Ухвала суду № 137577461, 18.06.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/15698/25

Провадження № 4-с/727/10/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Миронюк Р.С.

за участю заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці скаргу ОСОБА_1 , де заінтересованою особою - боржником виступає ОСОБА_2 , на бездіяльність старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цугуй Катерини Ігорівни, зобов`язання останньої вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці перебуває скарга ОСОБА_1 , де заінтересованою особою боржником виступає ОСОБА_2 , на бездіяльність старшого державного виконавця Першого відділу ДВС у м. Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цугуй К.І., зобов`язання останньої вчинити певні дії.

Вимоги скарги мотивує тим, що на виконанні у старшого державного виконавця Цугуй К.І. перебувало виконавче провадження №78938691 (ВП №78938691), відкрите на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 лютого 2025 року у справі №727/13656/24, зміненої постановою Чернівецького апеляційного суду від 01 квітня 2025 року.

Вказує, що вищевказаним судовим рішенням боржника - ОСОБА_2 було зобов`язано забезпечити щоденне спілкування їх малолітнього сина ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 тривалістю одну годину щоденно з 18 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. шляхом встановлення відеозв`язку засобами «Telegram» та «Viber», а також повідомити батька ОСОБА_1 про фактичне місце перебування дитини.

Стверджує, що боржник ОСОБА_2 належним чином не виконує покладені на неї судовим рішенням обов`язки щодо забезпечення спілкування батька з дитиною, тоді як старшим державним виконавцем Цугуй К.І. не вживаються передбачені законом заходи, спрямовані на перевірку та контроль за виконанням такого рішення.

Зокрема, заявник зазначає, що 08 грудня 2025 року у період часу з 18 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. старшим державним виконавцем Цугуй К.І. не було проведено перевірку виконання боржником ОСОБА_2 судового рішення щодо забезпечення спілкування батька з дитиною шляхом встановлення відеозв`язку засобами «Telegram» та «Viber», не складено відповідного акту та не вчинено передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» дій за наслідками такої перевірки, у зв`язку з чим заявник вважає бездіяльність державного виконавця протиправною.

На основі викладеного, заявник ОСОБА_1 просить суд визнати бездіяльність старшого державного виконавця Першого відділу ДВС у м. Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цугуй К.І. щодо непроведення виконавчих дій 08 грудня 2025 року у виконавчому провадженні №78938691, а саме щодо спілкування батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 18 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. шляхом встановлення відеозв`язку засобами «Telegram» та «Viber»; зобов`язати старшого державного виконавця Цугуй К.І. та/або іншу уповноважену особу Першого відділу ДВС у м. Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у межах виконавчого провадження №78938691 вчинити дії щодо примусового виконання та провести перевірку виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці про забезпечення позову від 06 лютого 2025 року у справі №727/13656/24, зміненої постановою Чернівецького апеляційного суду від 01 квітня 2025 року, за наслідками якої скласти відповідний акт. А також, просить суд постановити окрему ухвалу щодо старшого державного виконавця Цугуй К.І. про притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності, виконання якої просить доручити Міністру юстиції України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 грудня 2025 року було задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Якименка М.М. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі за скаргою ОСОБА_1 , де заінтересованою особою боржником виступає ОСОБА_2 , на бездіяльність старшого державного виконавця Першого відділу ДВС у м. Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цугуй К.І., зобов`язання останньої вчинити певні дії, а також на бездіяльність начальника Першого відділу ДВС у м. Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Смотра Д.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 грудня 2025 року було задоволено клопотання боржниці ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по вищевказаній справі за скаргою ОСОБА_1 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 червня 2026 року було закрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 в частині вимог щодо визнання бездіяльності начальника Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Смотра Дмитра Олександровича щодо відсутності організації контролю за діями старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цугуй Катерини Ігорівни щодо непроведення виконавчих дій 08 грудня 2025 року у виконавчому провадженні №78938691, а саме щодо спілкування батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 18 години до 19 години шляхом встановлення відеозв`язку засобами «Telegram» та «Viber».

