Ухвала суду № 137585554, 19.06.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/2521/26

Провадження № 2/210/2356/26

У Х В А Л А

іменем України

19 червня 2026 року

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Скотар Р.Є., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

До суду 18 червня 2026 року надійшла вищезазначена позовна заява про зняття арешту з майна.

Позов заявлено з підстав, пов`язаних з правом власності на нерухоме майно.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі № 226/817/19 (провадження № 61-6327св20) вказано, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

У частині першій статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звертається до суду з позовом до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна, а саме з квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для уточнення позивачем складу відповідачів у рамках розгляду вищевказаної позовної заяви, оскільки у справах про скасування арешту на майно належним відповідачем є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізовано.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не надано до суду клопотання про витребування матеріалів виконавчого провадження з Довгінцівського ВДВС у місті Кривому Розі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції для з`ясування особи стягувача, або особи в інтересах якої накладено арешт.

Оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суд вважає, що позовну заяву відповідно до вимог статті 185 ЦПК України необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення наведених недоліків.

Керуючись статтею 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Малої Тетяни Григорівни до Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправлення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня її отримання, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Р. Є. Скотар