Рішення № 137575813, 22.06.2026, Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 636/8828/24

Провадження 2-а/621/2/25

22 червня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді В. Філіп`євої,

за участю секретаря судового засідання А.Дроздової,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту Управління патрульної поліції в Полтавській області, інспектора 2 взводу 3 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Карпенка Владислава Вадимовича,

про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Р. Осадчий, який діє в інтересах позивачки ОСОБА_2 , звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовною заявою (адміністративним позовом), в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3185059 від 03.10.2024 року, складену стосовно ОСОБА_1 за ч.1 статті 122 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 21.10.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції УПП ДПП в Полтавській області Карпенка Владислава Вадимовича та УПП ДПП в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови направлено за підсудністю до Зміївського районного суду Харківської області.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області В. Шахової від 19.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до судового розгляду.

21.01.2025 року, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, пов`язаного зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, для розгляду справи визначено суддю В. Філіп`єву.

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області В. Філіп`євої від 05.02.2025 прийнято справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Департаменту Управління патрульної поліції в Полтавській області, інспектора 2 взводу 3 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції В. Карпенка про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та призначено справу до судового розгляду.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

Представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Р. Осадчий просив розгляд справи проводити без його участі та без участі позивачки, заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача - В. Дужик просила розгляд справи проводити без її участі. У задоволенні позовних вимог - відмовити в повному обсязі.

Заяв про відкладення судового розгляду, відзиву на позов, в тому числі будь-яких інших заяв з процесуальних питань від відповідача інспектора 2 взводу 3 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції В. Карпенка до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою інспектора 2 взводу 3 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Карпенка В.В., серії ЕНА № 3185059 від 03.10.2024 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн за ч. 1 статті 122 КУпАП в зв`язку з тим, що 03.10.2024 року, о 10:13:55 годині, у м Решетилівка (дорога Київ-Харків-Довжанський) М-03 306км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в межах населеного пункту Решетилівка Полтавської області рухалась зі швидкістю 84 км/год, при цьому перевищила встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 34 км/год. Швидкість руху транспортного засобу вимірювалась лазерним приладом TruСam LT120/20 TC 000776, а отже водій порушила п. 12.4. ПДР - Порушення швидкісного режиму в населених пунктах, за що передбачена відповідальність за ч.1 статті 122 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 не погоджується з винесеною постановою, оскільки докази на підтвердження факту вчинення нею вказаного правопорушення викликають сумніви щодо їх допустимості та належності, виходячи з наступного.

Так, фіксація правопорушення (відеозапис) розпочинається із наступними датою та часом: 03.10.2024 10:18:54. Згідно роздруківки з лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 ТС 000776, із назвою File: 1727950682_8С000_1003_101802.jmf встановлено, що на фотозображенні наявні чотири автомобілі, які рухаються по дорозі. Індикатор направлення прицілу лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 ТС 000776 націлено на автомобіль білого кольору, незрозумілої моделі та із номерним знаком, символи якого не видно взагалі, а також не видно, хто саме керує вказаним транспортним засобом. Також, згідно цієї самої роздруківки, часом фіксації цього автомобіля є позначка у графі Date: 03/10/2024 та у графі Time: 10:18:02, що повністю суперечить змісту винесеної відносно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3185059 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, у якій вказано, що часом вчинення адміністративного правопорушення є 03.10.2024, 10:13:55 год.

Крім того, старшим лейтенантом поліції Карпенком В.В. було в грубій формі порушено процедуру розгляду справи, яка чітко регламентована статтею 279 КУпАП, зокрема, він не представився і не пред`явив службове посвідчення, а в подальшому, при розгляді справи на місці не пред`явив позивачці для ознайомлення докази на підтвердження перевищення швидкості, що також зафіксовано у відеозаписі з портативного відеореєстратора № 470804.

Оскільки позивач вважає, що не перевищувала швидкість, не вчиняла адміністративне правопорушення, а поліцейським допущено грубе порушення процедури розгляу справи, а докази, що підтверджують провину позивачки - відсутні, позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3185059 від 03.10.2024 року, складену стосовно ОСОБА_1 за ч.1 статті 122 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

02.12.2024 до суду від представника відповідача Департаменту Управління патрульної поліції в Полтавській області В. Дужик надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .

В обгрунтування позиції відповідачем зазначено, що під час несення служби 03.10.2024 року в м. Решетилівка Полтавської області, 306 км автодороги Київ-Харків-Довжанський, екіпажем патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000776) було виявлено порушення ПДР, а саме: водій транспортного засобу FORD FOCUS, номерний знак НОМЕР_2 , рухався зі швидкістю 84 км/год., при цьому перевищивши встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 34 км/год, чим порушив п. 12.4. ПДР. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме: порушення вимог п. 12.4 ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, інспектором було прийнято рішення про зупинку транспортного засобу. Представник зазначає, що відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/29824, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 11.12.2023 р. та чинного до 11.12.2024 р., лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000776) є придатним до застосування. До постанови додається фото та відео з лазерного вимірювача швидкості TruCam, а також відео з нагрудної камери, що слугує беззаперечним доказом вини позивача. Вказані докази є достатніми для доведення вини ОСОБА_2 «поза розумним сумнівом». Відеозапис містить інформацію щодо предмета доказування (на відео чітко зафіксовано факт порушення). Відео зафіксовано на технічний засіб, що має функції відеозапису і використовується органами Національної поліції для забезпечення публічної безпеки і громадського порядку. Доказ є достовірним, за допомогою нього можна встановити дійсні обставини справи, а саме наявність факту порушення ПДР України з боку водія автомобіля.

09.12.2024 року представником позивачки до суду подано відповідь на відзив, в якому представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить задовольнити позов в повному обсязі.

12.12.2024 представником відповідача до суду подано заперечення на відповідь , представник просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши позицію сторін , викладених в заявах по суті , а також докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне:

Постановою інспектора 2 взводу 3 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції В. Карпенка, серії ЕНА № 3185059 від 03.10.2024 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у розмірі 340,00 грн за ч. 1 статті 122 КУпАП за порушення п. 12.4 ПДР (а. с. 12).

На підтвердження правомірності дій поліцейського до матеріалів справи надано роздруківку зображення TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000776), дата: 03.10.2024, час 10:18:02, де рухаються 4 транспортні засоби, модель та реєстраційні номери яких не відображуються (а.с.51)

Так, на фотознімку (File: 1727950682_8С000_1003_101802.jmf) зафіксовано рух чотирьох транспортних засобів у м. Решетилівка (дорога Київ-Харків-Довжанський). У свою чергу, як вбачається з вищезазначеного фотознімку, попереду їдучій автомобіль рухався зі швидкістю 84 км/год, при встановленому ліміті швидкості 50 км/год, дату і час фіксації (03/10/2024, 10:18:02) а також географічні координати місця вчинення правопорушення - 49°34`52.41" N; 34°5`06.84" Е.

Крім того, з дослідженого під час судового розгляду відеозапису з приладу «TruCAM» № ТС000776 (1727950682_8C000_1003_101802.avi) неможливо ідентифікувати транспортний засіб, рух якого зафіксовано та таким приладом, державний номерний знак, марку автомобіля. Вказаний відеозапис охоплює період часу, тривалість якого менше двох секунд.

Разом із тим, як вбачається з оскаржуваної постанови (Серія ЕНА № 3185059 від 03.10.2024), у графі 7 «До постанови додаються» зазначено "відео з бодікамери 470804, фото трукам". У свою чергу, відеозапис, на який посилається відповідач («TruCAM» № ТС000776), та який не зазначений в оскаржуваній постанові, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення В. Яковченко адміністративного правопорушення.

Доказів порушення саме позивачем ОСОБА_1 як водієм транспортного засобу пункту 12.4 Правил дорожнього руху, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 122 КУпАП , надані відеозаписи не містять, інших доказів наявності підстав для складення оскаржуваної постанови, як і взагалі відомостей про складення такої постанови, матеріали відео не містять.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та законності, суд зазначає наступне:

Відповідно до п.1 ч.1 статті 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч.1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Частинами 2, 3 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно зі статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Як вбачається з вище наведених норм, законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, чиї рішення, дії чи бездіяльність оскаржуються, доки відповідач не спростує їх. Недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, статтями 278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови інспектора поліції.

Згідно досліджених матеріалів справи, в тому числі відеофайлів, не знайшли свого підтвердження факт керування позивачем будь-яким транспортним засобом та порушення ним Правил дорожнього руху.

Сама по собі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки тільки описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Таким чином на особу, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, поширюються гарантії передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, передбачені для «кримінального обвинувачення».

Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на відсутність доказів підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а тому рішення, прийняте відповідачем підлягає скасуванню, а позовна заява - задоволенню.

В зв`язку з цим, відповідно ч.1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань з суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 20, 72, 139, 229, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, ст. 293 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3185059 від 03.10.2024, складену інспектором 2 взводу 3 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Карпенко Владиславом Вадимовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 статті 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн 00 коп..

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за ч.1 статті 122 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

відповідач 1: Департамент Управління патрульної поліції в Полтавській області, ЄДРПОУ 40108646, адреса: 38751, вул. Кременчуцька, 2В, Розсошенці, Полтавська область

відповідач 2: інспектор 2 взводу 3 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Полтавській області старший лейтенант поліції Карпенко Владислав Вадимович, адреса: 38751, вул. Кременчуцька, 2В, Розсошенці, Полтавська область.

Суддя В. Філіп`єва