Ухвала суду № 137583703, 30.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/30491/25

Провадження № 1-кс/752/3702/26

У Х В А Л А

30 квітня 2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання подане старшим слідчим у кримінальному провадженні - старший слідчий слідчого управління Головно управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 в межах кримінального провадження № 12025100000001000, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-4, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 332, ч. 2 ст. 209 КК України, про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 332 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в порядку глави 18 Кримінального процесуального кодексу України, -

встановив:

до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання подане старшим слідчим у кримінальному провадженні - старший слідчий слідчого управління Головно управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 в межах кримінального провадження № 12025100000001000, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-4, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 332, ч. 2 ст. 209 КК України, про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 332 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обгрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням Головно управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000001000 від 05.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-4, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 332, ч. 2 ст. 209 КК України.

Так, у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 03.10.2025, у громадянина України ОСОБА_4 , виник злочинний умисел у сприянні незаконному переправленю особи через державний кордон України, шляхом надання вказівок та засобів для цього.

Діючи на виконання свого умислу, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.10.2025 року, запропонував ОСОБА_8 сприяти незаконному переправленю особи через державний кордон України.

Так, 03.10.2025, ОСОБА_4 під час телефонної розмови із ОСОБА_8 повідомив останньому, що має можливість впливу на окремих працівників органів Державної влади та можливість організації в`їзду на територію України громадянина Китайської народної республіки (далі за текстом КНР). Також ОСОБА_4 роз`яснив порядок дій громадянина КНР необхідних для безперешкодного в`їзду на територію України, для подальшого отримання посвідки на тимчасове проживання, завдяки власному впливу на працівників органів ДМС ОСОБА_4 зможе допомогти. Для цього йому потрібно буде довіреність від громадянина КНР на ім`я ОСОБА_4 щодо здійснення будь-яких дій на території України.

Реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, 31.10.2025 ОСОБА_4 висловив вимогу під час листування із ОСОБА_8 у месенджері «WhatsАpр» надати 2 000 грн. для здійснення перекладу довіреності від громадянина КНР ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виданої на ім`я ОСОБА_4 щодо здійснення будь-яких дій в його інтересах на території України.

25.12.2025 ОСОБА_4 , переслідуючи злочинний умисел направлений на сприяння у незаконному переправленю особи через державний кордон України, під час листування із ОСОБА_8 у месенджері «WhatsАpр», домовились щодо зустрічі 26.12.2025 за адресою: АДРЕСА_1 для передачі довіреності від громадянина КНР ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданої на ім`я ОСОБА_4 та передачі грошових коштів в сумі 40 000 грн. особисто під час зустрічі, в якості завдатку від загальної суми 2 200 доларів США.

Так, 26.12.2025 ОСОБА_4 , з метою реалізації свого злочинного умислу, під час особистої зустрічі із ОСОБА_8 в приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 отримав від ОСОБА_8 довіреність від громадянина КНР ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виданої на ім`я ОСОБА_4 та грошові кошти в розмірі 40 000 грн., за організацію реєстрації ТОВ та подальшої подачі необхідних документів до Київського міського центру зайнятості для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, на ім`я громадянина КНР ОСОБА_9 як директора зареєстрованого Товариства з обмеженою відповідальністю.

Після того, 16.01.2026 ОСОБА_4 переслідуючи свій злочинний умисел направлений на сприяння у незаконному переправленю особи через державний кордон України у месенджері «WhatsАpр» повідомив ОСОБА_8 про те, що дозвіл на застосування праці на ім`я громадянина КНР ОСОБА_9 готовий та найближчим часом забере особисто. 19.01.2026 дозвіл на застосування праці на ім`я громадянина КНР ОСОБА_9 був отриманий особисто ОСОБА_4 .

Після чого, ОСОБА_4 реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел у невстановлений досудовим розслідуванні час та місці, виготовив особисто запрошення від 23.01.2026 року від імені громадянина КНР ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - директора ТОВ «СОЛАР СІСТЕМЗ» (код ЄДРПОУ 45945980), яке підписав особисто, для отримання громадянином КНР ОСОБА_9 візу типу «D-04» (працевлаштування) у консульстві України за кордоном.

Того ж дня, запрошення від 23.01.2026 року від імені громадянина КНР ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - директора ТОВ «СОЛАР СІСТЕМЗ» (код ЄДРПОУ 45945980) та дозвіл на застосування праці на ім`я громадянина КНР ОСОБА_9 , ОСОБА_4 особисто, за допомогою поштового зв`язку, надіслав громадянину КНР.

В подальшому, громадянин КНР ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі отриманих документів від ОСОБА_4 , а саме запрошення від 23.01.2026 року від імені громадянина КНР ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - директора ТОВ «СОЛАР СІСТЕМЗ» (код ЄДРПОУ 45945980) та дозвіл на застосування праці на ім`я громадянина КНР ОСОБА_9 , отримав 13.02.2026 візу № НОМЕР_1 типу «D-04» (працевлаштування) у консульстві України за кордоном, а саме у м. Варшава Республіка Польща, терміном на 90 днів до 13.05.2026 року.

На підставі отриманої візи 17.02.2026, громадянин КНР ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснив перетин державного кордону України напрямку «в`їзд» через пункт пропуску «Ягодин».

Внаслідок своїх вищевказаних протиправних дій ОСОБА_4 , шляхом надання вказівок ОСОБА_8 та необхідних документів для громадянина КНР ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 сприяв у незаконному перетині через державний кордон України.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у сприянні незаконному переправленю особи через державний кордон України, вчиненому шляхом надання вказівок та засобів для цього, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Крім того, у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 03.10.2025 року у громадянина України ОСОБА_4 , виник злочинний умисел в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.

Діючи на виконання свого умислу, усвідомлюючи характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.10.2025, для реалізації іншого злочину в частині сприяння запропонував ОСОБА_8 здійснити вплив на співробітників Державної міграційної служби за грошову винагороду.

Так, 03.10.2025, ОСОБА_4 під час телефонної розмови із ОСОБА_8 повідомив останньому, що має можливість впливу на окремих працівників органів Державної влади для в`їзду на територію України громадянина Китайської народної республіки (далі за текстом - КНР), після чого роз`яснив порядок дій громадянина Китайської народної Республіки необхідних для безперешкодного в`їзду на територію України, з подальшою можливістю отримання посвідки на тимчасове проживання за допомогою власного впливу на працівників органів ДМС, а також надання довіреності від громадянина Китайської народної республіки на ім`я ОСОБА_4 , щодо здійснення будь-яких дій на території України.

В подальшому, 26.12.2025 ОСОБА_4 під час особистої зустрічі із ОСОБА_8 , в приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 отримав від ОСОБА_8 довіреність від громадянина КНР ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виданої на ім`я ОСОБА_4 та грошові кошти в розмірі 40 000 грн., за організацію реєстрації ТОВ та подальшої подачі необхідних документів до Київського міського центру зайнятості для отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, на ім`я громадянина КНР ОСОБА_9 як директора зареєстрованого Товариства з обмеженою відповідальністю, з метою отримання посвідки громадянином КНР ОСОБА_9 посвідки на тимчасове проживання в Україні на підставі працевлаштування.

16.01.2026 ОСОБА_4 у месенджері «WhatsАpр» повідомив ОСОБА_8 про те, що дозвіл на застосування праці на ім`я громадянина КНР ОСОБА_9 готовий та найближчим часом забере особисто. Згодом, 19.01.2026 дозвіл на застосування праці на ім`я громадянина КНР ОСОБА_9 був отриманий особисто ОСОБА_4 .

Після чого, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванні час та місці, виготовив особисто запрошення від 23.01.2026 року від імені громадянина КНР ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - директора ТОВ «СОЛАР СІСТЕМЗ» (код ЄДРПОУ 45945980), яке підписав особисто, для отримання громадянином КНР ОСОБА_9 візу типу «D-04» (працевлаштування) у консульстві України за кордоном.

Того ж дня, запрошення від 23.01.2026 року від імені громадянина КНР ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - директора ТОВ «СОЛАР СІСТЕМЗ» (код ЄДРПОУ 45945980) та дозвіл на застосування праці на ім`я громадянина КНР ОСОБА_9 , ОСОБА_4 особисто, за допомогою поштового зв`язку надіслав громадянину Китайської народної республіки.

В подальшому, громадянин КНР ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі отриманих документів від ОСОБА_4 , а саме запрошення від 23.01.2026 року від імені громадянина КНР ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - директора ТОВ «СОЛАР СІСТЕМЗ» (код ЄДРПОУ 45945980) та дозвіл на застосування праці на ім`я громадянина КНР ОСОБА_9 , отримав 13.02.2026 візу типу «D-04» (працевлаштування) у консульстві України за кордоном, а саме у м. Варшава Республіка Польща, терміном на 90 днів до 13.05.2026 року.

На підставі отриманої візи від 13.02.2026 візу № НОМЕР_1 17.02.2026, громадянин КНР ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснив перетин державного кордону України напрямку «в`їзд» через пункт пропуску «Ягодин».

Після того, 06.04.2026 ОСОБА_4 , з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди у месенджері «WhatsАpр» повідомив ОСОБА_8 про необхідність прибуття громадянина КНР ОСОБА_9 , до відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 10 для подачі документів, щодо отримання посвідки громадянином КНР ОСОБА_9 на тимчасове проживання в Україні на підставі працевлаштування та передачі грошових коштів у розмірі 1 000 доларів США, запевняючи, що в разі ненадання вказаних грошових коштів, отримання власними силами посвідки громадянином КНР ОСОБА_9 на тимчасове проживання в Україні на підставі працевлаштування буде неможливим.

В подальшому, 07.04.2026 о 14 год. 00 хв., ОСОБА_4 переслідуючи злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, під час особистої зустрічі, за адресою: АДРЕСА_2 , із ОСОБА_8 та громадянином КНР ОСОБА_9 , отримав від ОСОБА_8 грошові кошти в розмірі 1 000 доларів США.

Так, 10.04.2026 о 10 год. 00 хв., діючи за попередньою домовленістю ОСОБА_4 , переслідуючи свій злочинний умисел, перебуваючи, за адресою: АДРЕСА_2 , із ОСОБА_8 та громадянином КНР ОСОБА_9 зустрілись та направились до кабінету № 2 відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області де ОСОБА_4 здійснив подачу документів для отримання посвідки громадянином КНР ОСОБА_9 на тимчасове проживання в Україні на підставі працевлаштування.

Після того, 29.04.2026 ОСОБА_4 переслідуючи свій злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди під час особистої зустрічі, біля будинку, за адресою: АДРЕСА_3 передав ОСОБА_8 посвідки громадянином КНР ОСОБА_9 на тимчасове проживання в Україні на підставі працевлаштування та отримав від останнього другу частину грошових коштів у розмірі 200 доларів США, однак був затриманий працівниками поліції.

Таким чином ОСОБА_4 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України.

З огляду на зазнаечне вище , 29.04.2026 старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві капітаном поліції ОСОБА_6 за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_11 повідомлено про підозру: ОСОБА_4 у вчиненні кримніальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 332, ч.3 ст. 369-2 КК України

Слідчий зазначав, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами допитів свідків, протоколами оглядів, протоколами обшуків за місцем фактичного проживання підозрюваного, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Крім того, у клопотанні зазначено такі підстави для звернення із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

- наявність достатніх підстав вважати, що один із злочинів, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а саме, передбачений ч. 3 ст. 369-2 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна;

- наявність ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При визначенні розміру застави слідчий керувався тяжкістю злочинів.

Прокурор клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що зібрані на теперішній час докази свідчать про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, що йому інкримінуються та підтверджують існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України. За твердженням прокурора, застосування до підозрюваного запобіжного заходу є необхідним заходом для досягнення дієвості кримінального провадження, запобігання існуючим ризикам та виконання ним процесуальних обов`язків.

Підозрюваний ОСОБА_12 та захисник заперечили проти клопотання. Зазначили, що розмір застави, який просить застосувати орган досудового розслідування є завідомо непомірним для підозрюваного.

В обґрунтування заперечень сторона захисту, зазначила про необгрунтованість повідомленої ОСОБА_12 підозри, а ризики зазначені стороною обвинувачення нічим не підтверджені. Обставини наведені в обґрунтування наявності ризиків захисники вважають також надуманими та не підтвердженими достатніми доказами.

Крім того, як на підставу для відмови у задоволенні клопотання сторона захисту посилалася на незадовільний стан здоров`я підозрюваного.

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього додатки, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

29.04.2026 року у межах кримінального провадження № 12025100000001000 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 332, ч.3 ст. 369-2 КК України.

Досліджені слідчим суддею докази дають підстави для висновку щодо обгрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч.1 ст. 332, ч.3 ст. 369-2 КК України.

Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

На цій стадії, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, в обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування таких ризиків:

1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному ОСОБА_4 злочини, передбачений ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 332 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є не тяжким та кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 є тяжким, санкція якого передбачає реальне позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна.

Таким чином, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженою на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного їй майна у сукупності.

У статті 33 Конституції України закріплено право кожного, хто на законних підставах перебуває на території України, вільно залишати її територію. Проте, таке право не є абсолютним і може обмежуватися в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 64 Конституції України).

До того ж в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.

Так, указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» визначено, що на період дії правового режиму воєнного стану, конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені, у тому числі статтею 33 Конституції України, можуть бути обмежені.

Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.

З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, окрім окремих категорій осіб, яким дозволено перетин державного кордону України.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).

Отже, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваного ОСОБА_4 , ситуацію, яка склалася в державі в наслідок збройної агресії російської федерації, в органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно залишити територію України.

2. Незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження.

На стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

При цьому, більшість осіб, що можуть бути свідками у кримінальному провадженні у цьому ж провадженні є особами, що особисто знайомі з

ОСОБА_4 . Крім того, свідками у кримінальному провадженні є особи, що перебувають у дружніх відносинах із підозрюваним ОСОБА_4 , який в силу своїх відносин може здійснювати влив на свідків.

3. Знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Наявність зазначеного ризику обґрунтовується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є таким, що вчинений шляхом використання великої кількості техніки та документів. Значний обсяг доказів у кримінальному провадженні складають інформація з технічних засобів, якими користується фігурант та інші на даний час невстановлені особи, які причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, частина з яких на даний час залишається не вилученою і перебуває як у віданні підозрюваного так і, можливо, інших осіб, установ, організацій тощо.

4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Існує вірогідність того, що ОСОБА_4 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом вчинення корисливих кримінальних правопорушень, здійснювати підкуп свідків, інших осіб, перешкоджати виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі за надуманими приводами, тощо.

Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а також наявність по кримінальному провадженню реальних ознак справжнього суспільного інтересу, що підтверджується фактом вчинення тяжких кримінальних правопорушень у світлу пору доби, з метою забезпечення виконання своїх обов`язків як підозрюваного перед слідчим, прокурором чи судом.

Оцінюючи наявність ризиків на існування яких посилається сторона обвинувачення слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , зокрема злочин, передбачений ч.3 ст. 369-2 КК України, є тяжким злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також слідчий суддя бере до уваги соціальний стан підозрюваного, який на думку слідчого судді, буде достатньо для переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду.

Отже тяжкість можливого покарання, у сукупності із майновим станом підозрюваного та соціальним статусом останнього дають підстави для висновку щодо існування ризику переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду.

Обґрунтованим вважає слідчий суддя і твердження сторони обвинувачення щодо існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

При оцінці існування цього ризику слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

З цих підстав, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя погоджується із тим, що на теперішній час існує ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити дії із тиску на свідків з метою зміни наданих ними свідчень.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 182 КК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги доводи сторони захисту, які стосуються відомостей, що характеризують особу ОСОБА_4 .

Проте з урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 характеру та обставин справи, розміру шкоди, дійшов висновку, що на теперішній час, застосування більш м`яких запобіжних заходів, як-то особистого зобов`язання, не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

За таких підстав клопотання слідчого за погодженням прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен головним чином визначатися, виходячи з особи о підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У клопотанні детектив просить визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий суддя вважає, що у цьому випадку, застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів є такою, що здатна забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного та не є непомірною для підозрюваного.

За наведених вище обставин клопотання слідчого погоджене прокурором про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належить задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

клопотання подане старшим слідчим у кримінальному провадженні - старший слідчий слідчого управління Головно управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 в межах кримінального провадження № 12025100000001000, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-4, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 332, ч. 2 ст. 209 КК України, про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 332 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, зареєстрованого у встановленому законом порядку та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді до 06 год. 54 хвилин 27 червня 2026 року.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в межах, що становить вісімдесят ( вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає суму в розмірі 266 240 ( двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: отримувач: ТУДСАУ в місті Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від … (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою (викликом) до суду, прокурора та слідчого (детектива), в провадженні якого перебуває кримінальне провадження;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-не відлучатися із населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора або суду;

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали щодо виконання обов`язків у випадку внесення застави покласти на уповноваженого слідчого слідчого управління Головно управління Національної поліції у м. Києві у межах кримінального провадження № 12025100000001000.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Киїського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1