Рішення № 137582251, 22.06.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/3399/26

Провадження № 2/712/2848/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Новий Колектор» через систему «Електронний суд» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 13.08.2020-100003522 від 13.08.2020 в загальній сумі 13 600 грн та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп. і витрати на відправку позову з додатками відповідачу в розмірі 201 грн 78 коп.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що 13.08.2020 між ТОВ «Споживчий Центр» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 13.08.2020-100003522 від 13.08.2020, на підставі якого відповідачу надані кредитні кошти в сумі 8 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Внаслідок порушення відповідачем умов повернення кредитних коштів за ним утворилась заборгованість. В подальшому, 09.10.2024 між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладений договір факторингу № СЦ-091024-14, на підставі якого право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Новий Колектор».

У зв`язку з порушенням відповідачем порядку повернення кредитних коштів за ним утворилась заборгованість в розмірі 13 600 грн, з яких: 8 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 5 600 грн заборгованість за відсотками. Оскільки відповідач не виконує свого зобов`язання з повернення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути із відповідача заборгованість в загальній сумі 13 600 грн, а також судовий збір по справі та витрати на відправку позовної заяви з додатками.

Від відповідача заперечень проти позову не надходило.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.04.2026 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Котова С.М. в судове засідання не з`явилась, натомість у позовній заяві зазначила, що просить розглядати справу за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судової повістки-повідомлення засобами поштового зв`язку за останньою відомою адресою реєстрації місця проживання, яка повернулась до суду у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, а також шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті суду.

У зв`язку з вищевказаною обставиною, на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.06.2026 справу вирішено за правилами заочного розгляду, передбаченими ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, повідомленого у встановленому законом порядку про день, час та місце розгляду справи, який не з`явився в судове засідання без повідомлення причин своєї неявки та не подав відзиву проти позову, та зі згоди представника позивача щодо такого порядку розгляду справи.

Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані позивачем докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ «Споживчий Центр» (кредитором) та ОСОБА_1 (позичальником) 13.08.2020 укладений в електронній формі кредитний договір № 13.08.2020-100003522 від, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором D1841.

Згідно умов вищевказаного договору кредитор надає позичальнику кредит у розмірі 8 000 грн на умовах строковості, платності та поворотності, а позичальник, у свою чергу, зобов`язався використати кредит і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування ним шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитора.

Строк користування кредитом за умовою «Короткий кредит» становить 14 календарних днів з дати отримання, а за умовою «Довгий кредит» - 28 календарних днів з дати отримання.

Позичальник обирає умову «Короткий кредит» шляхом здійснення дій з повернення кредиту у дату, вказану в графіку платежів за умовою «Короткий кредит» (до 26.08.2020) та сплати процентів за користування кредитом за умовою «Короткий кредит». При цьому сторони погодились, що при нездійсненні позичальником вказаних дій кредит вважається отриманим за умовою «Довгий кредит», а позичальник зобов`язаний повернути кредит у дату, вказану в графіку платежів за умовою «Довгий кредит» (до 09.09.2020) та сплатити проценти за користування кредитом за умовою «Довгий кредит».

Проценти за умовою «Короткий кредит» складають 2 240 грн, що становить 28 % в процентному значенні від суми кредиту, а проценти за умовою «Довгий кредит» складають 5 600 грн, що становить 70% в процентному значенні від суми кредиту. Обидві процентні ставки є фіксованими та незмінюваними.

Надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника. Відповідачу 13.08.2020 надано кредитні кошти в сумі 8 000 грн шляхом їх перерахування на його платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією № 253974006 від 13.08.2020.

Відповідно до п. 5.2 договору кредитор вправі відступати або іншим чином передавати будь-які та/або усі свої права та обов`язки за цим договором третім особам без згоди позичальника.

Між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колектор» 09.10.2024 укладений договір факторингу № СЦ-091024-14, на підставі якого до ТОВ «Новий Колектор» перейшло право грошової вимоги заборгованості до боржників, які зазначені у переліку № 1, в тому числі і право вимоги заборгованості за кредитним договором № 13.08.2020-100003522 від 13.08.2020, укладеним із ОСОБА_1 . Розмір кредитної заборгованості відповідача складав 13 600 грн, з яких: 8 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 5 600 грн заборгованість за відсотками.

Оскільки до теперішнього часу відповідачем не виконане грошове зобов`язання за кредитним договором № 13.08.2020-100003522 від 13.08.2020, то позивач звернувся до суду із цим позовом.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За матеріалами справи судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий Центр» та відповідачем укладено кредитний договір № 13.08.2020-100003522 від 13.08.2020, який підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором D1841. На підставі такого договору відповідачем 13.08.2020 отримані кредитні кошти в розмірі 8 000 грн, які він зобов`язувався повернути зі сплатою процентів за кожен день користування кредитом, однак в порушення умов договору не зробив цього.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем були отримані кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначених у кредитному договорі № 13.08.2020-100003522 від 13.08.2020 і він користувався такими коштами. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення його зобов`язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 2 662 грн 40 коп., які відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Щодо витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу слід зазначити наступне.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Із квитанції № 1966353 від 10.03.2026 вбачається, що позивачем понесені витрати на відправку копії позовної заяви з додатками засобами поштового зв`язку у розмірі 201 грн 78 коп.

Оскільки позовну заяву подано через систему «Електронний суд», позивач був зобов`язаний надати докази надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Отже, витрати на поштове направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу є витратами, пов`язаними з вчиненням процесуальної дії, необхідної для підготовки справи до розгляду. З огляду на задоволення позову та підтвердження таких витрат квитанцією № 1966353 від 10.03.2026 на суму 201 грн 78 коп., вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст. 7, 9, 11-13, 81-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 13.08.2020-100003522 від 13.08.2020 в загальній сумі 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) грн, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 (сорок) коп. та витрати на відправку позовної заяви з додатками в розмірі 201 (двісті одна) грн 78 (сімдесят вісім) коп., а всього 16 464 (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят чотири) грн 18 (вісімнадцять) коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено у загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 22.06.2026.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження за адресою: вул. Алмазова Генерала, 13, оф. 601, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Пономар