Ухвала суду № 137579979, 22.06.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/3770/26

провадження № 2-о/0285/159/26

У Х В А Л А

22 червня 2026 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Сташків Т.Б., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Звягельський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звягельському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті військовослужбовця,-

ВСТАНОВИВ:

19.06.2026 представник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту Кіндрашівка, Куп`янського району Харківської області, Україна.

Одночасно представник ОСОБА_1 подав до суду клопотання про витребування доказів, у якому просить витребувати у військової частини НОМЕР_1 результати проведеної аеророзвідки (відео/скріншоти) за координатами 37UDR ххххх ххххх, в ході якої було виявлено тіло молодшого сержанта ОСОБА_2 без ознак життя, для їх подальшого огляду в судовому засіданні.

В обґрунтування клопотання зазначає, що вказаний доказ необхідно дослідити в судовому засіданні з метою повного та об`єктивного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦПК України, розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 7 ЦПК України, будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні.

Статтею 1 Закону України «Про державну таємницю» визначено, що державна таємниця це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну таємницю», дія цього Закону поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи прокуратури України, інші державні органи, в тому числі територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, утворені як відокремлені підрозділи центрального органу виконавчої влади без статусу юридичної особи, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації усіх форм власності, об`єднання громадян (далі - державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації), що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, громадян України, іноземців та осіб без громадянства, яким у встановленому порядку наданий доступ до державної таємниці.

Статтею 39 Закону України «Про державну таємницю» передбачено відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю. Посадові особи та громадяни, винні у розголошенні державної таємниці несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Наказом Центрального управління Служби безпеки України № 383 від 23.12.2020 затверджено Звід відомостей, що становлять державну таємницю. Відповідно до пункту 1.4.3 розділу ІІ зазначеного Зводу до державної таємниці належать відомості про дислокацію, систему охорони та оборони, організаційно-штатну структуру, а також чисельність особового складу військових частин (установ) в особливий період (на воєнний час).

Судом встановлено, що заявник просить витребувати у військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України копії матеріалів аеророзвідки (відеозаписи та/або скріншоти), проведеної за координатами 37UDR ХХХХХ ХХХХХ, під час якої, за твердженням заявника, було виявлено тіло молодшого сержанта ОСОБА_2 без ознак життя, для їх подальшого огляду в судовому засіданні.

Суд враховує, що зазначені матеріали можуть містити відомості щодо координат місцевості, розташування, дислокації, переміщення підрозділів Збройних Сил України, особливостей виконання ними бойових завдань, а також інші дані у сфері оборони держави, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України, а отже вказана інформація є державною таємницею згідно пункту 1.4.3 розділу ІІ вищезазначеного Зводу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що витребування та дослідження зазначених матеріалів у відкритому судовому провадженні може призвести до розголошення відомостей, які становлять державну таємницю, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 294 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання адвоката Хільчевського Сергія Олександровича про витребування доказів відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Повний текст ухвали складено 22.06.2026.

Суддя Т.Б. Сташків