Ухвала суду № 137584098, 19.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33565/26-к

пр. 1-кс-34763/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62024000000000969 від 31.10.2024 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка, Машівського району, Полтавської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 201-1 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор - ОСОБА_5 , підозрюваний - ОСОБА_4 , захисник - адвокат ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , звернулася до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 62024000000000969 від 31.10.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000969 від 31.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-1, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 201-1, ч 2ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 246 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у власника та фактичного керівника ПП «САЛІС» (ЄДРПОУ 33190847) ОСОБА_4 за невстановлених обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.09.2022, виник злочинний умисел, направлений на легалізацію незаконно зрубаної лісопродукції на території України, шляхом внесення недостовірних даних до Єдиної державної системи електронного обліку деревини (далі - ЄОД) і видання фіктивних товарно-транспортних накладних на деревину з метою створення враження законності походження деревини для легалізації лісопродукції, одержаної злочинним шляхом, та подальшого її незаконного експорту.

Встановлено, що директор ПП «САЛІС» ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, достовірно розуміючи, що приватне підприємство «САЛІС» (ЄДРПОУ 33190847) поряд із законною господарською діяльністю буде використовуватись з метою внесення недостовірної інформації до Єдиної державної системи електронного обліку деревини для легалізації та введення в законний господарський обіг незаконно зрубаної деревини на території України, перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений досудовим розслідування час, однак, не пізніше 06.09.2022, використовуючи наявні в нього можливості, розробив злочинний план реалізації лісоматеріалів породи дуб, які перебувають у розпорядженні невстановлених осіб та на які відсутні підтверджуючі документи про їх походження та придбання, усвідомлюючи неможливість здійснення реалізації вказаного товару в законний спосіб.

Одночасно ОСОБА_4 , усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння матеріальної шкоди охоронюваним законом інтересам держави і бажаючи їх настання, маючи намір особистого незаконного збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, вирішив підшукати та сформувати стійку групу осіб для спільного зайняття вказаною вище злочинною діяльністю.

Визначившись із напрямом протиправної діяльності та поклавши на себе функції організатора і керівника групи, ОСОБА_4 підшукав ряд осіб, які увійдуть до її складу, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інших невстановлених на даний час осіб.

Створена група характеризувалася стійкими зв`язками, стабільністю і згуртованістю свого складу, об`єднанням учасників групи єдиним планом з розподілом функцій кожного з них, спрямованих на досягнення єдиної злочинної мети, обізнаністю всіх учасників групи з планом злочинних дій, злагодженим функціонуванням, безумовним і невідкладним виконанням вказівок ОСОБА_4 , як її керівника, а також розподілом грошових коштів, отриманих злочинним шляхом.

З метою реалізації злочинного умислу ОСОБА_4 довів до відома усіх учасників організованої групи заздалегідь розроблений ним план протиправної діяльності, який полягав у підшуканні лісоматеріалу, незаконно зрубаного у лісах, захисних та інших лісових насадженнях дубових дерев, виготовленні членами групи документів щодо законності походження вказаної деревини, створення видимості легальної господарської діяльності підприємств, використанні таких документів для отримання сертифікату походження деревини та подальшому незаконному переміщенні через кордон пиломатеріалів на підставі указаних документів, легалізації грошових коштів, отриманих внаслідок злочинної діяльності.

Для досягнення кінцевої злочинної мети учасники організованої групи діяли спільно і узгоджено, у відповідності до розподілених ролей, згідно з покладеними на кожного функціями, усвідомлюючи, що вчиняють злочини спільно, відповідно до визначеного напрямку діяльності та розуміючи, що обумовлена злочинна мета може бути досягнута лише в результаті спільної діяльності всіх членів групи, в рамках неухильного виконання ретельно розробленого плану їх злочинної діяльності.

З метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_4 , будучи керівником організованої групи, згідно заздалегідь розробленого злочинного плану, усвідомлюючи, що в такий спосіб організовує та безпосередньо вносить завідомо недостовірні відомості щодо походження деревини, формує та використовує фіктивні ТТН-ліс, незаконно використовує обліковий запис ПП «САЛІС» (ЄДРПОУ 33190847), його електронні ключі доступу, чим порушує порядок роботи Єдиної державної системи електронного обліку деревини, що призвело до спотворення інформації, яка має юридичне значення, та підриву довіри до державних електронних реєстрів і системи обліку, що охороняється законом, а також будучи достовірно обізнаним, що у такий спосіб створює умови для незаконного обігу деревини, її легалізації та подальшого отримання неправомірної вигоди, у період з 06.09.2022 по 24.09.2025, спільно із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими, невстановленими досудовим розслідуванням особами, забезпечили внесення самостійно даних до Єдиної державної системи електронного обліку деревини про реалізацію лісопродукції, щодо якої фактичні обставини свідчать про її одержання злочинним шляхом, а також надали невстановленим в ході досудового розслідування особам кишенькові персональні комп`ютери, закріплені за ПП «САЛІС» (ЄДРПОУ 33190847), повідомивши логін та пароль для входу до Єдиної державної системи електронного обліку деревини.

На виконання задуманого, ОСОБА_4 , діючи єдиним умислом, направленим на несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційної системи Єдиної державної системи електронного обліку деревини, самостійно, а також координуючи дії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інших, невстановлених досудовим розслідуванням осіб, яким надав кишенькові персональні комп`ютери, закріплені за ПП «САЛІС» (ЄДРПОУ 33190847), повідомивши логін та пароль для входу в особистий кабінет « ОСОБА_4 », у період з 06.09.2022 по 24.09.2025 здійснили оформлення документів реалізації ТТН-ліс, відобразивши у вказаних документах недостовірну інформацію щодо наявності господарських операцій між ПП «САЛІС» (ЄДРПОУ 33190847) та іншими суб`єктами підприємницької діяльності про реалізацію лісопродукції породи дуб та внесли до Єдиної державної системи електронного обліку деревини інформацію про реалізацію лісоматеріалів ПП «САЛІС», деревини породи дуб в обсязі 14839,714 м. куб. на загальну суму 147 407 012, 42 грн. та відповідно введено в законний обіг деревину невідомого походження щодо якої відсутні документи про її походження.

Крім того, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, організував вчинення контрабанди лісоматеріалів, в тому числі забезпечив надання членами організованої групи засобів вчинення злочину (офіційних документів) та усунення перешкод (штучне підтвердження законності походження деревини), на суму що у тридцять шість і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення і відповідно до Примітки до ст. 201-1 КК України є особливо великим розміром.

18.06.2026 ОСОБА_4 затримано на підставі ст. 615 КПК України.

18.06.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 201-1 КК України.

Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені підозрюваному та його захиснику - 18.06.2026.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 201-1 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжких злочинів, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.

На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 є запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Таким чином, враховуючи те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, сторона обвинувачення вважає, що тільки застосування саме найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зможе усунути ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

З огляду на зазначене, сторона обвинувачення вважає необхідним застосувати положення ч. 5 ст. 182 КПК України та призначити заставу у розмірі 7 361 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, одночасно поклавши на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що підозра є необґрунтованою, а заявлені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, недоведені, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000969 від 31.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-1, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 201-1, ч 2ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 246 КК України.

18.06.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 201-1 КК України.

Під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні зібрані докази (матеріали провадження), якими обґрунтовується повідомлення про підозру ОСОБА_4 , зокрема:

- протоколом огляду Системи ЄОД від 07.11.2024, де містяться відомості щодо реалізації лісопродукції ПП «САЛІС»;

- протоколами про хід та результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 17.03.2025 за результатами яких зафіксовано розмови фігурантів щодо виготовлення ТТН-ліс, товарно-транспортних накладних, виготовлення документів на «кругляк» для перевезення, користування КПК, придбання деревини за готівку, сплату податків та ПДВ, тощо;

- відомостями Держмитслужби щодо фактів експорту деревини, придбаної у ПП «САЛІС»;

- відомостями ДП «ЛІАЦ» щодо КПК, закріплених за ПП «САЛІС» та виданих лісорубних квитків;

- протоколом огляду митних декларацій та додатків до них від 21.01.2026;

- відомостями ДП «ЛІАЦ» щодо об`єму реалізації деревини ПП «САЛІС» за 2022-2025 роки;

- договором оренди земельної ділянки від 03.06.2005 Полтавської районної державної адміністрації, відповідно до якого на ділянці ПП «САЛІС» переважаючий тип лісу - вільха чорна, рубки не проводились;

- протоколом огляду від 27.01.2026 мобільного телефону ОСОБА_7 , де виявлено листування з різними особами щодо придбання документів на деревину, фото транспортних засобів з деревиною, фото ТТН-ліс, розрахунки об`ємів деревини, листування з ОСОБА_12 щодо бухгалтерських питань діяльності ФОП, листування з ОСОБА_10 щодо авторизації КПК, яке знаходилось у ОСОБА_10 , розрахунки об`ємів деревини, листування з ОСОБА_13 щодо користування КПК, фото бирок, надання інструктажів щодо внесення відомостей в систему ЄОД;

- протоколом огляду від 10.12.2025 мобільного телефону ОСОБА_8 , де виявлено листування з різними особами щодо виготовлення документів на деревину, наявні реквізити ФОП та перевізників, які необхідно вносити до документів, листування з бухгалтером ТОВ «КОУВЕЛ УКРАЇНА» щодо виготовлення, коригування та відправлення необхідних документів для подальшого експорту деревини, листування з ОСОБА_10 щодо обміну реквізитами ФОП, фото ТТН-ліс, підрахнок об`ємів деревини;

протоколом огляду від 14.11.2025 мобільного телефону ОСОБА_11 , де виявлено численні фото ТТН-ліс ПП «Саліс», листування з різними особами щодо розрахунків об`ємів деревини породи дуб, відомостей щодо водіїв та транспортні засоби, які повинні зазначатись в ТТН-ліс ПП «Саліс», фото ТТН-ліс, платіжні документи на ФОП ОСОБА_4 , онлайн перевірки ТТН-ліс;

- протоколом огляду від 05.02.2025 мобільного телефону ОСОБА_4 , де виявлено листування з ОСОБА_12 щодо бухгалтерських питань діяльності ФОП, листування з іншими особами щодо виготовлення документів на деревину, оплати;

- протоколом огляду від 07.10.2025 мобільного телефону ОСОБА_14 , де наявне листування з приводу виготовлення товарно-транспортних документів та внесення потрібних відомостей щодо об`єму деревини, узгодження оплати;

- аналітичним дослідженням ДПС України від 05.06.2026 щодо визначення кількості (обсягу) реалізації лісопродукції ПП «Саліс» незаконного або невідомого походження з подальшим визначення обсягу збитків, яким встановлено, що загальна вартість дуба реалізованого ПП «Саліс», що має ознаки незаконного походження;

- аналітичним дослідженням Західного офісу Держаудитслужби від 26.05.2026, яким встановлено, що реалізація ПП «Саліс» лісоматеріалів круглих породи дуб здійснена без документального підтвердження походження реалізованої деревини;

- протоколом огляду від 06.04.2026, вилученого КПК під час обшуку транспортного засобу ОСОБА_11 , яким встановлено, що вказаний КПК закріплений за ПП «Саліс» та вхід в особистий кабінет у Системі ЄОД здійснюється від імені ОСОБА_4 ;

- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_15 від 12.03.2026;

- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_16 від 07.04.2026, відповідно до якого останній не здійснював господарських операцій з ФОП ОСОБА_15 та ТОВ «СІО-К»;

- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_17 від 10.04.2026;

- висновком почеркознавчої експертизи 01.05.2026, відповідно до якого ОСОБА_16 не підписував товарно-транспортні накладні, надані ТОВ «СІО-К» під час експорту деревини;

- протоколами допитів перевізників та водіїв транспортних засобів від 06.04.2026, 10.04.2026, 09.04.2026, 10.04.2026, які заперечують факти надання послуг перевезення ПП «Саліс»,

- іншими матеріалами вказаного кримінального провадження, які у своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 201-1 КК України.

При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_4 . Крім того, вищенаведені обставини підтверджуються поясненнями прокурора наданими під час розгляду цього провадження.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Отже, встановивши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя перевіряє наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, у сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню, якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремленні у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Вказуючи на наявність ризиків слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні посилався на можливість ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, які слідчий суддя вважає доведеними в силу наступного.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисних злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна. Таким чином, є достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжких злочинів може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння кримінального правопорушення, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_4 , та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність ризику, передбачено п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, наразі існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, для уникнення кримінальної відповідальності, підтверджується тим, що інкриміновані підозрюваному кримінальні правопорушення вчинювались з використанням документів, які органом досудового розслідування на даний час в повному обсязі не відшукані та не вилучені, тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжких злочинів ОСОБА_4 може знищити, сховати чи спотворити документи, які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії, направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними у кримінальному провадженні особами у якості свідків.

Разом з цим, слід врахувати що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Тобто, ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження, як при зібранні доказів, так і до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні ризиків, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, суд вважає, що прокурором у судовому засіданні не доведено наявність ризиків того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він жодним чином не підтверджений, а у клопотанні зроблено тільки формальне посилання на нього.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні.

З огляду на встановлення наявності обґрунтованої підозри, доведеність існування передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_18 , слідчий суддя вважає, що будь-який більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим у провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_18 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При вирішенні такого питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.

Тобто, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого боку - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.

При цьому КПК визначає саме слідчого суддю чи суд суб`єктом визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи.

Відтак слідчий суддя зазначає, що в клопотанні належним чином не обґрунтовано та в судовому засіданні не доведено пропорційність запропонованого розміру застави у 7 361 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб будь-якими аргументами, які могли би бути враховані.

Таким чином, враховуючи тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу у межах 4 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 14 976 000 (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот сімдесят шість тисяч) грн, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірною сумою для нього.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із підозрюваними у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади, саме: Управління ДМС у Полтавській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Покладення даних обов`язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний, у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України, звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати у кримінальному провадженні № 62024000000000969 від 31.10.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування на 60 днів, тобто до 16.08.2026.

Строк тримання під вартою підозрюваного обчислювати з моменту його затримання, а саме: 18.06.2026 о 07 год. 50 хв.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 4 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 14 976 000 (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот сімдесят шість тисяч) грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

р/р UA128201720355259002001012089

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

МФО 820172;

Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із підозрюваними у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади, саме: Управління ДМС у Полтавській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 16.08.2026.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1