Рішення № 137580271, 22.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа 359/1003/26

Провадження 2-а/359/40/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі судового засідання Кривохижі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вказаним адміністративним позовом у якому просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 6395141 від 22.12.2025 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що транспортним засобом керувала його дружина, а не він, але він на вимогу працівника поліції пред`явив поліс обов`язкового страхування, а тому оскаржувана постанова є необґрунтованою та незаконною, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 13.02.2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено судове засідання.

Від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказав на те, що твердження викладені позивачем у позові є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що з боку інспектора не було порушено процедуру розгляду справи, а під час винесення спірної постанови, поліцейський діяв на підставі та в межах повноважень, та у спосіб, що передбачений законодавством України. Також зазначили, що 22.12.2025 о 19:40 екіпаж патрульної поліції у складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 отримали виклик ДТП без травмованих (ЄО № 2805). На місці знаходився ОСОБА_1 , який повідомив, що хотів перепаркувати свій автомобіль та здійснив ДТП, хто викликав поліцію йому не відомо. Під час перевірки документів ОСОБА_4 працівником поліції було виявлено, що він керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування і візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1г ПДР України, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Тому просять у задоволенні позову відмовити.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, просить позов задовольнити.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Законність та обґрунтованість вказаної постанови та дій відповідача щодо винесення цієї постанови є предметом спору в цій справі.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Встановлено, що інспектором 2 роти УПП батальону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області старшим лейтенантом поліції Красюк В.В. 22.12.2025 винесена постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6395141.

Вказаною постановою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП , та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.

З постанови слідує, що 22.12.2025 о 19:00:07 в м. Бориспіль, вул.. Головатого, 11, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Т13110», державний номерний знак НОМЕР_1 , без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1 (г) ПДР України.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За приписами п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Оскаржуваною в межах спірних правовідносин постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, а саме за те, що він керував транспортним засобом, без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, що є порушенням п. 2.1 (г) ПДР України, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XIIвказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306(далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.1 "г" ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII. А саме, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, в судовому засіданні було досліджено відеозапис наданий відповідачем до відзиву, з якого вбачається, що зафіксовано вимогу поліцейського, висловлену позивачу, про пред`явлення посвідчення водія та страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, працівником поліції були роз`яснені позивачу його права передбачені ст. 268 КУпАП та попереджено водія про те, що відносно нього буде складено постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП, позивач виконав вимогу пред`явив посвідчення водія та страховий поліс працівнику поліції, який зауважив, що пред`явлений позивачем поліс прострочений.

Також з відео наданого позивачем з 19:55 год. до 20:01 год., вбачається, що позивач зазначає «переставляв машину з одного на інше місто» на запитання працівника поліції щодо пред`явлення страхового полісу позивач зазначив, що «страховка в машині», пред`явивши страховий поліс працівнику поліції, який зауважив, що пред`явлений позивачем поліс прострочений.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом та Конституцією України.

Суд вважає, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Зазначене узгоджується із висновком постанови Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №127/19283/17.

Таким чином, оскільки із наданого відеозапису встановлено ненадання позивачем на вимогу працівника поліції чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, суд вважає доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КупАП, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Отже, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, що відповідає правій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 та від 14.02.2018 по справі № 536/583/17.

Суд зазначає, що відповідачем на дотримання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, адже зміст оскаржуваної постанови відображає склад адміністративного правопорушення.

Позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факту не порушення ним п. 2.1 «г» ПДР України.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки у позові відмовлено, витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись, ст.ст. 7, 9, 121, 251, 278-280, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 77, 139, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Чирка С.С.