Ухвала суду № 137582477, 08.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7838/25

н/п 2-о/953/5/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Муратової С.О.,

при секретарі - Драгані О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в порядку окремого провадження клопотання представника Харківської міської ради Кукуєвої Вікторії Іванівни про залишення заяви без розгляду по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , поданою її представником адвокатом Кісловою Оленою Олександрівною, заінтересована особа: Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

30.07.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана заява, в якій заявник просить встановити факт родинних відносин: що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є чоловіком ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2025, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (а.с. 28).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.08.2025 заяву ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Кісловою О.О., заінтересована особа: Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин залишено без руху та надано заявнику 5-денний строк, з дня отримання цієї ухвали, для усунення недоліків заяви, у зв`язку з тим, що заявник не сплатив судовий збір (а.с. 29), та 18.08.2025 позивачем надано заяву, з квитанцією про сплату судового збору (а.с. 32, 33).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01.09.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною заявою; розгляд справи ухвалено проводити в порядку окремого провадження (а.с. 34).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05.11.2025 клопотання заявника ОСОБА_1 та її представника - адвоката Кіслової О.О. про витребування доказів задоволено; витребувано з П`ятої державної нотаріальної контори, яка знаходиться за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 26, м. Харків, копії документів спадкових справ, заведених після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ; витребувано з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу та про розірвання шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 68).

14.11.2025 до канцелярії суду від заступника завідувача П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори на виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 05.11.2025 надійшли належним чином засвідчені: копія спадкової справи №181П/2025 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ; копія спадкової справи №182П/2025 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 71-120).

24.11.2025 до канцелярії суду надійшло повідомлення начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 05.11.2025 (а.с. 121-122).

20.01.2026 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшли пояснення представника Харківської міської ради Кукуєвої В.І., в яких вона просила: долучити пояснення Харківської міської ради до матеріалів цивільної справи № 953/7838/25; заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Кіслова О.О., заінтересована особа: Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин, залишити без розгляду; судові витрати покласти на заявника (а.с. 139-145).

На обґрунтування пояснень зазначає, зокрема, що заявником зазначається, що метою встановлення факту родинних відносин є оформлення спадкових прав, зокрема отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на 1/20 частку квартири, яку вона прийняла після смерті ОСОБА_3 . Разом з цим, вказане не відповідає дійсним обставинам справи з огляду на таке. За змістом матеріалів спадкових справ, витребуваних з П`ятої державної нотаріальної контори, заведених після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , встановлено, що 24.06.2025 ОСОБА_1 звернулась із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 3/4 частки майна, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , іншу частку його майна просила залишити відкритою, а також із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцям за заповітом ОСОБА_3 (заповіт № 6752 від 22.09.2008), ОСОБА_2 (заповіт № 6751 від 22.09.2008). Спадкова справа № 181П/2025 щодо спадщини померлого ОСОБА_3 постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії не містить, у зв`язку з чим підстави для вирішення питання про оформлення прав на спадкове майно ОСОБА_3 у судовому порядку відсутні. Спадкова справа № 182П/2025 щодо спадщини померлої ОСОБА_2 містить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.07.2025 за № 725 /02-31, за змістом якої ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом 5/20 часток у праві спільної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Відмовляючи у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зазначає, що наразі неможливо безспірно встановити, чи має непрацездатна за віком ОСОБА_2 право на обов`язкову частку у спадщині, передбачене у ст. 1241 ЦК України, та неможливо безспірно встановити факт смерті дружини ОСОБА_3 , тому нотаріус не може з`ясувати наявність спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, перелік яких визначено у статті 1241 ЦК України, тобто дружини спадкодавця, а отже неможливо визначити обсяг спадщині, на яку необхідно видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина, єдиним спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Матеріали спадкової справи містять копію документу про реєстрацію шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . За змістом вказаного документу після реєстрації шлюбу прізвище дружини записано « ОСОБА_4 ». Матеріали спадкової справи Спадкова справа № 181П/2025 щодо спадщини померлого ОСОБА_3 не містять заяв про видачу свідоцтв на спадщину в порядку обов`язкової частки від громадянки ОСОБА_5 . На момент відкриття спадщини особа ОСОБА_5 зі спадкодавцем не проживала, отже для оформлення свого права на обов`язкову частку повинна була в шестимісячний строк подати заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва в порядку обов`язкової частки. Вказаних заяв матеріали спадкової справи не містять.

