Ухвала суду № 137575866, 19.06.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/8160/26

н/п 1-кс/953/3499/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкова клопотання старшого слідчого СВ ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню №12026221130000820 від 18.06.2026, за підозрою :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бердянськ, Запорізької області, громадянки України, із середньою-спеціальною освітою, яка має малолітню дитину- ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

встановив:

19.06.2026р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене із прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування з можливістю внесення застави в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що в провадженні СВ ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221130000820 від 18.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

«18» червня 2026 року о 18 годині 50 хвилин ОСОБА_5 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

«18» червня 2026 року ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст.42, 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Сторона обвинувачення також вважає наявними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

З метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним ризикам, у органу досудового розслідування є достатні підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання .

Захисник проти задоволення клопотання заперечував, вважав можливим застосувати до підозрюваної запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою.

Підозрювана підтримала захисника .

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

В провадженні слідчого СВ ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221130000820 від 18.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

18» червня 2026 року о 18 годині 50 хвилин ОСОБА_5 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

«18» червня 2026 року ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст.42, 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений в ході досудового розслідування час та у невстановленому в ході досудового розслідування місці, маючи злочинний умисел направлений на збут особливо небезпечних психотропних речовин шляхом їх безконтактної передачі, у якості так званих «закладок» працевлаштувалась до Інтернет магазину з продажу наркотичних засобів та психотропних речовин, з метою отримання протиправного доходу за рахунок зайняття незаконною діяльністю.

В подальшому продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на збут особливо небезпечних психотропних речовин, перебуваючи у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 18.06.2026, діючи умисно, протиправно, ОСОБА_5 забрала, тим самим придбала особливо небезпечні психотропні речовини, після чого почала їх зберігати при собі з метою подальшого збуту.

Злочинна діяльність ОСОБА_5 була припинена співробітниками правоохоронних органів, які 18.06.2026, в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Козакевича, буд.16 у період часу з 16 години 17 хвилин по 16 годину 42 хвилин виявили та вилучили у останньої 3 зіп-пакети, 18 згортків в ізоляційній стрічці білого кольору та 4 згортки в ізоляційній стрічці чорного кольору з особливо небезпечними психотропними речовинами, які остання, діючи умисно, зберігала при собі з метою збуту.

Своїми умисними діями, ОСОБА_5 всупереч Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», незаконно придбала, зберігала з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено, в особливо великих розмірах, відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин.

В обґрунтування пред`явленої підозри слідчому судді надані наступні докази: протоколи огляду місця події, протоколи допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протокол огляду вилученої речовини, із застосуванням експрес-тесту.

Враховуючи такий обсяг відомостей кримінального провадження, який об`єктивно свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів, у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні в матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, згідно підозри.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Як особа ОСОБА_5 : раніше не судима, не працює, має постійне місце проживання, виховує самостійно дитину -2016р.н.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрювана може втекти.

Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування та суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого їй тяжкого злочину, може вдатися до відповідних дій.

У сукупності ці обставини, а також воєнний стан в Україні, який не дає змогу в повній мірі контролювати кордони України, може покинути територію у України у бідь-який час, вказують на наявність реального та обґрунтованого ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вищезазначене, дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваної на свідків.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконний вплив на свідків.

Ризик передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України на теперішній час не доведений.

З урахуванням викладеного, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання винуватим у скоєні кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, особу підозрюваної, наявність ризиків передбачений п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України , слідчий суддя приходить до висновків про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Обґрунтовуючи неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу прокурор послався на встановлені під час досудового розслідування та відображені у його клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, а також те, що основним є ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, у зв`язку з чим, лише тримання під вартою здатне забезпечити мету застосування запобіжного заходу, а не жоден більш м`який запобіжний захід.

Таку аргументацію, з огляду на обґрунтованість підозри, доведеність наявних ризиків, слідчий суддя вважає достатньою для висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою на досудовому розслідуванні.

Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За для гарантування виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, з урахуванням зазначених обставин, пред`явленої підозри, даних про її особу, сімейний і майновий стан, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір заставу - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає м грн. (3328 х 20) та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України.

Максимальний розмір застави, стороною обвинувачення не обґрунтований та є явно непомірним для підозрюваної.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне, в разі внесенні підозрюваною застави, покласти на неї обов`язки, передбачені п.п.1, 2, 3, 8 ч.5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи, що малолітня дитина підозрюваної залишилась без батьківського піклування ( зі слів перебуває за адресою: АДРЕСА_3 ) , слідчий суддя вважає за необхідне повідомити Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної по кримінальному провадженню №12026221130000820 від 18.06.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто до 16.08.2026р.

Встановити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66560 грн., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): ua208201720355299002000006674; призначення платежу застава) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатись з постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

В іншій частині, в задоволені клопотання відмовити.

Роз`яснити заставодавцю, що підозрювана ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваної та її явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваної забезпечувати явку, належно повідомленої підозрюваної до слідчого, прокурора, суду; повідомлення слідчого, прокурора суд про причини неявки підозрюваної.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та саму підозрювану обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Повідомити Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про залишення малолітньої дитини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (перебуває за адресою: АДРЕСА_3 ) без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Встановити строк дії ухвали до 16.08.2026р. включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1