Ухвала суду № 137575625, 22.06.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/1542/26

Провадження № 2-з/401/17/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 р. м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Макарової Ю.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2026 року заявник звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить в порядку ст. ст. 149, 150 ЦПК України вжити заходів забезпечення цивільного позову, а саме зобов`язати ТОВ "Газорозподільні мережі України" забезпечити газопостачанням квартиру АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає, що у провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом про визнання заборгованості за розподіл природного газу безпідставною та зобов`язання відповідача списати нараховану суму заборгованості в розмірі 6 034 грн. 41 коп. за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Вказує, що припинення газопостачання до квартири здійснено оператором газорозподільної системи без належних правових підстав та без належного документального оформлення. Також зазначає, що на її звернення щодо підтвердження наявності заборгованості та правових підстав її нарахування належних документів, зокрема рахунку на оплату з підписом відповідальної особи, їй не надано, у зв`язку з чим вона заперечує факт існування заборгованості. Крім того, заявник посилається на те, що типові умови договору розподілу природного газу, на її думку, не містять повного переліку послуг, які включені до тарифу. Також вказує, що припинення газопостачання здійснювалося шляхом механічного від`єднання газових мереж, у тому числі із застосуванням технічних засобів у суміжному житловому приміщенні, що, на її думку, створило незручності для мешканців будинку та ускладнило можливість подальшого відновлення газопостачання. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист її прав у майбутньому та унеможливити своєчасне відновлення газопостачання.

Враховуючи викладене, просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову.

Сторони в судове засідання не з`явилися, оскільки не повідомлялися про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). При цьому суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову та застосовувати такі заходи в тих випадках, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.

Статтею 150 ЦПК України передбачено вичерпний перелік видів забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Таким чином, чинні норми процесуального закону (у редакції Закону № 460-IX від 15 січня 2020 року), на відміну від тих, які діяли до прийняття відповідних змін, дозволяють забезпечити позов шляхом зобов`язання вчинити певні дії виключно у разі, якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Крім того, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Однак, заявник не надала до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували необхідність застосування вказаного заходу забезпечення позову, а також свідчили про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та визначаються судом залежно від фактичних обставин у кожному конкретному випадку.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Судом встановлено, що заявник просить забезпечити позов шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а саме негайно відновити газопостачання. Разом із тим, заявник не врахувала, що відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України (у редакції Закону № 460-IX від 15 січня 2020 року) такий вид забезпечення (встановлення обов`язку вчинити певні дії) можливо застосувати лише у разі, якщо спір виник із сімейних правовідносин, тоді як даний спір не пов`язаний із такими правовідносинами.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 149, ч. 3 ст. 150 ЦПК України та вимоги, викладені в заяві про забезпечення позову, з`ясувавши обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову та співмірність із заявленими позивачем вимогами, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які підтверджують обставини, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, як такої, що не ґрунтується на вимогах закону.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів у порядку, визначеному ст. 355 ЦПК України до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.І. Макарова