Рішення № 137585206, 18.06.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4564/21

Провадження № 2/362/67/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участі: секретарів судового засідання Шмагун М.С., Рицької Г.О.,

представників позивача - Масюк Л.М., Угрінчука Е.Р.

представників відповідача - Романюка І.М., Леляка Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, Державного реєстратора Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області Нацевич Людмили Віталіївни, ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання незаконними і скасування рішень про державну реєстрацію права власності та скасування кадастрового номера,-

в с т а н о в и в :

27.08.2021 р. до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, Державного реєстратора Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області Нацевич Людмили Віталіївни, ОСОБА_3 , ГУ Держгеокадастру у Київській області про визнання незаконними і скасування рішень про державну реєстрацію права власності та скасування кадастрового номера, присвоєно єдиний унікальнй номер 362/4564/21.

Заявлені вимоги мотивовано тим, що у травні 2021 р. позивач дізнався про те, що земельну ділянку, надану у приватну власність позивачу рішенням 13 сесії V скликання Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області від 17.10.2007 р. в межах АДРЕСА_1 площею 0,9 га для ведення особистого селянського господарства, якою позивач фактично користується з 2000 р., рішенням Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 787-ХLI-VII від 04.12.2019 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 та рішенням Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 1143- ХLI-VII від 16.10.2020 р. про затвердження проекту із землеустрою, передано у власність відповідачу ОСОБА_3 у складі земельної ділянки площею 0,1490 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3221487301:01:032:0001, розташованої по АДРЕСА_1 .

Вважаючи, що передача земельної ділянки ОСОБА_3 здійснена безпідставно, оскільки відповідач не звертався за отриманням даної земельної ділянки у власність, а також на момент прийняття рішень були відсутні план зонування та детальний план територій села Рославичі, позивач, з метою відновлення порушеного права на користування земельної ділянкою та права отримання такої у власність, звернувся до суду із вимогами визнати незаконним і скасувати рішення Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 787-ХLI-VII від 04.12.2019 р. «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність громадянам України» в частині, що стосується відповідача ОСОБА_3 ; рішення Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 1143- ХLI-VII від 16.10.2020 р. «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність та передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 0,1490 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3221487301:01:032:0001; скасувати рішення (та відповідний запис) державного реєстратора Кагарлицької міської ради Київської області Нацевич Л.В. від 09.11.2020 р. про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3221487301:01:032:0001, площею 0,149 га, реєстраційний номер об`єкту: 221573992214, індексний номер: 55024100; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі України, шляхом скасування (анулювання) кадастрового номеру 3221487301:01:032:0001.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, вказуючи на їх безпідставність та необґрунтованість.

Представник Феодосіївської сільської ради Обухівського району Кївської області в поясненнях від 17.02.2022 р. вказав на достатність часу у позивача для оформлення права власності, яким той не скористався, а тому у позові просив відмовити, засідання у справі проводити без його участі.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в поясненнях, надісланих суду 09.12.2022 р. за вих. № 9-20-14.2-3478/0/19-22, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, розглядати справу без участі їх представника з урахуванням пояснень.

Представники інших учасників судового процесу відповідачів та третіх осіб, будучи належно повідомленими, до суду не з`явилися, надіслали заяви про розгляд справи, при вирішенні якої покладаються на думку суду, у їх відсутності.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, виснував наступне.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 27.08.2021 р., головуючим суддею у справі № 362/4564/21 визначено суддю Кравченко Л.М.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2021 р. провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, Державного реєстратора Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області Нацевич Людмили Віталіївни, ОСОБА_3 , ГУ Держгеокадастру у Київській області про визнання незаконними і скасування рішень про державну реєстрацію права власності та скасування кадастрового номера, відкрито та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.11.2022 р. залучено до участі у даній цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.01.2023 р. клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Масюк Л.М. про витребування доказів задоволено частково, витребувано докази з Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26.01.2023 р. заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Масюк Л.М. про виклик свідків у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2023 р. клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Масюк Л.М. про витребування доказів задоволено. Докази витребувано з архівного відділу Обухівської районної державної адміністрації.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 29.05.2023 р. закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 19.06.2023 р., встановлено загальний порядок дослідження доказів.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.11.2023 р. клопотання представника відповідача Романюка І.М. задоволено на підставі відповіді Васильківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)від 16.10.2023 р. про смерть відповідача ОСОБА_3 . Провадження у справі зупинено до залучення до участі правонаступника.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.02.2024 р. клопотання представника відповідача Романюка І.М. від 06.02.2024 р. про відновлення провадження у справі, заміну відповідача ОСОБА_3 на правонаступника ОСОБА_2 задоволено. Відновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.03.2024 р.

27.03.2024 р. ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області клопотання представника відповідача адвоката Романюка І.М. про заміну відповідача задоволено. Залучено до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 . Судове засідання відкладено.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.10.2024 р. заяву позивача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі № 362/4564/21 задоволено. Зупинено провадження у цивільній справі № 362/4564/21 до припинення перебування позивача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Постановою Київського апеляційного суду від 21.03.2025 р. апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.10.2024 р. скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Судом достовірно встановлено, що 17.10.2007 р. рішенням 13 сесії У скликання Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 107/1 вирішено надати в постійне користування громадянину ОСОБА_1 , який машкає в АДРЕСА_2 , земельну ділянку загальною площею 0,09 га в АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства. Ділянка розташована між сусідами: з заходу дорога АДРЕСА_1 ; з півдня зем.діл. ОСОБА_4 ; зі сходу дорога п- АДРЕСА_1 ; з півночі землі запасу с/ради. Зобов`язати ОСОБА_1 оформити технічну документацію у відділі архітектури та містобудування та у відділі земельних ресурсів. Не порушувати зовнішні межі присадибної ділянки та використовувати земельну ділянку за призначенням (т. 1 а.с. 22, 37).

Належність суміжної земельної ділянки, кадастровий номер 3221487301:01:032:0108, ОСОБА_4 , засвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії IV-КВ № 09863-15939 від 22.07.1998 р., зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 173; планом зовнішніх меж земельної ділянки та інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 29.07.2021, за якими земельна ділянка, кадастровий номер 3221487301:01:032:0108, площею 0,200 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 24-28, 45-49).

17.10.2007 р. рішенням 13 сесії У скликання Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 107/6 вирішено дозволити громадянину ОСОБА_1 виготовити проект відведення земельної ділянки загальною площею 0,09 га у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в межах АДРЕСА_1 . Проект землеустрою погодити із: землекористувачем, органом земельних ресурсів, органом містобудування та архітектури, природоохоронним та санітарно-епідемілогічним органом, органом охорони культурної спадщини. Розроблений і погоджений в установленому порядку проект відведення земельної ділянки після висновку державної землевпорядної експертизи представити на розгляд сільської ради. Остаточну площу земельної ділянки визначити при розробці проекту відведення земельної ділянки. Підготовка відведення земельної ділянки не дає права на її використання до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) (т. 1 а.с. 21, 36).

Відповідно до довідки сільського голови Рославичівської сільської ради № 106 від 20.02.2008 р., земельна ділянка, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 900 (квадтрані метри), в тому числі: 900 для ведення особистого селянського господарства, з 2000 р. перебуває у користуванні ОСОБА_1 . Не відноситься до земельних ділянок, виділених в натурі (місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв) (т. 1 а.с. 23).

04.12.2019 р. рішенням Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 787-XLI-VII надано дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,1490 га по АДРЕСА_1 . Розроблений та погоджений в установленому порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, подати на затвердження до Рославичівськї сільської ради. Дозволити замовити виготовлення документації із землеустрою в землевпорядній організації, що має право (ліцензію) на проведення даних видів робіт (т. 1 а.с. 29, 38).

Відповідно до витягу № НВ-9900065972021, сформованого 09.04.2021 р. з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3221487301:01:032:0001, АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), приватна, площею 0,149 га, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 27.01.2020 р. ТОВ «Землевпорядне Агенство», ОСОБА_6 , здійснено 29.09.2020 р. відділом у Дворічанському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (т. 1 а.с. 40-41). Як вбачається з кадастрового плану земельної ділянки, кадастровий номер 3221487301:01:032:0001, така межує: від А до Б землі загального користування (проїзд); від Б до В - землі загального користування ( АДРЕСА_1 ); від В до Г - землі загального користування (проїзд); від Г до Д землі комунальної власності; від ОСОБА_7 (3221487301:01:032:0108) (т. 1 а.с. 42-43).

16.10.2020 р. рішенням Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 1143-LI-VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 площею 0,1490 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3221487301:01:032:0001. Передано вказану земельну ділянку безоплатно у приватну власність земельну ділянку ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 30, 179). При цьому, ухваленню такого рішення, передували висновки та рекомендації засідання постійної комісії з питань будівництва, архітектури, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища від 16.10.2020 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадян» (т. 1 а.с. 180).

Оглядом проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_3 , встановлено наявність: заяви ОСОБА_3 від 22.11.2019 р. за вх. № 263 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,149 га по АДРЕСА_1 ; заяви ОСОБА_3 від 28.01.2020 р. за вх. № 12/20-2020 про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,149 га по АДРЕСА_1 ; договору між замовником та виконавцем; план зон обмеження, за яким обмеження на використання земельної ділянки відсутні; опис меж від А до Б землі загального користування (проїзд), від Б до В - землі загального користування (вул. Гоголя), від В до Г - землі загального користування (проїзд), від Г до Д землі комунальної власності, ОСОБА_8 (3221487301:01:032:0108); акт приймання передачі межових знаків на зберігання, підписаний власником земельної ділянки, виконавцем робіт та представником сільської ради, за яким межі земельної ділянки наданої ОСОБА_3 закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразку в кількості 8 шт., власниками суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено; абрис земельної ділянки; оголошення, розміщене в громадсько-політичній газеті Васильківщини «ЖИТТЯ І СЛОВО» про те, що 23.06.2020 р. о 10:00 будуть проводитися роботи із землеустрою щодо встановлення меж у натурі та закріплення межовими знаками поворотних точок земельної ділянки, наданої у власність ОСОБА_3 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Запрошуються власники суміжних земельних ділянок; список межових знаків, переданих на зберігання; креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (т. 1 а.с. 51-91).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 231609104 від 09.11.2020 р., сформованого за заявою ОСОБА_3 від 03.11.2020 р. реєстраційний № 42310605, 03.11.2020 р. державним реєстратором Нацевич Л.В. Кагарлицької міської ради Київської області, зареєстровано право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,149 га, кадастровий номер 3221487301:01:032:0001, на підставі рішення органу місцевого самоврядування серія та номер: 1143-LI-VII, виданого 16.10.2020 Рославичівськорю сільською радою (т. 1 а.с. 104 -106).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , яка є матір`ю позивача, та ОСОБА_5 , мешканка АДРЕСА_1 , чия земля знаходиться через дорогу від землі сім`ї ОСОБА_9 , суду показали, що земельною ділянкою, виділеною позивачу, протягом 50 років користувалася родина ОСОБА_9 , обробляла та засаджувала городиною. Відповідач ОСОБА_3 межі виділеної йому земельної ділянки із суміжниками не погоджував, межові знаки розставляв сам. Позивач право власності на город сім`ї не оформлював, а лише звернувся із заявою до сільської ради.

Статтею 12 ЦПК України передбачена рівність прав учасників справи щодо здійснення процесуальних прав та обов`язків, передбачених Законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Диспозитивність цивільного судочинства виявляється в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (стаття 13 ЦПК України).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

За статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Тож, слід зробити висновок, що суд не втручається у процесуальну діяльність учасників процесу (реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов`язків), крім випадків, передбачених ЦПК України.

У процесуальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою суду першої інстанцій.

Відповідно до ст. ст. 78, 80 Земельного кодексу України (надалі - ЗК), в редакції станом на 17.10.2007, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ст. 81 ст. 90 ЗК, в редакції станом на 17.10.2007, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). Власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 92 ЗК, в редакції станом на 17.10.2007, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної такомунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації.

Громадянам України, відповідно до ч.ч. 2-6 ст. 93 ЗК, в редакції станом на 17.10.2007, земельні ділянки можуть передаватися в оренду. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда). Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Таким чином, рішенням 13 сесії У скликання Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області № 107/1 від 17.10.2007 р. «Про виділення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 » на підставі заяви про надання йому земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах АДРЕСА_1 , не має під собою правового підґрунтя. Договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та органом місцевого самоврядування матеріали справи не містять.

Статею116 ЗК, в редакції станом на 17.10.2007, закріплено підстави набуття права на землю, за якими: громадяни та юридичні особи набувають права власності та

права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а)приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Статтею 118 ЗК, в редакції станом на 17.10.2007 р., визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, за яким громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконанн цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Матеріали справи не містять угоди сторін, яка б засвідчила реалізацію позивачем права, наданого йому 17.10.2007 р. рішенням Рославичівської сільської ради 13 сесії У скликання на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, що розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконанн цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ст. 125 ЗК, у редакції станом на 17.10.2007 р., право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Документами, що посвідчують право власності чи користування на земельну ділянку, згідно ст. 126 ЗК, у редакції станом на 17.10.2007 р., є державні акти, форми яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Документів, що посвідчують право власності чи користування (оренди) позивача на спірну земельну ділянку або намір виготовити такі, позивачем не надано, як і доказів сплати земельного податку за користування земельною ділянкою протягом 2000-2020 р.р.