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу підтримав повністю та просив задовольнити її з підстав, викладених в скарзі. Вважав, що старшим державним виконавцем, всупереч вимогам закону, не було складено відповідний акт стосовно невиконання боржницею ОСОБА_2 08.12.2025 року встановленого рішенням суду обов`язку щодо забезпечення спілкування з його сином - ОСОБА_3 шляхом встановлення відеозв`язку засобами «Telegram» та «Viber». Вказав, що боржниця систематично обмежує його у спілкуванні з його сином, а старший державний виконавець Цугуй К.І. не здійснює відповідних заходів щодо належного виконання рішення суду. При цьому, скаржник не заперечував щодо розгляду справи у відсутності його представника - адвоката Якименка М.М. Просив суд задовольнити вимоги його вищевказаної скарги у повному обсязі.

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Якименко М.М. в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи у суді, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справу від нього до суду не надходило, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Представник Першого відділу ДВС у м. Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Громова Л.В. в судове засідання, призначене на 18.06.2026 року, не з`явилася, однак спрямувала до суду заяву, відповідно до змісту якої просила суд провести розгляд вищезазначеної справи за скаргою ОСОБА_1 у її відсутність; вимоги вищевказаної скарги ОСОБА_1 - не визнає в повному обсязі, просить відмовити в її задоволенні.

В попередньому судовому засіданні Представник Першого відділу ДВС у м. Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - Громова Л.В. підтримала обставини, що зазначені нею в спрямованих до суду письмових запереченнях на скаргу та зауважила, що старшим державним виконавцем Цугуй К.І. виконавцем вживалися всі передбачені вимогами закону заходи з метою виконання вищевказаного рішення суду, 06 жовтня 2025 року та 13 жовтня 2025 року були складені акти про невиконання боржником судового рішення, 07 жовтня 2025 року та 13 жовтня 2025 року на боржника накладались штрафи, а 09 грудня 2025 року до органу досудового розслідування було направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення у зв`язку з невиконанням рішення суду. А тому, на її думку, доводи скаржника, щодо необхідності проведення 08 грудня 2025 року окремої перевірки виконання рішення суду та складання додаткового акту є безпідставними. Просила суд відмовити у задоволенні вищевказаної скарги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Вищевказані обставини представник Першого відділу ДВС у м. Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Громова Л.В. також навела у поданих нею до суду письмових запереченнях на скаргу.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, хоча була належним чином повідомлена про час, дату і місце розгляду справи у суді, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутність.

При цьому, згідно спрямованих до суду боржником ОСОБА_2 письмових заперечень на скаргу остання вказує, що що у межах виконавчого провадження №78938691 старшим державним виконавцем Цугуй К.І. вже вчинялися всі можливі виконавчі дії, зокрема складались акти про невиконання рішення суду та виносились постанови про накладення на неї штрафів.

Вказує, що зазначені постанови про накладення штрафів нею оскаржуються в адміністративному суді, оскільки, на її думку, державним виконавцем не було враховано обставини, які об`єктивно ускладнюють виконання судового рішення.

Вважає, що у державного виконавця були відсутні підстави для складення додаткових актів та вчинення інших заходів реагування, а тому просила суд відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги скарги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, надані сторонами в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 06 лютого 2025 року по справі №727/13656/24 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено частково; зобов`язано ОСОБА_2 забезпечити спілкування малолітнього ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 , за допомогою засобів зв`язку, зокрема мобільних застосунків «Viber», «Теlegram» тричі на тиждень у дні погоджені між батьками дитини з 18.00 год. по 18.30 год., шляхом надання матір`ю дитини доступу до мобільного телефону; в задоволенні решти вимог заяви відмовлено (т.1 а.с.55-57, т.1 а.с.83-87).

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 01 квітня 2025 року по справі №727/13656/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 лютого 2025 року в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_1 місце перебування дитини скасовано; заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_1 місце перебування дитини задоволено; зобов`язано ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_1 повідомленням на номер «+380500518433» про фактичне місце перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 лютого 2025 року змінено в мотивувальній частині щодо зобов`язання ОСОБА_2 забезпечити щоденне спілкування дитини; викладено абзац другий резолютивної частини ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 лютого 2025 року у такій редакції: «Зобов`язати ОСОБА_2 забезпечити щоденне спілкування сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 тривалістю 1 годину щодня з 18 години до 19 години шляхом встановлення відеозв`язку засобами «Telegram» та «Viber»; в решті ухвалу залишено без змін (т.1 а.с.88-102).

