Рішення № 137580527, 22.06.2026, Вишгородський районний суд Київської області

22.06.26 363/2461/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., при секретарі Гриб І.І., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про скасування постанови №07-18/1 по справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

20.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаною позовною заявою.

ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Вишгородською міською радою винесено постанову № 07-18/1 від 14.04.2026 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 гривень. Разом з тим, Вишгородською міською радою надано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.04.2026 року з вимогою до позивача усунути допущені правопорушення містобудівного законодавства в термін до 10.05.2026 року. Позивач не погоджується із вказаною постановою та приписом, звертаючи увагу суду на те, що він є позивачем у цивільний справі №363/280/26 про визнання права власності на нерухомий об`єкт самовільного будівництва, яка перебуває в провадженні Вишгородського районного суду Київської області, та вважає, що вимоги припису зможе виконати лише після позитивного для нього рішення суду у зазначеній вище справі. Враховуючи викладене, просить суд скасувати постанову № 07-18/1 від 14.04.2026 року.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23.04.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11.05.2026 року Вишгородська міська рада через канцелярію суду надала відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі. В обґрунтування зазначила, що підставою для проведення позапланової перевірки щодо об?єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:192:0717 по АДРЕСА_1 , яка належить Позивачу послугувала ухвала Вишгородського районного суду Київської області від 16.03.2026 року у справі № 363/280/26, згідно якої було зобов`язано відділ Державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради (далі - Відділ ДАБК ВМР) провести позапланову перевірку для встановлення факту самочинного будівництва. Дотримуючись вимог Постанови КМУ № 303 та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 № 553 (далі - Порядок № 553), начальник відділу ДАБК ВМР Марцевой А.В. видав Направлення для проведення позапланового заходу № 212 від 31 березня 2026 року. 01 квітня 2026 року інспектори відділу ДАБК ВМР почали позапланову перевірку шляхом виїзду на місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:192:0717 у присутності Позивача. Під час проведення позапланової перевірки було встановлено, що на території земельної ділянки розташовано двоповерхову споруду з підвальним приміщенням. Перший поверх споруди використовується для зберігання транспортних засобів. Другий поверх цієї споруди конструктивно об?єднаний з нежитловим приміщенням, що розташоване на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 3221810100:01:192:0431 на яке у Позивача наявне право власності. Оскільки між вказаними об?єктами відсутня роздільна стіна, другий поверх споруди та нежитлове приміщення фактично утворюють одне загальне приміщення яке експлуатується релігійним об?єднанням. Вхід до цього загального приміщення здійснюється виключно через нежитлове приміщення на земельній ділянці з кадастровим номером 3221810100:01:192:0431. Процес проведення державного архітектурно-будівельного контролю підтверджується відео- та фото- фіксацією. Позивач при будівництві вказаної двоповерхової споруди (об?єкта архітектури) не отримав відповідного права на виконання будівельних робіт, що є грубим порушенням ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». Також, вказані будівельні роботи проводились без належно затвердженої та проектної документації розробленої у відповідності до містобудівної документації та вихідних даних. Вишгородська міська рада вважає, що Позивач таким чином намагається ввести суд в оману та акцентує увагу суду на тому, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221810100:01:192:0717 розташована у Київській області, Вишгородський район, місто Вишгород, ГБК «Гідробудівельник», вид цільового призначення «для будівництва індивідуальних гаражів» (02.05), що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.12.2023 року, який Позивач надав інспекторам відділу ДАБК ВМР під час проведення позапланової перевірки. Зазначила, що дії відділу ДАБК ВМР ґрунтуються на принципі верховенства права та були спрямовані на забезпечення дотримання містобудівного законодавства, будівельних норм і стандартів. Відділ ДАБК ВМР діяв в межах повноважень та у спосіб, відповідно до Порядку № 553, в якому чітко визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання суб?єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Вважає позов не обґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що згідно розпорядження начальника відділу ДАБК Вишгородської міської ради Марцевого А. про проведення позапланової перевірки № 07-08/189 від 30.03.2026 року вирішено провести позапланову перевірку щодо об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:192:0717 по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1

31.03.2026 року начальник відділу ДАБК ВМР Марцевой А.В. видав Направлення для проведення позапланового заходу № 212.

З протоколу про адміністративне правопорушення відділу ДАБК Вишгородської міської ради від 10.04.2026 року складеного за участі ОСОБА_1 та підписаним останнім, вбачається, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті самочинного будівництва, що знаходиться за адресою земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:192:0717 по АДРЕСА_1 , виявлено порушення, що даний об`єкт вже збудовано та експлуатується ОСОБА_1 , дозвільні документи на початок виконання будівельних робіт та декларація про ввід в експлуатацію відсутні.

