Рішення № 137576759, 18.06.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

18.06.2026

ЄУН 337/2440/26

Провадження № 2/337/2062/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сидорової М.В.,

за участю секретаря Коваленко В.С.,

представника позивача Шульженко З.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшов вказаний позов Концерну «Міські теплові мережі», який позивач мотивує тим, що основною метою діяльності Концерну відповідно до статуту підприємства є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу позивача. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій, її збут та інше.

У період з 01.12.2018 по 31.01.2026 позивач надав послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії у житлове приміщення квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу, який оплату за надані послуги здійснював не вчасно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим має заборгованість за надані послуги у розмірі 43833,25 грн.

Окрім іншого, в позовній заяві позивач посилається на те, що взаємовідносини між сторонами з 01.01.2019 по 01.11.2021 складалися без укладеного договору, що відповідає вимогам чинного законодавства та не виключає можливості стягнення з відповідачів на користь теплопостачальної організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склались фактичні договірні відносини. З 01.11.2021 між позивачем та відповідачем укладений типовий індивідуальний договір № 601330435 про надання послуги з теплової енергії.

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходиться квартира відповідачів, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради, які містяться на офіційному сайті ЗМР, про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.

Просить стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості та понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 20.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

Представник позивача - Концерну «МТМ» в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, у своїй позовній заяві просить проводити судовий розгляд без участі позивача.

Суд вважає можливим провести судовий розгляд у відсутність представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та пояснив, що до 15.02.2021 в квартирі АДРЕСА_2 були зареєстровані і проживали його дружина ОСОБА_2 , 1968 р.н., та його син ОСОБА_3 , 1997 р.н. У зв`язку з цим просить заборгованість за цей період нарахувати на три особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Суд, вислухавши відповідача та дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст.525,526,530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.610-611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається так як вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За нормою ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ч. 2 ст. 317 ЦК України).

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004, який діяв в період виникнення спірних правовідносин і втратив чинність з 01.05.2019, а також Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 2189-VIII від 09.11.2017, який введено в дію з 01.05.2019, правовідносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, мають ознаки зобов`язання, в силу яких споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з п.5 ч.2 ст.7, ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017 (введений в дію з 01.05.2019), індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно з ч.1,2,4 ст.12 Закону №2189-VIII надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону.

Ст.14 Закону №2189-VIII визначає особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку. Зокрема, відповідно до ч.7 цієї статті до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Згідно з ч.5 ст.13 даного Закону в разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Згідно з ч.7 ст.21 Закону послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затв. постановою КМУ №630 від 21.07.2005 (далі Правила №630) (які діяли на час виникнення спірних правовідносин, втратили чинність з 01.05.2022), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно з п.20, 21 Правил №630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Згідно п.30 Правил №630, споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Відповідно до п.13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ №830 від 21.08.2019 (далі Правила №830) послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Згідно з п.32 Правил №830 плата за послугу розраховується, виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

Згідно з абзацом шостим п.33 Правил №830 у разі коли співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, плата виконавцю за індивідуальним договором складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування.

Відповідно до п.35, 36 Правил №830 розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Судом встановлено, що позивач Концерн «Міські теплові мережі» є юридичною особою, діє на підставі Статуту, який знаходиться у загальнодоступному офіційному сайті підприємства http://teploseti.zp.ua/.

Відповідно до п.2.1, 2.2 Статуту, основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення тепловодої енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ та організації, її збут.

02.10.2021 Концерном «Міські теплові мережі» оприлюднено на офіційному сайті Типовий індивідуальний договір на послугу з постачання теплової енергії (далі - Договір), що є публічним договором приєднання.

Відповідно до п. 1, п. 2, п. 4 Договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України .

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі».

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Згідно з п. 5 Договору, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Споживач, відповідно до п.30 Договору, вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії, плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року)

У п.32 Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

За умовами п.34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно з пп. 3 п. 41 Договору споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

За умовами п.51, п.52 цей Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строку.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя №337/3113/25 від 01.12.2025, є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано 12.01.2026.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований у квартирі за вказаною адресою з 08.02.1988, що підтверджується інформацією, яка отримана судом з Єдиного державного демографічного реєстру.

На квартиру за адресою: АДРЕСА_1 позивачем відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки та розрахунку заборгованості за надані послуги з постачання централізованого опалення гарячої води та теплової енергії за вищевказаною квартирою, заборгованість перед позивачем за період з 01.12.2018 по 31.01.2026 складає 43833,252 грн, яку відповідач не оплачує.

Відповідно до ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Так, суд виходить з того, що в силу вищевикладених вимог чинного законодавства споживачем житлово-комунальних послуг є власник нерухомого майна або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна (наймач) і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

Як встановлено судом, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 ; право власності зареєстровано 12.01.2026. Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований у вищевказаній квартирі з 08.02.1988. Отже він, відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є споживачем житлово-комунальних послуг та, як наслідок, зобов`язаний здійснювати оплату за фактично отримані послуги з постачання централізованого опалення, постачання гарячої води та теплової енергії.

Факт надання послуги з постачання теплової енергії в квартиру відповідача не спростовано та підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону. Зазначені рішення знаходяться в загальнодоступному місці, а саме на офіційному сайті Запорізької міської ради.

Також суд виходить з того, що квартира відповідача знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, який має єдину централізовану мережу теплопостачання, з приводу неналежної якості послуг з постачання теплової енергії або її відсутності у спірний період відповідач до позивача не звертався, не висував позивачу претензій та скарг з приводу встановлених тарифів, факт отримання вказаних послуг відповідачем не спростовано, за спожиті послуги нараховувалась помісячна плата, однак відповідач оплату здійснював нерегулярно або у меншому розмірі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за спірний період складений із чітким зазначенням нарахованих і сплачених сум; окремо вказано суми заборгованості за кожен місяць та за надані послуги. Зазначений розрахунок виконано відповідно до вимог чинного законодавства. Доказів, які б спростовували цей розрахунок, відповідачем суду не подано, тому суд приймає його за основу при ухваленні судового рішення.

Щодо заперечень відповідача ОСОБА_1 та його клопотання про розподіл заборгованості за послуги, надані позивачем за період з 01.12.2018 по 15.02.2021 порівну на трьох осіб - на нього, його дружину ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3 , які у спірний період були зареєстровані та проживали у квартирі АДРЕСА_2 , суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 51 ЦПК України визначення кола відповідачів є виключним процесуальним правом позивача. Позивач Концерн «МТМ» звернувся з позовом про стягнення заборгованості виключно до власника (користувача) житлового приміщення - ОСОБА_1 . Клопотань про залучення співвідповідачів у порядку, передбаченому процесуальним законом, позивач не заявляв.

Суд враховує, що за змістом ч. 2 ст. 64 ЖК України (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) повнолітні члени сім`ї наймача (власника) несуть солідарну з наймачем (власником) майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають з користування жилим приміщенням.

Правові наслідки солідарного зобов`язання врегульовані ст. 543 ЦК України. Так, згідно з ч. 1 цієї статті, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, солідарний характер відповідальності споживачів комунальних послуг є гарантією захисту прав кредитора (постачальника послуг) та надає йому право на власний розсуд обирати боржника, до якого пред`являти вимогу про стягнення заборгованості в повному обсязі. Чинне цивільне законодавство не передбачає права солідарного боржника вимагати від кредитора зміни умов зобов`язання шляхом розподілу суми єдиного боргу на окремі частки між іншими солідарними боржниками у межах одного позовного провадження, ініційованого кредитором.

Посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що у спірний період у квартирі проживали та були зареєстровані його дружина та син, не звільняє його від індивідуального обов`язку з оплати отриманих послуг перед позивачем, оскільки факт його проживання та споживання теплової енергії у цей період судом встановлено та відповідачем не спростовано.

Разом з тим, суд роз`яснює відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Тобто, у разі сплати стягнутої суми заборгованості, ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися з окремим позовом до інших членів сім`ї про відшкодування сплачених за них коштів у порядку регресу.

З огляду на вищевикладене, клопотання відповідача про нарахування (розподіл) заборгованості на трьох осіб є безпідставним, необґрунтованим та таким, що суперечить принципу диспозитивності цивільного судочинства та суті солідарного зобов`язання.

Враховуючи викладене, вищевказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку в повному розмірі.

Таким чином позов слід задовольнити повністю.

Крім того, згідно з ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2622,40 грн,.

Керуючись ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов Концерну «Міські теплові мережі» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137, код ЄДРПОУ 32121458) заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, постачання теплової енергії за період з 01.12.2018 по 31.01.2026 в сумі 43833 (сорок три тисячі вісімсот тридцять три) гривні 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137, код ЄДРПОУ 32121458) судові витрати по сплаті судового збору 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22 червня 2026 року.

Суддя М.В. Сидорова