26 серпня 2025 року на виконання ухвали Шевченківського районного суду м.Чернівці у справі №727/13656/25 старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цугуй К.І. було відкрите виконавче провадження №78938691 щодо зобов`язання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 забезпечити спілкування малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 за допомогою засобів зв`язку, зокрема мобільних застосунків «Telegram та «Viber» тричі на тиждень у дні погоджені між батьками дитини з 18.00 год. по 18.30 год., шляхом надання матір`ю дитини доступу до мобільного телефону (т.1 а.с.104-105).

Постановою про внесення змін у резолютивну частину виконавчого провадження та спосіб його виконання від 22 вересня 2025 року по ВП №78938691, державним виконавцем зобов`язано ОСОБА_2 забезпечити щоденне спілкування сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 тривалістю 1 годину щодня з 18 години до 19 години шляхом встановлення відеозв?язку засобами «Telegram», «Viber»; зобов?язано ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_1 повідомленням на номер « НОМЕР_1 » про фактичне місце перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.118-119).

Боржницю ОСОБА_2 повідомлено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та роз`яснено, що у разі невиконання без поважних причин рішення, державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до акту державного виконавця від 06 жовтня 2025 року, складеного старшим державним виконавцем Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цугуй К.І. при примусовому виконанні ухвали № 727/13656/24 Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06.02.2025, встановлено, що на дзвінки та стук в двері квартири АДРЕСА_1 двері ніхто не відчинив. Зі слів сусідки квартири АДРЕСА_2 боржниця ОСОБА_2 з`являється за даною адресою досить нечасто, постійне місце перебування боржниці їй невідоме. Державним виконавцем залишено вимогу з`явитися боржнику до відділу для надання пояснень. Згідно з поясненнями стягувача боржниця не встановила відеозв`язок з 18 до 19 години (т.1 а.с.123).

Згідно з постановою про накладення штрафу від 07 жовтня 2025 року по ВП № 78938691, державним виконавцем за невиконання боржницею ОСОБА_2 рішення суду накладено штраф на користь держави у розмірі 1700,00 грн. (т.1 а.с.124).

Відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 07 жовтня 2025 року по ВП № 78938691, державним виконавцем накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_2 (т.1 а.с.127-128).

06 жовтня 2025 року державним виконавцем було спрямовано на адресу боржниці вимогу №299, відповідно до змісту якої державний виконавець вимагав з`явитися ОСОБА_2 до відділу ДВС щодо надання письмових пояснень відносно невиконання рішення суду (т.1 а.с.129-130).

Відповідно до акту державного виконавця від 10 жовтня 2025 року, складеного старшим державним виконавцем Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цугуй К.І. при примусовому виконанні ухвали № 727/13656/24 Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06.02.2025 року, встановлено, що на вимогу державного виконавця від 06 жовтня 2025 року ОСОБА_2 ніяких пояснень не надала. Протягом дня не з`явилася за адресою: м. Чернівці вул. Леоніда Дергача 25-27 кабінет № 2 (т.1 а.с.133).

Згідно з актом державного виконавця від 13 жовтня 2025 року, складеного старшим державним виконавцем Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Цугуй К.І. при примусовому виконанні ухвали № 727/13656/24 Шевченківського районного суду м. Чернівців від 06.02.2025 року вбачається, що при повторній перевірці державним виконавцем виконання рішення суду між боржником, стягувачем та державним виконавцем здійснено відозв`язок через застосунок «Viber», однак боржник у встановлений судом час на дзвінок не відповідала. Про причини відсутності зв`язку боржник пояснень не надала. На підтвердження відсутності відеозв`язку стягувач надав фото екрану телефону із застосунку «Viber» (т.1 а.с.134).

Відповідно до постанови про накладення штрафу від 15 жовтня 2025 року по ВП № 78938691 вбачається, що державним виконавцем за невиконання боржником ОСОБА_2 рішення суду на останню накладено штраф на користь держави у розмірі 3400,00 грн. (т.1 а.с.136-137).

01 грудня 2025 року старший державний виконавець Першого відділу ДВС у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Цугуй К.І. звернулась до Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області із поданням про порушення кримінальної справи в порядку статті 382 КК України, відповідно до якого просила порушити кримінальну справу проти ОСОБА_2 за невиконання ухвали про примусове виконання рішення №727/13656/24, виданої 06 лютого 2025 року Шевченківським районним судом м. Чернівців та постанови Чернівецького апеляційного суду від 01 квітня 2025 року (т.1 а.с.139-142).

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 09 грудня 2025 року по ВП № 78938691, виконавче провадження з примусового виконання ухвали № 727/13656/24, виданої 06.02.2025 Шевченківським районним судом м. Чернівців, закінчене у зв`язку із тим, що державним було надіслано до органу досудового розслідування повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення (т.1 а.с.144-145).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 23 лютого 2026 року по справі №727/6/26 (т.2 а.с.6-14), яка була залишена в силі постановою Чернівецького апеляційного суду від 06 травня 2026 року (т.2 а.с.15-19) було задоволено частково скаргу ОСОБА_1 ; визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09 грудня 2025р року про закінчення виконавчого провадження №78938691; визнано бездіяльність старшого державного виконавця Першого відділу ДВС у м. Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цугуй К.І. щодо не проведення виконавчих дій у ВП №78938691 - у частині зобов`язання ОСОБА_2 повідомити ОСОБА_1 повідомленням на номер НОМЕР_1 фактичне місце перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; в задоволенні іншої частини вимог скарги - було відмовлено.

Щодо доводів скарги ОСОБА_1 про наявність бездіяльності старшого державного виконавця Цугуй К.І. стосовно непроведення виконавчих дій 08 грудня 2025 року, зокрема не складання останньою відповідного акту, а також щодо вимоги зазначеної скарги про зобов`язання державного виконавця вчинити дії щодо складання вищевказаного акту за 08 грудня 2025 року, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Принцип обов`язковості судових рішень конкретизовано у статті 18 ЦПК України: судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України і ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Рішення ECHR у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40)).

Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Відповідно до статті 447 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду скарги) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 451 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду скарги) у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частини шостої статті 26 ЗУ «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення передбачено положенням статтею 63 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин другоїтретьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Тобто, якщо рішення суду можливо виконати без участі боржника, державний виконавець вживає заходів примусового виконання рішення, а якщо судове рішення неможливо виконати без участі боржника, державний виконавець після надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, при примусовому виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії, державний виконавець може здійснювати дії, які визначені статтею 63 ЗУ «Про виконавче провадження», та не має права вчиняти інших заходів примусового виконання рішень, оскільки законом таких прав йому не передбачено.

За таких обставин, коли боржником не виконано рішення, яке не може бути виконано без його участі, виконавець, надіславши до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, зобов`язаний винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі № 712/12377/17, від 18 січня 2023 року у справі № 757/7499/17 та від 29 травня 2023 року у справі № 760/34745/21.

При цьому, виконання рішень про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною здійснюється у порядку, передбаченому статтею 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

Аналізуючи наведені норми права у сукупності з встановленими обставинами справи, суд приходить до висновку, що старшим державним виконавцем Цугуй К.І. під час виконання виконавчого провадження №78938691 були вчинені усі дії, прямо передбачені статтею 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з невиконанням боржницею рішення суду.

Зокрема, державним виконавцем проведено перевірки виконання рішення, складено відповідні акти про його невиконання, винесено постанови про накладення штрафів, а також направлено повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржницею кримінального правопорушення, пов`язаного з невиконанням судового рішення.

При цьому положення статті 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження» не покладають на державного виконавця обов`язку здійснювати окрему перевірку виконання рішення та складати новий акт щодо кожного наступного випадку невиконання боржником рішення суду після вчинення передбачених законом заходів реагування на повторне невиконання такого рішення.

Водночас, суд зауважує, що згідно з п. 1 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» в межах здійснення виконавчого провадження законодавець наділяє виконавця повноваженням здійснювати перевірку виконання боржниками рішень, які підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

Здійснення такої перевірки є правом виконавця, реалізація якого залежить від його розсуду.

До аналогічного висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2025 року у справі № 580/3888/24.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що доводи скаржника про бездіяльність старшого державного виконавця у зв`язку з непроведенням 08 грудня 2025 року окремої перевірки виконання рішення суду та нескладанням за результатами такої перевірки відповідного акта є безпідставними та не знаходять свого підтвердження під час судового розгляду.

Сам по собі факт відсутності перевірки виконання рішення у конкретний день не може свідчити про протиправну бездіяльність державного виконавця за умови вчинення ним інших передбачених законом виконавчих дій, спрямованих на забезпечення виконання судового рішення.

За таких обставин, вимога скаржника про визнання протиправною бездіяльності старшого державного виконавця Цугуй К.І. щодо непроведення виконавчих дій 08 грудня 2025 року та нескладення відповідного акта задоволенню не підлягає.

Водночас, враховуючи, що вимога про зобов`язання старшого державного виконавця Цугуй К.І. та/або іншої уповноваженої особи органу державної виконавчої служби провести перевірку виконання судового рішення станом на 08 грудня 2025 року та скласти за її результатами відповідний акт є похідною від вимоги про визнання вищевказаної бездіяльності протиправною, а під час розгляду справи судом не встановлено порушень з боку державного виконавця, правові підстави для задоволення зазначеної вимоги також відсутні.

При цьому, суд враховує й те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 липня 2025 року, зміненим постановою Чернівецького апеляційного суду від 09 жовтня 2025 року, спір між сторонами було вирішено по суті та визначено порядок участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини, у тому числі шляхом вільного щоденного спілкування засобами телефонного та відеозв`язку з урахуванням розпорядку дня, зайнятості, стану здоров`я та бажання дитини.

Таким чином, з моменту набрання законної сили зазначеним рішенням суду, а саме з 09 жовтня 2025 року, застосовані раніше заходи забезпечення позову втратили свою дію, оскільки не можуть одночасно виконуватися ухвала про забезпечення позову та рішення суду по суті спору, якими встановлено різний порядок та умови спілкування батька з дитиною.

Щодо вимоги скарги ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали.

У відповідності із вимогами ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором (ч. 2 ст. 262 ЦПК України).

Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 262 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказано, що «суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (частина перша статті 262 ЦПК України). Отже, постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 в справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що «посилання в касаційній скарзі на непостановлення окремої ухвали не свідчить про несправедливу процедуру. При вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком».

Отже, окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали у даній справі, оскільки під час її розгляду не встановлено порушень законодавства, недоліків у діяльності органу державної виконавчої служби чи його посадових осіб, які б потребували реагування суду в порядку статті 262 ЦПК України.

Доводи скаржника щодо допущення старшим державним виконавцем порушень під час здійснення виконавчого провадження свого підтвердження не знайшли, а обставин, які б свідчили про наявність підстав для притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної чи іншої встановленої законом відповідальності, судом не встановлено.

За наведених обставин, враховуючи також той факт, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду та допускається лише у разі встановлення відповідних порушень законодавства або недоліків у діяльності відповідних осіб чи органів, вимога скаржника про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин, а тому суд не надає їм відповідну оцінку.

При цьому, згідно ч.3 ст.451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на наведене, оцінюючи належність та допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши скаргу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про визнання протиправною бездіяльності старшого державного виконавця Цугуй К.І., зобов`язання вчинити відповідні виконавчі дії та постановлення окремої ухвали є безпідставними, у зв`язку з чим в задоволенні вимог скарги слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 13, 76-81, 89, 126-127, 259-261, 353-354, 447 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

В задоволенні вимог скарги ОСОБА_1 , де заінтересованою особою - боржником виступає ОСОБА_2 , на бездіяльність старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цугуй Катерини Ігорівни, зобов`язання останньої вчинити певні дії відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали суду.

З повним текстом ухвали суду учасники справи можуть ознайомитись 22 червня 2026 року.

СУДДЯ: