Ухвала суду № 137583895, 28.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/45184/24-к

1-кс-27896/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву обинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022110000000118 від 30.05.2022 року, стосовно вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022110000000118 від 30.05.2022 року, стосовно вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,.

В обґрунтування заяви ОСОБА_5 зазначає, що 22 січня 2026 року о 15 год. 30 хв. було призначено судове засідання у справі № 757/45184/24-к, на яке він з`явився особисто за першим викликом. Засідання було перенесено з ініціативи суду («з технологічних причин»), а працівником суду вручено обвинуваченому розписку про наступне засідання на 23.02.2026.

Так обвинувачений вказує, що саме 22 січня 2026 року, тобто у той же день, коли було перенесено засідання у вказаному провадженні, суддя ОСОБА_6 уклала з ТОВ «СТАР-КАР» правочини на загальну суму понад 1,8 млн грн, про що повідомила шляхом подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані до Єдиного державного реєстру декларацій, у якому до 27.01.2024 засновником та кінцевим бенефіціарним власником товариства значився ОСОБА_7 , який є особою, за ініціативою та заявами якої було розпочато та фактично підтримувалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022110000000118 від 30.05.2022, і лише 27.01.2024 відбулося переоформлення корпоративних прав у повному обсязі на ОСОБА_8 (батька).

Таким чином, обвинувачений вважає, що суддя ОСОБА_6 вступила у прямі цивільно-правові (майнові) відносини з юридичною особою, кінцевий бенефіціарний інтерес якої належить особі, що має безпосередній інтерес у результатах вказаного кримінального провадження.

Крім цього, заявник зазначає, що окремою та самостійною підставою для відводу він вважає систематичний прояв нерівного ставлення судді ОСОБА_6 до сторін, який у сукупності свідчить про надання системних переваг стороні обвинувачення, зокрема, вказує, що у судове засідання 01 квітня 2026 року жоден з осіб групи прокурорів ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 - старший групи, ОСОБА_14 ) не з`явився.

Попри неявку прокурора з числа уповноваженої обвинувальним актом групи судд, замість відкладення засідання та/або вжиття заходів процесуального впливу до прокурорів групи прокурорів провела засідання у режимі відеоконференції, у якій узяла участь особа, яка представилася як прокурор ОСОБА_15 , при цьому жодних документів, що підтверджують повноваження ОСОБА_15 на участь у кримінальному провадженні (постанови про зміну складу групи прокурорів, доручення керівника органу прокуратури тощо), суду та обвинуваченому надано не було. Прізвище прокурора було лише оголошено усно. На відповідне клопотання сторони захисту головуюча не витребувала документів, які підтверджують його повноваження, та не надала обвинуваченому можливості реалізувати право на відвід прокурора.

Також, як підставу для відводу заявник зазначає, що під час підготовчого судового засідання 07.07.2025 прокурор ОСОБА_14 наголошував на відсутності необхідності застосування до обвинуваченого будь-якого запобіжного заходу, однак попри відсутність клопотання сторони обвинувачення та прямо протилежну позицію прокурора, суд з власної ініціативи зберіг дію запобіжного заходу у вигляді застави.

Окрім того, заявник вказує як на на підставу для відводу на систематичну затримку з направленням йому повних текстів процесуальних рішень, що створює штучні перешкоди для реалізації його права на апеляційне оскарження, зокрема вказує, що повний текст ухвали від 07.07.2025 за результатами підготовчого судового засідання було надіслано обвинуваченому через систему «Електронний суд» лише 31.10.2025, тобто майже через чотири місяці після її проголошення.

Таким чином, заявник вказує на наявність підстав, що свідчать про особисту заінтересованість судді у результаті кримінального провадження у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 75 КПК України, а також існування інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді у розумінні п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, що є підставою для відводу судді ОСОБА_6 від розгляду вказаного провадження.

У судове засідання заявник не з`явився, направив до суду заяву про розгляд питання про відвід без його участі, просив його задовольнити та відвести суддю від розгляду вказаного провадження.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід, оскільки вважає його необгрунтованим.

Представник потерпілого заперечував проти задоволення заяви про відвід, просив відмовити, оскільки доводи заявника не відповідають дійсності, а заявлення відводу є способом затягування розгляду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали провадження в частині розгляду питання, яке вирішується, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Частиною 4 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути мотивованим.

Так суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України», Європейський суд вказав, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (пункти 28-32).

При цьому, сама по собі заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, адже визначальним фактором є можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки на підставі доказів не буде встановлена наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.

Окрім того, окремою підставою відводу визначеною саме як наявність «інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді», особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Так, в обґрунтування заявленого відводу заявник, зокрема, посилається на те, що суддя ОСОБА_6 вступила у прямі цивільно-правові (майнові) відносини з юридичною особою, кінцевий бенефіціарний інтерес якої належить особі, що має безпосередній інтерес у результатах вказаного кримінального провадження, а також систематично проявляє нерівне ставлення до сторін, що, на його думку, свідчить про надання системних переваг стороні обвинувачення.

Таким чином, ОСОБА_5 вважає, що наявні підстави вважати, що суддя ОСОБА_6 є упередженим стосовно заявника та її батька, який є діючим представниом Національного антикорупційного бюро України.

Однак, у заяві про відвід не наведено обгрунтованих доказів прояву суддею ОСОБА_6 поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи особисту заінтересованість у цій справі.

Зокрема, посилання на відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про скасування запобіжного заходу, а також затримка з направленням заявнику повних текстів процесуальних рішень не є підставою для відводу судді, а є лише незгодою з її процесуальними рішеннями та діями.

Також, посилання заявника на цивільно-правові правочини щодо придбання транспортного засобу у суб?єкта господарювання не свідчать про існування будь-якого зв?язку судді із сторонами кримінального провадження, не підтверджують упередженості та не можуть вважатися обставинами, які викликають об?єктивний сумнів у безсторонності суду.

Фактично, заявником наведено лише припущення та суб?єктивну оцінку, які непідтверджують існування обставин, визначених п. 1 або п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Заява про відвід не містить жодного доказу того, що наведені господарські або цивільні правовідносини, на які посилається заявник, мають стосунок до предмета вказаного кримінального провадження або можуть впливати на ухвалення суддею процесуальних рішень.

Отже, аргументи, якими заявник мотивує свою заяву про відвід судді ОСОБА_6 , не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.

Інших обставин, визначених законом, які б свідчили про особисту упередженість судді ОСОБА_6 або її необ`єктивність під час розгляду вказаного провадження у заяві не вказано, та судом під час розгляду заяви про відвід таких обставин також не встановлено.

З огляду на викладене, суд вважає, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про упередженість та особисту заінтересованість судді ОСОБА_6 .

Разом з тим, відповідно до пункту 3 Європейського статуту судді, суддя не тільки повинен бути неупередженим, але і повинен сприйматися будь-ким як неупереджений.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений. Суддя повинен бути відведений від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

У рішенні від 28.10.1998 по справі «Ветштайн проти Швейцарії» та у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі Білуха проти України, Європейський Суд з прав людини вказав, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Щодо безсторонності Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості в результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Таким чином, з метою забезпечення високого рівня довіри громадян до суду та усунення в подальшому обставин, які б могли вплинути на об`єктивний розгляд справи і недопущення недовіри до правосуддя, суд приходить висновку про необхідність задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_6 .

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 - задовольнити.

Відвести суддю Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022110000000118 від 30.05.2022 року, стосовно вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1