Ухвала суду № 137582996, 15.06.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/2276/25

провадження № 2-др/136/6/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2026 м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Шпортун С.В.,

за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, заяву ОСОБА_1 про вирішення питання розподілу витрат понесених на професійну правову допомогу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеною заявою, у якій просить стягнути на її, ОСОБА_1 , користь із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» витрати понесені на професійну правову допомогу у розмірі 13 626 гривень, мотивуючи тим, що 25.05.2026 ухвалою суду було прийнято відмову позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» від позову до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитними договором, а провадження у справі закрито, однак не було вирішено питання про судові витрати заявлені стороною відповідача у першій заяві по суті, докази на підтвердження яких стороною надано у порядку ст.137 ЦПК України, що послугувало підставою звернення до суду із даною заявою.

Представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» подав до суду заяву, у якій просив відмовити в задоволенні заяви про стягнення із позивача на користь відповідача витрат на професійну правову допомогу вказуючи на їх недоведеність, в іншому випадку просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу понесених стороною відповідача до 1 500,00 грн., мотивуючи тим, що справа є малозначною, обсяг наданої правничої допомоги є незначним, відбулось дублювання частини заявлених послуг, а також того, що частина процесуальних дій була зумовлена ненаданням Відповідачем документів, які перебували у сфері її доступу та могли бути подані самостійно на початковій стадії розгляду справи, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13 626 грн не відповідає критеріям розумності, необхідності та співмірності, визначеним ст. 137 та ст. 141 ЦПК України.

У судове засідання сторони та їх представники не з`явились, надавши до суду заяви про розгляд питання щодо розподілу судових витрат у їх відсутність.

З огляду на викладене, суд не вбачає перешкод для розгляду справи в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів, при цьому фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст.247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши заяву та матеріали цивільної справи в рамках якої її подано, встановив, що 25.05.2026 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області було прийнято відмову позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» від позову до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитними договором, а провадження у справі закрито, питання понесених судових витрат не вирішувалось, у зв`язку із необхідністю надання стороною відповідача доказів.

Зі змісту відзиву та наданих стороною відповідача доказів до нього встановлено, що було визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести в зв`язку із розглядом справи відповідач 17 955,00 грн., докази у підтвердження розміру витрат, сторона відповідача зобов`язалась надати у порядку та строки передбачені ч.8 ст.141 ЦПК України).

27.05.2026 стороною відповідача через систему Електронний суд було надано докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а саме: Договір №17/12-1 про надання професійної правничої допомоги від 17.12.2025 укладений між адвокатом Базалицьким Р.В. та ОСОБА_1 ; Додаток №1 до договору №17/12-1 про надання професійної правничої допомоги від 17.12.2025, у якому було погоджено вартість професійної правничої допомоги; Акт від 26.05.2026, відповідно до якого визначено опис робіт (ознайомлення із документами та подання до суду відзиву 3 год. сума 6813,00 грн.; підготовка заперечень на відповідь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» - 2 год. 4542,00 грн.; підготовка подання клопотання про витребування інформації 1 год. 2271,00 грн.), на загальну суму 13626,00 грн.; Остаточний розрахунок суми судових витрат від 26.05.2026 визначена сума за надані послуги 13626,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

За змістом ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значення справи для сторін.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі Тімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник мас право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд в постанові від 21.07.2020 у справі №915/1654/19.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін…

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі N 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі N 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі N 317/1209/19 (провадження N 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі N 648/1102/19 (провадження N 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі N 554/2586/16 (провадження N 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі N 753/1203/18 (провадження N 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі N 159/5837/19 (провадження N 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі N 178/1522/18 (провадження N 61-3157св21).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2023 року у справі N 824/9/22 (провадження N 61-11644ав22) зазначено, що: "при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини".

Відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2023 року у справі N 127/9918/14-ц (провадження N 61-12700св22)).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд наголошує, що надані відповідачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 наведені такі висновки:

"…учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права".

"…У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".

З огляду на викладене та у контексті приведених правових норм, беручи до уваги характер спірних правовідносин та виконані роботи адвокатом, принципи співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг наданих адвокатом відповідачу за надання консультацій, а також підготовку та подання до суду відзиву на позовну заяву, клопотань про витребування та проведення судового засідання в режимі відеоконференції, відкладення розгляду справи та розгляду справи без участі відповідача, а також враховуючи категорію і складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для адвоката, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ, які є усталеними, суд вважає завищеним заявлений розмір вартості вказаної послуги в розмірі 13626,00 грн.

У зв`язку з вищенаведеним, наявність судових засідань, які проводились у відсутність учасників цивільного процесу, усталеної судової практики з вирішення кредитних спорів, відсутність відомостей про фінансовий стан відповідача, а також наявність клопотання сторони позивача про зменшення понесених стороною відповідача витрат, яке містить ґрунтовні доводи, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати відповідача на професійну правничу допомогу в рамках даної справи у розмірі 3 000,00 грн., які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

При цьому, за імперативним приписом частини четвертої статті 12 ЦПК України, суд зважає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява підлягає до часткового задоволення.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000, 00 (три тисячі) гривень 00 коп.

У решті відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя С.В. Шпортун