Ухвала суду № 137585188, 19.06.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11520/26

Провадження № 1-кс/344/4601/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024090000000217 від 25.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий ОСОБА_4 за погодженням з прокурором ОСОБА_7 звернувся з клопотання про застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначити заставу в розмірі 691 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 299 648 гривень, із покладенням у разі внесення застави обов`язків.

В обґрунтування клопотання вказано про те, що досудовим розслідуванням встановлено, що у вересні 2023 року ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді т.в.о. директора ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (далі ДП «Івано-Франківський облавтодор») спільно з директором ТОВ «Спец Імпульс» ОСОБА_5 утворили організовану групу, залучивши до злочинної діяльності підпорядкованих ОСОБА_8 працівників: головного бухгалтера ДП «Івано-Франківський облавтодор» та за сумісництвом бухгалтера Філії «Івано-Франківський спеціалізований кар`єр» ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (далі Філія ДП «Івано-Франківський облавтодор») ОСОБА_9 , а також т.в.о. начальника Філії ДП «Івано-Франківський облавтодор» ОСОБА_10 , з метою систематичного заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, отриманими від реалізації корисних копалин, після чого керували організованою групою, забезпечували її фінансування й організовували приховування кримінально-протиправної діяльності і, як наслідок, у період з 02.10.2023 по 29.03.2024 вчинили заволодіння грошовими коштами на загальну суму 4 537 580 грн 56 коп. за наступних обставин.

Діючи з метою реалізації злочинного плану організованої групи, 19.09.2023 ОСОБА_8 , будучи достовірно обізнаним про напрямки діяльності Філії ДП «Івано-Франківський облавтодор», спрямованої на забезпечення діяльності кар`єру «Пасічна» та виконання умов виданого спеціального дозволу № 2571, на який у той час фактично було накладено арешт, видав довіреність на керівника Філії ДП «Івано-Франківський облавтодор» ОСОБА_10 для забезпечення виконання відведеної йому ролі в діяльності організованої групи, якою уповноважив останнього представляти інтереси ДП «Івано-Франківський облавтодор» у всіх державних та/або недержавних установах, підприємствах, організаціях; укладати від імені ДП «Івано-Франківський облавтодор» будь-які договори, додаткові угоди та вчиняти будь-які дії на укладення таких договорів.

В подальшому, 02.10.2023, ОСОБА_10 , діючи на виконання злочинного плану організованої злочинної групи, за вказівкою ОСОБА_8 , узгодженою з ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи всупереч вимогам п. 2.3 Положення про порядок ведення договірної роботи дочірніми підприємствами АТ «ДАК «Автомобільні дороги України», уклав від імені Філії ДП «Івано-Франківський облавтодор» (Постачальник) та ТОВ «СПЕЦ ІМПУЛЬС» (Покупець) в особі ОСОБА_5 договір поставки №02/10/23 пісковику, в умовах якого умисно не визначено ціну договору.

Після чого, ОСОБА_9 , виконуючи свою роль в діяльності організованої групи, здійснила розрахунок вартості реалізації пісковику у розмірі 207,07 грн/т з ПДВ, яку погоджено ОСОБА_10 та затверджено ОСОБА_8 , як т.в.о. директора ДП «Івано-Франківський облавтодор», що є значно нижчою від ринкової ціни товару.

В подальшому, ОСОБА_9 , діючи на виконання розробленого злочинного плану, маскуючи свою діяльність необхідністю виконання умов договору поставки № 02/10/2023, склала видаткові накладні склала видаткові накладні № 4 від 02.10.2023, № 5 від 10.10.2023, № 6 від 20.10.2023, № 13 від 25.10.2023, № 14 від 31.10.2023, № 6 від 13.11.2023, № 7 від 16.11.2023, № 8 від 20.11.2023, № 9 від 27.11.2023, № 1 від 01.01.2024, № 2 від 02.01.2024, № 3 від 04.01.2024, № 4 від 05.01.2024, № 8 від 28.03.2024, № 9 від 29.03.2024, № 10 від 29.03.2024 відповідно до яких Філією ДП «Івано-Франківський облавтодор» в особі ОСОБА_10 реалізовано на користь ТОВ «СПЕЦ ІМПУЛЬС» в особі ОСОБА_5 пісковик загальним об`ємом 25 555,4 тонни, вартістю 207,07 грн/т з ПДВ.

У свою чергу, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 з метою реалізації злочинного умислу організованої групи, шляхом надання вказівок підпорядкованим працівникам та використовуючи спеціальну техніку, яка перебувала на балансі ДП «Івано-Франківський облавтодор», здійснили перевезення видобутого пісковику до дробильно-сортувального обладнання, належного ДП «Івано-Франківський облавтодор», яке перебувало в оренді ТОВ «СПЕЦ ІМПУЛЬС» на підставі договору № 21/02/23 від 21.02.2023.

Після чого, працівниками Філії ДП «Івано-Франківський облавтодор» та ТОВ «СПЕЦ ІМПУЛЬС» на виконання вказівок ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , використовуючи вищезазначене дробильно-сортувальне обладнання, здійснено переробку пісковику на щебінь різних фракцій, який реалізовано суб`єктам господарської діяльності та фізичним особам за ринковими цінами.

