Рішення № 137576601, 18.06.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/40/26

№ провадження 2/646/220/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

в складі : головуючого - судді Білінської О.В.,

за участі секретаря судового засідання Кочитової Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕЙТ-СЕРВІС", ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна про витребування майна із чужого незаконного володіння,

встановив:

Представник позивача адвокат Пекаренін А.А. звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить суд ухвалити рішення, яким витребувати із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-сервіс» (Код ЄДРПОУ 39586791: адреса: 03164. м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 34. кв. 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) квартиру АДРЕСА_2 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06 лютого 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір позики, відповідно до якого остання отримала від ОСОБА_2 позику в розмірі 10 320,00 доларів США із строком повернення не пізніше 06 лютого 2011 року, зі сплатою по 180,00 доларів США арк. 2 не пізніше 06 числа кожного місяця. За прострочення ОСОБА_4 обов`язку з повернення боргу сторони встановили обов`язок відповідача сплатити штраф з розрахунку 1 000.00 грн за кожен день прострочення, починаючи з шостого дня прострочення. На забезпечення виконання ОСОБА_5 зобов`язання за договором позики від 06 лютого 2009 року, між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого останні передали позивачу в іпотеку квартиру АДРЕСА_2 . На забезпечення виконання ОСОБА_5 зобов`язань за договором позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 06 лютого 2009 року укладений договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_6 поручився перед ОСОБА_2 за повернення ОСОБА_5 позичених коштів. Крім того, 26 березня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 укладений договір позики, відповідно до якого вона позичила у ОСОБА_2 3 900,00 доларів США строком до 26 березня 2012 року, при цьому сторони домовились про повернення ОСОБА_8 отриманих коштів частинами по 75,00 доларів США не пізніше 26 числа кожного місяця. За прострочення ОСОБА_1 обов`язку з повернення ОСОБА_2 боргу за договором позики від 26 березня 2011 року сторони встановили обов`язок ОСОБА_7 сплатити неустойку у вигляді штрафу в розмірі 3 % від простроченої суми за кожен день прострочення. На забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором позики від 26 березня 2011 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 26 березня 2011 року укладений договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_6 поручився перед ОСОБА_2 за повернення ОСОБА_1 позичених коштів. y Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2014 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за двома договорами позики розмірі 403 133,37 грн. Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 проценти за користування коштами, три проценти річних, неустойку за договором позики від 06 лютого 2009 року та за договором позики від 26 березня 2011 року за період з 02 липня 2014 року до 07 жовтня 2015 року в розмірі 148 042,84 грн. У рахунок боргу за рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2014 року, а також задоволених вимог у цій справі у розмірі 148 042,84 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , із застосуванням визначеної статтею 38 Закону України «Про іпотеку» процедури продажу шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_2 права на продаж предмета іпотеки від власного імені будь-якій третій особі покупцю на його власний розсуд за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності або незалежного експерта на момент продажу, але не нижче, ніж за визначеною сторонами в пункті 4 іпотечного договору ціною. Надано право ОСОБА_2 пред`являти правовстановлюючі документи на предмет іпотеки, одержувати і подавати необхідні довідки про належність майна, кількість продажів, визначення вартості майна, витяги в усіх Державних реєстрів прав власності, інших речових прав на нерухоме майно та обтяжень об`єктів нерухомого майна, звіти про оцінку майна та будь-які інші документи в Державній реєстраційній службі України, в державних органах, установах, підприємствах, організаціях усіх форм власності, в державних нотаріальних конторах, у приватних нотаріусів та в архівних установах. які є необхідними для звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 . У задоволенні вимог ОСОБА_2 щодо передачі в його управління предмета іпотеки до моменту реалізації з наданням права обладнання квартири новими охоронними пристроями, вільного доступу до об`єктів нерухомого майна. зміни замків. укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами, укладання договорів оренди предмета іпотеки з правом отримання орендної плати відмовлено. Виселено ОСОБА_9 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2 . У задоволенні інших вимог ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 16 травня 2018 року рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2016 року в частині визначення заборгованості, яка підлягає сплаті за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, змінено, резолютивну частину викладено у такій редакції: звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_8 га ОСОБА_3 у рахунок погашення заборгованості за договором позики від 06 лютого 2009 року в сумі 354 350,25 грн, що складається з: 81 156,77 грн неповернута сума боргу, проценти за користування коштами 42 972.51 грн. 3% річних 8 237.41 грн, неустойка -132 367,00 грн.,що були стягнуті заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2014 року за період з 06 лютого 2009 року по 01 липня 2014 року, а також заборгованості за процентами у розмірі 39 314,88 грн. 3% річних 5493,40 грн, неустойки 44 808.28 грн за період 3 02 липня 2014 року по 07 жовтня 2015 року, із застосуванням визначеної статтею 38 Закону України «Про іпотеку» процедури продажу шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_2 права на продаж предмета іпотеки від власного імені будьякій третій особі покупцю на його власний розсуд за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності або незалежного експерта на момент продажу, але не нижче ціни, що визначена сторонами в пункті 4 іпотечного договору. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2016 року в частині виселення ОСОБА_10 .. ОСОБА_3 скасовано, у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2016 року залишено без змін. Постановою Верховного суду від 27 листопада 2019 року рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2016 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 16 травня 2018 року в частині стягнення заборгованості за договором від 26 березня 2011 року: процентів за користування кошами у розмірі 1 029.00 доларів (еквівалент 25 539,78 грн) та неустойки у розмірі 29 213.14 грн скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2016 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 16 травня 2018 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок заборгованості змінено, зменшено суму заборгованості в рахунок якої звертається стягнення на предмет іпотеки із 354 350,25 грн до 270 227,09 грн. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2016 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 16 травня 20218 року в частині стягнення заборгованості з поручителеля ОСОБА_6 скасувати, ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вимог до ОСОБА_6 . В іншій частині рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 14 липня 216 року та постанову Апеляційного суду суду Харківської області від 16 травня 2018 року залишено без змін. Відповідно до договору купівлі-продажу квартири тири, посвідченого 31 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. за №4808. ОСОБА_2 (продавець) передав у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості ЕСТЕЙТ-СЕРВСІС» (покупець) квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на праві власності в рівних долях по 1/2 частині кожному на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченому 23 грудня 2006 4 року Курас О.О. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 23 грудня 2006 року за реєстровим №2436 та зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 22 січня 2007 року, відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13296605. З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_2 , належала ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві власності в рівних полях по 1/2 частині кожному на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченому 23 грудня 2006 року Курас О.О. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 23 грудня 2006 року за реєстровим №2436 та зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 22 січня 2007 року, відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13296605. Вказане право власності не припинялось у спосіб, передбачений законом. Разом з тим, під час укладення спірного Договору купівлі-продажу посвідченого 31 жовтня 2016 року не було дотримано вимог ст.38 ЗУ «Про іпотеку» (в редакції від 05 жовтня 2016 року), а саме - не було дотримано застереження про те, що іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. Про укладення спірного договору не було повідомлено ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_3 . Посвідчуючи договір купівлі-продажу, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогач Вадим Вікторович не перевірив зазначеної інформації та не встановив, чи належним чином повідомлений позивач про відчуження спірного майна у строки відповідно до вимог чинного законодавства. Отже, за таких обставин, іпотекодержатель не може вважатися таким, що набув право відчужувати предмет іпотеки іншій особі. Також, у Договорі ціна продажу квартири зазначена у розмірі - 735 500 (сімсот тридцять п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. В той час, як Постановою Верховного суду від 27 листопада 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 суму коштів у розмірі 270 227,09 грн. Різниця між сумою продажу предмета іпотеки та сумою заборгованості, стягнута за рішенням суду становить 465 270,00 грн. яка Тобто, явно не справедливим був продаж предмета іпотеки. Кошти, які залишились від продажу предмета іпотеки не було повернуто ОСОБА_1 . Таким чином, вибуття квартири з володіння власників відбулося не з їхньої волі, а з порушенням вимог закону, що відповідно до статті 388 ЦК України надає власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Харківський апеляційний суд у Постанові від 01 жовтня 2025 року у справі № 646/779/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-сервіс». ОСОБА_2 , трет особи. ОСОБА_11 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним зазначає, що правовідносини між позивачем та останнім набувачем іпотечного майна (титульним володільцем) Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-сервіс» не мають договірного характеру, колегія суддів дійшла висновку, що у такому випадку власнику майна слід використовувати речово-правові 8 способи захисту, зокрема віндикаційний позов про витребування майна, а інши вимоги, а саме про визнання недійсним договору купівлі-продажу є неналежним способом захисту. 3 огляду на встановлені фактичні обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що ефективним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 як співвласника майна, що було відчужене, є пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України, що узгоджується із зазначеними вище висновками Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Отже, володіння квартирою Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-сервіс» є незаконним, а належним та ефективним способом захисту порушеного права власності є саме витребування майна з чужого незаконного володіння, а не оспорювання договору купівлі-продажу.

