Рішення № 137574535, 22.06.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3637/25

Номер провадження2/173/771/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 червня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 31.12.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит № 73971434.

27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу № 27/03/25, за умовами якого до ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі за договором № 73971434 від 31.12.2024.

Відповідач всупереч умовам договору, не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 20870,78 грн., що складається з: 7905,60 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12965,18 грн - заборгованість за пенею.

Крім того, 02.02.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір № 8727870 в електронній формі. Відповідно до умов договору кредитні кошти були надані відповідачу у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківську картку, реквізити якої були надані відповідачем. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив ознайомлення та погодження з Правилами надання коштів у позику, розміщеними на сайті кредитодавця.

28.10.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 28102025, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу належні йому права вимоги, в тому числі за вказаним кредитним договором, а позивач набув право вимоги до відповідача.

Відповідач всупереч умовам договору, не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 23880,00 грн., що складається з: 6000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7020,00 грн - заборгованість за відсотками; 10860,00 грн - заборгованість за пенею, штрафами.

Таким чином позивач просить стягнути заборгованість за кредитними договорами з відповідача, а також понесені по справі судові витрати.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на таке.

Судом встановлено, що 31.12.2024 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73971434.

Згідно умов договору «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надає відповідачу позику у розмірі 8000,00 гривень. Позика надається строком на 30 днів, дата повернення позики 29.01.2025. Денна процентна ставка становить 0,600%, проценти за понадстрокове користування позикою 4,00 %.

У відповідності до умов договору позики його підписання здійснювалось електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором 73971434 від 31.12.2024, складеного ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» заборгованість складає 20870,78 грн, з яких: 7905,60 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12965,18 грн - заборгованість за пенею.

Позивачем, у якості доказу переходу прав вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним Договором позики надано договір факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, укладеного між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», додаткову угоду №5 від 26.06.2025 до договору факторингу, акт прийому - передачі реєстру Боржників №8 від 26.06.2025 та Витяг з реєстру боржників №8 від 26.06.2025,платіжну інструкцію № 736 від 30.06.2025 про оплату за відступлення прав вимог згідно додаткової угоди до договором факторингу.

Крім того, 02.02.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 8727870 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1.2, 1.3, 1.4 договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту становить 6000,00 грн, строк кредиту - 360 днів. Дата повернення кредиту вказується у графіку платежів, що є додатком до договору.

Згідно з п. 1.5, 1.5.1 договору тип процентної ставки є фіксованим. Знижена процентна ставка становить 0,01 % на день від суми кредиту та застосовується відповідно до умов, зазначених в п. 1.5.2. Стандартна процентна ставка становить 1,00 % та застосовується в межах строку кредиту, визначеного договором.

Відповідно до п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з п. 2.2 договору сума кредиту перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення договору.

Згідно з п. 2.4 договору кредит вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту за реквізитами, згідно п. 2.1., а відповідно до п. 2.5 договору кредит вважається погашеним у день отримання товариством коштів у рахунок погашення заборгованості.

Вказаний кредитний договір укладено в електронній формі та підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Згідно умов Кредитного договору, кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 6000,00 грн 02.02.2025 на банківську карту № НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 8727870 від 02.02.2025 у відповідача станом на 27.10.2025 виникла заборгованість у розмірі 23880,00 грн, яка складається з: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7020,00 грн - заборгованість за відсотками; 10860,00 грн - заборгованість за пенею, штрафами.

Водночас 28.10.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28102025, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, за кредитними договорами, укладеними між ТОВ «Авентус Україна» і боржниками.

На підтвердження доказів переходу прав вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним Договором позивачем надано договір факторингу № 28102025від 28.10.2025, акт прийому - передачі реєстру Боржників №2від 2810.2025 та Витяг з реєстру боржників №2 від 28.10.2025 та платіжну інструкцію № 167 від 31.10.2025 про оплату за відступлення прав вимог за договором факторингу.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.

Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або які надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 208 ЦПК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, а також інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною першою ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може пропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно зі ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК України встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, що склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 73971434 від 31.12.2024

Застосування наслідків, передбачених ст. 625 ЦК України, можливе лише за наявності встановленого судом факту існування грошового зобов`язання та його прострочення боржником.

Відповідно до правової природи кредитного договору, визначеної ст. 1054 ЦК України, таке грошове зобов`язання виникає у позичальника лише з моменту отримання ним кредитних коштів.

Отже, обов`язок відповідача щодо повернення кредиту, сплати процентів, а також відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання можуть мати місце виключно за умови доведення факту надання позивачем кредитних коштів.

Водночас у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, у тому числі первинні документи, що підтверджують факт надання коштів у кредит.

У той же час позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження перерахування за вказаним договором кредитних коштів відповідачу.

Розрахунок заборгованості, поданий разом із позовною заявою, не є доказом отримання кредиту та користування ним. Такий розрахунок складений первісним кредитором, а тому інформація, зазначена в ньому, за відсутності первинних документів щодо видачі кредитних коштів, не може бути належним доказом отримання позичальником коштів у кредит (аналогічна правова позиція викладена у постановах Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.03.2025 у справі № 183/13475/23, від 16.06.2025 у справі № 173/326/25).

За таких обставин суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог у частині стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, у зв`язку з чим у їх задоволенні слід відмовити.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 8727870 від 02.02.2025

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Доказів повернення кредиту на час розгляду справи суду сторонами не надано, тому суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушених прав, передбаченого ст. 16 ЦК України, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором. Така відповідальність передбачена умовами кредитного договору, і відповідач, підписавши договір про надання кредиту, тобто уклавши договір та отримавши кредитні кошти, погодився з його умовами.

Крім цього, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У частині 2 ст. 1078 ЦК України встановлено момент переходу права вимоги за договором факторингу, за яким відступлення вимоги обумовлене певною подією - у такому випадку право вимоги переходить до фактора з моменту настання цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається.

Враховуючи, що ТОВ «Авентус Україна» відповідно до кредитного договору надало відповідачу ОСОБА_1 кредит, однак відповідач кошти не повернув, суд дійшов висновку про наявність заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як нового кредитора.

В той же час, щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за штрафом за договором № 8727870 від 02.02.2025, суд зазначає про таке.

17 березня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 р., яким, зокрема, було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань.

Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи зазначене вище, вимога позивача про стягнення 10860,00 грн штрафу за договором № 8727870 від 02.02.2025 задоволенню не підлягають.

Водночас, відповідач не скористався своїм процесуальним правом, не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», не довів відсутність заборгованості.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 880,98 (13020/44750,78х 3028) грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 8727870 від 02.02.2025 у розмірі 13020,00 грн (тринадцять тисяч двадцять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 880 (вісімсот вісімдесят) грн 98 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Суддя: Є.В.Челюбєєв