Ухвала суду № 137583857, 02.12.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

761/20822/24

1-кп-2070/25

УХВАЛА

02 грудня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

потерпілого ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження стосовно вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, на стадії підготовчого судового провадження.

Від прокурора надійшло клопотання про продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Прокурор у клопотанні посилається на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наразі не зменшились та є реальними, а відтак наявні підстави для продовження запобіжного заходу з метою забезпечення ефективного розгляду вказаного кримінального провадження, зокрема, недопущення вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на переховування від суду; недопущення впливу на свідка та потерпілого у провадженні; недопущення перешкоджання розгляду іншим чином.

Прокурор заявлене клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 підтримав, зазначаючи про наявність ризиків вчинення особою дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та вказав, що застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 менш суворого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, з урахуванням обставин вчинення інкримінованих діянь, не є достатнім для запобігання вказаним ризикам.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на письмові заперечення, просив змінити на особисте зобов`язання, враховуючи його належну процесуальну поведінку вказав, що відповідно до відповідей працівників поліції щодо здійснення контролю перебування ОСОБА_3 під домашнім арештом, за ним не зафіксовано жодного порушення вказаного запобіжного заходу, про що було зафіксовано в попередній ухвалі суду.

Крім цього захисник вказує, що обвинувачений перебуває під цілодобовим арештом тривалий час, а ризики з часом відповідно до практики Європейського суду з прав людини мають зменшуватися, зокрема, вказує що ризик впливу на свідка та потерпілого нівелюється, оскільки вони знаходяться в Одесі, а також про те, що будь-яких доказів спроб обвинуваченого здійснення тиску на вказаних осіб прокурором не надано.

Захисник ОСОБА_6 також заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказав, що обвинувачений сумлінно виконує вимоги покладеного на нього запобіжного заходу. Вказав, що обвинувачений має на утриманні 3 дітей, дружину та маму, є військовослужбовцем. Також вказав, що ризики, викладені у клопотанні прокурора, не підтверджуються жодними доказами.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав захисників, поклався на розсуд суду, вказав, що ризики, викладені у клопотанні прокурора, прокурором не доведені.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження в обсязі, що стосується клопотання, яке вирішується, суд дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 18.07.2024 у вказаному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання до 18.09.2024 включно.

11.09.2024 у вказаному кримінальному провадженні обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання продовжено до 11.11.2024 включно.

07.11.2024 ухвалою Печерського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання продовжено до 03.01.2025 включно.

10.12.2024 ухвалою Печерського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання продовжено до 05.02.2025 включно.

21.01.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання продовжено до 19.03.2025 включно.

19.03.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання продовжено до 15.05.2025 включно.

06.05.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання продовжено до 03.07.2025 включно.

30.06.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання продовжено до 26.08.2025 включно.

13.08.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання продовжено до 10.10.2025 включно.

06.08.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання продовжено до 02.12.2025 включно.

Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу здійснюється в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Вирішуючи зазначене питання суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу, згідно з правилами передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно зі ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тобто обов`язковою умовою для застосування чи продовження запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора, окрім наявності обґрунтованості підозри, надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Так, щодо обгрунтованості підозри суд вважає, що обґрунтованість підозри раніше була предметом розгляду при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу та його продовження, а з матеріалів провадження, враховуючи стадію судового провадження, не вбачається, що з того часу виникли будь-які нові обставини, які б спростували обґрунтованість цієї підозри або причетність ОСОБА_3 до інкримінованих йому діянь.

Так у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Києва, стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може, зокрема, переховуватися від суду та перешкоджати розгляду кримінального провадження, впливати на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні.

Водночас, наразі прокурором не доведено ризику можливості вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на переховування від суду чи перешкоджання провадженню іншим чином, враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого, прибуття за кожним викликом суду, відсутність будь-яких відомостей про порушення покладених на нього обовязків, а також відсутність будь-яких відомостей про здійснення обвинуваченим дій, які могли б перешкодити кримінальному провадженню.

Також, суд бере до уваги доводи сторони захисту та не погоджується з думкою прокурора, що наявність іншого кримінального провадження, яке перебуває на розгляді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області, може доводити ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, наразі суд вважає, що прокурором доведено, що ризик, передбачений ст. 177 КПК України, а саме ризик того, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілого і свідка у кримінальному провадженні з метою зміни їх показань, наразі є триваючим, оскільки вони безпосередньо у судовому засіданні не допитувались.

Суд наразі не може взяти до уваги доводи сторони захисту про те, що ризик впливу на свідків та потерпілого, прокурором не доведено та не надано доказів на підтвердження існування такого ризику, оскільки відповідно до положень ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки в цьому кримінальному провадженні свідки та потерпілий наразі недопитані, то у суду існують підстави вважати, що існує ризик впливу на них з метою зміни чи відмови від наданих ними показань.

Разом з тим, враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тривалий час перебування обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом, а також відсутність будь-яких обгрунтованих доказів про порушення ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків протягом розгляду вказаного провадження, суд вважає, що прокурором наразі не доведено, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 менш суворого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, не є достатнім для запобігання вказаному ризику.

Відтак, суд вважає, що наразі усунення ризику впливу на свідків та потерпілого, на думку суду, можливе і при застосуванні домашнього арешту у певний період доби, оскільки процесуальна поведінка обвинуваченого є належною, який позитивно характеризується, має на утриманні дітей та матір, з`являється за кожним викликом суду.

Таким чином, вказаний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби наразі зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обов`язків у зазначеному кримінальному провадженні.

Крім цього, суд наразі не бере до уваги посилання сторони захисту щодо неналежності та недопустимості зібраних у справі доказів, зокрема, відсутності попередньої змови чи відсутності у ОСОБА_3 наміру заволодіти грошовими коштами, наявних, на думку захисника, ознак провокації, як відсутність підстав для продовження запобіжного заходу, оскільки наразі вказане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 перебуває на підготовчій стадії судового провадження.

Разом з тим, відповідно до ст. 368 КПК України вказані питання досліджуються судом перед ухваленням вироку, тобто на стадії судового розгляду.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що наразі застосування більш м`якого режиму запобіжного заходу, а саме домашнього арешту у певний період доби зможе забезпечити уникнення ризику впливу на потерпілого та свідків, а також виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов`язків.

Відтак, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, а саме що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ОСОБА_3 слід продовжити, змінивши режим його перебування, заборонивши йому залишати місце свого проживання у певний період доби, із покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196, 314, 376, 392 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою:

АДРЕСА_1 , у певний період доби, а саме з 23 до 06 години, за винятком прослідування в укриття під час оголошення повітряної тривоги та за винятком необхідності отримання невідкладної медичної допомоги.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою суду;

- утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_9 поза межами судових засідань;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії ухвали суду та покладених судом обов`язків до 29.01.2026 року включно.

Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції України за місцем проживання обвинуваченого.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1