Ухвала суду № 137583891, 27.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/25224/26-к

1-кс-28075/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року

слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ДП «Новоград-Волинський сиркомбінат «ПАТ «Житомирмолоко», про скасування арешту майна

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ДП «Новоград-Волинський сиркомбінат «ПАТ «Житомирмолоко», звернулася до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту з всього майна, що належить Дочірньому підприємству «Новоград-Волинський сиркомбінат» Публічного акціонерного товариства «Житомирмолоко» (Код ЄДРПОУ 00445371), накладеного на підставі Постанови слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_4 у кримінальній справі № 49-2793 від 24.11.2009 року.

В обґрунтування вимог клопотання представник зазначає, що ДП «Новоград-Волинський сиркомбінат «ПАТ «Житомирмолоко» не є учасником кримінального провадження, жодних процесуальних дій за участю підприємства не здійснювалось та не здійснюється., а ДП «Новоград-Волинський сиркомбінат» не є особою, яка несе за законом матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого чи підозрюваного, тобто арешт на майно підприємства накладено необґрунтовано.

Крім того, представник зазначає, що з моменту арешту майна вже пройшло більше 16 років, тому вказаний арешт тривалий термін обмежує підприємство в здійсненні господарської діяльності, адже не дозволяє в повній мірі реалізовувати право власності на все майно та повноцінно здійснювати господарську діяльність.

У судовому засіданні представник клопотання підтримала, просила задовольнити з викладених у ньому підстав.

Прокурор чи слідчий у судове засідання не з`явилися.

Заслухавши думку представника, вивчивши матеріали клопотання, долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Якщо арешт накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК України 1960 року і такого, що триває, а кримінальне провадження не передане до суду на час набрання чинності КПК України 2012 року, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 335/12096/15-ц з урахуванням ухвали про виправлення описки від 3 липня 2018 року, від 17 жовтня 2018 року у справі № 461/233/17 та від 7 листопада 2018 року у справі № 296/8586/16-ц).

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 636/959/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 504/1306/15-ц.

Відповідно до пункту 10 розділу XI «Перехідні положення» КПК України від 2012 року кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом не направлені до суду, розслідуються згідно з положеннями цього Кодексу.

Тобто, досудове розслідування у кримінальному провадженні, у якому накладено арешт згідно із вимогами КПК України від 1960 року триває, справа не передана до суду на час набрання чинності КПК України від 2012 року, а відтак вирішення питання щодо зняття арешту чи оскарження дій чи бездіяльності слідчого у кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України від 2012 року.

У відповідності до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляду клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Будь-яке втручання державного органа у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23.09.1982 р.). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986 р.).

Крім того, п. 38 рішення по справі "Ісмайлов проти Росії" (від 16.10.2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи".

Судом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження №12013000000000232 від 19.02.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів, кримінальне провадження № 12013000000000232 від 19.02.2013 року, зареєстроване на підставі матеріалів кримінальної справи № 49-2793.

Постановою слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_4 у кримінальній справі № 49-2793 від 24.11.2009 року накладено арешт на невизначене майно, все майно ДП «Новоград-Волинський сиркомбінат» ВАТ «Житомирмолоко».

Вказане підтверджується Відомостями з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 9287750, яке зареєстроване 26.11.2009 року реєстратором - Першою київською державною нотаріальною конторою.

Однак як вбачається з матеріалів, арешт слідчим накладено зпідстав ст. 126, 130 КПК України (1960 року), з метою забезпечення заявленого в майбутньому цивільного позову чи конфіскації майна обвинувачених.

Разом з тим, представник вказує, що ДП «Новоград-Волинський сиркомбінат» ВАТ «Житомирмолоко» не є учасником кримінального провадження.

Також, слідчий суддя погоджується з доводами представника, що у постанові не зазначено підстав, відповідно до яких, на думку слідчого, підприємство несе за законом матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого чи підозрюваного.

Крім цього, слідчий суддя враховує, що ДП «Новоград-Волинський сиркомбінат» ВАТ «Житомирмолоко» перейменовано в ДП «Новоград-Волинський сиркомбінат» ПАТ «Житомирмолоко», на підставі Протоколу Загальних зборів акціонерів ВАТ «Житомирмолоко» від 06 вересня 2011 року та Протокол № 5/11 засідання Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Житомирмолоко» від 21 грудня 2011 року.

Відтак, власником майна, на яке накладене арешт є Дочірнє підприємство «Новоград-Волинський сиркомбінат» публічного акціонерного товариства «Житомирмолоко».

Крім цього, слідчий суддя також враховує, що при накладенні арешту на майно не проведено опис майна підприємства, оскільки арешт на все рухоме і нерухоме майно ДП «Новоград-Волинський сиркомбінат» ПАТ «Житомирмолоко» був накладений з метою забезпечення заявленого в майбутньому цивільного позову чи конфіскації майна обвинувачених, таке майно мало бути описане та оцінене.

Відтак, представник вказує, що з вказаних підстав господарська діяльність підприємства є фактично паралізованою.

Також, з матеріалів вбачається та враховується слідчим суддею та обставина, що наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013000000000232 від 19.02.2013 року зупинено на підставі статті 280 КПК України.

Так, слідчий суддя враховує, що строки зупинення кримінального провадження не визначені кримінальним процесуальним законом, однак арешт майна не може бути безстроковим, оскільки має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти, щоб на особу не було покладено надмірний тягар.

Також, слідчий суддя враховує ту обставину, що змоменту арешту майна вже пройшло більше 16 років, протягом яких жодних процесуальних дій на території ДП «Новоград-Волинський сиркомбінат» ПАТ «Житомирмолоко» не здійснювалось та не здійснюється, майно підприємства знаходиться за його юридичною адресою.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що арешт майна протягом такого тривалого часу обмежує підприємство в здійсненні господарської діяльності.

Виходячи з даних, що здобуті під час розслідування кримінального провадження, а також тієї обставини, що однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що потреба в арешті майна наразі відпала, оскільки органом досудового розслідування чи прокурором не наведено існування жодних правових підстав для подальшого збереження арешту майна, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013000000000232 від 19.02.2013 зупинено, а ДП «Новоград-Волинський сиркомбінат «ПАТ «Житомирмолоко» не є учасником кримінального провадження, відтак тривале перебування всього майна підтприємства під арештом фактично обмежує їх господарську діяльність.

Таким чином, клопотання представника підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ДП «Новоград-Волинський сиркомбінат «ПАТ «Житомирмолоко», про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт у кримінальному провадженні №12013000000000232 від 19.02.2013 року невизначеного майна, всього майна, що належить Дочірньому підприємству «Новоград-Волинський сиркомбінат» Публічного акціонерного товариства «Житомирмолоко» (Код ЄДРПОУ 00445371), накладений на підставі Постанови у кримінальній справі № 49-2793 від 24.11.2009 року слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , реєстраційний номер обтяження 9287750, яке зареєстроване 26.11.2009 року Першою київською державною нотаріальною конторою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1