Ухвала суду № 137572770, 19.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/7293/26 4-с/760/74/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у задоволенні скарги

19 червня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Сердюк Н.В., за участю секретаря судового засідання Гержової С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії та постанови державних виконавців Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2026 року до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_1 , подана її представником - адвокатом Сміленко Аллою Анатоліївною, на рішення, дії та постанови Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчих провадженнях № 80149255 від 04.02.2026 року та № 80149573 від 03.02.2026 року.

У поданій скарзі заявниця посилалася на незаконність відкриття зазначених виконавчих проваджень, вважав протиправними дії органу державної виконавчої служби щодо примусового виконання відповідних виконавчих документів, просив скасувати постанови державного виконавця, визнати дії виконавця незаконними, а також вирішити питання щодо наслідків виконання оскаржуваних постанов.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19 березня 2026 року скаргу залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів отримання оскаржуваних постанов та відсутністю належного обґрунтування дотримання строку звернення до суду.

20 квітня 2026 року скаржницею подано заяву про усунення недоліків скарги та клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23 квітня 2026 року строк звернення до суду було поновлено, скаргу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 04 травня 2026 року.

За клопотанням представника скаржниці розгляд справи було відкладено.

22 травня 2026 року судом було задоволено заяву представника скаржниці про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції та відкладено розгляд справи на 08 червня 2026 року.

Разом з тим, 08 червня 2026 року проведення судового засідання в режимі відеоконференції не відбулося у зв`язку з відсутністю технічної можливості та відсутністю вільних залів судових засідань, обладнаних для проведення відеоконференцій.

Справу було призначено до розгляду на 19 червня 2026 року.

Скаржниця та її представник у судове засідання 19 червня 2026 року не з`явилися.

Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Будь-яких заяв про відкладення розгляду справи, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заяв про розгляд справи за їх відсутності чи інших процесуальних документів до суду не надходило.

Суд враховує, що представником скаржниці є адвокат, місце здійснення адвокатської діяльності якого знаходиться у місті Києві, при цьому після задоволення клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції представник жодного разу не забезпечила свою участь у судових засіданнях та не вчинила жодних процесуальних дій, спрямованих на підтримання поданої скарги.

Представник Солом`янського відділу державної виконавчої служби у судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Будь-яких пояснень, заперечень чи матеріалів виконавчих проваджень від Солом`янського відділу державної виконавчої служби до суду не надходило.

Відповідно до частини другої статті 450 ЦПК України неявка сторін виконавчого провадження та державного виконавця, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги за наявними у справі матеріалами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.

Згідно зі статтею 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється в межах доводів поданої скарги та на підставі належних і допустимих доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, саме на скаржника покладається обов`язок доведення обставин, які свідчать про незаконність оскаржуваних рішень, дій або бездіяльності державного виконавця.

Із поданої скарги вбачається, що заявник фактично ставить під сумнів правомірність відкриття виконавчих проваджень № 80149255 та № 80149573, посилаючись на попередні судові рішення між сторонами, наявність аліментної заборгованості у стягувача, обставини виїзду дитини за кордон, а також на власне тлумачення постанови Верховного Суду у справі №760/8052/18.

Разом з тим суд зазначає, що наведені обставини самі по собі не свідчать про незаконність конкретних постанов державного виконавця, прийнятих у лютому 2026 року.

Судом встановлено, що до матеріалів справи не долучено повних текстів судових рішень, зокрема постанови Верховного Суду у справі №760/8052/18.

У матеріалах справи наявні лише окремі скріншоти та фрагменти документів, які не дають можливості встановити зміст відповідних постанов у повному обсязі, перевірити підстави їх винесення, зміст виконавчих документів, що перебували на виконанні, а також фактичні обставини відкриття відповідних виконавчих проваджень.

Крім того, у матеріалах справи відсутні самі виконавчі документи, на підставі яких було відкрито виконавчі провадження, відомості автоматизованої системи виконавчого провадження у повному обсязі, документи щодо вчинення конкретних виконавчих дій та інші документи, які б дозволяли здійснити повноцінну перевірку доводів скарги.

За таких обставин суд об`єктивно позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження» при відкритті відповідних виконавчих проваджень.

Посилання скаржниці на те, що певне судове рішення було скасоване або змінене судом касаційної інстанції, не може бути достатньою підставою для задоволення скарги, оскільки суду не надано виконавчого документа, який перебував на виконанні, а також належних доказів того, що виконавче провадження було відкрито за документом, який втратив чинність або не підлягав виконанню.

Фактично доводи скарги ґрунтуються переважно на суб`єктивній оцінці скаржницею обставин спору між нею та стягувачем, а також на її припущеннях щодо незаконності дій органу державної виконавчої служби.

Водночас відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд також враховує, що після відкриття провадження у справі скаржниця та її представник не забезпечили свою участь у жодному із судових засідань, не надали додаткових доказів на підтвердження доводів скарги, не скористалися правом надати пояснення щодо обставин справи та фактично не підтримали подану скаргу під час її розгляду.

Сам по собі факт неявки сторони не є підставою для відмови у задоволенні скарги, однак за відсутності належних доказів та пояснень суд зобов`язаний вирішувати справу виключно на підставі наявних матеріалів.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що скаржницею не доведено належними та допустимими доказами незаконність рішень, дій чи постанов Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Підстав для задоволення скарги суд не вбачає.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 247, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сміленко Алла Анатоліївна, на рішення, дії та постанови Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчих провадженнях № 80149255 від 04 лютого 2026 року та № 80149573 від 03 лютого 2026 року - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.

Суддя Н.В. Сердюк