Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 466/738/26
Провадження № 2/466/1700/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
08 червня 2026року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Свірідової В.В.
при секретарі Солиган М.Р.
за участю представника позивача адвоката Хрипти І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТзОВ «Каньйон», обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Галіція 2» про визнання майнового права на об`єкт незавершеного будівництва,
встановив:
02 лютого 2026 року адвокат Хрипта Ігор Михайлович, в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооператив «Галіція 2», Товариства з обмеженою відповідальністю «Каньйон», в якому просив визнати за ОСОБА_1 майнові права на незавершену будівництвом двохкімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовує тим, що 06 жовтня 2021 року між ОК «ЖБК «Галіція 2» ОСОБА_1 укладено Договір про сплату пайових внесків у ЖБК «Галіція 2» №2.83/21. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов`язався внести пайові внески для будівництва двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; та реалізовувати свої права, як пайовик.
Відповідно до п. 3.2. Договору на момент укладення даного договору вартість об`єкту нерухомості становить 675 900,00грн.
На виконання Договору було внесено пайовий внесок у повному розмірі 675 900,00грн., однак ОК «ЖБК «Галіція 2» не виконав свого зобов`язання щодо забезпечення введення будинку в експлуатацію, що унеможливлює реєстрацію позивача права власності на незавершену будівництвом двохкімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1 .
З огляду на зазначене вище, просить суд визнати за позивачем майнові права на об`єкт незавершеного будівництва.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 03 лютого 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі. (а.с.66)
Відповідачі правом подання відзиву на позовну заяву не скористались. Будь-яких заяв від відповідачів не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 03 березня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.(а.с.76).
В судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Хрипта І.М. позовні вимоги підтримав повністю, просив такі задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідачі у судове засідання не з`явились повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, відзив відповідачі до суду подали, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без їх участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Так, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-283 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, дійшов висновку про задоволення позову, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що 06 травня 2021року між ОК «ЖБК «Галіція-2» та ОСОБА_1 укладено Договір про сплату пайових внесків у ЖБК «Галіція 2» №2.83/21 (далі - Договір). Згідно з цим Договором ОСОБА_1 зобов`язався внести пайові внески для будівництва двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; та реалізовувати свої права, як пайовик.
У п. 2.1 Договору вказано, що за цим Договором Учасник вносить до Кооперативу внески у розмірах та порядку, встановленому даним Договором та додатками до нього, а Кооператив за рахунок внесків Учасника та внесків інших асоційованих членів Кооперативу зобов`язується організувати будівництво Об`єкту будівництва, здати його в експлуатацію, та передати у власність Учаснику об`єкт нерухомості у вказаному Об`єкті будівництва на умовах, встановлених даним Договором, та за умови повної сплати Учасником суми пайового внеску, встановленої даним Договором.
Крім цього, згідно з п.7.3.2 ОК «ЖБК «Галіція 2» бере на себе зобов`язання організувати будівництво Об`єкта будівництва та забезпечити його прийняття в експлуатацію у ІІ кварталі 2022 року при умові дотримання Учасником порядку та строків сплати внесків.
На момент укладення даного Договору вартість Об`єкту нерухомості становить: 675 900,00 грн. (п. 3.2 Договору).
На виконання Договору було сплачено пайовий внесок в повному розмірі 675 900,00 грн., що підтверджує довідка №2.83/21 від 25.10.2021р. про сплату пайового внеску (а.с.29).
Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Галіція 2» не виконав свого зобов`язання щодо укладення Основного договору та введення будинку в експлуатацію та передачі позивачу в обумовлений термін двохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 , будівельний номер 83.
Згідно договору про будівництво від 02 липня 2015 року, укладеного між ТОВ «Олдімстрой» та ТОВ «Каньйон», останнє є замовником будівництва (а.с.41-51),
Згідно дозволу на виконання будівельних робіт від 07 травня 2020 року № ЛВ 112201280536 ТОВ «Каньйон» є замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими громадськими приміщеннями на АДРЕСА_4 на генплані), що належить до об`єктів із середніми (СС2) наслідками. Ця обставина також встановлена ухвалою Господарського суду Львівської області від 16 вересня 2025 року у справі №914/599/25, якою затверджена Мирова угода від 01 вересня 2025 року між ТОВ «Каньйон» та Львівською міською радою у справі №914/599/25, і у якій зазначено, що Відповідач (ТОВ «Каньйон») є замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими громадськими приміщеннями (будинок АДРЕСА_5 на генплані) на земельній ділянці на АДРЕСА_3 , які не здано в експлуатацію, а розірвання договору оренди землі створить соціальну напругу щодо реалізації права інвесторів будівництва на житло, подальшого оформлення права власності інвесторів на житло, захисту інтересів як добросовісних споживачів.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 127/21764/17, від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20).
Критеріями визначення юрисдикції спору (корпоративний це спір або спір про право цивільне) визнаються:
а) характер спірних правовідносин - корпоративні відносини мають бути пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням юридичної особи корпоративного типу, набуттям, здійсненням та припиненням корпоративних прав як різновиду суб`єктивних цивільних прав; а цивільні - із захистом цивільного права;
б) суб`єктний склад сторін - сторонами спору є юридична особа корпоративного типу, її учасники (засновники, акціонери, члени), у тому числі учасник, який вибув (носій корпоративних прав), посадова особа; чи особа не має у цій юридичній особі корпоративних прав;
в) предмет спору - захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, порушеного певними діями (бездіяльністю) у процесі створення, діяльності, управління або припинення юридичної особи корпоративного типу, набуття, здійснення або припинення корпоративних прав та обов`язків учасників (засновників, акціонерів, членів) такої юридичної особи, чи захист цивільних прав і інтересів, що випливають з інших цивільних правовідносин, зокрема правовідносин інвестування або споживчих правовідносин. (див. п. 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 750/319/18)
Згідно з частинами 1, 3 статті 167 ГК України (в редакції, чинній до 31.12.2022) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 96-1 ЦК України (в редакції, чинній з 01.01.2023) права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи. Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
За змістом ст.1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) та/або досягається соціальний та екологічний ефект. Такими цінностями можуть бути рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності).
Асоційовані члени кооперативу виступають насамперед його інвесторами, оскільки вони не зв`язані з кооперативом трудовою функцією, а беруть лише майнову (інвестиційну) участь у діяльності кооперативу. Майнова складова правового статусу асоційованого члена наближає його до права участі в господарських товариствах, тоді як повне членство характеризується, насамперед, особистою трудовою участю членів у спільній виробничій діяльності кооперативу. Пайові внески у споживчих та обслуговуючих кооперативах мають інвестиційний, але водночас непідприємницький характер. Зокрема, через створення обслуговуючих кооперативів відбувається de facto інвестування у будівництво житла, отже, комплекс прав членів таких кооперативів також може бути представлений корпоративним паєм нарівні з корпоративними паями (частками, акціями) учасників господарських товариств та виробничих кооперативів.
У таких випадках, як правило, правовідносини між сторонами вичерпуються після повного внесення коштів на будівництво житла та передачі об`єкта нерухомості у власність замовнику. Асоційоване членство не передбачає рівного з іншими (повними членами) права участі в господарській діяльності кооперативу, що свідчить про фактичне відсторонення асоційованих членів від управління справами кооперативу. Водночас асоційоване членство надає переважне порівняно з іншими членами кооперативу право на одержання паю в разі його ліквідації. Також асоційовані члени кооперативу не можуть обирати органи управління та бути обраними до їх складу.
Відтак між асоційованими членами кооперативу та кооперативом можуть виникати лише майнові (у випадку участі у формуванні майнових фондів кооперативної організації; отримання кооперативних виплат і виплат на паї; отримання паю в разі виходу з кооперативу); господарські (у випадку участі у господарській діяльності кооперативної організації); трудові (якщо член кооперативної організації одночасно перебуває з цією організацією в трудових відносинах); та соціальні відносини (у випадку користування послугами кооперативу, внесення пропозицій, спрямованих на поліпшення її роботи).
