Ухвала суду № 137585808, 16.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1216/15-ц

Провадження № 4-с/202/22/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра

в складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Коваленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» на адресу Індустріального районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування скарги посилаючись на те, що на виконанні в Індустріальному ВДВС перебувало виконавче провадження № 54268216 з виконання виконавчого листа №2/202/510/2017 від 21.03.2017 р.

04.11.2021 року вказане провадження було завершено на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». З того часу нові провадження щодо скаржника не відкривались.

07.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до суб`єкта оскарження із заявою про зняття арешту та припинення розшуку майна у зв`язку зі спливом строків пред`явлення документа.

21.04.2026 р. ОСОБА_1 отримав лист від Індустріального ВДВС від 14.04.2026 № 31244, в якому йому було відмовлено у задоволенні заяви.

Тривале збереження обмежень за відсутності діючого виконавчого провадження є непропорційним обмеженням його права власності.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника за умови відсутності провадження є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Оскільки виконавче провадження № 54268216 завершене понад 4 роки тому, а нові провадження не відкривалися, законні підстави для збереження арешту та розшуку майна наразі відсутні. Відсутність записів у ДРОРМ при фактичному збереженні розшуку в базах МВС свідчить про неналежне впорядкування обмежень. Наявність розшуку в інформаційних системах МВС щодо належних йому транспортних засобів: ГАЗ 3302-415 (днз НОМЕР_1 ) та DAEWOO LANOS (днз НОМЕР_2 ) унеможливлює їх законне використання.

Щодо вимоги про виключення з Єдиного реєстру боржників, зазначив, що згідно зі ст. 9 ЗУ «Про виконавче провадження», реєстрація особи в ЄРБ є складовою процедури примусового виконання рішення. Оскільки виконавче провадження № 54268216 завершене у 2021 році, а строки для повторного пред`явлення виконавчого документа спливли, подальше зберігання відомостей про нього, як боржника у відкритому публічному реєстрі за відсутності відкритого провадження втратило свою легітимну мету та перетворилося на безстрокове обмеження його прав, що суперечить принципу верховенства права.

На підставі викладеного просить суд: визнати неправомірною бездіяльність та скасувати рішення державного виконавця Індустріального ВДВС у місті Дніпрі Михайленко Юлії Василівни, викладене у листі № 31244 від 14.04.2026 року; зобов`язати Індустріальний ВДВС у місті Дніпрі зняти арешт з усього майна ОСОБА_1 та винести постанови про припинення розшуку транспортних засобів: 1. ГАЗ 3302-415, 2005 р. в., д.н.з. НОМЕР_1 ; 2. DAEWOO LANOS, 2005 р. в., д.н.з. НОМЕР_2 ; зобов`язати Індустріальний ВДВС у місті Дніпрі виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників у межах виконавчого провадження № 54268216.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30 квітня 2026 року, головуючим суддею у розгляді вказаної скарги визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 01 травня 2026 року скаргу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

08.06.2026 року від Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, документ сформований в системі «Електронний суд», надійшли заперечення на скаргу в яких вказали, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 54268216 з примусового виконання виконавчого документа № 2/202/510/2017 від 21.03.2017, що видав Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 22854,32 грн.

04.11.2021 року виконавче провадження № 54268216 з примусового виконання виконавчого документа № 2/202/510/2017 від 21.03.2017, що видав Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 22854,32 грн. було завершено відповідно до п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (тобто повернуто стягувачу з правом повторного пред`явлення).

Відповідно до Розділу XIII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ до ЗУ «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 , затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:- визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Враховуючи вище вказане, станом на сьогодні стягувачем строки пред`явлення виконавчого документа до виконання - не пропущено.

До заяви про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників додається документ/копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови. Станом на сьогодні боржником до відділу не надано документ / копія документа, що підтверджує наявність встановлених п. 23 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень та заборгованість в рамках виконавчого провадження № 54268216 з примусового виконання виконавчого документа № 2/202/510/2017 від 21.03.2017, що видав Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу у розмірі 22854,32 грн не сплачено.

Станом на сьогодні у державного виконавця відсутні підстави для знання арешту з майна боржника.

Виконавче провадження № 54268216 з примусового виконання виконавчого документа № 2/202/510/2017 від 21.03.2017, що видав Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» борг у розмірі 22854,32 грн. було завершено відповідно до п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Підстави для припинення розшуку майна боржника та скасування заходів забезпечення примусового виконання рішень - відсутні. Просили суд відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1

16.06.2026 року від представника заінтересованої особи (стягувача) АТ КБ «ПриватБанк» - Бондаренко К.С. надійшли письмові заперечення на скаргу. В якій вказали, що детально ознайомившись із скаргою ОСОБА_1 на рішення та бездіяльність державного виконавця щодо відмови у знятті арешту та припиненні розшуку майна. Банк категорично заперечує проти задоволення вимог скаржника у повному обсязі, вважає дії державного виконавця законними, обґрунтованими та такими, що спрямовані на захист прав кредитора.

Вказали, що на виконанні в Індустріальному ВДВС перебувало виконавче провадження №54268216 з виконавчого листа №2/202/510/2017 від 21.03.2017 р., виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 22854,32 грн.

В межах виконавчого провадження державним виконавцем було законно накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, а також оголошено в розшук транспортні засоби, які йому належать.

04.11.2021 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.

Станом на сьогоднішній день зазначена заборгованість боржником не сплачена, судове рішення залишається невиконаним, а майнові інтереси Банку порушеними.

Вказали, що оскільки виконавчий документ було повернено стягувачу 04.11.2021 року, а воєнний стан введено з 24.02.2022 року, трирічний строк пред`явлення документа до виконання не сплив, а був примусово перерваний в силу закону. Таким чином, АТ КБ «ПриватБанк» не втратило право на повторне пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, і строки пред`явлення Банком не пропущені.

Зазначили, що відповідно до ч.4 ст.59 Закону України « Про виконавче провадження», державний виконавець не має правових підстав для зняття арешту з майна, оскільки заборгованість не погашена. Передчасне зняття арешту та припинення розшуку автомобілів (ГАЗ та DAEWOO LANOS) призведе до того, що боржник зможе безперешкодно відчужити майно на користь третіх осіб, що остаточно унеможливить виконання рішення суду та нанесе Банку прямі матеріальні збитки.

Окремо звернули увагу на той факт, що на даний момент у цьому ж суді перебуває на розгляді судова справа за заявою АТ КБ «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого документа стосовно боржника ОСОБА_1 по справі №202/1216/15-ц, провадження №6/202/401/2026.

Дана обставина є беззаперечним підтвердженням того, що Банк активно вживає всіх передбачених процесуальних заходів для відновлення виконавчих дій та стягнення боргу.

Наявність паралельного судового процесу щодо отримання дублікату виконавчого листа для його повторного пред`явлення підтверджує, що права та вимоги стягувача є актуальними, а легітимна мета накладених обтяжень (арешту та розшуку) повністю зберігається. Скасування заходів забезпечення примусового виконання за таких умов є передчасним і незаконним.

Просили суд залишити скаргу без задоволення у повному обсязі.

Скаржник в судове засідання не з`явився. Відповідно до заяви від 09.06.2026 року, документ сформований в системі «Електронний суд», просив суд здійснювати розгляд скарги без участі скаржника

Представник суб`єкта оскарження Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином через підсистему «Електронний суд». Скористались правом та надали заперечення на скаргу.

Представник стягувача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином через підсистему «Електронний суд». Відповідно до поданих заперечень просили суд розглядати скаргу без участі представника стягувача.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд , дослідивши матеріали скарги, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, доходить наступного.

В судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2017 року у справі № 202/1216/15-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 21.04.2011 р. у сумі 22610 (двадцять дві тисячі шістсот десять) грн. 72 коп., з яких: 13991,11 грн. заборгованість за кредитом; 6766,72 грн. заборгованість по процентам; 300,00 грн. заборгованість по комісії; 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 1052,89 грн. штраф (процентна складова).

Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 243,60 грн.

На виконання рішення суду Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 21.03.2017 року видано виконавчий лист, який стягувач пред`явив до виконання до Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 18.07.2017 року ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження №54268216 з примусового виконання виконавчого листа №2/202/510/2017 виданий 21.03.2017.

Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.01.2019 року ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №54268216 накладено арешт на майно, що належить боржнику.

Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 22.01.2019 року ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №54268216 оголошено розшук майна боржника ОСОБА_1 , автомобіля марки ГАЗ, модель 3302-415, 2015 р.в., державний номерний знак: НОМЕР_1 ; автомобіль марки DAEWOO модель LANOS, 2005 р.в., державний номерний знак: НОМЕР_2 .

04.11.2021 року державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Івановим В.С. у виконавчому провадженні №54268216 ухвалено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Як вбачається із свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів автомобілів: марки ГАЗ, модель 3302-415, 2015 р.в., державний номерний знак: НОМЕР_1 ; марки DAEWOO модель LANOS, 2005 р.в., державний номерний знак: НОМЕР_2 придбані за кредитні кошти ПриватБанк.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №Р335975 від 20.04.2026 року за суб`єктом ОСОБА_1 за вказаними параметрами запиту в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна інформація відсутня.

07 квітня 2026 року скаржник звернувся до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з заявою про зняття арешту з рухомого та нерухомого майна належного на праві власності ОСОБА_1 , накладений в межах ВП №54268216 та винесення постанови про припинення розшуку майна, зокрема транспортних засобів: автомобіля марки ГАЗ, модель 3302-415, 2015 р.в., державний номерний знак: НОМЕР_1 ; автомобіля марки DAEWOO модель LANOS, 2005 р.в., державний номерний знак: НОМЕР_2 .

Відповідно до листа Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 14.04.2026 року №31244, на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №54268216 з примусового виконання виконавчого документа №2/202/510/2017 від 21.03.2017, що видав Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 22854,32 грн.

04.11.2021 року виконавче провадження №54268216 з примусового виконання виконавчого документа №2/202/510/2017 від 21.03.2017, що видав Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» борг у розмірі 22854,32 грн. було завершено відповідно до п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (тобто повернуто стягувачу з правом повторного пред`явлення» та на сьогодні стягувачем строки пред`явлення виконавчого документа до виконання не пропущено. Борг за виконавчим провадженням не сплачено. Підстав для припинення розшуку майна боржника та скасування заходів забезпечення примусового виконання рішення відсутні.

Скаржник ОСОБА_1 оскаржує неправомірну бездіяльність виконавчої служби, а саме за наслідками відмови у задоволенні його заяви про зняття арешту, припинення розшуку транспортних засобів та виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників у межах виконавчого провадження №54268216.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з частинами першою та другою статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках, на підставі судових рішень.

Разом з тим, за частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 13 січня 2021 року у справі № 2-751/2007 вказано, що право на обрання порядку звернення до суду належить заінтересованій особі. В свою чергу, суд має захистити інтереси особи, незалежно від обраного нею способу, як в порядку позовного провадження, так і в порядку контролю за виконанням судового рішення.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 2 червня 2016 року, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Отже, за загальним правилом, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Суд приймає до уваги, той факт, що 04.11.2021 року виконавче провадження №54268216 з примусового виконання виконавчого листа №2/202/510/2017 від 21.03.2017, що видав Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» борг у розмірі 22854,32 грн. було завершено відповідно до п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», тобто виконавчий лист повернений стягувачу з правом повторного пред`явлення» та наразі на виконанні не перебуває.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, запроваджено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан, який запроваджено в Україні 24 лютого 2022 року, наразі не припинено та не скасовано.

Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження № 2129-IX від 15.03.2022 було доповнено розділ XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження пунктом 10-2, в якому, зокрема, містилась норма про те, що визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Закон № 2129-IX набрав чинності 26 березня 2022 року.

У постанові від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив таке:

«Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження» як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання».

Аналогічні висновки містяться і в постанові ВС від 3 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22. Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 9 листопада 2023 року в справі №0440/5997/18, від 19 червня 2024 року в справі № 278/6265/13 від 18 липня 2024 року в справі № 796/198/2018.

Зазначені висновки містяться і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22; Постанова ВС від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22.

Таким чином, якщо закінчення строку пред`явлення виконавчого документа припало на період воєнного стану, виконавець має приймати такий виконавчий документ до виконання без звернення стягувача до суду за поновленням строку його пред`явлення.

Виходячи із вищевикладеного на сьогодні стягувачем строки пред`явлення виконавчого документа до виконання не пропущено.

Суд приймає до уваги, що у проваджені суду перебуває на розгляді судова справа за заявою АТ КБ «ПриватБанк» про видачу дублікату виконавчого документа стосовно боржника ОСОБА_1 по справі №202/1216/15-ц, провадження №6/202/401/2026.

Дана обставина є беззаперечним підтвердженням того, що Банк активно вживає всіх передбачених процесуальних заходів для відновлення виконавчих дій та стягнення боргу.

За приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі вищевикладеного, оскільки повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє стягувача права пред`явити виконавчий лист на виконання повторно та не є підставою для зняття арешту з майна боржника, припинення розшуку транспортних засобів та виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників якщо судове рішення залишилося невиконаним, крім того в суді вже розглядається заява про видачу дубліката втраченого виконавчого листа, що свідчить про намір стягувача продовжувати примусове виконання, строк же пред`явлення виконавчого листа не сплив, а тому державний виконавець діяв у межах закону, його дії є правомірними, а вимога скаржника про зняття арешту, припинення розшуку транспортних засобів та виключення відомостей про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників у межах виконавчого провадження №54268216 є передчасною, а тому суд не вбачає законних підстав для її задоволення вцілому.

Керуючись ст.ст. 81,89,263-265, 270, 447- 451 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), суб`єкт оскарження: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (49051, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 11, код ЄДРПОУ 34984472), заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570), на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у 15-ти денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Л.П. Слюсар