Рішення № 137579888, 16.06.2026, Лугинський районний суд Житомирської області

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,

тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124

____________________

Справа № 309/1236/26

Провадження по справі 2/281/345/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Свинченко Г.Д.

за участю: секретаря судових засідань Михальченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Лугини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.02.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коростеню реєстраційної служби Коростенського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис №73, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.02.2014 року.

Сторони від спільного проживання мають трьох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти знаходяться на утриманні позивачки, проживають разом з нею.

Подружні відносини з відповідачем фактично розірвані, спільного господарства не ведуть, шлюб має формальний характер. Сторони мають різні погляди на життя, за характером не сходяться, що суперечить подальшому спільному проживанню. Проживання однією сім`єю не здається позивачці можливим, подальше збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам.

Позивачка у позовній заяві просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, прізвище позивача залишити без змін, справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням. Жодних заперечень, заяв чи клопотань від нього не надходило, причини неявки не повідомив.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

22.02.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коростеню реєстраційної служби Коростенського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис № 73, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 22.02.2014 року.

Сторони від спільного проживання мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

Відносини, які склалися між позивачкою та відповідачем привели до взаємного відчуження, подальше спільне життя позивачки та відповідача як подружжя, і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Примирення між позивачкою та відповідачем на даний час неможливе, фактично шлюбні відносини припинені і позивачка просить суд задоволити позовні вимоги, а відповідач заперечень проти задоволення позовних вимог не надав.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Згідно правової позиції закладеної в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року N11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу та небажанні проживання однією сім`єю, а відповідач з цього приводу не заперечив, суд приходить до висновку про те, що сім`ю зберегти немає можливості, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, тому суд вважає за можливе розірвати шлюб.

Керуючись ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовільнити.

Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), який був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Коростеню реєстраційної служби Коростенського міськрайонного управліня юстиції у Житомирській області 22 лютого 2014 року (актовий запис № 73) - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_6 ».

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Галина Свинченко