15 серпня 2022 року з метою захисту прав інвесторів будівництва нерухомого майна Верховна Рада України прийняла Закон України № 2518-ІХ (набрав чинності з 10.10.2022), яким статтю 14 Закону України "Про кооперацію" було доповнено частиною 3 такого змісту: "Не допускається наявність асоційованих членів у кооперативах, предметом діяльності яких є житлове, дачне, гаражне будівництво (у тому числі кооперативах, які залучають кошти фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для спорудження об`єктів житлового, дачного, гаражного будівництва)".
Водночас підпунктом 4 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2518-IX (чинного з 10.10.2022) установлено, що з дня набрання чинності цим Законом асоційовані члени кооперативів, предметом діяльності яких є житлове, дачне або гаражне будівництво, вважаються повноправними членами таких кооперативів. Набуття такими особами прав повноправних членів відповідних кооперативів не потребує прийняття рішень загальними зборами членів кооперативів та/або його статутними органами (п.29, 35 постанови КГС ВС від 18.02.2025 у справі №916/2789/23).
Предметом даного позову є вимога позивача, як асоційованого члена ОК "ЖБК "Галіція 2," про визнання майнових прав на об`єкт інвестування, а підставою позову - невиконання ОК "ЖБК "Галіція 2" умов Договору про сплату пайових внесків в частині строку введення житлового будинку в експлуатацію, тобто введення його в експлуатацію у ІІ кварталі 2022 року (п. 7.3.2 Договору).
Договір про сплату пайових внесків у ЖБК «Галіція 2» від 06.10.2021 фактично є договором, який спрямований на отримання позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна, тобто на реалізацію саме цивільно-правових відносин між його сторонами.
Отже, спірні відносини між сторонами Договору виникли ще до набрання чинності Законом України № 2518-ІХ, яким асоційованих членів кооперативів, предметом діяльності яких є житлове, дачне або гаражне будівництво, в силу прямої вказівки закону визнано повноправними членами таких кооперативів, тобто визначено їх статус однаковим із іншими членами відповідних кооперативів, а відтак виключається наявність у спірних правовідносин ознак корпоративних, тому в межах цієї справи між фізичною особою та житлово-будівельним кооперативом виник саме цивільний спір про право на приміщення як об`єкт інвестування, але аж ніяк не спір, який міг би виникнути із суто корпоративних відносин.
Як встановлено судом, 06 травня 2021 року між ОК «ЖБК «Галіція-2» ОСОБА_1 укладено Договір про сплату пайових внесків у ЖБК «Галіція 2» №2.83/21, за умовами якого ОК «ЖБК «Галіція-2» зобов`язується організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_3 за рахунок внесків Учасника та внесків інших асоційованих членів ЖБК, здати його в експлуатацію у ІІ кварталі 2022 року при умові дотримання Учасниками порядку та строків сплати внесків, передати Учаснику приміщення в Об`єкті будівництва, обумовлене цим Договором та всі документи, необхідні Учаснику для реєстрації права власності на нього, а учасник зобов`язується сплатити до ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених даним Договором та додатками до нього, та має право отримати Об`єкт нерухомості лише за умови сплати остаточної вартості Об`єкта нерухомості, встановленої даним договором для Учасника. На момент укладення даного договору вартість Об`єкту нерухомості двохкімнатної квартири, що розташована в другій секції житлового будинку на АДРЕСА_3 на 12 поверсі, за будівельним номером АДРЕСА_6 , загальною проектною площею 67,59кв.м, становила 675 900,00 грн.
На виконання договору про сплату пайових внесків у ЖБК «Галіція 2» №2.83/21 від 06 жовтня 2021 року ОСОБА_1 внесено пайовий у повному розмірі 675 900,00 грн. сплачено, що підтверджується довідкою №2.83/21 від 25.10.2021р. про сплату пайового внеску (а.с.29).
