Ухвала суду № 137581585, 17.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 17.06.2026Справа № 554/8948/26 Провадження № 1-кс/554/8018/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника заявника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР,

в с т а н о в и в :

До суду надійшла скарга ОСОБА_5 , яку подав її представник адвокат ОСОБА_3 , на бездіяльність слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР, в якій просить визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України; зобов`язати посадових Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_5 від 01.06.2026 вх. С-5305/п-26.

В обґрунтування скарги зазначили, що на досудовому розслідуванні перебуває кримінальне провадження №12025170000000875 від 26.11.2025 за ч. 2 ст.286 КК України, за фактом скоєння смертельного наїзду на пішохода ОСОБА_6 автомобілем ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_7 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 28.11.2025 накладено арешт на вказаний автомобіль до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 13.05.2026 постанову від 27.03.2026 року, винесену слідчим СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 , про закриття кримінального провадження №12025170000000875 від 26.11.2025 року за ч. 2 ст. 286 КК України скасовано, матеріали повернуто для продовження досудового розслідування.

Проте слідчий, незважаючи на те, що досудове розслідування триває, слідчий проігнорував ухвалу суду, повернув арештований транспортний засіб не власниці, а сторонній особі, тому в діях слідчого вбачають невиконання судового рішення (ст. 382 КК України).

У судовому засіданні представник заявниці скаргу підтримав та просив її задовольнити. Вказував, що ОСОБА_5 вважає, що слідчим вчинене кримінальне правопорушення за ст. 382 КК України. У рамах кримінального провадження слідчим суддею накладено арешт на транспортний засіб. У Полтавській області діють лише два майданчики, де можуть зберігатися транспортні засоби. Тому слідчий не виконав вимоги ухвали про накладення арешту на автомобіль. Потім слідчий закрив кримінальне провадження та повернув автомобіль не власнику майна, а іншій особі. Вважають, що арешт може бути скасований лише слідчим суддею, і лише тоді повернутий власнику, а не іншій особі.

Слідчий ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_4 у судовому засіданні просив у задоволенні скарги відмовити. Вказував, що імперативні приписи ч. 4 ст.132 ПК України є нормами, за якими в КПК України встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження і застосування яких у взаємозв`язку з положеннями ч. 1 ст. 179 КПК скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування. У разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора ухвала слідчого судді про накладення арешту майна припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Тому припущення заявниці про вчинення слідчим крзлочину не є підставою для внесення відомостей до ЄРДР. Крім того, водій ОСОБА_7 на момент ДТП володів автомобілем на законних підставах, тому повернення транспортного засобу володільцю майна відповідає вимогам закону.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Встановлено, що ОСОБА_5 звернулася на адресу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, з заявою про вчинення кримінального правопорушення слідчим ВР ЗССТ СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 за ст. 382 КК України.

Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).

Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.

З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.

Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому:

(1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);

(2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).

З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п.1. ч.1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів скарги, заявниця ОСОБА_5 вбачає в діях слідчим ВР ЗССТ СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 вчинення кримінального правопорушення за ст. 382 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що ВР ЗССТ СУ ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025170000000875 від 26.11.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

26.11.2025 року до ЄРДР внесено відомості, що 26.11.2025 року близько 18 год 15 хв. водій автомобіля ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись по вулиці Героїв України в місті Полтава, де дорога має по дві смуги для руху у кожному напрямку, які розділені між собою дорожньою розміткою 1.3 ПДР України, з боку вулиці 23-го Вересня у напрямку до вулиці Великотирнівської, поблизу будинку № 11, за відсутності міського електроосвітлення, після зустрічного роз`їзду із невстановленим транспортним засобом, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перетинав проїзну частину зліва направо по напрямку руху автомобіля (зі слів водія наїзд стався на відстані 2-3 метри від дорожньої розмітки 1.14.1 «зебра» поза межами нерегульованого пішохідного переходу). В результаті ДТП пішохід ОСОБА_6 від отриманих травм загинув в автомобілі швидкої медичної допомоги на місці події.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 28.11.2025 року у справі №554/16930/25 накладено арешт у кримінальному провадженні № 12025170000000875 від 26.11.2025 року, на автомобіль ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 виданого ТСЦ 1246 21.05.2021, належить ОСОБА_10 ( АДРЕСА_1 ), а на момент ДТП автомобілем на законних підставах володів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позбавленням права відчуження, розпорядження та проведення ремонтних робіт з ним. Визначено місцем зберігання автомобіля ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , територію ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. О.Пчілки, 19-Е, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

27.03.2026 року слідчий СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 закрив кримінальне провадження №12025170000000875 від 26.11.2025 року за ч. 2 ст. 286 КК України, у зв`язку з цим було вирішено долю речових доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15.04.2024 року у справі № 554/2506/22 прийшла до висновку:

«…за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна».

Отже, виходячи з цих положень чинного законодавства, слідчий повинен був діяти у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства, а саме після закриття кримінального провадження повернути транспортний засіб законному володільцю, яким є ОСОБА_7 , як зазначено в ухвалі слідчого судді, що і було зроблено слідчим.

Як встановлено слідчим суддею, у подальшому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтави від 13.05.2026 постанова слідчого від 27.03.2026 року про закриття кримінального провадження №12025170000000875 від 26.11.2025 року за ч. 2 ст. 286 КК України була скасована, матеріали повернуті для продовження досудового розслідування.

Проаналізувавши скаргу ОСОБА_5 , відповідь слідчого ТУ ДБР у м. Полтаві на заяву останньої про злочин, слідчий суддя приходить до висновку, що вона за своїм змістом і суттю не є повідомленням про злочин, оскільки не містять конкретних та достатніх даних про можливе вчинення слідчим кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.

Доводи звернення про вчинення кримінального правопорушення є припущеннями, які не ґрунтуються на фактичних даних.

Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінального правопорушення, викладених у заяві недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

Так, у ході аналізу поданої заяви та скарги, слідчим суддею не встановлено відомостей, які могли б об`єктивно свідчити про ймовірність вчинення вказаного кримінального правопорушення, а заявником не наведено будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 22 червня 2026 року

Слідчий суддя ОСОБА_1