Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 385/72/21
Провадження № 6/385/38/26
У Х В А Л А
про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа
22.06.2026 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Венгрина М. В.
секретар судового засідання Шевченко Л. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Капіталресурс» звернулось до суду із заявою про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі № 385/72/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Просив таку задоволити та розгляд проводити за відсутності представника заявника.
Сторони та заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином і від них не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. 2 ст. 370 ЦПК України, заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката. Згідно ч. 2 ст. 378 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про зміну сторони виконавчого провадження.
Оскільки їхня неявка не є перешкодою для розгляду заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутності сторін та заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи та заяви, дійшов висновку про задоволення заяви з таких підстав.
Згідно із ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Судом встановлено, що рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 15.04.2021 частково задоволено позов АТ КБ "Приватбанк"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 25369,34 грн за кредитним договором б/н від 18.03.2013 і судових витрат та стягнено 21705,78 грн заборгованості з яких, 20044,99 грн боргу за кредитним договором та 1660,79 грн судових витрат.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідачки, що підтверджено витягом з реєстру боргових зобов`язань № 4 до договору факторингу № 8-22-08/2025 та актом № 4 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань № 4 від 10.09.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник та кредитор.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового розгляду: як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, та відбувається виключно за відповідним рішенням суду, незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений виконавчий лист до примусового виконання.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 66603015 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа, дата відкриття 25.08.2021, яке повернуте стягувачу АТ КБ Приватбанк у зв`язку з відсутністю майна боржника постановою державного виконавця Гайворонського районного ВДВС Капійчук Н. С. від 24.02.2023, що підтверджено копією такої витягом з Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 06.05.2026.
З листа АТ КБ «Приватбанк» від 18.03.2026 вбачається, що оригінали документів які надійшли до банку до 05.10.2025 включно знаходились на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025 під час ракетного обстрілу з боку рф, про що надано акт про пожежу від 06.10.2026 згідно якого пожежею знищено, зокрема, архівні паперові документи АТ КБ «Приватбанк».
При цьому суд враховує, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання встановлено три роки, але у перехідних положеннях Закону України «Про виконавче провадження» вказано про те, що - тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ - визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому строк на пред`явлення вищевказаного виконавчого документу пропущеним не вважається.
Згідно даних Автоматизованої системи наявне відкрите 12.10.2020 виконавче провадження про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ», виконавче провадження № 66603015 про стягнення на користь АТ КБ Приватбанк від 25.08.2021 завершене; жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на користь АТ КБ «Приватбанк» чи ТОВ «Капіталресурс» немає.
У зв`язку з вказаним, ТОВ «Капіталресурс» на даний час, у зв`язку з відсутністю виконавчого документу, не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.
Оригінали виконавчих листів вважаються втраченими, коли їх загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює їх виконання. Дублікати виконавчих листів видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким були видані втрачені виконавчі листи.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.
Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно- правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».
Так, у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат.
Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат».
При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження.
У постанові Велика Палата Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2- 836/11 (провадження № 14-308цс19) зробила висновок, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
У постанові Верховний Суд від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначив, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувана та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Таким чином, обов`язковою умовою для видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
При цьому, сам факт відсутності виконавчих документів у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що їх було втрачено.
Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом: у постанові від 19.05.2022 року по справі № 0910/1097/2012, у постанові від 03.10.2022 року по справі №2- 659/10, у постанові від 10.02.2022 року по справі № 1328/105/12, у постанові від 04.10.2022 року по праві № 2/2218/71/11, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, провадження № 61-11034св19, та2-659/10, у справі у справі № 263/4331/18 (постанова від 18.11.2020), у постанові від 30.06.2022 року по справі № 175/771/16.
Згідно п. 17.4 ч. 1 розділу XIII Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Отже, підстави наведені заявником для видачі дублікату виконавчих документів по справі є обґрунтованими та підтверджені належними доказами.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby V. Greece) від 19 березня 1997 року, зазначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.
Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
А відтак, заяву слід задоволити.
Керуючись ст. 208, 210, 293, 370, 378 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
заяву задоволити.
Замінити стягувача у виконавчому листі № 385/72/21, виданому 07.07.2021 Гайворонським районним судом Кіровоградської області в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (місцезнаходження: м. Київ, просп. Степана Бандери, 28А, ЄДРПОУ 43513923).
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа по цивільній справі № 385/72/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали направити учасникам - для відома.
Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позовної вимоги без розгляду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя: Михайло ВЕНГРИН
Судове рішення № 137575332, Гайворонський районний суд Кіровоградської області було прийнято 22.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 385/72/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: