Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа 688/2102/26
№ 2/688/1626/26
Рішення
Іменем України
22 червня 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Березюк Н.П.,
секретаря судових засідань Кулеші Л.М.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні, в залі судових засідань у м. Шепетівці Хмельницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
06.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (надалі - ТОВ «ФК «Ейс») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованості за кредитним договором №753235809 від 12.07.2020 у розмірі 20445,06 грн, що складається з: суми заборгованості по кредиту 5184,94 грн, заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом 15260,12 грн. Також просило стягнути судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Позов мотивований тим, що 12.07.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №753235809 на суму 2500 грн у вигляді електронного документу, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання нею одноразового ідентифікатора. В подальшому відповідачка збільшила суму кредиту до 7100 грн.
Свої зобов`язання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало, перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 грошові кошти, а відповідачка свої зобов`язання за договором не виконала, а саме: не здійснювала погашення заборгованості у встановленому порядку та строки, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 20445,06 грн.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №753235809 від 12.07.2020.
05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», уклавши з ним договір факторингу №05/0820-01.
11.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклали договір факторингу №11/07/25-Е, за яким позивачу відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №753235809 від 12.07.2020.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений в установленому порядку, в позовній заяві просив про проведення розгляду справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.
Доводи та заперечення відповідача.
Відповідачка в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутності, позов не визнала.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
06.05.2026 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з цим позовом, до якого долучив докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу та клопотання про витребування інформації, що містить банківську таємницю.
20.05.2026 суд відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.06.2026, задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів, що містять банківську таємницю.
19.06.2026 відповідачка подала до суду заяву в якій позов не визнала, до заяви долучила копрію паспорта, з якого слідує, що після одруження змінила прізвище на ОСОБА_1 , та витяг з реєстру територіальної громади про зареєстроване місце проживання.
22.06.2026 до суду надійшли витребувані судом докази.
22.06.2026 сторони до суду не з`явилися. Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин
Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Суд встановив, що 12.07.2020 відповідачка за допомогою мережі інтернет перейшла на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», зареєструвалась на даному сайті, створивши особистий кабінет позичальника заповнила та подала заявку на отримання грошових коштів в кредит, пройшла належну перевірку. Ознайомившись та підтвердивши згоду з офертою, індивідуальною частиною договору, Правилами надання грошових коштів у позику, отримала на номер телефону, вказаний в заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який в подальшому використала для підписання кредитного договору.
Таким чином, 12.07.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір №753235809, за умовами якого відповідачка отримала кредит в сумі 2500 грн на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.п. 1.3, 1.4 або 1.5 цього договору.
Згідно п.п. 1.2, 1.3 договору, кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. На період вказаного строку нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,83% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
У випадку користування кредитом понад строк, встановлений п.1.2. Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом відповідно до чого позивальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною ставкою та нарахованою базовою процентною ставкою за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення) (п.1.4 Договору).
Згідно п.1.5 договору, базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку користування кредитом вказаного в п.1.2. договору, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п.1.4 договору.
Позичальник зобов`язаний повернути товариству кредит, нараховані проценти згідно п.1.3 договору не пізніше строку вказаного в п.1.2 договору (п.1.6 договору).
У пункті 1.7 Договору сторони погодили, що розрахунок сукупної вартості кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п.1.2 договору, зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору, сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно з чинним законодавством України. Порушення умов цього договору вважається його невиконання або неналежне виконання або отримання кредиту позичальником при використанні недостовірної, неповної або помилкової інформації.
Пунктом 3.6 договору передбачено, що закінчення строку надання кредиту не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов договору.
Згідно з п. 4.1. кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства www.moneyveo.ua.
Згідно п.п. 4.2, 4.3 договору, строк дії цього договору вказаний в п.1.2, продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права та виконують свої обов`язки за цим договором, та визнається як період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів за дисконтною/базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов договору (пені) та інших нарахувань передбачених договором. Сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п.1.2 цього договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до п. 4.4. договору, з урахуванням положень п.п.1.3, 1.4, 1.5 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 303,78 відсотків річних за дисконтною ставкою або 622,20 відсотків річних за базовою ставкою.