Ухвалою судді Основ`янського районного суду міста Харкова Білінської О.В. від 22.01.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 19.02.2026 року витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. належним чином завірені копії матеріалів, на підставі яких було посвідчено Договір купівлі-продажу квартири, від 31 жовтня 2016 року, за реєстровим №4808.

Ухвалою суду від 16.04.2026 року cакрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву, просив її задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялась своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи. Причину неявки суду не повідомили, відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, до суду не надали.

Позивач, треті особи у судове засідання не з`явились про час, дату та місце судового розгляду повідомлялась своєчасно та належним чином , заяв не надавали.

Суд, у відповідності до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.

06 лютого 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір позики, відповідно до якого остання отримала від ОСОБА_2 позику в розмірі 10 320,00 доларів США із строком повернення не пізніше 06 лютого 2011 року, зі сплатою по 180,00 доларів США не пізніше 06 числа кожного місяця. За прострочення ОСОБА_4 обов`язку з повернення боргу сторони встановили обов`язок відповідача сплатити штраф з розрахунку 1 000.00 грн за кожен день прострочення, починаючи з шостого дня прострочення.

На забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язання за договором позики від 06 лютого 2009 року, між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого останні передали позивачу в іпотеку квартиру АДРЕСА_2 .

На забезпечення виконання ОСОБА_5 зобов`язань за договором позики між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 06 лютого 2009 року укладений договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_6 поручився перед ОСОБА_2 за повернення ОСОБА_5 позичених коштів.

Крім того, 26 березня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 укладений договір позики, відповідно до якого вона позичила у ОСОБА_2 3 900,00 доларів США строком до 26 березня 2012 року, при цьому сторони домовились про повернення ОСОБА_8 отриманих коштів частинами по 75,00 доларів США не пізніше 26 числа кожного місяця. За прострочення ОСОБА_1 обов`язку з повернення ОСОБА_2 боргу за договором позики від 26 березня 2011 року сторони встановили обов`язок ОСОБА_7 сплатити неустойку у вигляді штрафу в розмірі 3 % від простроченої суми за кожен день прострочення. На забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором позики від 26 березня 2011 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 26 березня 2011 року укладений договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_6 поручився перед ОСОБА_2 за повернення ОСОБА_1 позичених коштів.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2014 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за двома договорами позики розмірі 403 133,37 грн.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 проценти за користування коштами, три проценти річних, неустойку за договором позики від 06 лютого 2009 року та за договором позики від 26 березня 2011 року за період з 02 липня 2014 року до 07 жовтня 2015 року в розмірі 148 042,84 грн. У рахунок боргу за рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2014 року, а також задоволених вимог у цій справі у розмірі 148 042,84 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , із застосуванням визначеної статтею 38 Закону України «Про іпотеку» процедури продажу шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_2 права на продаж предмета іпотеки від власного імені будь-якій третій особі покупцю на його власний розсуд за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності або незалежного експерта на момент продажу, але не нижче, ніж за визначеною сторонами в пункті 4 іпотечного договору ціною. Надано право ОСОБА_2 пред`являти правовстановлюючі документи на предмет іпотеки, одержувати і подавати необхідні довідки про належність майна, кількість продажів, визначення вартості майна, витяги в усіх Державних реєстрів прав власності, інших речових прав на нерухоме майно та обтяжень об`єктів нерухомого майна, звіти про оцінку майна та будь-які інші документи в Державній реєстраційній службі України, в державних органах, установах, підприємствах, організаціях усіх форм власності, в державних нотаріальних конторах, у приватних нотаріусів та в архівних установах. які є необхідними для звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2 . У задоволенні вимог ОСОБА_2 щодо передачі в його управління предмета іпотеки до моменту реалізації з наданням права обладнання квартири новими охоронними пристроями, вільного доступу до об`єктів нерухомого майна. зміни замків. укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами, укладання договорів оренди предмета іпотеки з правом отримання орендної плати відмовлено. Виселено ОСОБА_9 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2 . У задоволенні інших вимог ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 16 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_12 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задоволено частково. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2016 року в частині визначення заборгованості, яка підлягає сплаті за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, змінено, резолютивну частину викладено у такій редакції: звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 га ОСОБА_3 у рахунок погашення заборгованості за договором позики від 06 лютого 2009 року в сумі 354 350,25 грн, що складається з: 81 156,77 грн неповернута сума боргу, проценти за користування коштами 42 972.51 грн. 3% річних 8 237.41 грн, неустойка -132 367,00 грн., що були стягнуті заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 вересня 2014 року за період з 06 лютого 2009 року по 01 липня 2014 року, а також заборгованості за процентами у розмірі 39 314,88 грн. 3% річних 5493,40 грн, неустойки 44 808.28 грн за період 3 02 липня 2014 року по 07 жовтня 2015 року, із застосуванням визначеної статтею 38 Закону України «Про іпотеку» процедури продажу шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_2 права на продаж предмета іпотеки від власного імені будь-якій третій особі покупцю на його власний розсуд за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності або незалежного експерта на момент продажу, але не нижче ціни, що визначена сторонами в пункті 4 іпотечного договору. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2016 року в частині виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 скасовано, у задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 27 листопада 2019 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_12 задоволено частково. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2016 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 16 травня 2018 року в частині стягнення заборгованості за договором від 26 березня 2011 року: процентів за користування кошами у розмірі 1 029.00 доларів (еквівалент 25 539,78 грн) та неустойки у розмірі 29 213.14 грн скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2016 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 16 травня 2018 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок заборгованості змінено, зменшено суму заборгованості в рахунок якої звертається стягнення на предмет іпотеки із 354 350,25 грн до 270 227,09 грн. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2016 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 16 травня 20218 року в частині стягнення заборгованості з поручителеля ОСОБА_6 скасовано, ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вимог до ОСОБА_6 . В іншій частині рішення Червонозаводського районного суду м. кова від 14 липня 216 року та постанову Апеляційного суду суду Харь Харківської області від 16 травня 2018 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 665,55 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 936,62 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за розгляд справи у касаційному порядку у розмірі 10 243.38 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 31 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. за №4808, ОСОБА_2 (продавець) передав у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості ЕСТЕЙТ-СЕРВСІС» (покупець) квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на праві власності в рівних долях по 1/2 частині кожному на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченому 23 грудня 2006 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Курас О.О. 23 грудня 2006 року за реєстровим №2436, та зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 22 січня 2007 року, відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13296605.

Відповідно до п.1.3 Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 31 жовтня 2016 року, право продажу квартири виникло у продавця - ОСОБА_2 в силу статті 38 Закону України «Про іпотеку» - на підставі Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14 липня 2016 року № 646/13196-15-ц.

Відповідно до ст.38 ЗУ «Про іпотеку» (в редакції від 05 жовтня 2016 року), якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог. Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.

Разом з тим, матеріали справи не містять письмового повідомлення іпотекодавців ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про намір ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу від 31.10.2016 року.

Дана обставина відповідачем не спростована, у зв`язку із чим, суд приходить до висновку про недотримання ОСОБА_2 вимог ст.38 ЗУ «Про іпотеку».

Крім того, суд приймає до уваги, що Харківський апеляційний суд у Постанові від 01 жовтня 2025 року у справі № 646/779/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-сервіс». ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_11 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна, про визнання договору купівлі-продажу недійсним зазначає, що правовідносини між позивачем та останнім набувачем іпотечного майна (титульним володільцем) Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Естейт-сервіс» не мають договірного характеру, колегія суддів дійшла висновку, що у такому випадку власнику майна слід використовувати речово-правові способи захисту, зокрема віндикаційний позов про витребування майна, а інші вимоги, а саме - про визнання недійсним договору купівлі-продажу є неналежним способом захисту. 3 огляду на встановлені фактичні обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що ефективним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 як співвласника майна, що було відчужене, є пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України, що узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини першої статті 387, частини першої статті 388 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

При розгляді спорів про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути лише власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором, зокрема на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом.

Таким чином, право на витребування майна у добросовісного набувача має саме власник або інший титульний володілець майна і в тому випадку, коли майно перебувало безпосередньо у його володінні або особи, якій він передав майно у володіння, та вибуло з такого їх володіння не з їхньої волі.

Предмет доказування у справах за віндикаційним позовом становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача не з його волі, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Отже, на підтвердження наявності у нього суб`єктивного матеріального права на витребування майна з чужого незаконного володіння, позивач за віндикаційним позовом повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його права титульного володільця на зазначене майно, факт вибуття такого майна з його володіння поза його волею, наявність майна в натурі у володінні відповідача та відсутність у відповідача правових підстав для володіння цим майном.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29.11.2023 по справі № 638/18026/19.

Згідно ч. 1 ст. 400 ЦК України, недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Згідно з частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що судом було встановлено факт порушення відповідачем порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, спірна квартира безпідставно перебуває у користуванні ТОВ «ЕСТЕЙТ-СЕРВІС».

Крім того, суд приймає до уваги, що квартира АДРЕСА_2 , згідно договору купівлі-продажу від 03.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Курас О.О. за реєстровим №2436, була придбана ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних долях по 1/2 частині. Право власності зареєстровано Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 22 січня 2007 року, відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13296605, власники: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , форма власності: приватна спільна часткова, частка: кожному з власників по .

Таким чином, враховуючи те, що частина квартири вибула з власності ОСОБА_1 поза її волею, а тому з урахуванням викладених обставин, позивач має право витребувати частину нерухомого майна із незаконного володіння ТОВ «ЕСТЕЙТ-СЕРВІС».

За наведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та наявність підстав для витребування майна - частини квартири АДРЕСА_2 , із незаконного володіння ТОВ «ЕСТЕЙТ-СЕРВІС» на користь ОСОБА_1 .

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в розмірі 16640,00 грн.

Враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 50 %, витрати зі сплати судового збору у розмірі 8320 грн. (16640,00 грн.*50/100) підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265,280,282 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕЙТ-СЕРВІС", ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна про витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити частково.

Витребувати із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕЙТ-СЕРВІС» на користь ОСОБА_1 частину квартири АДРЕСА_2 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕЙТ-СЕРВІС", ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8320,00 грн. судового збору (по 4160,00 грн. з кожного).

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТЕЙТ-СЕРВІС", м. Київ, вул. Миколи Ушакова,буд.34, кв.56, ЄДРПОУ 39586791;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стрельченко Олена Володимирівна, м.Київ, вул. Генерала Жмаченка, буд.4.

Суддя О.В. Білінська