «Реєстр нерухомості» від 20.05.2026 року, з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1361819912232, дата реєстрації: 26.09.2017 року, номер запису про права власності: 22519062, площею 0,8903 га, що знаходиться у Дніпропетровській області. Також за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка сільськогосподарського призначення на підставі договору оренди землі від 15.08.2022 року №011020082, передана в оренду на 15 років, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Дружба», орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Дружба», код ЄДРПОУ: 03741984, орендодавець: ОСОБА_5 , земельна ділянка сільськогосподарського призначення; дата укладення договору: 15.08.2022 року, строк: 15 (п`ятнадцять) років, дата закінчення: 15.08.2037 року.

На підтвердження розміру вартості земельної ділянки, яка належить ОСОБА_5 , представник заявника долучив роздруківки із Інтернет-сайтів з відображенням вартості подібних земельних ділянок (а.с. 21 та зворотний бік а.с. 21).

Суд зазначає, що відповідно до абзацу першого частини 1, частин 2, 10 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень частин 6, 8 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до положень пунктів 4, 5, 6 частини 2 статті 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Аналіз викладеного вище вказує, що сторона заявника (цивільного позивача) жодним чином не довела наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні та не обґрунтувала належним чином клопотання про арешт майна підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні. Суд бере до уваги те, що заявник (цивільний позивач) не довела належними та допустимими доказами наявності у підозрюваного (цивільного відповідача) банківських рахунків та грошових коштів, що на них знаходяться, їх розмір, співмірозмірність вартості майна з ціною цивільного позову.

Крім того, суд враховує те, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_5 , є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та перебуває в довгостроковій оренді строком на 15 (п`ятнадцять) років у ТОВ Агрофірми «Дружба», код ЄДРПОУ: 03741984, орендодавець: ОСОБА_5 , тобто до 15.08.2037 року. Тому суд з дотриманням принципів розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, з урахуванням наслідків арешту майна для підозрюваного та третіх осіб, зокрема, орендаря земельної ділянки ТОВ Агрофірми «Дружба», дійшов висновку про необґрунтованість клопотання цивільного позивача про арешт майна у кримінальному провадженні.

Водночас суд зазначає, що КПК України передбачено, зокрема, що у разі задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше (ч. 6 ст. 170 КПК України).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання представника заявника (цивільного позивача) про арешт майна у кримінальному провадженні з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 372 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника заявника (цивільного позивача) ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №12025042150001331 від 21.10.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 162 КК України, відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали суду оголошено 10.06.2026 року о 17:30 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1