Ухвала суду № 137582919, 22.06.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/5067/25

УХВАЛА

Іменем України

22 червня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І., отримавши матеріали заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 15.05.2026 по цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

11.06.2026 до Вінницького районного суду Вінницької області надійшла вище вказана заява відповідачки ОСОБА_1 .

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 15.06.2026 року дану заяву було залишено без руху, виходячи з того, що згідно із ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Відповідачкою до заяви не додано документи, що підтверджують сплату нею судового збору.

Оглянувши дані документи, суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, пп. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 3 328,00 гривні.

Ставка судового збору за поданням до суду заяви про перегляд заочного рішення, яка подана фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Судом при огляді матеріалів заяви про перегляд заочного рішення установлено, що відповідачем не сплачено судовий збір.

Тому, дану заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків. Відповідач повинен сплатити судовий збір за заявлену вимогу в сумі 665,60 грн, та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Суд звертає увагу, що сторони вільно розпоряджаються своїми правами та надають докази, які вважають необхідними для підтвердження своїх доводів та заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв`язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів.

У порушення зазначених вимог заявником не дотримано форма та зміст заяви про перегляд заочного рішення передбачені ч.2 ст.285 ЦПК України.

Частина 4 статті 285 ЦПК України, вказує, що до заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

У порушення зазначених вимог заявником також не дотримано форма та зміст заяви про перегляд заочного рішення передбачені ч.4 ст.285 ЦПК України.

Разом з тим, суд зазначає, що заявником також не дотримано вимог ч. 7 ст. 285 ЦПК України, в частині, що до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

Матеріали заяви не місять доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві про перегляд заочного рішення від 11.06.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

19.06.2026 року від відповідачки ОСОБА_1 надійшла заява на виконання ухвали суду.

Оглянувши матеріали надані заявником, проаналізувавши норми чинного законодавства держави України, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, позивачем не було зазначено та не надано доказів неможливості надання ним оригіналу свідоцтва про шлюб.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.).Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов`язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Станом на 22.06.2026 року жодних інших листів/заява/клопотань жодними засобами зв`язку від сторони ОСОБА_1 на усунення переліку недоліків до суду не надходило. Недоліки є усуненими лише в частині сплати судового збору, що не може вважати усуненням недоліків у повному обсязі та належним чином.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Суд зазначає, що до завдань цивільного судочинства, яким відповідно до ч. 1 ст.2 ЦПК України належить справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Також суд звертає увагу, що дані вимоги ухвали не є надмірним формалізмом, а суд керується чіткими вимогам ЦПК України.

За таких обставин, дану заяву ОСОБА_1 слід вважати неподаною та повернути заявнику, оскільки вимоги вказані в ухвалі без руху не виконані.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 185,285 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Матеріали заяви відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 15.05.2026 по цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено 22.06.2026.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО