Рішення № 137582530, 22.06.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/504/26

Провадження № 2/302/353/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 червня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі судді Повідайчика О.І., розглянувши заочно в залі судових засідань в селищі Міжгір`я Закарпатської області, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», позивач, кредитор) звернулося до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що 12 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (далі - ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) було укладено в електронній формі Договір позики № 6791459, відповідно до якого Кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 2000,00 грн. умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 2 000,00 грн строком на 360 днів ( з 12.10.2025 по 06.10.2026 ), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 345,00 грн). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 100,00 грн за кожен день понадстрокового користування. Позичальник свої зобов`язання не виконав. 25.02.2026 було укладено договір факторингу № 25/02/2026 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 6791459. Позивач стверджував, що на дату пред`явлення позову заборгованість відповідачки перед ним склала 8 074,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - основний борг, 1 729,00 грн - заборгованість за процентами, 345,00 грн - сума заборгованості за комісією, 4000, 00 грн сум заборгованості за пенею/неустойкою, які ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» просив стягнути з ОСОБА_1 за Договором кредиту № 6791459. Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 2 422,00 грн судового збору та 4 500 грн витрат на правову допомогу.

Представник позивача клопотав у першій заяві по суті про розгляд справи за правилами спрощеного провадження за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду не заперечує.

Ухвалою судді від 21 квітня 2026 року було відкрито провадження в справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без виклику сторін. Через відсутність відповідача за зареєстрованим місцем проживання, внаслідок чого поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження було повернуто до суду без вручення, ухвалою суду від 22 травня 2026 року було постановлено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 10 червня 2026 року. Внаслідок неявки учасників судовий розгляд було відкладено на 22 червня 2026 року.

У зв`язку з повторною неявкою, належним чином повідомлених про судове засідання, учасників справи, оскільки відповідач не подав відзиву на позов, а позивач не заперечував проти заочного розгляду справи - суд постановив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України оскільки розгляд справи проводиться судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно розглянувши надані позивачем документи та матеріали на обґрунтування заявлених ним вимог, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі фактичні обставини й дійшов таких висновків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно із ч. ч. 1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий Ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).

При цьому, на виконання вимог ч.1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд встановив, що 12 жовтня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 уклали Договір про надання коштів у кредит №6791459. Відповідно до п. 2 Договору про надання позики : сума позики становить 2 000,00 грн; строком на 360 днів ( з 12.10.2025 по 06.10.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 345,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 100,00 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 757803, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - olenashemyr13@gmail.com) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін..

Відповідно до п.12 Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Інформаційною довідкою ТзОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» від 07 листопада 2025 року підтверджується прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код за ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20/1. від 30.09.2020 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: Дата 12.10.2025; Номер платежу Номер платежу e6434ff7-e54f-45d8-b475-d774595deca0; Сума 2000,00 грн.; Отримувач Щемур Елон-олена - ЕПЗ номер НОМЕР_1 ..

25.02.2026 було укладено договір № 25/02/2026 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 6791459.

З вказаного договору та акту прийому передачі реєстру боржників від 25 лютого 2026 року та витягу з реєстру боржників від 25 лютого 2026 року слідує, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 6791459 загальної суми заборгованості 8 074 грн, з якої: 2 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 729,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 345,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 4 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Встановивши зазначені фактичні обставини суд констатує, що факт укладення кредитного договору, виконання його з боку кредитодавця та виникнення між ними зобов`язальних відносин підтверджується належними й допустимими доказами. Відтак у кредитодавця виникло право вимоги до відповідача щодо повернення виданого останньому кредиту в сумі 2 000,00 грн та нарахованих за користування кредитними коштами процентів у сумі 1 729,00 грн. Суд перевірив правильність нарахування процентів і висновує про його обґрунтованість: проценти нараховані у відповідності до умов договору, які узгоджуються з положеннями діючого законодавства та в межах строку кредитування. Зазначене право вимоги набув позивач на підставі укладеного договору факторингу.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1ст. 15 ЦК України).

Одним із способів захисту майнових прав відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України є примусове виконання обов`язку в натурі.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за основною сумою боргу 2 000 грн та щодо стягнення відсотків у сумі 1729,00 грн і, відтак, про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 345 грн суд дійшов таких висновків.