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Крім цього, відповідно до ч.2 ст.39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру". Пунктом 24 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011, закріплене правило, згідно з яким для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати.
Відповідно до ч.8 ст.39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Отже, саме замовник будівництва ТОВ «Каньйон» зобов`язаний ініціювати питання введення об`єкта в експлуатацію. ОК «ЖБК «Галіція-2» порушив своє договірне зобов`язання щодо забезпечення введення будинку в експлуатацію у термін, встановлений Договором, що унеможливлює реєстрацію Позивачкою права власності на квартиру.
Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
При вирішенні спору суд враховує те, що ОСОБА_1 укладаючи 06 жовтня 2021 року Договір про сплату пайових внесків у ЖБК «Галіція-2» №2.83/21, діяв з м етою отримання у спільну сумісну власність проінвестований об`єкт нерухомості двохкімнатну квартиру АДРЕСА_7 .
Передача позивачу права власності на об`єкт є можливим з моменту введення будинку в експлуатацію. Проте обов`язок щодо введення будинку в експлуатацію ані Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Галіція 2» ані ТОВ «КАНЬЙОН" не виконали.
Додаткових угод, які передбачали зміну умов договорів, в тому числі в частині визначення інших строків здачі будинку в експлуатацію, між сторонами не укладено, тобто позначення навіть невідомий орієнтовний строк введення будинку в експлуатацію.
З огляду на те, що цей об`єкт не зданий в експлуатацію, позивач не може зареєструвати за собою право власності на нерухоме майно.
Верховний Суд України у постанові від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12 визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому. З огляду на вказане громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. (подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19), від 27 лютого 2019 року у справі№ 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 638/12414/17 (провадження № 61-21546св19)).
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах, визначених цивільним законодавством.
Саме інвестор як особа, за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію. Згідно з ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою. (див. постанову ВП ВС у постанові 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17)
У разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, належним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування (відповідні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19), від 27 лютого 2019 року у справі№761/32696/13- ц (провадження № 14-606цс18), Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 638/12414/17 (провадження № 61-21546св19)).
Встановивши, що ОСОБА_1 (позивач) у повному обсязі виконав грошові зобов`язання за Договором, а ОК «ЖБК «Галіція-2» допустив істотне порушення умов Договору і в обумовлені Договором строки не забезпечив завершення будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку на АДРЕСА_3 , ТОВ «Каньйон» не добудував та в силу, передбаченого законом обов`язку, не ініціював питання щодо введення житлового будинку в експлуатацію, внаслідок чого позивач позбавлений можливості оформити право власності на незавершену будівництвом двохкімнатну житлову квартиру АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позовних вимог з відповідачів на користь позивача слід стягнути солідарно, в рівних частках сплачений судовий збір.
Керуючись ст. ст. 5,10, 12, 13, 81, 89,13,137,141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 280-284,352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 майнові права (у тому числі право на отримання в натурі та оформлення у власність після завершення будівництва) на незавершену будівництвом двохкімнатну житлову квартиру, в будинку (багатоквартирний житловий комплекс, що складається з житлових приміщень) за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , будівництво якого здійснюється на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, кадастровий номер: 4610137500:11:005:0001, що знаходиться в другій секції на 12 (дванадцятому) поверсі, за будівельним номером 83 (вісімдесят три), загальною проектною площею 67,59 (шістдесят сім цілих п`ятдесят дев`ять сотих) квадратних метрів.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каньйон» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Галіція 2» на користь ОСОБА_1 по 3379грн. 50коп.(три тисячі триста сімдесят девять грн. 50 коп.) у відшкодування сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява відповідачами про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та проголошено 18.06.2026р.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Каньйон», місцезнаходження: м. Львів, вул. Т. Шевченка, 346/94; ЄДРПОУ: 20853118.
Відповідач: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Галіція 2», місцезнаходження: м. Львів, пр. Чорновола, 63; ЄДРПОУ: 39896831.
Суддя В. В. Свірідова
Судове рішення № 137578037, Шевченківський районний суд м. Львова було прийнято 18.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 466/738/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: