Рішення № 137583826, 22.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

22.06.2026 Справа № 756/3168/25

Справа № 756/3168/25

Провадження № 2-о/756/9/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Тихої О.О.,

за участі секретаря судового засідання Бойко Г.Г.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування на утриманні військовослужбовця та проживання однією сім`єю,

УСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у якій просить: 1) встановити факт перебування її на утриманні брата військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та проживання з ним однією сім`єю з 2020 року; 2) встановити достатнім факт її перебування на утриманні брата військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та проживання з ним однією сім`єю для отримання щомісячного грошового забезпечення брата відповідно до п. 7 Постанови КМУ від 30.11.2016 № 884 Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх та інших виплат, соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та інших виплат, пільг, передбачених діючим законодавством.

В обгрунтування заявлених вимог зазначила, що ОСОБА_2 є рідним братом заявника по матері. До 2019 року заявник мешкала спільно з чоловіком ОСОБА_3 , та трьома неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . З 2019 року чоловік виїхав на тимчасово окуповану рф територію України і з того часу з заявником та дітьми не проживає, зв`язків не підтримує, участі у вихованні та утриманні дітей не приймає. Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25.03.2024 шлюб між заявником та ОСОБА_3 розірвано. З 2020 року заявник проживала спільно з дітьми та братом ОСОБА_2 у будинку у с. Бокове Покровського району Донецької області. ОСОБА_2 не має власної сім`ї, батьки померли, дітей не має. Заявник з 2008 року була зареєстрована як фізична особа- підприємець, однак з 13.07.2021 припинила діяльність, оскільки троє дітей потребують постійного догляду. Брат з 2010 року працював неофіційно вантажником у магазинах, на ринку, допомагав за винагороду у вирубці дерев на городах сусідів, допомагав по господарству: ремонт парканів, дахів, рубав дрова тощо. Грошей, які заробляв брат, вистачало на їхню сім`ю. Вони спільно проживали у будинку, вели спільне господарство, брат ніс усі витрати на купівлю майна, сплачував комунальні платежі, купував заявнику та дітям одяг, продукти харчування та речі першої необхідності, ліки, тощо. Тобто заявник на постійній основі отримувала від брата фінансову допомогу, іншого доходу, окрім фінансової допомоги брата, не отримувала. Допомога брата ОСОБА_2 була для них з дітьми постійний і основним джерелом засобів для існування.

У березні 2023 року ОСОБА_2 був призваний на військову службу по мобілізації та зарахований до складу ВЧ НОМЕР_2 . 19.07.2023 ОСОБА_2 зник безвісти під час штурмових дій в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, про що заявниця отримала сповіщення № 1838 від 21.07.2023, оскільки ОСОБА_2 вказав її, сестру, єдиною родичкою, яку необхідно сповіщати, у разі його зникнення безвісти чи загибелі. Перебуваючи на військовій службі брат, отримуючи грошове забезпечення, передав їй свою банківську картку, якою вона користувалася. Встановлення факту перебування на утриманні безвісно зниклого брата необхідне заявнику для реалізації права на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884 Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх.

Ухвалою судді від 17.03.2025 заяву залишено без руху, наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 26.03.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

31.03.2025 до суду надійшли письмові пояснення Військової частини НОМЕР_2 , у яких представник зазначив, що у зв`язку з прийняттям Закону України від 8 жовтня 2024 року № 3995-ІХ «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, пунктом 6 статті 9 Закону № 3995-ІХ зазначений новий підхід до розподілу грошового забезпечення військовослужбовців, а тому встановлення факту перебування заявника на утриманні брата військовослужбовця ОСОБА_2 , який зник безвісти, не є підставою для отримання нею грошового забезпечення. Для отримання грошового забезпечення безвісті зниклого заявник повинна підтвердити, що її брат ОСОБА_2 був її законним представником.

29.04.2025 заявником подані заперечення на пояснення, надані представником Військової частини НОМЕР_2 , у яких заявник зазначила, що військовослужбовець ОСОБА_2 зник безвісти 19.07.2023, і право складати особисте розпорядження щодо виплати грошового забезпечення на час його зникнення взагалі не було закріплено на законодавчому рівні, застосування даної норми до спірного питання є недоречним. Оскільки внесені зміни до Постанови КМУ від 30.11.2016 №884 та до Закону України від 20.12.1991 №2011-XII значно порушують права Заявника, до спірного питання не може застосуватися закон, який набрав чинності пізніше його настання, крім випадків, якщо цей закон якимось чином поліпшує становище особи, що вчинила таке діяння, тому судом під час розгляду справи має застосовуватися норма закону у редакції, яка була чинною на час зникнення ОСОБА_2 безвісти.

20.06.2025 від Міністерства оборони України до суду надійшли пояснення, у яких представник просила відмовити у задоволенні заяви з огляду на те, що заявлені вимоги є не обгрунтованими та не доведеними жодними доказами. Так, заявником не доведено, що вони з братом вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки. Проживання в одному будинку, який заявник разом з братом отримали в порядку спадкування, вказаних фактів не доводить. Також, посилаючись на ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», представник заінтересованої особи зазначила, що утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». До членів сім`ї загиблого військовослужбовця, які отримують одноразову грошову допомогу незалежно від віку та працездатності, належать лише батьки і дружина (чоловік) загиблого військовослужбовця. Виходячи з цього, до дітей загиблого військовослужбовця повинна бути застосована вимога щодо їх віку та працездатності. Заявник є сестрою військовослужбовця, однак, утриманцем у розумінні положень нормативних актів заявник не являється, а також не є особою, яка підпадає під визначення «член сім`ї військовослужбовця». Заявник не надала жодного доказу на підтвердження факту її утримання братом з 2020 року, чи отримання нею будь-якої матеріальної чи іншої допомоги. На момент зникнення безвісти брата заявниця досягла повноліття, працездатна, має свою сім`ю і не є членом сім`ї брата.

23.06.2025 від заявника надійшли заперечення на пояснення представника Міністерства оборони України, у яких заявник, зокрема, зазначила, що вона не зверталась до відповідних державних органів за отриманням довідки про підтвердження факту перебування особи на утриманні померлого годувальника непрацездатних членів сім`ї, оскільки її брат ОСОБА_2 не вважається померлим, а є зниклим безвісти за особливих обставин.

Ухвалою суду від 13.04.2026 замінено заінтересовану особу - військову частину НОМЕР_2 на правонаступника - військову частину НОМЕР_1 .

Заявник у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала з викладених у заяві підстав, просила заяву задовольнити.

Представник Міністерства оборони України та представник військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явилися, про причин неявки суду не повідомили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_6 у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі.

Суд, заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх в сукупності, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що військовослужбовець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним (неповнорідним) братом заявниці ОСОБА_1 , що підтверджується: свідоцтвом про народження заявника серії НОМЕР_3 від 27.07.2023 (повторним); витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища заявника; свідоцтвами про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 31.10.2006, серії НОМЕР_5 від 23.08.2008; свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_6 від 26.02.1990; витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища матері заявника та ОСОБА_2 - ОСОБА_7

23.08.2008 заявник зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 , від якого народилися діти: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Доказів розірвання шлюбу між заявником та ОСОБА_3 матеріали справи не містять.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 22.01.2020 батько військовослужбовця ОСОБА_2 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 28.04.2010 мати військовослужбовця ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Згідно з листом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.07.2025 за вих. № 21655/С-2073/15.1 актовий запис про шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складений органами державної реєстрації актів цивільного стану Донецького регіону, не виявлено. Перевірку наявності актового запису про шлюб проведено за період з 01.01.2016 по дату листа.

Згідно з інформацією Добропільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області від 16.08.2023 за вих. № 550/15/23 на запит ІНФОРМАЦІЯ_11 актових записів про народження дітей, батьком яких записаний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та актових записів про шлюб ОСОБА_2 не виявлено.

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеному 05.11.2024 головним спеціалістом служби у справах дітей Білозерської міської ради Лазебник В.І. та провідним психологом ЦНСП Білозерської міської ради Шляховою Н.В. Сергєєва- ОСОБА_9 разом з трьома неповнолітніми дітьми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . У будинку для дітей створені усі необхідні умови для проживання, навчання та виховання. ОСОБА_1 виховує дітей самостійно, родина існує за рахунок гуманітарної допомоги та випадкових неофіційних підробітків.

Факт проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується також Актом від 31.07.2023, складеним сусідами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та засвідченим спеціалістом I категорії виконкому Білозерської міської ради Свєтлічною Д.

Відповідно до Акту від 31.07.2024, складеного сусідами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та засвідченим спеціалістом I категорії виконкому Білозерської міської ради Свєтлічною Д., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Акту від 25.01.2024, складеного сусідами ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та засвідченим спеціалістом I категорії виконкому Білозерської міської ради Свєтлічною Д., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , за адресою: АДРЕСА_1 не проживає з 2019 року.

Згідно з довідкою УСЗН Покровської районної державної адміністрації Донецької області від 01.11.2024 вих. № 03/988 ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та не отримує жодних видів державних соціальних допомог та компенсацій.

13.07.2021 ОСОБА_14 - ОСОБА_9 припинено підприємницьку діяльність, що підтверджується скріншотом з державного сервісу Дія.

19 липня 2023 року військовослужбовець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти під час штурмових дій в районі населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, про що ОСОБА_1 отримала сповіщення № 1838 від 21.07.2023.

Відомості про ОСОБА_2 внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що підтверджується Витягом № 20240108-240 від 08.01.2024.

Також, за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ВЧ НОМЕР_9 ОСОБА_2 19.07.2023 за заявою ОСОБА_1 Бахмутським РВП ГУНП в Донецькій області 22.07.2023 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Згідно з п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, що діяла станом на час зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 ), за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Відповідно до пункту 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 (у редакції, що діяла станом на час зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 ), виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.

Відповідно до ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз`яснив, що під членом сім`ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов`язану кровними (родинними) зв`язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім`ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Діти є членами сім`ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.

Членом сім`ї, яка перебуває на утриманні військовослужбовця, є особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Це особи, що не мають власних доходів, або особи, пенсія, стипендія чи інший сукупний середньомісячний доход яких не перевищує офіційно встановленої межі малозабезпеченості (до законодавчого визначення прожиткового мінімуму). До них належать, зокрема, непрацездатні.

Крім того, Конституційний суд України у своєму рішенні зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).

У пункті 3 рішення Конституційний суд України визначив, що членом сім`ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця, є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Це особи, що не мають власних доходів, або особи, пенсія, стипендія чи інший сукупний середньомісячний дохід яких не перевищує офіційно встановленої межі малозабезпеченості (до законодавчого визначення прожиткового мінімуму). До них, зокрема, належать: а) неповнолітні; б) непрацездатні; в) інші особи, яких військовослужбовець зобов`язаний утримувати за законом; г) вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ), стажисти до закінчення навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними віку, встановленого для таких членів сім`ї військовослужбовця, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника; д) працездатні члени сім`ї військовослужбовця, що зайняті доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками військовослужбовця, які не досягли 8-річного віку, за інвалідом першої групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та визначеними законом іншими видами трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який надає члену сім`ї військовослужбовця право на трудову пенсію; е) інші особи, визнані утриманцями у встановленому порядку.

Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні суду необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Утримання може бути повним або частковим. Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Часткове утримання означає, що особа мала інші джерела доходів, однак допомога годувальника була постійним і основним джерелом засобів до існування.

Таким чином, предметом доказування у справі є обставини, які підтверджують отримання заявником допомоги, яка надавалась постійно та була основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що зниклий безвісти виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї.

Звертаючись до суду з заявою про встановлення юридичних фактів перебування на утриманні брата та проживання з ним однією сім`єю, заявник посилається на те, що встановлення такого факту дозволить їй реалізувати право на отримання усіх належних її брату, військовослужбовцю, виплат, зокрема, грошового забезпечення.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги заявник посилається на те, що вона перебувала на повному утриманні брата військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_2 , який зник безвісти, отримувала від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів для існування.

Допитані у судовому засіданні за клопотанням заявника свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_16 пояснили, що заявник разом з братом та дітьми проживали в одному будинку у сел. Бокове Покровського району Донецької області. ОСОБА_2 переїхав жити до сестри ОСОБА_1 приблизно у 2019 році після того, як її покинув чоловік. Чоловіка заявниці свідки з того часу у будинку, де мешкає заявник, не бачили. ОСОБА_2 спочатку працював на шахті, а потім неофіційно на копанках, утримував сестру та її дітей, придбавав речі для дому, робив ремонт. Чи допомагав чоловік заявниці - свідкам не відомо, зі слів брата ОСОБА_2 - не допомагав жодним чином. Заявник не працювала, займалася господарством та дітьми, на цьому наполягав ОСОБА_2 . Свідок ОСОБА_11 зазначив, що зі слів ОСОБА_2 йому відомо, що той віддав свою банківську картку заявниці, щоб вона могла користуватися його коштами, коли він пішов на військову службу.

Юридичний факт перебування особи на утриманні передбачає доведення не просто надання особі певної матеріальної допомоги, а того, що така допомога була повним утриманням або постійним і основним джерелом засобів до існування заявника.

Окрім показань свідків, заявниця на підтвердження цієї обставини посилалася також на те, що ОСОБА_2 до мобілізації отримував неофіційні заробітки, за рахунок яких проживала родина. Однак посилання на неофіційні заробітки ОСОБА_2 не підтверджене належними та допустимими доказами щодо розміру, періодичності та стабільності такого доходу. Саме по собі твердження про наявність неофіційного заробітку не може бути покладене в основу висновку суду про перебування заявниці на утриманні.

Суд критично оцінює наявний у матеріалах справи скріншот переписки у месенджері Signal про перерахування грошових коштів, оскільки з його тексту неможливо встановити авторів повідомлень, дати переписки та цільового призначення перерахування коштів.

Навіть за умови фактичного здійснення ОСОБА_2 окремих переказів заявниці, такі перекази можуть свідчити про матеріальну допомогу, спільні побутові витрати, взаєморозрахунки, подарунки або інші грошові відносини між близькими особами, але самі по собі не доводять, що заявниця перебувала на повному утриманні ОСОБА_2 або що саме його допомога була для неї постійним і основним джерелом засобів для існування.

Надані заявницею товарні чеки на побутову техніку: пилосос, пральну машину, мікрохвильову піч, насос, а також ноутбук, мобільний телефон навушники, можуть свідчити про здійснення ОСОБА_2 подарунків, проте не доводять факту перебування заявниці на повному утриманні брата ОСОБА_2 . У вказаних документах взагалі відсутні дані про покупця, тож заявником не доведений факт їх придбання саме ОСОБА_2 .

Матеріали справи не містять достатніх доказів, які б давали суду можливість встановити реальний майновий стан заявниці, відсутність у неї інших джерел доходу, розмір її регулярних витрат, співвідношення отриманої від ОСОБА_2 допомоги з її потребами, а також те, що така допомога була саме основним і постійним джерелом її існування. Зокрема, суду не надано повних банківських виписок за період з 2020 року, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про доходи заявниці, довідок Пенсійного фонду України з 2020 року, доказів перебування на обліку як безробітної, документів щодо фактичних щомісячних витрат та інших доказів, які у сукупності могли б підтвердити заявлений факт.

Показання свідків суд не приймає як доказ перебування заявниці на утриманні брата ОСОБА_2 , оскільки свідки лише підтвердили факт спільного проживання заявниці та брата в одному будинку, проте достовірних відомостей про майновий стан, джерела доходів як заявника, так і ОСОБА_2 , свідкам не відомо, а про матеріальну допомогу брата сестрі свідкам відомо зі слів самого ОСОБА_2 .

За таких обставин вимоги про встановлення факту перебування заявника ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 та проживання однією сім`єю є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 76-81,8, 263-265, 268, 273, 315, 354, 355 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту перебування на утриманні військовослужбовця та проживання однією сім`єю відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Тиха