В подальшому відповідачка ОСОБА_1 отримувала від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» додаткові транші, зокрема 19.07.2020 в сумі 500 грн, 22.07.2020 в сумі 500 грн, 25.07.2020 в сумі 1000 грн, 26.07.2020 в сумі 500 грн, 27.07.2020 в сумі 300 грн, 28.07.2020 в сумі 100 грн, 29.07.2020 в сумі 200 грн та 500 грн та 01.08.2020 в сумі 500 та 500 грн, уклавши з товариством відповідні додаткові угоди.
05.08.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №753235809 від 12.07.2020, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди, що у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі її звернення, продовжено строк, на який був наданий кредит на 24 дні. Сторони угоди домовились, що на дату укладення цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом, а починаючи з 11.08.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 1,66% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї угоди.
03.09.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №753235809 від 12.07.2020, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди, що у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі її звернення, продовжено строк, на який був наданий кредит на 29 днів. Сторони угоди домовились, що на дату укладення цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом, а починаючи з 04.09.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 1,33% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї угоди.
02.10.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №753235809 від 12.07.2020, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди, що у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі її звернення, продовжено строк, на який був наданий кредит на 25 днів. Сторони угоди домовились, що на дату укладення цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом, а починаючи з 03.10.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 0,83% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї угоди.
02.11.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №753235809 від 12.07.2020, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди, що у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі її звернення, продовжено строк, на який був наданий кредит на 30 днів. Сторони угоди домовились, що на дату укладення цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом, а починаючи з 01.11.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 0,83% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї угоди.
01.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №753235809 від 12.07.2020, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди, що у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі її звернення, продовжено строк, на який був наданий кредит на 30 днів. Сторони угоди домовились, що на дату укладення цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом, а починаючи з 01.12.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 0,83% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї угоди.
03.01.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №753235809 від 12.07.2020, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди, що у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі її звернення, продовжено строк, на який був наданий кредит на 30 днів. Сторони угоди домовились, що на дату укладення цієї угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом, а починаючи з 31.12.2020 позичальник сплачує за користування кредитом 0,83% в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно цієї угоди.
На виконання умов кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ініціювало переказ коштів згідно договору №753235809 від 12.07.2020 безготівковим зарахуванням на платіжну картку ОСОБА_1 першого траншу в розмірі 2500 грн, в подальшому відповідачці були зараховані решта 10 траншів, зокрема: 19.07.2020 в сумі 500 грн, 22.07.2020 в сумі 500 грн, 25.07.2020 в сумі 1000 грн, 26.07.2020 в сумі 500 грн, 27.07.2020 в сумі 300 грн, 28.07.2020 в сумі 100 грн, 29.07.2020 в сумі 200 грн та 500 грн та 01.08.2020 в сумі 500 та 500 грн,
Відповідно до відповіді АТ КБ «ПриватБанк» за вих. №20.1.0.0.0/7-260602/63001-БТ від 09.06.2026, що надійшла до суду на виконання ухвали суду від 20.05.2026, на ім`я ОСОБА_1 банк емітував платіжну картку № НОМЕР_1 . За період з 12.07.2020 по 01.08.2020 на цю платіжну картку зараховані платежі в загальній сумі 7100 грн. Номер телефону НОМЕР_2 є фінансовим номером телефону за вказаною карткою та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .
За умовами цього договору відповідачка зобов`язалась повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №753235809 від 12.07.2020, заборгованість ОСОБА_1 за договором станом на 31.08.2023 становить 16214,34 грн, з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту складає 5184,94 грн, заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом - 11029,40 грн.
28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) уклали договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1).
28.11.2019 до цього договору факторингу внесені зміни додатковою угодою № 19, згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020, інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 укладена додаткова угода №26 до договору Факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжений строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу викладено у новій редакції, проте дата укладення не змінена. 31.12.2021 укладена додаткова угода №27, якою продовжений строк дії договору до 31.12.2022, інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2022 укладена додаткова угода №31, якою продовжений строк дії договору до 31.12.2023 року, інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2023 укладена додаткова угода №32, якою продовжений строк дії договору до 31.12.2024, інші умови договору залишилися без змін.
Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що предметом відступлення за ним є, в тому числі, вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому.
Пунктом 1.2. вказаного договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.5. Договору факторингу Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору факторингу.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №123 від 02.03.2021 року до договору №28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором №753235809 від 12.07.2020 в сумі 16214,34 грн., з яких 5184,94 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 11029,40 грн. сума заборгованості за відсотками.
