Ухвала суду № 137581412, 18.06.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 525/93/26

Провадження № 1-кп/541/182/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 рокум.Миргород

Колегія суддів Миргородського міськрайонного суду Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород кримінальне провадження № 12023170550000570 від 12.05.2023за обвинуваченням

ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч.2 ст.306 КК України,

ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч.2 ст.306 КК України,

ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч.2 ст.306 КК України,

ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч.2 ст.306 КК України,

ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч.2 ст.306 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч.2 ст.306 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч.2 ст.306 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч.2 ст.306 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України.

Під час судового розгляду прокурор подав письмові клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 строку дії запобіжних заходу у вигляді тримання під вартою із залишенням визначених раніше розмірів застави, оскільки строк тримання під вартою обвинувачених спливає 05 липня 2026 року, а ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до обвинувачених інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. Також подав письмові клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_13 та ОСОБА_15 запобіжних заходів у вигляді тримання під домашнім арештом, без застосування засобів електронного контролю, строком на два місяці, оскільки строк дії запобіжних заходів, обраних відносно них, спливає 07 липня 2026 року, а ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до обвинувачених інших, більш м`яких запобіжних заходів

Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_12 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначила, що її підзахисний вже пів року перебуває під вартою. Сторона обвинувачення формально наголошує про ризики. Визначена застава є непомірною для обвинуваченого. Просила змінити запобіжний захід на більш м`який у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_12 підтримав позицію свого захисника та просив зменшити розмір застави до мінімального.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_9 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_13 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом, без застосування засобів електронного контролю, із забороною залишати житло цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 ., а саме: за місцем реєстрації останньої. Також просила врахувати, що її підзахисна народила дитину, то ж просила при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу залишити за ОСОБА_13 можливість відвідувати заклади охорони здоров`я.

Обвинувачена ОСОБА_13 підтримала позицію свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_8 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що посилання прокурора у клопотанні на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, не знаходять свого підтвердження. Згадане клопотання в черговий раз фактично дублює попереднє, не наведено нових обставин, є декларативним та не підтверджене відповідними доказами. Обвинувачений не має наміру переховуватися від суду, впливати на свідків вчинити інше кримінальне правопорушення. Оскільки його підзахисний тривалий час перебуває під вартою просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_14 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_14 підтримав позицію свого захисника. Просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_15 адвокат ОСОБА_7 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_15 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом. Просив змінити час заборони обвинуваченій залишати житло з цілодобового на нічний час, оскільки його підзахисна живе з матір`ю, яка є особою пенсійного віку, та має на утриманні малолітню дитину. Вказав, що обвинувачена жодного разу не допускала порушень покладених на неї обов`язків.

Обвинувачена ОСОБА_15 підтримала позицію свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_18 заперечував проти задоволення клопотання прокурора в частині розміру застави, оскільки визначений розмір застави є непомірним для його підзахисного. Вказав, що ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення втратив актуальність, оскільки обвинувальний акт вже скеровано до суду, всі докази зібрані. Ризики вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від суду є завищеними. Стосовно ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вказав, що обвинувачений ОСОБА_16 зареєстрований у м.Черкаси, а свідки у кримінальному провадженні не проживають на території Черкаської області. Просив зменшити розмір застави до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_16 підтримав позицію свого захисника. Просив зменшити визначений розмір застави або застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_17 адвокат ОСОБА_10 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи його формальним та посилаючись на недоведеність ризиків. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до його підзахисного більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю або, або враховуючи майновий стан обвинуваченого, зменшити заставу до мінімального розміру.

Обвинувачений ОСОБА_17 підтримав позицію свого захисника. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Колегія суддів, дослідивши подані прокурором клопотання про продовження обвинуваченим строків дії запобіжних заходів, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Щодо вирішення питання про продовження строків запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно зі ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Москаленко проти України» від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказував, що необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також є достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є однім з факторів, який має враховувати суд при обранні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.