Пунктом 2.2.8 кредитного договору № 6791459 від 12.10.2025 встановлено, що Комісія за наданням кредиту - 17,25% від суми Кредиту та дорівнює 345 грн.

Абзацом 4 ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Відповідно до пункту 4) ч. 1 ст. 1 цього Закону загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Тобто законом передбачено право сторін передбачити сплату комісій, пов`язаних з наданням і отриманням кредиту, якщо воно обумовлюється необхідністю надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця. Водночас економічна сутність зазначених комісій повинна бути розкрита споживачеві для забезпечення його повною інформацією по кредиту.

Відповідно до правового висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21 якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд зауважує, що Кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту. Комісія встановлена за аналіз Заявки та надані пропозицій з укладення кредитного договору, а також в швидкому прийнятті рішення щодо надання Кредиту. Тобто Кредитодавець установив плату за прийняття рішення про надання за плату коштів у кредит. Суд зауважує, що платою за користування кредитними коштам є проценти, відповідно до положень ст. 1048 ЦК України. Оцінивши зазначені положення Договору суд висновує, що положення пункту 2.4. кредитного договору щодо сплати позичальником Комісії є нікчемними відповідно до частини п`ятої і шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відтак суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією в сумі 345 грн.

В частині вимог щодо стягнення з відповідачки заборгованості за пенею/неустойкою в сумі 4 000,00 грн, суд зауважує, що відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві й перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Відтак вимоги в частині стягнення заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом не ґрунтуються на вимогах закону, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 6791459 від 12.10.2025 у розмірі 3 729,00 грн (три тисячі сімсот двадцять дев`ять гривень 00 коп.), яка складається з основного боргу в сумі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 коп.) та відсотків - 1 729,00 грн (одна тисяча сімсот двадцять дев`ять гривень 00 коп.). З наведених мотивів і міркувань суд уважає, що в задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми 4 000 грн. - заборгованості за пенею та 345 - комісія за надання Кредиту, - належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Відповідно до договору №25-08/25/ФП від 25.08.2025 про надання правової допомоги позивачу надавалась правова допомога адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна»».

Сторони в п.п. 4.1. Договору визначили, що Клієнт сплачує на користь Адвоката винагороду, зокрема у розмірі 4 500,00 грн. за Вивчення наявних у Клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначній справі для формування позовної заяви (500,00 грн.) та підготовку/складання позовної заяви до Боржника за договором кредиту у малозначній справі (4 000,00 грн.), що разом складає 4 500,00 грн.

Відповідно до витягу з акту №10ФП від 09.03.2026 року про приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, вбачається, що адвокатом надано Позивачу професійну правничу допомогу, зокрема за вивчення/збір документації та складання позовної зави до Відповідача - вартість зазначених послуг складає 4 500,00 грн., яка була сплачена ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» в повному обсязі та підтверджується платіжним документом.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності витрат на правничу допомогу (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, ціну позову, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, та розгляд справи в спрощеному провадженні відповідно до вимог ч. 4 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи, ціною позову, наданим фізичною особою-підприємцем обсягом послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення у повному обсязі може становити надмірний тягар для позивача, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Відтак, суд дійшов висновку, що враховуючи категорію спору та зважаючи на обсяг наданих правничих послуг, компенсація витрат відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн є обґрунтованою.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог. Судом стягнуто з відповідача на користь позивача суму 3729,00 грн із заявлених до стягнення 8 074,00 грн, що становить 46%. Відтак з відповідача належить стягнути на користь позивача на часткове відшкодування понесених ним судових витрат судовий збір в розмірі 1 224,70 грн (2 622,40 грн х 46% / 100% = 1 224,70 грн) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 070,00 грн (4 500 грн х 46% / 100% = 2 070,00), а разом - 3 294,70 грн.

Керуючись ст.12, 13, 81, 133, 137, 141, 229, 263-265 ЦПК України, ст. 526, 599, 625, 627, 629, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) суму заборгованості за Договором кредиту №6791459 в розмірі 3 129,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 729,00 грн. - сума заборгованості за процентами.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_3 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) на часткове відшкодування понесених судових витрат суму 3 294,70 грн (три тисячі двісті дев`яносто чотири гривні 70 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто Міжгірським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач вправі оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 22 червня 2026 року.

Суддя О. І. Повідайчик