Окрім цього, за результатами виконання договору поставки № 02/10/2023, головний бухгалтер ДП «Івано-Франківський облавтодор» ОСОБА_9 , діючи на виконання вказівки ОСОБА_8 , переслідуючи корисливу мету спрямовану на заволодіння грошовими коштами, для створення штучної заборгованості, підготувала фіктивні договори про оренду Філією ДП «Івано-Франківський облавтодор» спеціальної техніки, які підписувались ОСОБА_10 . Після чого, зазначені фіктивні договори було включено до угод про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, укладених між Філією ДП «Івано-Франківський облавтодор» в особі ОСОБА_10 та ТОВ «СПЕЦ ІМПУЛЬС» в особі ОСОБА_5 , на підставі яких здійснено розрахунок по договору поставки № 02/10/2023.

Таким чином організованою групою у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 уникнено проведення ТОВ «СПЕЦ ІМУЛЬС» оплат на банківські рахунки Філії ДП «Івано-Франківський облавтодор», за поставку пісковику у кількості 25 555,4 тонни.

19.06.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: документами, вилученими 18.09.2024 під час проведення обшуку за місцем здійснення діяльності ТОВ «СПЕЦ ІМПУЛЬС» (договір поставки № 02/10/2023 та видаткові накладні до договору), листом ДП «Івано-Франківський облавтодор» від 25.06.2024, протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 07.11.2024, протоколом огляду документів від 09.09.2025, вилучених у ГУ ДПС в Івано-Франківській області, протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , листом ДП «Івано-Франківський облавтодор» від 24.09.2025, висновком експерта № СЕ-19/109-26/62-ТВ від 04.02.2026 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, довідкою спеціаліста Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 23.02.2026, протоколом огляду мобільного телефону від 28.05.2026, висновком судової економічної експертизи від 18.06.2026, іншими матеріалами кримінального провадження, в їх сукупності.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про існування ризику, передбаченого п. 1, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, свідчить та обставина, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі та він усвідомлює ймовірну неминучість покарання за вчинення такого злочину у разі доведення його вини в суді.

Окрім того існує ризик, передбачений п. 2, а саме ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема матеріали щодо здійснення господарської діяльності ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та Філії «Івано-Франківський спеціалізований кар`єр» ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», так як такі документи органом досудового розслідування не віднайдені, і згідно матеріалів кримінального провадження були викрадені.

Про існування ризику, передбаченого п. 3, а саме незаконно впливати на свідків, свідчить та обставина, що підозрюваному ОСОБА_5 відомі анкетні дані учасників кримінального провадження, частина свідків перебувала у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_5 . Окрім цього, ОСОБА_5 може незаконно впливати на інших підозрюваних, зокрема ОСОБА_10 , котрий працював т.в.о. начальника Філії «Івано-Франківський спеціалізований кар`єр» ДП «Івано-Франківський облавтодор», ОСОБА_9 , котра працювала головним бухгалтером ДП «Івано-Франківський облавтодор», ОСОБА_8 , котрий працював т.в.о. директора ДП «Івано-Франківський облавтодор».

Також існує ризик, передбачений п. 4, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не з`являтися на виклики, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, або ж симулювати хворобу.

Окрім того існує ризик, передбачений п. 5, оскільки ОСОБА_5 може вчинити нові злочини у сфері господарської діяльності та продовжувати вчинення злочинів, у яких він підозрюється, оскільки є керівником суб`єкта господарської діяльності.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистої поруки є недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, оскільки не встановлено осіб, які б взяли його на поруки та заслуговують на довіру чи особливу довіру, а тому такі не можуть забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

При запобіжному заході у виді домашнього арешту підозрюваний, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, реалізація якого супроводжувалась вчиненням дій корупційного характеру, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів слідства та суду, впливати на свідків, чинити перешкоди слідству шляхом спілкування з іншими особами, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу.

На переконання сторони обвинувачення до підозрюваного ОСОБА_5 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу та запобігти вказаним ризикам.

При вирішенні питання про обрання підозрюваному розміру застави слід врахувати те, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, внаслідок якого незаконно вчинено заволодіння грошовими коштами в сумі 4 537 580,56 грн, належними ДП «Івано-Франківський облавтор» у зв`язку з видобутком і реалізацією пісковику, чим завдано збитків Підприємству на вказану суму.

З огляду на вищевикладене, сторона обвинувачення вважає за необхідним визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 691 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде достатньо гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відвернути у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та яка здатна забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім того, беручи до уваги завдані у кримінальному провадженні збитки, вчиненим кримінальним правопорушенням, такий розмір застави не буде завідомо непомірним для підозрюваного.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з підстав викладених в ньому, просила клопотання задоволити.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив клопотання задоволити. Додав, що із загальнодоступних джерел, інтернет ресурсів, дохід ТОВ « Спец Імпульс» за попередні роки зазначалось як понад два мільйони гривень.