10.04.2026 року відділом ДАБК Вишгородської міської ради винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою до ОСОБА_1 усунути допущені правопорушення містобудівного законодавства в термін до 10.05.2026 року.

Постановою начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради Марцевим А.В. №07-18/1 від 14.04.2026 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 8 500,00 гривень.

Так у вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 експлуатував не введений в експлуатацію об`єкт, чим порушив ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, відповідальність за що передбачена ч. 9 ст. 96 КУпАП.

З долучених до позову документів, вбачається, що технічний паспорт виданий ОСОБА_1 на гараж АДРЕСА_2 .

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4800585762023 від 19.12.2023 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3221810100:01:192:0717 розташована за адресою Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, ГБК «Гідробудівельник» належить до категорії земель з цільовим призначенням: землі житлової та громадської забудови 02.05 Для будівництва індивідуальних гаражів.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми закону Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку №553).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому вказаний пункт Порядку також визначає перелік підстав для проведення позапланової перевірки, який є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Зокрема, це:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у пункті 7 Порядку № 553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.

Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені у пункті 11 вказаного Порядку та кореспондуються з положеннями статті 41 Закону №3038-VI.

Так, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо - та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (частина третя статті 41 Закону № 3038-VI).

За правилами пункту 8 Порядку № 553 постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункти 16, 17 Порядку № 553).

Права та обов`язки суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зазначені в пунктах 13, 14 Порядку № 553.

Зокрема, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті(вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

У відповідності до ч.2. ст.27 цього Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника; ч.2 ст.27 Закону надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; ч.4 ст.27 Закону Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

У відповідності до ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Частиною 7 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 № 466 затверджено «Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт» (далі Порядок №466), яким визначено механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п.13 Порядку №466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення: вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності (крім об`єктів, на які поширюється дія Закону України Про державну таємницю) згідно з цим Порядком та Порядком ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681; реєструє повідомлення та зміни до нього, подані щодо об`єкта, на який поширюється дія Закону України Про державну таємницю, у журналі реєстрації повідомлень; під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні). У випадках, встановлених у Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681, у разі подання повідомлення через електронний кабінет або особисто замовником відповідно до пункту 4-1 цього Порядку, внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації, зазначеної у повідомленні, та проставлення відмітки про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі здійснюються в режимі реального часу автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - електронна система). У випадках, встановлених абзацом шостим цього пункту, програмними засобами електронної системи забезпечується автоматичне проведення аналізу відомостей, зазначених у поданих документах, щодо повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням критеріїв проведення аналізу та визначення рівня ризику і обрання відповідного типу процедури розгляду відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681. Інформація, зазначена замовником у повідомленні, у тому числі автоматично сформована інформація про реєстраційний номер, дату видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, вноситься до Реєстру будівельної діяльності відповідно до пункту 62 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.07.2018 року № 158 затверджено «Порядок проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт» (далі - Порядок № 158).

Цей Порядок розроблений на виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та встановлює процедуру проведення технічного обстеження умови прийняття в експлуатацію об?єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані земельних ділянках відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, а саме: індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 500 квадратних метрів; будівель і споруд сільськогосподарського призначення, збудованих.

Із змісту вказаної норми вбачається, що дія Порядку № 158 не поширюється на «самочинно збудований гараж», що збудований на земельній ділянці з цільовим призначенням «для будівництва індивідуальних гаражів».

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відділу ДАБК ВМР базуються на фактичних даних, отриманих під час перевірки та огляду об?єкта, а також аналізу проєктної та дозвільної документації з реєстрів, тому ознаки дискреційного свавілля у діях посадових осіб відділу відсутні. Посадові особи відділу ДАБК ВМР діяли за чітким алгоритмом, де за наявності певного факту порушення закон зобов?язує посадову особу вжити відповідних заходів реагування.

Отже, матеріалами справи доведено, що рішення та дії суб`єкта владних повноважень прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, позивачем у справі не доведено обставин в обґрунтування своїх позовних вимог щодо протиправності постанови відділу державного архітектурно-будівельного контролю Вишгородської міської ради

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимога позивача про скасування постанови є такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 6-10, 20 77, 78, 205, 229, 241-246, 255, 268, 286, 295 КАС України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд, -

вирішив:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вишгородської міської ради про скасування постанови №07-18/1 по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 )

Відповідач: Вишгородська міська рада (ЄДРПОУ: 04054866, адреса місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1).

Суддя М.Б. Баличева