05.08.2020 ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», уклавши з ним договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого продовжувався додатковими угодами №2, 3 від 03.08.2021 та 30.12.2022.
31.08.2023 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №11 до Договору факторингу № №05/0820-01 від 05.08.2020, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20445,06 грн., з яких 5184,94 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 15260,12 грн. сума заборгованості за відсотками
11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу №11/07/25-Е, за яким позивачу відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №180702495. Відповідно до Реєстру боржників №б/н від 14.07.2025 за договором факторингу № 11/07/25-Е від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 20445,06 грн.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон плюс» та виписки ТОВ «ФК «Ейс» з особового рахунку за кредитним договором №753235809 від 12.07.2020, заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 20445,06 грн, з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту 5184,94 грн; заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом 15260,12 грн.
Встановлені обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору №753235809 від 12.07.2020 та додаткових угод до нього, розрахунком заборгованості по кредитному договору; копіями договорів факторингу, копіями реєстрів прав вимог до договорів факторингу; іншими матеріалами справи.
Застосовані норми права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли сааме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч.2 ст.1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).
Відповідно до змісту ст. ст.610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Мотиви та висновки суду
Суд встановив, що ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір №753235809 від 12.07.2020 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Договір підписаний накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий кредитодавцем на її номер телефону.
Відповідачка отримала кредит в загальній сумі 7100 грн, що надійшов на її платіжну карту, емітовану в АТ КБ «ПриватБанк». Суд зазначає, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідачки ОСОБА_1 , оскільки саме вона зареєструвалась в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заповнила заявку, встановленої форми на сайті на отримання кредиту, повідомивши інформацію про власні прізвище ім`я та по батькові, дату народження, паспортні дані, податковий номер, контактні дані: адресу реєстрації та місця проживання, контактний номер мобільного телефону, номер банківської карти, обрала суму кредиту, проценти за користування кредитом, суму для виплати та строк виплати, підтвердивши, що вказала повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 не був би укладений. Відповідачка була вільною у виборі фінансової установи для отримання кредиту, а факт отримання коштів підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочину.
Будь-яких відомостей про протиправне використання особистих даних відповідача сторонніми особами, в тому числі номером мобільного телефону, на який ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був надісланий одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, та банківського рахунку, в матеріалах справах немає.
Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникли зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом. Сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки, строк кредитування, порядок продовження строку користування кредитними коштами (строку договору). В подальшому сто рони уклали ряд додаткових угод.
Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу, до якого додатковими угодами вносилися зміни щодо строку договору факторингу. Договором факторингу визначено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому.
Отже, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
В подальшому ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу, за яким до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №753235809 від 12.07.2020.
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу, за яким до позивача перейшло право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Правовідносини з приводу відступлення права вимоги регулюються главою 73 «Факторинг» ЦК України.
Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частина перша статті 1078 ЦК України передбачає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За статтею 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ч.2 статті 1082 ЦК України боржник має право вимагати від фактора надання йому доказів того, що передання права грошової вимоги мало місце, тобто надати копію договору факторингу. Якщо фактор не виконає цієї вимоги, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним за основним договором.
Відтак ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» є належним позивачем.
Відповідачка ОСОБА_1 кредитні кошти не повернула ні первісному кредитору, ні наступним кредиторам, її заборгованість становить 20445,06 грн, що складається з суми заборгованості по кредиту в розмірі 5184,94 грн, заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом в розмірі 15260,12 грн, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до положень ч.1, п.п.1, 2 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом позов задоволено в повному обсязі, судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що сплачений позивачем при зверненні до суду, підлягає стягненню з відповідачки на його користь.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідност.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких підтверджується: копією договору надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, додаткової угоди №2577097411 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, актом прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року, суд виходить з того, що затрати часу на підготовку та подання даної позовної заяви про стягнення заборгованості в розмірі 7000 гривень є завищеними, а тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
На підставі ст.ст. 525, 526, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,12,13,76-81,141,263-265,280-284, 289 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №753235809 від 12.07.2020 у розмірі 20445 (двадцять тисяч чотириста сорок п`ять) гривень 06 коп., що складається з суми заборгованості по тілу кредиту 5184,94 грн та заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом 15260,12 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 18.08.2022, РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складений 22.06.2026.
Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК
Судове рішення № 137578749, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 22.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 688/2102/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: