Ухвала суду № 137583876, 27.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

761/20822/24

1-кп-1975/26

УХВАЛА

27 квітня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_8 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження стосовно вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, на стадії підготовчого судового провадження.

Від захисника ОСОБА_5 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому просив змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на особисте зобов`язання.

В обгрунтування клопотання, зокрема, як обставину, яка раніше не досліджувалась судом, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 призначений на посаду військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , яка входить до складу Сил спеціальних операцій ЗС України, де під час проходження військової служби військовослужбовці зобов`язанні приймати безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що полягає у виконанні бойових наказів.

Відтак, захисник вказує, що з метою постійного виконання завдань військової служби та участі у бойових діях, зокрема, шляхом проведення спеціальних операцій у обвинуваченого ОСОБА_3 є необхідність перебування у інших регіонах нашої країни на лінії бойового зіткнення так, і в операційній зоні на території агресора та третіх держав з метою виконання обов`язку військової служби, що є неможливим за наявності запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та фактично є перешкоджанням виконання обов`язку військової служби ОСОБА_3 та перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України.

Крім того, захисник вказує, що ризики , передбачені ст. 177 КПК України, відсутні, зокрема, враховуючи перебування ОСОБА_3 на військовій службі нівелюється ризик впливу на потерпілого та свідка, оскільки виїзд за межі гарнізону контролюється командиром військової частини.

Також захисник посилається на те, що, враховуючи необхідність виконання обов`язку військової служби за кордоном у службових відрядженнях, наявність обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну буде перешкоджати виконанню військового обов`язку.

Крім цього, захисник вказав, що обвинувачений ОСОБА_3 є військовослужбовцем, має стійкі соціальні зв`язки, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей та матір, позитивно характеризується та має державні нагороди. Крім того, вказав, що стійкість його соціальних зв`язків підтверджується, зокрема, і бажаючими взяти обвинуваченого ОСОБА_3 на поруки та гарантувати його належну процесуальну поведінку.

Крім цього, захисник у клопотанні вказує, що наразі є обставини, які спростовують обгрунтованість підозри, зокрема, що відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09 січня 2026 року у справі № 752/286/26 зобов`язано уповноважених осіб Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_3 , що надійшла до Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві 30.12.2025 року за фактом вчинення громадянином України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 та ч. 2 ст. 383 КК України.

Захисники просили задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу та застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки вважають, що вказані у клопотанні відомості підтвержують відсутність необхідності застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав захисників, вказав, що саме військова частина звернулась з проханням про його повернення на військову службу, тому просив врахувати звернення військової частини до суду, яке долучено до клопотання зміну запобіжного заходу.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження в обсязі, що стосується клопотання, яке вирішується, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу здійснюється в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Крім цього, відповідно до положень ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Тобто із вказаних норм випливає, що зміна запобіжного заходу щодо обвинуваченого допускається за наявності на те підстав, для його зміни, а саме наявності нових обставин.

Так, захисник як на обставину, що раніше не досліджувалась судом та є підставою для зміни запобіжного заходу, посилається на обставину, яка, як вважає сторона захисту, спростовує обгрунтованість підозри ОСОБА_3 .

Зокрема, захисники як на відповідну обставину, посилаються на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09 січня 2026 року у справі № 752/286/26, якою зобов`язано уповноважених осіб Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за фактом вчинення громадянином України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 та ч. 2 ст. 383 КК України.

Зокрема, сторона захисту вважає, що вказана ухвала слідчого судді підтверджує факт підробки ОСОБА_11 відповідних документів на представництво.

Разом з тим, суд наразі не може взяти до уваги вказану стороною захисту обставину, зокрема, і як підставу для зміни запобіжного заходу, оскільки сама по собі ухвала слідчого судді, якою Голосіївське УП ГУНП в м. Києві зобов`язано внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною заявою, та внесення відповідних відомостей до ЄРДР на її виконання, без перевірки доводів викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення шляхом проведення необхідних процесуальних дій не може бути доказом ймовірної протиправності дій ОСОБА_11 .

