Ухвала суду № 137575000, 22.06.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3519/22

Провадження № 1-кп/191/551/25

У Х В А Л А

іменем України

22 червня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , захисниці ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

у провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні обвинуваченій ОСОБА_5 слідчим суддею було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався судом в ході судового розгляду кримінального провадження.

До початку проведення судового засідання, від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

У клопотанні прокурор обґрунтовує існування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному проваджені (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Обвинувачена та захисниця в підготовчому судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора та просили застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки обвинувачена хворію на епілепсію, має адресу постійного проживання у своєї матері в АДРЕСА_1 , тривалий час перебуває під вартою, що зменшує ризики, визначені прокурором.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинувачену та її захисницю, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченій на будь-який інший, не пов`язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

В контексті зазначеного, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року, Європейського суду з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Також суд враховує, що ОСОБА_5 раніше не судима, офіційно не працевлаштована, громадянка іншої країни, не має місця реєстрації, незаміжня, на утриманні непрацездатних осіб або неповнолітніх чи малолітніх дітей не має, при цьому обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_5 ознайомлена з матеріалами кримінального провадження, зокрема з інформацією щодо свідків по даному кримінальному провадженню, станом на сьогодні триває дослідження доказів, свідки по даному кримінальному провадженні, допитані судом не були, наявний ризик передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Щодо доводів зазначених стороною захисту про наявність хвороби у обвинуваченої, суд зазначає, що надання медичної допомоги, особам взятим під варту здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 10 лютого 2012 №239/5/104, відповідно до якого, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку та керівництво забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Керівництво забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря.У випадку погіршення стану здоров`я особи, узятої під варту, та неможливості надання невідкладної медичної допомоги у повному обсязі в умовах медичної частини здійснюється виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - бригада ЕМД). Начальник СІЗО забезпечує негайний виклик бригади ЕМД у разі прийняття такого рішення медичним працівником.

Отже, лікування обвинуваченої у разі наявності у неї захворювань можливе в умовах перебування під вартою та не може слугувати підставою неможливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Водночас, прокурором не доведено та належними доказами не обґрунтована наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, враховуючи той факт, що раніше обвинувачена до кримінальної відповідальності не притягувалась.

Суд, оцінюючи в сукупності всі наведені вище обставини, враховуючи характеризуючи особу обвинуваченої дані, приходить до переконання, що застосування іншого запобіжного заходу, не зможе на даному етапі судового розгляду в повній мірі нівелювати наявні ризики, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження в суді. При цьому, суд зауважує, що наявність у обвинуваченої міцних соціальних зв"язків не виступили стимулюючим фактором в її протиправній поведінці.

Враховуючи в сукупності всі наявні обставини даної справи і зважаючи не лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, суд опирається також і на необхідність захисту суспільних інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, також мають значення.

Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченої під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже не суперечитиме вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченій, або які більше не виправдовують таке тримання обвинуваченої під вартою не наведено і судом станом на сьогодні не встановлено.

Отже, суд, вважає за необхідне продовжити запобіжний захід, обраний обвинуваченій ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, без визначення розміру застави відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 317, 331 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме, до 20 серпня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою, яка утримується під вартою з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складений та підписаний 22.06.2026 року

Суддя ОСОБА_1