Ухвала суду № 137583851, 22.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

22.06.2026 Справа № 756/2258/25

Справа № 756/2258/25

Провадження №2-п/756/158/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10.02.2026 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

УСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10.02.2026 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 350 227 (триста п`ятдесят тисяч двісті двадцять сім) гривень 00 копійок, а також стягнуто в дольовому порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на проведення оцінки збитків у розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок, з кожного по 2 000 (дві тисячі) 00 копійок; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) 00 копійок, з кожного по 6 666 (шість тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 67 копійок; витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 502 (три тисячі п`ятсот дві) гривні 27 копійок, з кожного по 1 167 (одній тисячі сто шістдесят сім) гривень 42 копійки.

18.06.2026 відповідач ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Ігнатенка О.О., подала заяву про перегляд заочного рішення, в якій просила поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10.02.2026 та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначила, що з 2022 не проживає в Україні, перебуває під тимчасовим захистом в Європейському союзі. Про заочне рішення суду вона дізналася лише 25.05.2026, приїхавши до України, після чого її представник у приміщенні Оболонського районного суду м. Києва 26.05.2026 ознайомився з матеріалами цивільної справи № 756/2258/25 та засобами поштового зв`язку 04.06.2026 рекомендованим листом направив до суду заяву про перегляд заочного рішення, яка була отримана судом 11.06.2026. Однак, під час підготовки заяви, формування додатків до заяви була допущена технічна помилка - в ордері не зазначену повну дату договору про надання правничої допомоги, на підставі якого виданий ордер на представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 в Оболонському районному суді м. Києва. У зв`язку з цим ухвалою суду від 15.06.2026 заяву про перегляд заочного рішення повернуто заявнику, яка отримана представником ОСОБА_1 17.06.2026. З огляду на викладене та враховуючи, що первинна заява про перегляд заочного рішення була подана у визначені законом строки, заявник просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 10.02.2026. Також у заяві зазначено, що у зв`язку з тим, що відповідач не була належним чином повідомлена про розгляд справи та не отримувала судових повісток, вона була позбавлена можливості подати відзив на позовну заяву, надати свої заперечення та докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Вважає, що в обгрунтування заявлених позовних вимог позивачем надані неналежні та недопустимі докази, а саме: Акт № 712 від 28.05.2024 та Звіт № 75/24 від 30.06.2024 ФОП ОСОБА_5 про оцінку збитків.

Вивчивши підстави порушеного клопотання про поновлення процесуального строку суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно з відповіддю Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської РДА відповідач ОСОБА_1 з 18.06.1981 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана адреса зазначена відповідачем ОСОБА_1 також у заяві про перегляд заочного рішення.

Судом під час розгляду справи направлялися судові повістки про виклик у судові засідання, зокрема, на 10.02.2026, на ім`я відповідачки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , які поверталися на адресу суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Копія заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10.02.2026, яка надсилалась на адресу ОСОБА_1 25.03.2026 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ R067130095469), також повернулася до суду з зазначенням причини повернення «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважував, що «одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року).

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України).

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) зазначено, що:

«Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.

[…] відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатує, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. […]

З урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:

- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) зроблено висновок, що:

«86. Системно аналізуючи положення ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи.

95. Норма про відмову у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (частина друга статті 358 ЦПК України), на переконання Великої Палати Верховного Суду, не порушує саму сутність права доступу до правосуддя, а запровадження наведеного процесуального строку відповідає завданням цивільного судочинства та основним засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема таким, як: «змагальність сторін» (кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) та «неприпустимість зловживання процесуальними правами» (учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається)».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2025 року у справі № 1027/1617/12 (провадження № 61-14414св24) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24), системно аналізуючи положення ЦПК України, дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла знати про розгляд справи. Разом з тим, згідно з довідкою про причини повернення/досилання конверт з судовою повісткою, направлений на адресу ОСОБА_1, повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 68), тлумачення пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України свідчить про те, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі. … Апеляційна скарга на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2021 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подана до апеляційного суду 04 вересня 2024 року, тобто після спливу одного року з дня ухвалення судового рішення. Отже, вказані обставини є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску такого строку».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 березня 2025 року у справі № 361/8988/14-ц (провадження № 61-2189св22) вказано, що «Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18, системно аналізуючи положення ЦПК України, дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала/не могла знати про розгляд справи. … У матеріалах справи наявні поштові конверти, в яких направлялася судова кореспонденція ОСОБА_2 за адресою; АДРЕСА_1, і які повернулися до суду першої інстанції з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення». Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування. За таких обставин, ОСОБА_2 не є особою, не повідомленою про розгляд справи у розумінні пункту 1 частини другої статті 358 ЦПК України. Апеляційна скарга на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2020 року подана до апеляційного суду 13 грудня 2021 року, тобто після спливу одного року з дня ухвалення судового рішення. Отже, вказані обставини є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску такого строку».

Звертаючись до суду з заявою про перегляд заочного рішення у червні 2026 року відповідач посилається на те, що з повним текстом заочного рішення суду її представник - адвокат Святюк С.П., ознайомився лише 26.05.2026.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Тобто, суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.

Проте, на адресу відповідача заочне рішення від 10.02.2026 надсилалося 25.03.2026 рекомендованим листом з повідомленням про вручення № R067130095469. Днем повернення вказаного поштового відправлення є 30.03.2026, причина повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується також трекінгом поштового відправлення № R067130095469 з сайту Укрпошти.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, днем вручення заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10.02.2026 відповідачу ОСОБА_1 є 30 березня 2026, але з заявою про перегляд заочного рішення представник відповідача звернувся лише у червні 2026 року, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого ст. 284 ЦПК України.

Судом також береться до уваги те, що факт реєстрації відповідача за адресою, на яку направлялася судова кореспонденція (судові повістки про виклик у судові засідання під час розгляду справи по суті та заочне рішення) останньою не заперечується, крім того така ж адреса зазначена відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення.

Відповідачем не доведено існування обставин, які б об`єктивно перешкоджали їй отримувати судову кореспонденцію за адресою місця реєстрації, що свідчить про відсутність підстав для поновлення процесуального строку. Надана відповідачем ксерокопія сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон містить певні відмітки про перетин відповідачем кордону у різний період часу, зокрема у 2022 році. Проте з відмітки за 2022 рік неможливо встановити ані напрямок, ані точну дату перетину кордону. Також відповідачем до заяви в обгрунтування поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення наданий посадковий документ на ім`я ОСОБА_6 на потяг Перемишль-Київ Пас 24.05.2026-25.02.2026, проте він жодним чином не доводить той факт, що відповідач безперервно перебувала поза межами України до 25.05.2026, а тому не отримувала судові повістки про виклик на усі судові засідання та копію заочного рішення, які надсилалися їй судом за зареєстрованим місцем проживання.

Також судом встановлено, що заява про перегляд заочного рішення, що надійшла до суду 11.06.2026, була повернута заявнику ОСОБА_1 ухвалою суду від 15.06.2026 як така, що подана представником, яким не підтверджено у встановленому цивільним процесуальним законом порядку право на її підписання від імені заявника ОСОБА_1 . Після чого представником відповідача ОСОБА_1 повторно 18.06.2026 подану заяву про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10.02.2026, у якій поважність причин пропуску визначеного законом процесуального строку на подання такої заяви обгрунтована, зокрема, повторним зверненням до суду.

Разом з тим, повернення судом заяви про перегляд заочного рішення на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України та повторне звернення з аналогічною заявою вже після закінчення 20-ти денного строку на подання такої заяви, визначеного ч. 3 ст. 284 ЦПК України, навіть якщо початок його відліку розпочати з дня ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи 26.05.2026, не є поважною причиною пропуску вказаного строку та, відповідно, підставою для його поновлення.

Таким чином, аналізуючи вказані обставини, за умови також того, що інший співвідповідач по справі ОСОБА_3 була обізнана про те, що у провадженні суду перебуває дана цивільна справа та 14.03.2026 зверталася до суду з заявою про перегляд заочного рішення, яка залишена судом без задоволення, суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів наявності об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, а отже обґрунтування поважності причин пропуску встановленого ст. 284 ЦПК України процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Згідно зі ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність поважних причин, що об`єктивно перешкоджали відповідачу ОСОБА_1 та її представнику звернутися до суду з заявою про перегляд заочного рішення у визначений процесуальним законом строк, а тому клопотання про поновлення цього процесуального строку задоволенню не підлягає, а заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 2, 126, 127, 253, 260, 261, 284, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ігнатенко Олександр Олександрович, про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10.02.2026 - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , подану через представника Ігнатенка Олександра Олександровича , про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 10.02.2026 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Тиха