Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 358/2458/25 Провадження № 2/358/377/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2026 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебединець Г.С.,
секретар судового засідання Ведмеденко І.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Чайки О.В., відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Богуславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства,-
В С Т А Н О В И В:
В грудні 2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини.
Свої вимоги позивач мотивує наступним. Так, з 1995 року по теперішній час перебуває у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу із відповідачем ОСОБА_3 . Мають спільного сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька в актовому записі про народження останнього внесені на підставі ч.1 ст.135 СК України. Посилаючись на вказані обставини, а також на результати дослідження ДНК, та з підстав, передбачених ст.125 СК України, позивач просить суд визнати його батьком ОСОБА_2 та внести відповідні зміни до актового запису про народження в частині зазначення відомостей про батька.
14.01.2026 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
23.02.2026 ухвалою суду призначено судову молекулярно-генетичну експертизу.
08.06.2026 поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, з підстав зазначених у позові, та просили задовольнити. На зміні прізвища сина позивач не наполягав.
В підготовчому судовому засіданні відповідачі позов визнали та не заперечували проти задоволення заявлених вимог.
Представник третьої особи надав в підготовче судове засідання заяву про розгляд справи за відсутності представника, заперечень проти позову не має.
Відповідно до ч. 3 ст.200, ч. 4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову на підготовчому судовому засіданні.
Вислухав пояснення сторін, доводи представника позивача, дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками зазначені: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , про що відділом реєстрації актів громадського стану Богуславської райдержадміністрації Київської області 06.09.1996 був зроблений відповідний запис № 133. - а.с.15.
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00055316901 від 12.12.2025, відомості про батька в актовому записі про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 внесені відповідно до ч.1 ст.135 СК України. - а.с.16.
Згідно висновку експерта від 26.05.2026 № СЕ-19/111-26/14717-БД, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ймовірно є біологічним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ймовірність даної події складає не менше 99,99% - а.с.55-57.
У статті 51 Конституції України, частинах другій, третій статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду (частина перша статті 128 СК України).
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає особливостей предмету доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення від 07 травня 2009 року в справі "Калачова проти російської федерації" № 3451/05, § 34).
Верховний Суд в постановах від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23) виснував, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.
Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ст. 206 ЦПК України).
В даній справі відповідачі визнали позовні вимоги щодо батьківства позивача у відношенні відповідача ОСОБА_2 .
Враховуючи зміст висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження, наявні письмові докази та визнання позову відповідачами, суд вважає, що факт того, що позивач є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доведеним, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
У позовній заяві позивач також просить внести зміни до актового запису про народження сина в частині зазначення відомостей про батька.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Положеннями частини четвертої статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" визначено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Згідно з п. 20 Глави 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Статтею 134 СК України визначено, що на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
З огляду на зазначене, у зв`язку із задоволенням позовних вимог про встановлення батьківства, суд вважає за необхідне внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині зазначення відомостей про батька та зміни по батькові сина.
Керуючись ст. 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Внести зміни до актового запису № 133 від 06.09.1996 року про народження ОСОБА_2 , який складений відділом реєстрації актів громадського стану Богуславської райдержадміністрації Київської області, а саме:
-зазначити у графі «Відомості про батька» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України.
-змінити по батькові з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 », інші відомості залишити без змін.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: суддя Г. С. Лебединець
Судове рішення № 137580248, Богуславський районний суд Київської області було прийнято 17.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 358/2458/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: