Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 295/5332/25
Провадження № 2/0274/364/26
РІШЕННЯ
іменем України
"22" червня 2026 р. м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за договором позики у розмірі 22144,50 грн, а також судові витрати.
Позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» обґрунтовані тим, що 08.01.2024 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» (кредитодавець) та відповідачем (позичальником) укладено кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до вказаного договору, відповідачу (позичальнику) надано грошові кошти у розмірі 5250,00 грн строком на 240 днів з відсотковою ставкою 2,4%. Кредитні кошти зараховані на платіжну карту відповідача № НОМЕР_1 .
Відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого створилась заборгованість у розмірі 6457,50 грн.
22.01.2024 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «Макс Кредит» укладений договір факторингу № 22-01/2024, за умовами якого ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» передає, а ТОВ «Макс Кредит» приймає права вимоги до боржників, у тому числі до відповідача.
16.08.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладений договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, за умовами якого ТОВ «Макс Кредит» передає, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає права вимоги до боржників, у тому числі до відповідача.
ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 22144,50 грн. з яких: 5512,50 грн - заборгованість по кредиту; 16632,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Всупереч умовам кредитного договору № 00-10856322 від 08.01.2024, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконував, через що утворилася заборгованість у розмірі 22144,50 грн.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30.04.2025 матеріали цивільної справи №295/5332/25 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - направлено для розгляду за підсудністю до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 06.08.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.
За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Представник позивача належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження за зареєстрованою адресою проживання, однак поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Приписи ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України передбачають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 611, ч.1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилами ч. ч. 8, 12 ст. 11 даного Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону № 675-VIII визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту Інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно зі ст 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 12, ч. ч. 1, 3 ст. 13, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду.
Судом встановлено, що 08.01.2024 між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та відповідачем укладено договір кредитної лінії №00-10856322 (далі за текстом кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису (97335).
Як зазначено у п. 1.1. договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути Кредит, сплатити проценти за користуванням ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
Відповідно до п. 1.2 договору, сума кредитного ліміту (сума кредиту) складає: 5250,00 грн. Тип кредиту кредитна лінія.
Згідно з п. 1.3 договору, строк дії кредитної лінії 240 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути Кредит Кредитодавцю (дата повернення кредиту) 04.09.2024.
Позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату погашення процентів 07.02.2024 та здійснювати чергові платежі по сплаті нарахованих процентів на кожний 30 день після рекомендованої дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (п. 1.3.1).
Пунктом 1.4 договору визначено фіксовану процентну ставку. У п. п. 1.4.1 договору вбачається знижена процентна ставка, яка становить 2,4% від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього договору. За надання кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 5,00% від суми кредиту, що складає 262,50 грн. (п. 1.5.).
Відповідно до п. 1.7 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладання Договору становить 1749,60 %.
Згідно з п. 1.8. орієнтовна загальна вартість Кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладання Договору складає 35752,50 грн.
Відповідач під час укладення договору ознайомився з його текстом та змістом в цілому, у тому числі з графіком щомісячних платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни викладу не висловив та з ним погодився, про що свідчать його електронний підпис (одноразовий ідентифікатор).
08.01.2024 ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» здійснило переказ коштів, відповідно до договору №00-10856322, безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн», на платіжну картку відповідача № 4149-60ХХ-ХХХХ-9404 у сумі 5250,00 грн, що свідчить про виконання умов кредитного договору.
Отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 5250,00 грн на банківську карту АТ «ПРИВАТБАНК», підтверджується випискою за договором № б/н за період 08.01.2024-13.01.2024, що надійшла на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 08.06.2025.
Крім того, між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» 22.01.2024 укладено договір факторингу № 22-01/2024, згідно з яким до останнього перейшло право вимоги до боржників, у тому числі до відповідача в сумі 6457,50 грн, з яких: 5512,50 грн сума кредиту; 945,00 грн залишок заборгованості за нарахованими відсотками (за період 08.01.2024 - 22.01.2024), 262,50 грн сума заборгованості за нарахованими комісіями, що підтверджується копіями детального розрахунку заборгованості, договору факторингу та витягом з реєстру боржників за кредитним договором №00-10856322.
