Рішення № 137583480, 16.06.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/3889/25

Номер провадження 2/504/1723/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Литвинюк А.В.,

секретаря судового засідання Данько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів,

встановив:

Представник Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача надміру виплачені бюджетні кошти у сумі 88 727,21 грн. та судові витрати.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач ОСОБА_1 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 12.12.2022 року отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка була призначена їй на весь строк встановлення інвалідності.

При цьому було встановлено, що відповідно до інформації з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від 17.07.2025р. № ЦО 18396 ОСОБА_1 було скасовано групу інвалідності з 12.12.2022 р.. У зв`язку з цим виникла переплата пенсії в сумі 88 727,21 грн. за період з 12.12.2022 р. по 31.01.2025р. та прийнято рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 06.08.2025р. № 2833. Про суму переплати, її причину та необхідність її повернення ОСОБА_1 повідомлено листом від 08.08.2025р. № 1500-0404-8/135624. Станом на теперішній час переплата не погашена та згоди на добровільне погашення переплати пенсії від ОСОБА_1 не отримано. Відповідачем добровільно не повернуто коштів та зважаючи на те, що виплата пенсії припинена, виникли підстави для звернення до суду з вищевказаною позовною заявою.

Ухвалою суду від 30.09.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху.

26.11.2025 року на виконання ухвали суду представником позивача надано заяву про усунення недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору.

Дослідивши подані до суду документи, суддею встановлено, що позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України, позивачем виконані вимоги ухвали суду від 30.09.2025 року, підстави для залишення позовної заяви без руху або відмови у відкритті провадження, визначених у ст. 185, 186 ЦПК України, відсутні.

За наслідком чого, ухвалою судді Доброславського районного суду Одеської області від 15.01.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено дату, час і місце проведення судового засідання.

Одночасно визначено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз`яснено, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник позивача в призначенесудове засідання на 25.03.2026 не з`явився, але надіслав клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти винесення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не надав.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, з 12.12.2012 року отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно акту огляду МСЕК від 12.12.2022 серії 12 ААГ №235138 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи з 12.12.2022р. по 31.10.2023р.

Ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: - пенсія за віком; - пенсія по інвалідності; - пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону № 1058 (стаття 30 Закону №1058).

Відповідно до інформації з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи Український державний науководослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від 17.07.2025р. № ЦО 18396 ОСОБА_1 було скасовано інвалідність.

Відповідно до ст. 34 Закону №1058 пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Наявність або відсутність інвалідності є юридичним фактом, що впливає на право отримання пенсії по інвалідності.

У зв`язку з цим виникла переплата пенсії в сумі 88 727,21 грн. за період з 12.12.2022р. по 31.01.2025р. та прийнято рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 06.08.2025р. № 2833.

Згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття суми переплати пенсії на облік від 06.08.2025 року №2833, вбачається, що за наслідком розгляду пенсійної справи і особового рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 і одержувала пенсію по інвалідності в розмірі 3516 грн 91 коп. на місяць, встановлено, що сума переплати 88727 грн. 21 коп. згідно з довідкою відділу опрацювання документації № 2 управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області утворилася за період з 12.12.2022р. по 31.01.2025р.. У зв?язку з невстановленням групи інвалідності з 12.12.2022 відповідно до інформації з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров?я України», що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України, від 17.07.2025 N? ЦО 18396 утворилась сума переплати 88727 грн 21 коп., яка прийнята на облік в серпні 2025 року.

18.05.2026 року представником позивача було подано заяву про зменшення позовних у зв`язку з тим, що відповідач почала добровільно сплачувати заборгованість у розмірі 15 000 грн щомісячно. Виходячи з цього сума заборгованості складає 58 727 грн 21 коп.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058-IV) передбачено, що пенсія по інвалідності призначається у разі встановлення особі інвалідності, за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

За положенням статті 31 Закону №1058-IV, група інвалідності, її причина, час настання та строк встановлюються за результатами медико-соціальної експертизи або оцінювання повсякденного функціонування особи - для повнолітніх осіб. Застрахована особа має право у встановленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи та результати оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відповідно до ст. 34 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

У разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особі встановлено інвалідність нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності. (ч. 1 ст. 35 Закону №1058-IV).

Відповідно до п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Закон №1058-IV), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно зі ст. 33 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону №1058-IV.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (надалі - Рішення РНБО від 22.10.2024), що введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення. Підпунктом «б» пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функц іонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

В свою чергу, Наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022 було покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).

Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи зобов`язані до запровадження електронної інформаційної взаємодії між відповідними інформаційно-комунікаційними системами повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про результати оцінювання повсякденного функціонування особи в частині встановлення інвалідності у порядку, визначеному законодавством (абз. 3 ч. 3 ст. 35 Закону №1058-IV).

Відповідно до ч.1ст.49 Закону №1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється зокрема: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 3 вказаної статті Закону 1058-IV передбачено, що у разі виявлення недостовірних даних у документах та відомостях, на підставі яких було встановлено та/або здійснюється виплата пенсії, рішенням територіального органу Пенсійного фонду України розмір та підстави для виплати пенсії переглядаються відповідно до цього Закону без урахування таких даних.

Згідно частини 1 статті 50 Закону № 1058-IV, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсію, заподіяну шкоду.

Відповідно до частини 1 статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення (далі Порядок), затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року.

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Згідно пункту 3 цього Порядку, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).

Статтею 1212 ЦК України визначені загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ч.1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню як безпідставно набуте майно: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презумуються, тому тягар доказування рахункової помилки та недобросовісності набувача покладено на платника відповідних грошових коштів.

Саме до таких правових висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах по справах: № 711/1509/17 від 12.12.2018 року, № 554/1809/17 від 21 червня 2018 року, №307/2100/16-ц від 31.10.2018 року, № 487/2596/17 від 13.04.2020 року.

Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини відповідача, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів, щодо спростування посилань позивача, зазначених у позові, відповідачем суду не надані.

Приймаючи вищевикладені встановлені обставини в цілому, як підтверджуються належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, суд вважає, що ОСОБА_1 пенсія виплачена позивачем не внаслідок рахункової помилки з боку позивача, а внаслідок порушення відповідачем вимог, передбачених п.п.1,5 п. 1 ст. 49 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та відповідач не повернув надміру виплачені кошти.

Одночасно судом враховується, що відповідно до абз. 13 ч. 1 ст.7 Закону № 1058-ІV, загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом цільового та ефективного використання коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яким керується Головне управління при здійсненні своїх обов`язків та повноважень.

Ст. 73 Закону № 1058-ІV визначено, що кошти Пенсійного фонду використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; здійснення страхових виплат та фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування"; здійснення виплати окремих видів державної соціальної допомоги, інших грошових виплат, повноваження щодо здійснення яких надано Пенсійному фонду; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування"; фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій, страхових, соціальних та інших виплат, передбачених законодавством України; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

При розгляді справи необхідно врахувати обставини, що незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету Пенсійного фонду, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконанню державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян.

До того ж згідно зі ч. 3 ст. 113 Закону №1058-ІV, у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду) такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.

Однак, надміру виплачену суму пенсійних виплат відповідач добровільно погодився повертати щомісячно у розмірі 15 000 грн..

За вказаних обставин суд доходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд ухвалюючи рішення суду в даній справі враховує, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи задоволення позову в повному обсязі, стягненню з відповідача на користь позивача у відповідності до приписів статті 141 ЦПК України підлягають судові витрати зі сплаченого позивачем судового збору в сумі 2 422,40 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 76-89, 141, 246, 263-265, 268, 274-279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовну заяву Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) суму надміру виплаченої суми пенсії за період з 12.12.2022 року по 31.01.2025 року в сумі 58 727 (п`ятдесят вісім тисяч сімсот двадцять сім) гривень 21 копійка.

Стягнути з з ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) витрати по сплаті судового збору у сумі розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять два) гривень 40 копійок.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. 354 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя : Литвинюк А. В.