Представник Харківської міської ради зазначає, що доказів, що особа ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини була особою, що має право на обов`язкову частку у спадщині, матеріали спадкової справи не містять. Відповідно до листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.11.2025 проведеною перевіркою за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу та про розірвання шлюбу актових записів щодо реєстрації та /або розірвання шлюбу відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не виявлено. Одночасно з наведеним, відмовляючи у вчинені нотаріальної дії у зв`язку з неможливістю визначити обсяг спадщини, на яку ОСОБА_1 необхідно видати свідоцтва про право на спадщину через припущення, що право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 має ОСОБА_5 , нотаріусом не отримано відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо реєстрації народження та смерті особи за параметрами « ОСОБА_5 ». Питання з приводу того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є однією особою, не підлягає вирішенню у судовому порядку, оскільки спору з цього питання спадкоємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не заявлено, будь-яких заяв на отримання обов`язкової частки у спадщині від жодних осіб матеріали справи не містять, шестимісячний строк для прийняття спадщини сплинув більше 10 років тому. Право на обов`язкову частку у спадщині має особистий характер та не може переходити в порядку спадкової трансмісії. За наявними матеріалами справи, єдиним спадкоємцем вказаних осіб є заявник ОСОБА_1 , що прийняла спадщину у повному обсязі, що складається з 1/5 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 спочатку після смерті ОСОБА_3 , а потім спадщини, що складається з 1/5 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , як єдиний спадкоємець за заповітом. За вказаних умов, правові підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії відсутні. Чинним законодавством не передбачено підтвердження родинних зв`язків між спадкодавцем та спадкоємцем для оформлення права на спадщину за заповітом. У разі скасування відмови у вчиненні нотаріальної дії, заявник має право на повторне звернення до нотаріального органу з метою оформлення права власності на спадкове майно відповідно до закону.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Кіслова О.О. не з`явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 26.05.2026 до канцелярії суду надійшла заява адвоката Кіслової О.О., в якій вона просить розглянути клопотання ХМР про залишення заяви без розгляду за її відсутності та за відсутності заявника. У задоволенні клопотання відмовити, оскільки спір про право відсутній, інших спадкоємців, які б оспорювали право заявника на прийняття спадщини немає. Також просить зодовольнити заявлені вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі та встановити факт родинних відносин (а.с. 182).

В судове засідання представник заінтересованої особи Харківської міської ради не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 20.01.2026 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшли пояснення представника Харківської міської ради Кукуєвої В.І., в яких вона просила справу розглянути без участі особи, яка уповноважена діяти від імені заінтересованої особи - Харківської міської ради (а.с. 139-145).

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У частині четвертій статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.

Отже, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Верховний Суд у постанові від 20.12.2023 у справі № 761/16555/23 (провадження № 61-13311св23) зазначив про те, що суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (постанови Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 336/709/18-ц, від 14.04.2021 у справі № 205/2102/19-ц, від 28.04.2021 у справі № 520/19532/19 (провадження № 61-13709св20), від 15.11.2021 у справі № 554/10125/20 (провадження № 61-12758св21), від 03.08.2022 у справі № 759/12740/21 (провадження № 61-126св22).

Як зазначено вище, в поданому до суду клопотанні про залишення заяви без розгляду, представник Харківської міської ради зазначає, що правові підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії відсутні. Чинним законодавством не передбачено підтвердження родинних зв`язків між спадкодавцем та спадкоємцем для оформлення права на спадщину за заповітом. У разі скасування відмови у вчиненні нотаріальної дії, заявник має право на повторне звернення до нотаріального органу з метою оформлення права власності на спадкове майно відповідно до закону.

Згідно наданих даних, дійсно, постановою державного нотаріуса П?ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Денисюка Т.С. від 08.07.2025, відмовлено громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 5/20 (п?ять двадцятих) часток у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_2 після матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що на час винесення постанови неможливо з безспірністю встановити факт смерті дружини ОСОБА_3 з причин, зазначених в постанові, тому нотаріус не може з?ясувати наявність спадкоємців, які мають право на обов?язкову частку у спадщині, перелік яких визначено у ст. 1241 ЦК України, тобто дружини спадкодавця, а отже, неможливо визначити обсяг спадщині, на яку ОСОБА_1 необхідно видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_2 (а.с. 12, 96-97).

Постановою державного нотаріуса П?ятої Харківської міської державної нотаріальної контори Денисюка Т.С. від 22.04.2026, відмовлено громадянці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 5/20 (п?ять двадцятих) часток у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_2 після батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку з тим, що на даний час неможливо з безспірністю встановити факт смерті дружини ОСОБА_3 з причин, зазначених в постанові, тому нотаріус не може з?ясувати наявність спадкоємців, які мають право на обов?язкову частку у спадщині, перелік яких визначено у ст. 1241 ЦК України, тобто дружини спадкодавця, а, отже, неможливо визначити обсяг спадщині, на яку нотаріусу необхідно видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_3 (а.с. 172-174).

Як зазначено вище, згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

В поданому до суду клопотанні представник Харківської міської ради не порушує питання про наявність чи відсутність спору про право у даній справі, а просить залишити заяву без розгляду у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Виникнення права заявниці на спадкування залежить від доведення певних фактів, що і належить встановити суду у даній цивільній справі.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення клопотання Харківської міської ради про залишення заяви без розгляду.

Керуючись ст. 258-261, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Харківської міської ради Кукуєвої Вікторії Іванівни про залишення заяви без розгляду по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , поданою її представником адвокатом Кісловою Оленою Олександрівною, заінтересована особа: Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.О. Муратова