Ухвала суду № 137580185, 22.06.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/18684/25

Провадження № 2-во/357/105/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" червня 2026 р. суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М. М. розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 , про виправлення описки в судовому рішенні, -

В С Т А Н О В И В:

01 травня 2026 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області заяву позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Требушка», третя особа, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Таращанський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області, про звільнення майна з-під арешту задоволено повністю.

04 червня 2026 року до суду від позивача надійшла заява від позивача про виправлення описки в судовому рішенні.

Оглянувши матеріали справи судом встановлено, що в другому абзаці резолютивної частини рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області допущено описку в написанні адреси квартири стосовно якої припинено обтяження, а саме вказано « АДРЕСА_1 » замість правильного « АДРЕСА_2 ».

Відповідно до ч.1, 2 ст.269 ЦПК України - суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 у справі № 521/1074/17 зазначив, що описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

В пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.

Питання про внесення виправлень у судове рішення здійснюється в порядку письмового провадження, оскільки учасники справи не повідомлялися.

Враховуючи, що допущені судом описки стосуються істотних обставин, оскільки можуть вплинути на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності, тому суд вважає за необхідне виправити допущені в рішенні описки.

Керуючись ч.13 ст.7, ст.260, 269 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Виправити описку допущену в другому абзаці резолютивної частини рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 травня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Требушка», третя особа, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Таращанський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області, про звільнення майна з-під арешту, виклавши в наступній редакції «Припинити в державному реєстрі речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно арешт на невизначене майно, все майно, у тому числі на 1\4 частку квартири в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вилучення (скасування) з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження № 9353728 від 16.12.2009 року, зареєстрованого в реєстрі обтяжень реєстратором Київської обласної філії державного підприємства «Інформаційний центр» міністерства юстиції України».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Суддя М. М. Бебешко