Ухвала суду № 137575315, 19.06.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1071/26

Номер провадження 1-кс/383/160/26

УХВАЛА

19 червня 2026 року слідчий суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №42025120040000140 від 22.10.2025 року, за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України відносно підозрюваного,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець смт. Новгородка, Новгородківський район, Кіровоградська область, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , має вищу освіту, одружений, працює на посаді директора КП «Кетрисанівське» Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, військовозобов`язаний, раніше не судимий,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділення відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим начальником Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 у розмірі 12656053 грн. з покладенням на нього обов`язків, визначених п.п. 2, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.240 КК України та ч.2 ст.364 КК України, а також наявністю ризиків, визначених п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у тому, що він, обіймаючи посаду директора Комунального підприємства «Кетрисанівське» Кетрисанівської сільської ради, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, був службовою особою та відповідно ч. 2 ст. 18 КК України є спеціальним суб`єктом кримінального правопорушення.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до п.2.2 Статуту КП «Кетрисанівське», затвердженого рішенням Кетрисанівської сільської ради від 29.08.2025 року за №4172, основним предметом господарської діяльності підприємства є 36.00 Забір, очищення та постачання води. Цей розділ включає забір, очищення та розподілення води для побутових і виробничих потреб. Забір води з різних джерел, а також її розподілення у будь який спосіб. Цей клас включає забір води з рік, озер свердловин тощо, збирання дощової води; очищення води для водопостачання; оброблення води для виробничих та інших потреб.

В порушення вказаних норм законодавства, статуту комунального підприємства директор КП «Кетрисанівське» ОСОБА_4 організував та здійснив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а саме забір підземних вод, без дозволу на користування надрами.

Згідно розпоряджень сільського голови Кетрисанівської сільської ради за № 68-р від 13.07.2021 року, № 44-р від 16.03.2022 року; № 45-р від 16.03.2022 року; № 46-р від 16.03.2022 року; № 47-р від 16.03.2022 року; №53-р від 20.04.2022 року; №18-р від 25.01.2025 року; №71-р від 31.03.2025 року затверджено акти з приймання-передачі майна колишніх комунальних підприємств та Кетрисанівської сільської ради - водонапірних мереж, водонапірних башт, свердловин, колодязів, насосного обладнання та техніки на баланс КП «Кетрисанівське» Кетрисанівської сільської ради для забезпечення водопостачання жителям Кетрисанівської територіальної громади.

Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора КП «Кетрисанівське» зловживаючи своїм службовим становищем в період з 01.08.2025 року по 31.12.2025 року здійснюючи централізоване водопостачання населення Кетрисанівської сільської територіальної громади Кропивницького району Кіровоградської області здійснив забір (видобування) води з підземних джерел водопостачання (свердловин) без спеціального дозволу на користування надрами об`ємом 60310 куб. м, чим спричинив шкоду державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів (підземних вод) в сумі 12656053 грн.

Крім того, директор КП «Кетрисанівське» ОСОБА_4 в період з 01.08.2025 року по 31.12.2025 року, діючи всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для комунального підприємства, зловживаючи своїм службовим становищем, організував та здійснив самовільне користування надрами, а саме видобування питних підземних вод загальнодержавного значення для централізованого водопостачання загальним об`ємом 60310 куб. м за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, чим спричинив державі збитків на суму 12656053 грн. 50 коп.

За вказаними фактами ОСОБА_4 18.06.2026 року повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України.

Зазначаючи про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, у клопотанні вказано, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як він підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень та у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 240, ч.2 ст. 364 КК України, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років. Вказані обставини свідчать про те, що, усвідомлюючи можливість реального відбуття покарання, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; може незаконно впливати на свідків з метою уникнення покарання, так як його вина у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується показами допитаних в ході досудового розслідування свідків, які безпосередньо судом не допитані, що вказує на те, що з метою ухилення від відповідальності за скоєні злочини, він може незаконно впливати на даних осіб з метою зміни ними показів, в тому числі, осіб які перебувають у нього в підпорядкуванні.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник подав до суду письмові заперечення на клопотання прокурора, та вказав, що сторона захисту заперечує проти задоволення клопотання. Наголосив, що стороною обвинувачення не доведено наявність обґрунтованої підозри у тому обсязі, який є необхідним для застосування будь-якого запобіжного заходу; клопотання не містить належного обґрунтування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а наведені ризики є припущеннями, побудованими переважно на тяжкості інкримінованих статей; сторона обвинувачення не довела, що жоден більш м`який захід або покладення процесуальних обов`язків без застави не може забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 ; розмір застави 12656053 грн. є очевидно непомірним, не відповідає межам ст. 182 КПК України для інкримінованих кримінальних правопорушень, фактично ототожнений із сумою розрахованих збитків та суперечить практиці ЄСПЛ щодо співмірності застави.

Просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави та застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, у відповідності до положень ч. 3 ст. 194 КПК України.

Зазначив, що у разі якщо слідчий суддя вважатиме необхідним застосування застави, визначити її виключно в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України для тяжкого злочину, в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 грн.

Просив врахувати, що підозрюваний працює, має постійне місце проживання, має сталі соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, є особою з інвалідністю третьої групи.

Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання та підтримав думку захисника.

Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку учасників справи, суд приходить до наступних висновків.

Із матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділенням відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42025120040000140 від 22.10.2025 року відносно ОСОБА_4 , якому 18.06.2026 року повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених: ч. 3 ст. 240 КК України, тобто незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення службовою особою з використанням службового становища; ч.2 ст.364 КК України, а саме зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування та наданими слідчому судді разом із клопотанням письмовими доказами у сукупності.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про можливу причетність ОСОБА_4 до злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, а пред`явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Що стосується встановлених ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України та доведення їх під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, слід вказати на наступне.

Так, слідчим вказано на існування ризиків, передбачених п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризик незаконного спливу на свідків з метою уникнення покарання.

Разом з тим, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у клопотанні не обґрунтований, відтак слідчим суддею під час розгляду клопотання не оцінюється.

Слідчим суддею враховано обставини пред`явленої підозри у вчиненні злочинів, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими.

Покарання за санкцією, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні злочинів за ч.3 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України - позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Реальність позбавлення волі у разі засудження підозрюваного вказує на існування реального ризику переховування від органів досудового розслідування.

Разом з тим, існування сталих соціальних зв`язків підозрюваного, наявність постійного місця проживання, роботи, суттєво знижує цей ризик.

Обґрунтовуючи ризик впливу на свідків, слідчим у клопотанні вказано, що підозрюваний для уникнення покарання може впливати на свідків, в тому числі, які перебувають у його підпорядкуванні, з метою зміни ними показів.

Необхідно зазначити, що суть ризику впливу на свідків полягає у свідомому протиправному втручанні у процес формування та надання правдивих показань з метою викривлення істини у кримінальній справі.

Разом з цим, слідчим не зазначено, чи допитані свідки у кримінальному провадженні, які дають викривальні показання, у який спосіб, на яких саме свідків можливий незаконний вплив підозрюваним. Відтак, вказаний ризик, на думку слідчого судді, не достатньо обґрунтований та не доведений відповідними доказами, відтак є припущенням.

З огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованих підозрюваному злочинів, на даний час існує ризик, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тобто існує ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст.177 КПК України.

Вказані обставини свідчать про необхідність обрання та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, що забезпечить запобігання зазначеному у клопотанні ризику.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч.1 ст.182 КПК України).

Слідчий суддя взяв до уваги обставини пред`явленої підозри, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, який раніше не судимий, має зареєстроване місце проживання, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину.

Злочини, по яким ОСОБА_4 повідомлено про підозру відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч.5 ст.182 КПК України).

В ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що мотивуючи наявність виключного випадку сторона обвинувачення вказує лише на розмір шкоди, який завдано кримінальним правопорушенням (12656053 грн), не обґрунтовуючи жодним чином виключних обставин для застосування більшого розміру застави, ніж визначеного у п.2 ч.5 ст.182 КПК України. Тому, наведене свідчить про відсутність підстав для встановлення виключного випадку та необхідності визначення застави у розмірі, яка перевищує граничну межу, визначену в п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Істоміна проти України» суд встановив порушення статті 5 Конвенції через те, що національні суди, призначивши заставу у розмірі понад 12 млн. грн., зосередилися виключно на сумі ймовірних збитків, проігнорувавши платоспроможність заявниці та її сімейний стан. При цьому розмір застави у 125 разів перевищував максимальний поріг за КПК.

Суди також не надали належного обґрунтування, чому справа вважалася винятковою і вимагала такого значного перевищення встановлених лімітів. Суд зазначив, що, хоча національне законодавство дозволяє суду у виключних випадках встановлювати більші розміри застави, таке рішення має передбачати ретельний аналіз обставин справи для обґрунтування її «виключного» характеру.

ЄСПЛ підкреслив, що мета застави не компенсація збитків, а забезпечення явки, тому прив`язка суми лише до розміру шкоди є помилковою.

Як раніше зазначалося судом, підозрюваний має постійне місце роботи, є особою з інвалідністю, отримує заробітну платі, розмір якої складає за 2026 рік 219564 грн.74 коп.

З урахуванням встановлених обставин та обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застава у межах, які визначені п.2 ч.5 ст.182 КПК України, може забезпечити належну поведінку підозрюваного та уникненню встановлених ризиків, тому вважає необхідним визначити підозрюваному заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 грн., що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України.

Саме такий розмір застави, на переконання слідчого судді, буде тим фактором, який стримуватиме підозрюваного від порушення обов`язків, є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для ОСОБА_4 .

Вирішуючи питання про покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання слідчого в частині застосування пунктів 4 та 8 вказаної норми, оскільки стороною обвинувачення не доведено правових підстав, доцільності та реальної можливості їх виконання. Зокрема, слідчий суддя не знаходить підстав для покладення обов`язку, передбаченого пунктом 8 (здати на зберігання паспорт чи інші документи для виїзду за кордон), оскільки додані до клопотання матеріали не містять жодних відомостей, довідок чи інших належних доказів, які б підтверджували факт видачі підозрюваному таких документів та їх фактичну наявність у особи на теперішній час.

Окрім цього, суд відмовляє у застосуванні обов`язку, передбаченого пунктом 4 (утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею), з огляду на таке.

За змістом п 4) ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом.

Слідчим у клопотанні жодним чином не ідентифіковано та не конкретизовано, з якою саме особою чи колом осіб підозрюваному забороняється контактувати.

Прокурором в судовому засіданні вказано, що певна частина свідків допитана, однак розкриття їх даних буде здійснено в порядку ст.290 КПК України.

Список свідків, з яким підозрюваному буде встановлено обмеження у спілкуванні, буде наданий підозрюваному після обрання запобіжного заходу.

На думку суду покладення зазначеного обмеження без чіткого визначення конкретних осіб прямо суперечить принципу правової визначеності, робить цей обов`язок абстрактним і нездійсненним, що повністю унеможливлює як його належне виконання самим підозрюваним, так і здійснення подальшого контролю за його виконанням.

З метою виконання завдань кримінального провадження на підозрюваного необхідно покласти обов`язки, передбачені п.п. 2, 3 ч.5 ст.194 КПК України в межах строку досудового розслідування тобто до 18.08.2026 року, а саме: не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

На підставі викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

Керуючись статями 131, 132, 176-178, 182, 184, 194, 196-197, 309, 395 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA768201720355219001015002505, призначення платежу: «забезпечення виконання ухвали суду №383/1071/26, провадження №1-кс/383/160/26 від 19.06.2026 року, кримінальне провадження №42025120040000140 від 22.10.2025 року».

Роз`яснити, що відповідно до ч.6 ст.182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду та до слідчого під час досудового розслідування кримінального провадження.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_4 на строк до 18.08.2026 року наступні обов`язки:

1) не відлучатися з Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

В іншій частині клопотання, відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Повний текст ухвали проголошено 22.06.2026 року о 14 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_7