Рішення № 137575634, 17.06.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

610/1288/25 2/610/159/2026 17 червня 2026 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

судді: Стригуненка В.М.

за участю

секретаря: Ворони І.О.,

розглянувши у місті Балаклія Ізюмського району Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, укладеним 16.07.2020 між АТ "АЛЬФА-БАНК" і ОСОБА_1 , в сумі 38926,63 гривень, а також судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що на підставі укладеної 16.07.2020 угоди про надання кредиту № 491029856 відповідачу було надано кредити в порядку та на умовах, встановлених договором, із встановленими ним же порядком та строками погашенням кредиту.

20.12.2021 між АТ "АЛЬФА-БАНК" та ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого право вимоги за вищевказаним кредитним договором було відступлене на користь позивача.

Відповідач порушив умови кредитного договору, тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з нього заборгованості за договором.

Представник позивача просив розглянути справу за відсутності їхнього представника (а.с. 46-47).

Відповідач подав письмову заяву про визнання позову, обізнаність з наслідками його визнання, розгляд справи за його відсутності (а.с. 49).

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

16.07.2020 між АТ "АЛЬФА-БАНК" і ОСОБА_1 , шляхом підписання оферти на укладення угоди про надання кредиту № 491029856 та її акцепту, було укладено угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб, предметом якої було надання кредиту "Кредит готівкою" на повернення заборгованості за кредитним договором № 630905328 від 18.04.2018 в розмірі 26263,50 грн шляхом переказу коштів на рахунок, строком на 60 місяців, тобто до 17.07.2025, з фіксованою процентною ставкою 39,90% річних. Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених Договором.

Всі відносини, що не врегульовані угодою, регулюються договором, який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом додатково до тих, що вказані в угоді, і є невід`ємною частиною угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті банку.

Своїм підписом відповідач підтвердив, що ознайомлений з умовами кредитування, визначеними в Оферті, та отримав Акцепт пропозиції 16.07.2020.

Невід`ємною частиною цієї Угоди є Тарифи банку, розміщені на сайті банку та Додаток 1 - графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, підписані відповідачем(а.с. 5).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У виписці про рух коштів по особовим рахункам відповідача за період з 16.07.2020 по 20.12.2021 міститься повна інформація про рух коштів, відображено всі операції за рахунками відповідача, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованості, з неї вбачається, що відповідач отримав кредитні кошти, здійснював погашення заборгованості, що підтверджує укладення кредитного договору (а.с. 15-18).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

20.12.2021 між АТ "АЛЬФА-БАНК" та позивачем укладено Договір факторингу № 4, у відповідності до умов якого АТ "АЛЬФА-БАНК" за плату відступило ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами, перелік яких наведено у Додатку № 1-1 до Договору (а.с. 8-12).

Згідно з п. 2.3 договору факторингу право вимоги вважається відступленим фактору з дати оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору. В дату здійснення оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників, за формою встановленою в додатку № 2 до цього договору.

Відповідно до п. 4.2 договору факторингу фактор зобов'язаний передати в розпорядження клієнту грошові кошти і сплатити Клієнтові ціну прав вимоги в розмірі 12878944 грн, шляхом перерахування на рахунок Клієнта в дату підписання договору.

Згідно з актом приймання-передачі реєстру боржників від 20 грудня 2021 року у відповідності та на виконання договору факторингу № 4 від 20.12.2021 Клієнт передав, а Фактор отримав право вимоги, детальний опис складових якого наведений в додатку № 1-1 до договору (а.с. 13).

Відповідно до платіжного доручення № 34291 від 20.12.2021 ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" сплатило АТ "АЛЬФА-БАНК" 12878944 грн (призначення платежу: за право вимоги згідно договору факторингу № 4 від 20.12.2021) (а.с. 13 зворот).

Згідно з виписки з додатку до договору факторингу № 4 від 20.12.2021 "Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами" ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 16.07.2020 № 491029856 у сумі 38926,63 грн (а.с. 14).

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом або договором.

Встановлено, що внаслідок невиконання умов кредитного договору у відповідача виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 20.12.2021 становить 38926,63 гривень, що складається з: заборгованості за тілом кредиту 25919,14 гривень; заборгованості по відсоткам за користування кредитом 13007,49 гривень.

Викладене підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 19).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з цього, відповідач повинен сплатити заборгованість за кредитним договором.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

03.07.2024 між ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" та адвокатом Литвиненко Оксаною Ігорівною укладено договір про надання правничої допомоги № 03-07/24, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, адвокат надає клієнту послуги захисту прав та інтересів клієнта під час розгляду судом справ, у яких клієнт є учасником. Судова справа, в процесі розгляду якої адвокатом будуть надані послуги клієнту, перелік послуг та їх вартість визначається у додатках до цього договору. Документом, що підтверджує надання адвокатом послуг та їх приймання клієнтом є акт приймання-передачі наданих послуг, який складається та підписується сторонами протягом 5-ти робочих днів після надання адвокатом зазначених у п. 1.1 договору послуг (а.с. 20-21).

Відповідно до акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024 адвокат надав, а клієнт прийняв юридичні послуги відповідно до договору № 03-07/24 про надання правничої допомоги від 03.07.2024 по справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, загальна вартість робіт (послуг) склала 9200 грн, з яких: надання первинної консультації замовнику у справі (0,5 годин) - 1000 грн, правовий аналіз наявних документів, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків ВС та ЄСПЛ (2 години) - 4000 грн, підготовка та подання позовної заяви (2,1 година - 4200 грн (а.с. 22), яка була сплачена позивачем адвокату Литвиненко О.І. 01.10.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 4941 (а.с. 24).

Із огляду на викладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу, які є фактично понесеними.

Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

У своїй заяві від 17.06.2026 відповідач просив зменшити суму правової допомогу, яку просить стягнути з нього позивач, вважаючи її завищеною, оскільки всі позови пишуться стандартно, по шаблону (а.с. 49).

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року 2Лавентс проти Латвії" за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Враховуючи значення справи для сторін, ціну позову, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, співмірність витрат зі складністю справи та виконаною роботою, часом, який необхідний для вчинення дій і надання послуг адвокатом, зважаючи на наявність заперечень відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також виходячи з засад розумності, справедливості та співмірності, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 9200 грн є завищеним та підлягає зменшенню до 3000 грн.

При визначені розміру судових витрат суд враховує, що зазначена справа є однотипною, "поставлена на потік", типовою для фінансової установи, складання позовів та клопотань у своїй більшості є подібними, підготовка до її розгляду не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства, аналізу великої кількості документів, значних затрат часу та зусиль, а тому покладення наведеної товариством суми лише на одного відповідача не відповідає вимогам розумності та справедливості, а заявлений адвокатом розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не є співмірними з складністю наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, вона не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, без участі у судовому засіданні учасників справи та їх представників, надання правничої допомоги у цій справі фактично зводилося лише до складання позовної заяви.

Внаслідок задоволення позову судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України позивачу необхідно повернути з державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 137, 141, 142, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

1)Позов задовольнити повністю.

2)Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором в сумі 38926,63 гривень.

3)Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" 1514 гривень судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 гривень.

4)Повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС" з державного бюджету України 1514 гривень судового збору, сплаченого при поданні позову за платіжною інструкцією від 11.04.2025 № 1768.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суду Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛІТ ФІНАНС", місцезнаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2, код ЄДРПОУ 40340222.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Суддя Стригуненко В.М.