У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_12 :

Ухвалою колегії суддів Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 травня 2026 року продовжено ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 05 липня 2026 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998400,00 грн.

Вирішуючи питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність тяжкості злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними, виходячи з обставин інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень.

Враховуючи особу обвинуваченого та доведення, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризики переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення; які існували на час обрання/продовження запобіжного заходу, не відпали і продовжують існувати на час розгляду вказаного кримінального провадження судом, оскільки ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч.2 ст.306 КК України, які кваліфікується, як особливо тяжкі злочини, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк, починаючи від восьми до п`ятнадцяти років, офіційно не працевлаштований, утриманці відсутні, тому відчуваючи незворотність покарання у разі визнання його вини, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу також враховується та обставина, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції в судовому засіданні обвинуваченим не надано, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) не добуто, що свідчить про можливість тримання обвинуваченого ОСОБА_12 у місцях позбавлення волі.

Будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, судом не встановлено та стороною захисту в судовому засіданні не надано.

За таких обставин суд вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належного запобігання настанню вказаних ризиків, отже необхідно клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_12 задовольнити, оскільки, в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

Щодо розміру застави суд зазначає наступне. ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Щодо посилання захисника про непомірність розміру застави, суд зазначає, що при встановленні розміру застави враховувалася тяжкість злочину, майновий стан обвинуваченого та наявні ризики. Нових фактичних даних захисник та обвинувачений суду не надали. Тому суд вважає, що стороною захисту не наведено достатньіх підстав для зменшення розміру застави. Неподання захисником та обвинуваченим суду доказів про існування нових обставин, які могли б свідчити про необхідність зменшення розміру застави, не дає можливості суду оцінити реальну спроможність обвинуваченого виконати цей запобіжний захід. За встановлених обставин, суд залишає обвинуваченому розмір застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн 00 коп., та вважає, що такий розмір застави залишається достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_14 :

Ухвалою колегії суддів Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 травня 2026 року продовжено ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 05 липня 2026 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 832000,00 грн.

Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність тяжкості злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними, виходячи з обставин інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень.

Враховуючи особу обвинуваченого та доведення, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризики переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення; які існували на час обрання/продовження запобіжного заходу, не відпали і продовжують існувати на час розгляду вказаного кримінального провадження судом, оскільки ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч.2 ст.306 КК України, які кваліфікуються, як особливо тяжкі злочини, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк, починаючи від восьми до п`ятнадцяти років, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, тому відчуваючи незворотність покарання у разі визнання його вини, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу також враховується та обставина, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції в судовому засіданні обвинуваченим не надано, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) не добуто, що свідчить про можливість тримання обвинуваченого ОСОБА_14 у місцях позбавлення волі.

Будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, судом не встановлено та стороною захисту в судовому засіданні не надано.

За таких обставин суд вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належного запобігання настанню вказаних ризиків, отже необхідно клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_14 задовольнити, оскільки, в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

Щодо розміру застави суд вважає що раніше визначений розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права обвинуваченого. Отже, суд залишає обвинуваченому розмір застави у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 832000,00 грн.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_16 :

Ухвалою колегії суддів Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 травня 2026 року продовжено ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 05 липня 2026 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665600,00 грн.

Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність тяжкості злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними, виходячи з обставин інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень.

Враховуючи особу обвинуваченого та доведення, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризики переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення; які існували на час обрання/продовження запобіжного заходу, не відпали і продовжують існувати на час розгляду вказаного кримінального провадження судом, оскільки ОСОБА_16 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.1 ст.263 КК України, одне з яких, за ч.3 ст.307 КК України, кваліфікується, як особливо тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, не працевлаштований, тому відчуваючи незворотність покарання у разі визнання його вини, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу також враховується та обставина, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції в судовому засіданні обвинуваченим не надано, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) не добуто, що свідчить про можливість тримання обвинуваченого ОСОБА_16 у місцях позбавлення волі.

Будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, судом не встановлено та стороною захисту в судовому засіданні не надано.

За таких обставин суд вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належного запобігання настанню вказаних ризиків, отже необхідно клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_16 задовольнити, оскільки, в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

Щодо розміру застави суд зазначає наступне. ОСОБА_16 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких, кваліфікується, як особливо тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Щодо клопотання захисника про зменшення розміру застави, суд зазначає, що при встановленні розміру застави враховувалися тяжкість злочину, майновий стан обвинуваченого та наявні ризики. Нових фактичних даних захисник та обвинувачений суду не надали. Тому суд вважає, що стороною захисту не наведено достатніх підстав для зменшення розміру застави. Неподання захисником та обвинуваченим суду доказів про існування нових обставин, які могли б свідчити про необхідність зменшення розміру застави, не дає можливості суду оцінити реальну спроможність обвинуваченого виконати цей запобіжний захід. За встановлених обставин, суд залишає обвинуваченому заставу у раніше визначеному розмірі 200 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665600,00 грн.та вважає, що такий розмір застави залишається достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_17 :

Ухвалою колегії суддів Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 травня 2026 року продовжено ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 05 липня 2026 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665600,00 грн.

Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність тяжкості злочинів, які інкримінуються обвинуваченому, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними, виходячи з обставин інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень.

Враховуючи особу обвинуваченого та доведення, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризики переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення; які існували на час обрання/продовження запобіжного заходу, не відпали і продовжують існувати на час розгляду вказаного кримінального провадження судом, оскільки ОСОБА_17 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст.307 КК України, одне з яких, за ч.3 ст.307 КК України, кваліфікується, як особливо тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, не працевлаштований, тому відчуваючи незворотність покарання у разі визнання його вини, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу також враховується та обставина, що будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції в судовому засіданні обвинуваченим не надано, інших даних щодо стану здоров`я (наявності тяжких захворювань та інших протипоказань) не добуто, що свідчить про можливість тримання обвинуваченого ОСОБА_17 у місцях позбавлення волі.

Будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, судом не встановлено та стороною захисту в судовому засіданні не надано.

За таких обставин суд вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належного запобігання настанню вказаних ризиків, отже необхідно клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_17 задовольнити, оскільки, в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

Щодо розміру застави суд зазначає наступне. ОСОБА_17 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких, кваліфікується, як особливо тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Щодо клопотання захисника про зменшення застави до мінімального розміру, враховуючи майновий стан обвинуваченого, суд зазначає, що при встановленні розміру застави, крім майнового стану обвинуваченого, враховувалися тяжкість злочину та наявні ризики. Нових фактичних даних захисник та обвинувачений суду не надали. Тому суд вважає, що стороною захисту не наведено достатніх підстав для зменшення розміру застави. Неподання захисником та обвинуваченим суду доказів про існування нових обставин, які могли б свідчити про необхідність зменшення розміру застави, не дає можливості суду оцінити реальну спроможність обвинуваченого виконати цей запобіжний захід. За встановлених обставин, суд залишає обвинуваченому заставу у раніше визначеному розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665600,00 грнта вважає, що такий розмір застави залишається достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Щодо вирішення питання про продовження строків запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту щодо обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , суд дійшов до наступного.

Щодо обвинуваченої ОСОБА_13 :

Ухвалою колегії суддів Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 травня 2026 року змінено запобіжний захід, обраний ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом, без застосування засобів електронного контролю, із забороною залишати житло цілодобово за адресою: АДРЕСА_2 , окрім випадків відвідування закладів охорони здоров`я, строком на два місяці, тобто до 07 липня 2026 року включно. Покладено на обвинувачену ОСОБА_13 обов`язки: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобового без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання; 4) не спілкуватися з обвинуваченими та свідками у даному кримінальному провадженні. Строк дії вказаних обов`язків визначено до 07 липня 2026 року включно.

Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_13 , суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінується обвинуваченій, дані про її особу, наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними, виходячи з обставин інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення.

Ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, не відпали і продовжують існувати на час розгляду вказаного кримінального провадження судом.

Беручи до уваги обґрунтованість клопотання прокурора, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_13 , доведення що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, які існували на час обрання/зміни запобіжного заходу, не зникли, особу обвинуваченої, суд дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з огляду на що вважає доцільним продовжити щодо обвинуваченої ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, без застосування засобів електронного контролю, із забороною залишати житло цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків відвідування закладів охорони здоров`я, із покладенням на обвинувачену обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що на думку суду буде достатнім та дієвим.

Щодо обвинуваченої ОСОБА_15 :

Ухвалою колегії суддів Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 травня 2026 року продовжено обвинуваченій ОСОБА_15 строк тримання під домашнім арештом, без застосування засобів електронного контролю, із забороною залишати житло цілодобово за адресою: АДРЕСА_3 , строком на два місяці, тобто до 07 липня 2026 року включно. Покладено на обвинувачену ОСОБА_15 обов`язки: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , цілодобового без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання; 4) не спілкуватися з обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, а також зі свідками. Строк дії вказаних обов`язків визначено до 07 липня 2026 року включно.

Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_15 , суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі обґрунтованість підозри, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінується обвинуваченій, дані про її особу, наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними, виходячи з обставин інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення.

Ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, не відпали і продовжують існувати на час розгляду вказаного кримінального провадження судом.

Беручи до уваги обґрунтованість клопотання прокурора, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_15 , доведення що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, які існували на час обрання запобіжного заходу, не зникли, особу обвинуваченої, суд дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з огляду на що вважає доцільним продовжити щодо обвинуваченої ОСОБА_15 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із покладенням на обвинувачену обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що на думку суду буде достатнім та дієвим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 197, 331, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_12 у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 16 серпня 2026 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим ОСОБА_12 , так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_12 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_12 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими та зі свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_12 з-під варти та повідомити усно і письмово Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Строк дії обов`язків у разі внесення застави визначити два місяці з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_14 у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 16 серпня 2026 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 832000 (вісімсот тридцять дві тисячі) грн 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим ОСОБА_14 , так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_14 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_14 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими та зі свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_14 з-під варти та повідомити усно і письмово Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Строк дії обов`язків у разі внесення застави визначити два місяці з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_16 у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 16 серпня 2026 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) грн 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим ОСОБА_16 , так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_16 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_16 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими та зі свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_16 з-під варти та повідомити усно і письмово Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Строк дії обов`язків у разі внесення застави визначити два місяці з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_17 у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 16 серпня 2026 року включно, з можливістю внесення застави в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) грн 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим ОСОБА_17 , так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_17 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою суду протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_17 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими та зі свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_17 з-під варти та повідомити усно і письмово Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Строк дії обов`язків у разі внесення застави визначити два місяці з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_13 у вигляді домашнього арешту задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом, без застосування засобів електронного контролю, із забороною залишати житло цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків відвідування закладів охорони здоров`я, строком на два місяці, тобто до 18 серпня 2026 року.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_13 обов`язки:

1) прибувати за викликом до суду;

2) не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобового без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

4) не спілкуватися з обвинуваченими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Строк дії вказаних обов`язків визначити до 18 серпня 2026 року.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_15 у вигляді домашнього арешту задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під домашнім арештом, без застосування засобів електронного контролю, із забороною залишати житло цілодобово за адресою: АДРЕСА_3 , строком на два місяці, тобто до 18 серпня 2026 року.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_15 обов`язки:

1) прибувати за викликом до суду;

2) не залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , цілодобового без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

4) не спілкуватися з обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, а також зі свідками.

Строк дії вказаних обов`язків визначити до 18 серпня 2026 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Передати копію ухвали для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинувачених ОСОБА_13 та ОСОБА_15 ..

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

СуддіОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3