Також захисник як на підставу для зміни запобіжного заходу вказує на ту обставину, що ОСОБА_3 перебуває на військовій службі та з метою постійного виконання завдань військової служби та участі у бойових діях, має необхідність перебування у інших регіонах країни на лінії бойового зіткнення так, і в операційній зоні на території агресора та третіх держав з метою виконання обов`язку військової служби, а запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є перешкодою для здійснення ним військового обов`язку.

Так згідно з довідкою від 13.04.2026 № 222 за підписом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 обвинувачений ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 13.03.2026.

Крім цього, на виконання ухвали суду про витребування документів військовою частиною надано витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 від 13.03.2026 № 76, з якої вбачається, що ОСОБА_3 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 18.02.2026 року № 40 на посаду начальника 3 відділення цивільно-військового співробітництва загону цивільно-військового співробітництва військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частии НОМЕР_2 , з 13.03.2026 року зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення і він вважається таким, що з 13.03.2026 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов?язків за посадою.

Тобто, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 перебуває на військовій службі з 18.02.2026, а сам обвинувачений вказує про перебування на військовій службі з 06.12.2025.

Відтак, судом береться до уваги, що протягом відповідного періоду перебування обвинуваченого ОСОБА_3 на військовій службі, до моменту звернення захисника з клопотання про зміну запобіжного заходу, стороною захисту вказана обставина як підстава для пом`якшення запобідного заходу не вказувалась, а також не наводилось відповідних обставин та доказів існування перешкод для виконання ОСОБА_3 військового обов`язку відповідно до займаної посади.

Крім цього, сторона захисту посилається на звернення командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_12 , який вказує про те, що перебування ОСОБА_3 під домашнім арештом перешкоджає несенню військової служби в зонах бойових дій та проведення організаційних заходів за кордоном та у нічний час, оскільки служба в Силах спеціальних операцій Збройних Сил України передбачає відрядження закордон для виконання службових завдань, а також проходження навчань.

Разом з тим, суд вважає, що вказане звернення не є підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, оскільки вважає, що, зокрема, командиру військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_13 при зарахуванні до числа особового складу військової частини НОМЕР_1 було відомо про застосування до ОСОБА_3 відповідного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладення на нього відповідних обов`язків, що не стало перешкодою для його зарахування.

Крім цього, суд наразі не може взяти до уваги доводи сторони захисту про те, що ризик впливу на свідків та потерпілого, буде нівельовано у разі зміни запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, на підставі того, що обвинувачений перебуватиме на виконанні бойових завдань чи відрядженнях, оскільки виїзд за межі гарнізону контролюється командиром військової частини.

Разом з тим, в цьому кримінальному провадженні свідки та потерпілий наразі недопитані на відповідній стадії судового розгляду, то у суду існують підстави вважати, що наразі існує ризик впливу на них з метою зміни чи відмови від наданих ними показань. оскільки відповідно до положень ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо.

Також, суд враховує статус ОСОБА_3 як військовослужбовця, його репутацію та відзнаки, однак вважає, що вказані дані, зокрема і ті, що позитивно характеризують особу обвинуваченого, не нівелюють можливість вчинення ним дій, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо впливу на потерпілого та свідка, у разі застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж домашній арешт у певний період доби.

Таким чином, щодо клопотання захисника про зміну запобіжного заходу суд вважає, що виключних обставин для зміни запобіжного заходу немає, оскільки нових даних, які є підставою для зміни запобіжного заходу чи обставин, які б не були відомі при застосуванні обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу та його продовженні, в сукупності з тяжкістю інкримінованих діянь та даними про особу обвинуваченого, що можуть слугувати підставою для зміни йому запобіжного заходу на особисте зобов`язання судом наразі не встановлено.

Відтак, суд вважає, що клопотання захисника не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177-178, 201, 314, 376, 392 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1