У подальшому між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» 16.08.2024 укладено договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, згідно з яким до останнього перейшло право вимоги до боржників, у тому числі до відповідача в сумі 22144,50 грн, з яких: 5512,50 грн залишок заборгованості по тілу кредиту; 16632,00 грн залишок заборгованості по простроченим відсоткам( за період 08.01.2024 - 16.08.2024), 262,50 грн сума заборгованості за нарахованими комісіями, що підтверджується копією договору факторингу та витягом з реєстру боржників за кредитним договором №00-10856322.
Таким чином, позивачем доведено факт, що ТОВ "ФК"ЕЙС" є новим кредитором замість ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" за договором кредитної лінії №00-10856322 від 08.01.2024.
Перевіривши розрахунок заборгованості, проаналізувавши зміст позову та позовних вимог, суд зауважує, що посилання представника позивача у позовній заяві на ту обставину, що позичальник доручає кредитодавцю утримати розмір зазначеної комісії (262,00 грн) із суми кредиту, що підлягає перерахуванню позичальнику згідно з договором, тобто, позичальнику перераховується сума кредиту 5250,00 грн за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання кредиту, не ґрунтується на досліджених доказах.
Так, у пункті 1.5 договору передбачено, що за надання кредиту, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю одноразову комісію у розмірі 262,50 грн. Позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю комісію у останній день повного погашення кредиту.
Таким чином, віднесення позивачем комісії у розмірі 262,50 грн до тіла кредиту є безпідставним.
Оскільки суд згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства розглядає позов в межах заявлених вимог, то підстав для стягнення з відповідача комісії у розмірі 262,50 грн суд не вбачає, оскільки представник позивача не просив стягнути з відповідача зазначений вид заборгованості.
Наданими позивачем доказами підтверджується, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором кредитної лінії №00-10856322 від 08.01.2024, укладеним між ним та ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ".
Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву та не надав доказів на спростування доводів позивача.
За таких встановлених фактичних обставин, з огляду на те, що розмір боргу по тілу кредиту та відсоткам доводиться розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку за кредитним договором№00-10856322 від 08.01.2024, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягує з відповідача 21882,00 грн, з яких: 5250,00 грн залишок заборгованості по тілу кредиту; 16632,00 грн залишок заборгованості по простроченим відсоткам.
V. Розподіл судових витрат
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2393,68 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у своїй постанові від 24.11.2021 по справі № 420/1109/20 зазначив: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Вказуючи на потребу відшкодування витрат в сумі 7000,00 грн, позивач надає договір про надання правничої допомоги № 2211/Е від 22.11.2024, укладений між адвокатським бюро «Тараненко та партнери», додаткову угоду № 4 до договору від 22.11.2024, акт прийому - передачі наданих послуг: складення позовної заяви - 2 год 5000,00 грн., вивчення матеріалів справи - 2 год 1000 грн, підготовка адвокатського запиту - 1 год - 500 грн, підготовка та подача клопотання про витребування доказів - 1 год - 500 грн, Всього 7000,00 грн.
Надаючи оцінку наведеним доказам, суд звертає увагу на непропорційному завищенні вартості послуг з огляду на складність справи, обсягу її матеріалів, пов`язаної із цим об`єктивної потреби у часі. Вважаючи їх неспівмірними, суд, керуючись принципом розумного підходу до визначення обсягу часу, необхідного для досягнення мети надання кваліфікованої та достатньої правової допомоги, часткового задоволення позовних вимог, вважає необхідним зменшити розмір витрат за договором про надання правничої допомоги та визначити їх на рівні 3000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором №00-10856322 від 08.01.2024 у розмірі 21882,00 грн, з яких: 5250,00 грн залишок заборгованості по тілу кредиту; 16632,00 грн залишок заборгованості по простроченим відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2393,68 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" ЕЙС", місцезнаходження Харківське шосе, 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА
Судове рішення № 137579582, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області було прийнято 22.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 295/5332/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: