Ухвала суду № 137584170, 22.06.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

пр. № 1-кс/759/6174/26

ун. № 759/16684/26

22 червня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025110000000402 внесеного до ЄРДР 27.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025110000000402 внесеного до ЄРДР 27.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025110000000402 від 27.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 367, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , відповідно до наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА 100» від 01.07.2019 за №2-к призначена на посаду директора ТОВ «АКВА 100».

Відповідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА 100» (ЄРДПОУ 37082656), затвердженого рішенням одноосібного учасника № 20/09-19 від 20 вересня 2019 року, визначено, повноваження директора Товариства.

ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «АКВА 100», являється особою, яка постійно обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою.

Основним видом діяльності ТОВ «АКВА 100» є оптова торгівля хімічними продуктами, маючи вже поставлений на підставі контракту №26/2019/CEZ-FSCH від 11.12.2018 вантажовідправником (Експортером) FORTISCHEM a.s., товар у вигляді рідкого хлору у кількості 268 200 кг. митною вартістю 8 701 778,81 грн. на який нараховано ПДВ 20% на загальну суму 1 740 355,78 грн., з метою реалізації спільного злочинного умислу на заволодіння грошовими коштами та достеменно розуміючи, що здійснює закупівлю рідкого хлору у експортера «FORTISCHEM» за ціною значно нижчою, директором ТОВ «АКВА 100» ОСОБА_4 протягом 2019-2025 років укладено ряд договорів поставки рідкого хлору та додаткових угод до них із підконтрольними єдиному бенефіціарному власнику та пов`язаному підприємству ТОВ «БІЛОЦЕРКІВОДА», та поставлено товар за завищеною вартістю.

Разом з цим рідкий хлор, що є предметом вищевказаних Договорів поставки та Додаткових угод до них ТОВ «АКВА 100» поставлявся експортером FORTISCHEM на підставі контракту № 26/2019/CEZ-FSCH від 11.12.2018, укладеного ТОВ «АКВА 100» та вантажовідправником (Експортером) FORTISCHEM a.s., предметом якого являвся товар «Продукти неорганічної хімії, хлор: ТПВ. Рідкий хлор технічний (CAS7782-50-5)» 11.12.2018 між ТОВ «АКВА 100» та вантажовідправником (Експортером) FORTISCHEM a.s., у кількості 268 200 кг митною вартістю 8 701 778,81 грн, на який нараховано ПДВ 20% на загальну суму 1 740 355,78 грн.

Вказана кількість хлору поставлялась на користь ТОВ «АКВА 100» у період часу з 19.06.2023 по 23.10.2025.

При цьому, митна вартість 268 200 кг рідкого хлору, поставленого за вказаним контрактом, із урахуванням ПДВ складає 10 442 134,59 гривень.

У свою чергу, підконтрольне підприємство ТОВ «АКВА 100» у період часу з 01.01.2022 по 31.12.2025 поставили на адресу ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» Хлор рідкий в загальному об`ємі 445,20000116 тон на загальну суму 30 460 500,00 гривень, що на 20 018 365,41 гривень перевищує вартість предмету договору за умови придбання його ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» безпосередньо у постачальника FORTISCHEM a.s.

Разом з цим заборгованість зі сплати концесійних платежів за Договором концесії від 25.03.2013, укладеного між Білоцерківською міською радою та ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА», що підлягали внесенню до місцевого бюджету Білоцерківської територіальної громади як обов`язкові платежі за надане право монопольного управління єдиним майновим комплексом станом на 31 грудня 2025 року становила 16 907 701,00 гривень, при цьому ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді Генерального директора ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА», перераховуючи грошові кошти за укладеними із підконтрольним підприємством ТОВ «АКВА 100», а не безпосередньо із постачальником FORTISCHEM a.s., Договорами поставки та Додатковими угодами до них, реалізуючи спільний із директором ТОВ «АКВА 100» ОСОБА_4 прямий злочинний умисел, направлений на заволодіння, корисливий мотив та мету, та продовжувала їх свідому несплату.

Вищевикладені факти підтверджують можливість ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА» здійснювати сплату концесійних платежів на користь Білоцерківської міської ради відповідно до укладеного Концесійного договору від 25.03.2013, з метою поповнення місцевого бюджету.

У зв`язку з вищевикладеним, директор ТОВ «АКВА 100» ОСОБА_4 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з генеральним директором ТОВ БІЛОЦЕРКІВВОДА» ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний злочинний умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, а саме коштами, що підлягали внесенню до місцевого бюджету Білоцерківської територіальної громади як обов`язкові платежі відповідно до Концесійного договору від 15.03.2013 у сумі 16 907 701 гривень, заволоділи вказаними грошовими коштами, завдавши Білоцерківській територіальній громаді Київської області матеріальну шкоду на вказану суму, що згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України у 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром.

19.06.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, а саме:

рапортом про внесення відомостей до ЄРДР;

матеріалами виконаного доручення працівниками УСР в Київській області ДСР НП України;

протоколами допитів свідка ОСОБА_8 ;

протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;

протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;

протоколами проведених тимчасових доступів до речей і документів;

довідкою працівників Північного офісу Держаудитслужби, за результатами проведення аналізу виконання вимог Концесійного договору від 25.03.2013, укладеного між Білоцерківською міською радою та ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА»;

висновком за результатами проведення судової економічної експертизи;

іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства на момент обрання запобіжного заходу встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 згідно частини першої статті 177 КПК України, є забезпечення належного виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На переконання сторони обвинувачення, матеріали справи свідчать про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на неї обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що забезпечить запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини.

Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували щодо поданого стороною обвинувачення клопотання. Так, стороною захисту надано пояснення, що підозрювана будучи свідком у даному кримінальному провадженні з 2025 року постійно являлась до слідчого за його викликами. Остання має на утриманні двох дітей, яких сама матеріально забезпечує, а також батьків похилого віку, які також потребують стороннього догляду. Підозрювана не переховується від слідства, що зокрема свідчить про її самостійне прибуття до суду для розгляду даного клопотання, співпрацює зі слідством та виконує всі процесуальні обов`язки. Більш того, у червні 2026 року підозрювана перебувала у відпустці з дітьми у Грузії, після чого повернулась до України і завжди вчасно прибуває до слідства на його виклики.

На переконання сторони захисту прокурором не доведено наявність ризиків передбачених ст. 171 КПК України та неможливість застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи у провадженні СУ ГУНП в Київській області перебуває досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025110000000402 від 27.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 367, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України.

19.06.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів, а саме:

рапортом про внесення відомостей до ЄРДР;

матеріалами виконаного доручення працівниками УСР в Київській області ДСР НП України;

протоколами допитів свідка ОСОБА_8 ;

протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;

протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;

протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;

протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;

протоколами проведених тимчасових доступів до речей і документів;

довідкою працівників Північного офісу Держаудитслужби, за результатами проведення аналізу виконання вимог Концесійного договору від 25.03.2013, укладеного між Білоцерківською міською радою та ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА»;

висновком за результатами проведення судової економічної експертизи;

іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Метою застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 згідно частини першої статті 177 КПК України, є забезпечення належного виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На переконання сторони обвинувачення, матеріали справи свідчать про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на неї обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що забезпечить запобігання зазначеним у клопотанні ризикам.

Так, у відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

Згідно п. 1) ч. 3 ст. 184 КПК України до клопотання додаються: копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Отже, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Норми кримінального процесуального права не містять визначення «обґрунтована підозра», у зв`язку з чим слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Зазначена норма права узгоджується також і з ч. 5 ст. 9 КПК України, за якою кримінальне процесуальне законодавство України має застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року). З метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, слідчий суддя має оцінювати надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно до ч. 6 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами певною мірою підтверджується наявність ознак кримінального правопорушення в діях підозрюваної.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено належними доказами наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Окрім того, стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування до підозрюваної більш м`яких запобіжних заходів.

Пунктом 15 ч. 1 ст. 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваною та її захисником доведено відсутність наміру в останньої переховуватись від органу досудового слідства чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наданими стороною захисту поясненнями та характеризуючими даними на особу підозрюваної документами доведено, що підозрювана будучи свідком у даному кримінальному провадженні з 2025 року постійно з`являлась до слідчого за його викликами. Остання має на утриманні двох дітей, яких сама матеріально забезпечує, а також батьків похилого віку, які також потребують стороннього догляду, остання має захворювання на цукровий діабет та потребує постійного нагляду у лікаря. Підозрювана не переховується від слідства, що зокрема свідчить про її самостійне прибуття до суду для розгляду даного клопотання, співпрацює зі слідством та виконує всі процесуальні обов`язки. Більш того, у червні 2026 року підозрювана перебувала у відпустці з дітьми у Грузії, після чого повернулась до України і завжди вчасно прибуває до слідства на його виклики.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Отже, сукупність встановлених у судовому засіданні обставин з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та підозрюваною і її захисником свідчить, що прокурором доведена наявність обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не доведено обставини, передбачені пунктом 2, 3 частини першої цієї статті, що дає право слідчому судді зобов`язати підозрювану, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 206, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025110000000402 внесеного до ЄРДР 27.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - відмовити.

Зобов`язати підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати до слідчого, дізнавача, прокурора та суду за першою вимогою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1