Захисник у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання, вказала, що обставини викладені у повідомленні про підозру надумані, ґрунтується на припущеннях, умисел на вчинення зазначеного злочину не підтверджений. Також, не зазначено, які саме неправомірні дії вчинив підозрюваний, останній як директор ТОВ «СПЕЦ ІМПУЛЬС», здійснював господарську діяльність. Ризики наведені у клопотанні не підтвердженні доказами та є бланкетними. Підозрюваний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується, раніше з`являвся на всі виклики слідчого. Крім того, стороною обвинувачення не доведено підстав для застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та відсутні обгрунтування щодо зазначеного розміру застави. Просила відмовити у задоволенні клопотання, визначити розмір застави в межах визначених КПК.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника. Вказав, що ТОВ «СПЕЦ ІМПУЛЬС» є контрагентом, та має спеціальні дозволи для здійснення господарської діяльності. Кримінальне провадження розпочато ще у 2024 році і він жодним чином не намагався уникати слідства. Просив не позбавляти його волі та застосувати заставу у розмірі, що передбачений статтею.

Заслухавши учасників розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступного висновку.

Слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000217 від 25.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 240 КК України.

19 червня року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст 191 КК України, а саме в тому, що підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а саме ч. 5 ст. 191 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 частково підтверджується матеріалами клопотання: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за місцем від 10.07.2024, протоколом огляду документів від 09.09.2025, висновком експерта №СЕ-19/109-26/62-ТВ від 04.02.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 07.01.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 07.01.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 03.06.2026, висновком експерта №СЕ-19/109-26/8598-ЕК від 18.06.2026, протоколом огляду речей та документів від 28.05.2026.

При цьому, слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

В ході розгляду клопотання прокурором доведено наявність ризиків, передбаченихч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, свідчить та обставина, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі та він усвідомлює ймовірну неминучість покарання за вчинення такого злочину у разі доведення його вини в суді.

- п. 2 щодо знищення, спотворення документів, що мають значення для кримінального провадження;

- п. 3 щодо незаконного впливу на свідків, оскільки такий існує до часу допиту таких у суді.

При цьому, враховується, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні у майбутньому.

Відтак, слідчий суддя дійшла висновку, що вказані ризики існують, оскільки відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.

В той же час, прокурором жодним чином не доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зі змісту ст. 131-132 КПК України встановлено, що запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснювати дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

У рішенні «Марченко проти України» Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

У відповідності до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Аналізуючи доводи прокурора щодо наявних ризиків, пояснення підозрюваного, не вдаючись до оцінки доказів на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання прокурор не довів недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Так, що стосується особи підозрюваного, таки раніше не судимий, даних про притягнення її до будь-якої відповідальності відсутні; одружений, має доньку 2012 року народження, постійне місце проживання та роботи, незадовільний стан здоров`я, є особою з інвалідністю ІІІ групи.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України, більш м`яким запобіжним заходом з урахуванням вище встановленого, з урахуванням обставин саме даного кримінального провадження, його корисливу складову, яке розпочато 25.03.2024, та інкриміновані події у період з 01.10.2023 по 29.03.2024, а також враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, про які зазначає сторона обвинувачення, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе застосувати самостійний запобіжний захід у вигляді застави. При цьому, у застосуванні запобіжного заходу вигляді тримання під вартою як найсуворішого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , слід відмовити.

У той же час за наведених підстав, до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді застави.

За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:

-обставини кримінального правопорушення;

-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;

-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;

-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;

-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).

Водночас, підозрюваного, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).

Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого її ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.

Застава застосовується у першу чергу задля належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Разом з тим, межі розміру застави для категорії особливо тяжких злочинів, яким є ч.5 ст. 191 КК України, який інкримінується підозрюваному, закріплені в п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначено від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави у межах даного клопотання, беруться до уваги обставини інкримінованого кримінального правопорушення, реалізація якого супроводжувалась із вчиненням дій корупційного характеру службовою особою, керівником ТОВ « Спец Імпульс». Також не можна залишити поза увагою розмір завданої шкоди за інкримінованим кримінальним правопорушенням, при цьому, також враховується, що такий може бути відшкодований в рамках заявленого цивільного позову; встановлені ризики в сукупності з майновим станом підозрюваного, особистими даними, про які уже вище зазначалось.

Відтак, слідчий суддя з урахуванням викладеного, вважає за можливе вийти за межі встановленого розміру застави для категорії особливо тяжкого злочину, та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні заставу у розмірі 691 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 299 648 ( два мільйони двісті дев`яносто дев`ять тисяч шістсот сорок вісім) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

При цьому, слід підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 16 серпня 2026 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з усіма свідками, підозрюваними.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного та разом з покладеними на неї обов`язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку та запобігатиме існуючим ризикам у даному кримінальному провадженні.

Також, слід роз`яснити, що відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193-194, 196, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задоволити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 691 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 299 648 ( два мільйони двісті дев`яносто дев`ять тисяч шістсот сорок вісім) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк : ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 16 серпня 2026 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з усіма свідками, підозрюваними.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 6 ст. 182 КПК України він не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

У клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вратою- відмовити.

Ухвала діє до 16 серпня 2026 року включно.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб, родичів.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення. Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення копії даної ухвали.

Повний текст ухвали - 22 червня 2026 року.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1