Аналізуючи перераховані вище норми статтей Земельного кодексу України в редакції станом на 16.10.2020 р. (надалі - ЗКУ), суд встановив, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ст. 79-1 ЗКУ, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі . Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Суб`єктами права власності на землю, відповідно до ст. 80 ЗКУ, є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ст. 81 ЗКУ, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, відповідно до ст. 83 ЗКУ, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування. Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об`єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об`єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об`єктами повітряного і трубопровідного транспорту; в) землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом; ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом; д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування; е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об`єктів, або на земельних ділянках дна водних об`єктів; є) землі під об`єктами інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності.

Позивачем не надано суду доказів того, що земельна ділянка площею 0,09 га по АДРЕСА_1 станом на 16.10.2020 р. була об`єктом цивільних прав, тобто була сформованою, її межі були винесені в натуру (на місцевості) та на неї було проведено державну реєстрацію права власності, а тому суд вважає достовірним, що станом на 16.10.2020 р. земельна ділянка площею 0,09 га по АДРЕСА_1 була землею без зареєстрованого права власності та права користування за громадянином чи юридичною особою.

Підставами набуття права на землю із земель державної та комунальної власності, згідно ст. 116 ЗКУ, Громадянами та юридичним особами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. ч. 6-11 ст. 118 ЗКУ, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 121 ЗКУ, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара. Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Статтями 125, 126 ЗКУ передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Враховуючи викладене вище, з огляду на відсутність доказів, які б свідчили про перебування станом на 16.10.2020 р. сформованої земельної ділянки по вул. Гоголя б/н села Рославичі орієнтовною площею 0,09 га у власності чи користуванні ОСОБА_1 , суд вважає правомірним передання у власність за рішенням органу місцевого самоврядування спірної земельної ділянки ОСОБА_3 .

За правилами статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір стягенню не підлягає.

Розглядаючи вимоги представника відповідача щодо стягнення з позивача судових витрат на правову допомогу в розмірі 17000,00 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання щодо понесення відповідачем витрат на правову допомогу, зокрема, представником відповідача було надано копію ордеру Серії АІ №1466807, Договір №143 від 11.01.2022 р., який укладений з ОСОБА_3 , Договір 210 від 12.08.2023 р., який укладений з ОСОБА_2 , платіжні інструкції щодо оплати судових засідань, Додаткову угоду №1 до Договору та Акт щодо наданих послуг до Договору, а всього на суму - 17000,00 грн.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на те, що представником відповідача у строк, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, було надано до суду докази понесення відповідачем витрат на правову допомогу та до ухвалення рішення у справі зроблено відповідну заяву, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за доцільне стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати на правову (правничу) допомогу у зрозмірі 17000,00 грн. При прийнятті такого рішення судом також враховані вимоги частин 4, 5 ст. 137 ЦПК України, складність справи, відсутність судових засідань за участю осіб, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд вважає таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи та з метою уникнення можливості неправомірного збагачення позивача за рахунок відповідача.

Згідно із частиною дев`ятою статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Як свідчать матеріали справи, заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.08.2021 р. задля забезпечення розгляду судом даного позову щодо спірної земельної ділянки та гарантування виконання рішення суду у разі його задоволення.

Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено у повному обсязі, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.08.2021 р., слід скасувати.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 21, 24, 56, 105, 110-113 СК України, ст.ст. 12, 76-81, 223, 258, 259, 264-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області, Державного реєстратора Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області Нацевич Людмили Віталіївни, ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Київській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання незаконними і скасування рішень про державну реєстрацію права власності та скасування кадастрового номера, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 17000,00 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.08.2021 р. та скасувати арешт, накладений на земельну ділянку площею 0,149 га, кадастровий номер: 3221487301:01:032:0001, яка знаходиться по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2215739932214), право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Кагарлицької міської ради Київської області Нацевич Людмилою Віталіївною 09.11.2020 р. за громадянином ОСОБА_3 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Кравченко Л.М.