Рішення № 137582074, 22.06.2026, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа № 131/258/26

2/693/561/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.06.2026 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в особі судді Защитинська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 16100 грн. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн., посилаючись на те, що 04.05.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір (оферти) № 04.05.2025 - 100001825.

Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 5000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 04.05.2025, строком на 217 днів., процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1(один) день користування кредитом, процентна ставка не може бути збільшено в односторонньому порядку, проценти розраховуються шляхом множення кредиту на кількість днів користування, комісія пов`язана з наданням кредиту 450 грн., комісія, пов`язана з обслуговуванням кредиту 450 грн.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості, яка у відповідності до розрахунку позивача становить 16100 грн., що складається з: Тіла кредиту 5000 грн. Процентів 7250 грн., комісії (пов`язаної з надання кредиту) 450 грн., додаткової комісії з обслуговування кредиту 900 грн., неустойки 2500 грн.

Виходячи із зазначеного представник позивача звернувся до суду із даним позовом.

Зазначена позовна заява 20.02.2026 надійшла до Іллінецького районного суду Вінницької області.

26.02.2026 відповідачка надіслала до суду відзив на позовну заяву, у якому визнала факт отримання кредитних коштів в сумі 5000 грн., однак вважає, що сума процентів є завищеною, штрафі санкції є надмірними, а тому просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині штрафів, пені та завищених процентів.

26.02.2026 відповідачка надіслала до суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору в зв`язку із незначним доходом та самостійному утриманні двох дітей.

Ухвалою Іллінецького суду Вінницької області від 02.03.2026 справу передано за підсудністю до Жашківського районного суду Черкаської області.

31.03.2026 справа надійшла до Жашківського районного суду Черкаської області.

Ухвалою суду від 03.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, з наявними у справі матеріалами.

Вказану ухвалу направлено відповідачу за місцем реєстрації, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення 16.04.2026.

Також варто зазначити, що позивачем перед подачею до суду позовної заяви на поштову адресу відповідача направлено позовну заяву із доданими до неї документами.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд цивільної справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно із ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відзив на позов від відповідача до Жашківського районного суду Черкаської області не надходив.

Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, встановив наступне.

04.05.2025 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір (оферти) № 04.05.2025 - 100001825.

Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 5000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 04.05.2025, строком на 217 днів., процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1(один) день користування кредитом, процентна ставка не може бути збільшено в односторонньому порядку, проценти розраховуються шляхом множення кредиту на кількість днів користування, комісія пов`язана з наданням кредиту 450 грн., комісія, пов`язана з обслуговуванням кредиту 450 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідачка визнала факт укладення кредитного договору та отримання 5000 грн.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості, яка у відповідності до розрахунку позивача становить 16100 грн., що складається з: Тіла кредиту 5000 грн. Процентів 7250 грн., комісії (пов`язаної з надання кредиту) 450 грн., додаткової комісії з обслуговування кредиту 900 грн., неустойки 2500 грн.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 530 ЦК України зазначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім цього, ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормою ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за договором позики щодо повернення кредиту, процентів та сплати комісії за надання кредиту, він має заборгованість, яку наразі повинен сплатити на користь позивача у встановленій судом загальній сумі 12700 грн.

За вказаних обставин судом установлено, що отримані відповідачем кошти у добровільному порядку в повному обсязі не повернуто, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення отриманої суми кредитних коштів, а тому стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією за надання кредиту суд вважає обґрунтованими.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на усій території України оголошено воєнний стан (Указ затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ). У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до цього часу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 18.

Відповідно до указаного пункту, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в силу закону позичальник звільняється від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Такі платежі підлягають списанню позикодавцем.

Таким чином, нараховані позивачем 2500 грн. заборгованості за неустойкою стягненню не підлягають.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 900 грн. заборгованості по комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 450 грн., що нараховується в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком до цього Договору.

Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Суди апеляційної та касаційної інстанцій, дійшовши висновку про те, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, не звернули уваги, що, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відповідач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому відповідач нараховував, а позивач сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позивача, що є незаконним.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України № 6-1746цс16 від 16.11.2016 року, № 444/484/15ц від 12.12.2018 року.

Таким чином, оскільки комісія банком нараховувалася відповідачу за дії, які банк здійснює на власну користь, судом не вбачається правових підстав для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості по комісійній винагороді у розмірі 900 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково, а саме з відповідача слід стягнути 12700 грн.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Підстав для звільнення відповідачки від сплати судового збору судом не встановлено.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2099,94 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 19, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (0103, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 04.05.2025 100001825 від 04.05.2025 у сумі 12700 гривень та суму сплаченого судового збору в розмірі 2099 гривень 94 копійки.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. І. Защитинська