Рішення № 137571379, 10.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

10.06.2026 Справа № 756/20810/25

Провадження № 2/756/3401/26

Унікальний № 756/20810/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.

секретаря Приходько К.А.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Ричок Руслани Миколаївни, Київської міської ради про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнання права власності на спадкове майно.

На підтвердження позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої входить 1/5 частка нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (колишня назва згідно свідоцтва: АДРЕСА_2 ).

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом. У встановлений законом строк він звернувся до Одинадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та була заведена спадкова справа №213/2006.

30.09.2025 державним нотаріусом Ричок Р.М. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, підставою відмови зазначено, що у правовстановлюючому документі 1995 року об`єкт нерухомого майна вказано як квартира, а в технічному паспорті - як житловий будинок садибного типу. Також адреса нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав не корегується.

Зазначає, що об`єкт за адресою: АДРЕСА_2 фізично є окремою житловою одиницею (будинком) з окремим входом. Під час масової приватизації житлового фонду, що перебував у відомстві лісгоспів та інших державних установ, житлові будинки на кілька господарів (квартир) форматувалися як «квартири». Це було технічним рішенням тогочасних органів обліку для продовження реєстраційної процедури. Станом на сьогодні, відповідно до Державних будівельних норм (ДБН В.2.2-15-2005 та ДБН В.3.2-2-2009), такі об`єкти при повторній інвентаризації класифікуються як «житлові будинки житлового типу». Зміна терміну в базі БТІ є виключно технічним застосуванням документації у відповідності до сучасних стандартів архітектурно-будівельного оформлення Адреса об`єкта, його місцезнаходження (квартал 78, буд. 2) залишаються незмінними, що безперечно свідкують про ідентичність майна.

Вважає, що утотожнення нотаріусом технічного перейменування об`єкта з його незаконною зміною є юридично безпідставним, відмова в ідентифікації майна є порушення прав спадкоємця, оскільки спадкове нерухоме майно є тим самим, на яке було видано правовстановлюючі документи в 1995 році.

Внаслідок вищезазначеного вимушений звернутися з позовом до суду.

У відзиві представник Київської міської ради просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки відсутній предмет спору між позивачем та Київською міською радою, відсутнє порушення прав позивача саме діями або бездіяльністю ради, фактично позовні вимоги спрямовані на оскарження дій нотаріуса та/або усунення невідповідностей у відомостях щодо нерухомого майна, що не має одного відношення до повноважень ради. Оскільки Київська міська рада не порушувала прав позивача судові витрати не можуть покладатися на неї.

01.05.2026 на адресу суду від завідувача Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Руслани Ричок надійшов відзив, у якому вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зазначила, що позивач, відповідно до матеріалів спадкової справи є єдиним спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 .

Інформаційною довідкою виданою КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» ПБ-2025 №673 від 19.08.2025 підтверджується належність спадкодавцю ОСОБА_2 1/5 частки квартири АДРЕСА_3 . Однак, у довідці про показники об`єкта нерухомого майна виданою КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» ПБ-2025 №674/П від 30.08.2025 та технічному паспорті, виготовленому КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 30.07.2025, найменування об`єкта нерухомого майна зазначено як «житловий будинок садибного типу». У зв`язку з цими розбіжностями в найменуванні об`єкта нерухомого майна неможливо встановити тип об`єкту спадкового майна, що належав спадкодавцеві, а отже і видати свідоцтво про право на спадщину. Нотаріус не наділений повноваженнями самостійно усувати суперечності у документах. Позивач не надав обґрунтування підстав для скасування Постанови нотаріуса, а звернувся до суду з двох взаємовиключних правових питань.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності позивача.

Представник відповідача Київської міської ради в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином, у відзиві просив суд проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач державний нотаріус Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Ричок Р.М. в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлялася судом належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності осіб, що не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, зокрема яким є 1/5 частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказана квартира належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Святошинським лісопарковим господарством державного комунального об`єднання «Київзеленбуд» 05.03.1995 року, згідно з розпорядженням від 05.03.1995 №2 зареєстрованим Бюро технічної інвентаризації м. Києва 07.03.1995 у реєстрову книгу за №8511.

Відповідно до Розпорядження Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 11.01.2005 за №4, об`єкту нерухомого майна було присвоєно нову поштову адресу «Лісовий квартал №78, будинок 2» змінено на АДРЕСА_1 .

05.05.2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Четвертої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька.

Того ж дня, було заведено спадкову справу №213/2006 щодо до майна ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з ліквідацією Четвертої київської державної нотаріальної контори, спадкову справу передано до провадження Одинадцятої київської державної нотаріальної контори.

Згідно з вимогами ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Проте, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, наданої у відповідь на запит суду, після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складалося з: грошових вкладів, 1/5 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , 1/5 частини земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:85:711:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ).

Спадкоємиця ОСОБА_3 , яка є дружиною померлого, відмовилася від спадщини на користь позивача.

Відповідно до заяви від 02.12.2023 ОСОБА_4 , яка є дочкою спадкодавця ОСОБА_2 просила вважати її такою, що спадщину не прийняла.

Судом встановлено, що інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 відсутні.

За заявою позивача від 02.12.2023 року про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно, державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Ричок Р.М. того ж дня було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з: права власності на 1/5 (одну п`яту) частину земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:85:711:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-КВ № 141562, виданого Київською міською державною адміністрацією 08.05.1998 року, на підставі Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1281 від 21.08.1997 року, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 85-2-00021. Право власності на зазначену частину земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Задорожним О.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 25.10.2023 року, номер відомостей про речове право: 52325938. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в ДРРП: 2821692980000. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Крім того 30.09.2025 року позивач звернувся до Одинадцятої державної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка складається з 1/5 частки у праві власності на житловий будинок садибного типу з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що розташований за адресою: адресою: АДРЕСА_5 , що належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Святошинським лісопарковим господарством державного комунального об`єднання «Київзеленбуд» 05.03.1995 року, згідно розпорядженням від 05.03.1995 року № 2, зареєстрованого Бюро технічної інвентаризації м. Києва 07.03.1995 року у реєстрову книгу за № 8511.

30.09.2025 року постановою Державного нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Ричок Р.М. ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на його ім`я на 1/5 (одну п`яту) частину у праві власності на «житловий будинок садибного типу», що розташований за адресою: АДРЕСА_5 ), у зв`язку з тим, що у поданому Свідоцтві про право власності на житловий об`єкт спадкового майна вказана «квартира».

Наведена обставина стала підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».

Згідно зі статтею 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Пунктами 2, 9 частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 1, 4 статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна (частина 1 статті 68 Закону України «Про нотаріат»).

Главою 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, регламентується процедура видачі свідоцтв про право на спадщину.

Відповідно до пунктів 4.14, 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно пункту 4.12 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Згідно з частиною 1 статті 15, частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Враховуючи те, що зобов`язання Державного нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Ричок Р.М., щодо вчинення нотаріальних дій, а саме витребування від Київського міського бюро технічної інвентаризації Київської міської ради відомостей та документів про об`єкт спадкового нерухомого майна, необхідних для вчинення нотаріальної дії виконано в повному обсязі, та у зв`язку з наданими відповідями та документами на це майно державним нотаріусом постановою правомірно відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на його ім`я на 1/5 (одну п`яту) частину у праві власності на «житловий будинок садибного типу», що розташований за адресою: АДРЕСА_5 ), у зв`язку з тим, що у поданому Свідоцтві про право власності на житловий об`єкт спадкового майна вказана «квартира», суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування цієї постанови державного нотаріуса.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, відповідно до висновків, викладених у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку в порядку ст. 392 ЦК України є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Аналогічна правова позиція викладена у висновках Верховного Суду у постановах від 02.05.2018 р. у справі № 914/904/17, від 27.06.2018 р. у справі № 904/8186/17, від 11.04.2019 р. у справі № 910/8880/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 р. у справі № 916/1608/18.

Частино 2 ст. 1220 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, якщо спадкодавець за життя не набув права власності на відповідне нерухоме майно, то й право на останнє не буде входити до складу спадщини. Такий підхід узгоджується з концепцією універсального правонаступництва, що виступає методологічною засадою всього спадкового права. Цілісність концепції універсального спадкового правонаступництва забезпечується сукупністю таких чинників: 1) спадщина переходить до спадкоємців як єдине ціле; 2) безпосередність, яка виявляється у тому, що спадкоємець набуває спадщину безпосередньо від спадкодавця без попередньої передачі її третім особам; 3)одномоментність переходу спадщини до спадкоємців з часу її відкриття незалежно від часу прийняття та державної реєстрації; 4) права та обов`язки, що належали спадкодавцеві, переходять до спадкоємців у незмінному вигляді в тому складі, обсязі та вартісному виразі, які існували на час відкриття спадщини; 5) безумовність і беззастережність актів прийняття спадщини та відмови від її прийняття.

До складу спадщини входять лише ті права та обов`язки, які належали померлому на момент відкриття спадщини. Тобто у цьому випадку станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 - день смерті спадкодавця ОСОБА_2 .

Позивач звернувся до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, яка складається з 1/5 частки у праві власності на житловий будинок садибного типу з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що розташований за адресою: адресою: АДРЕСА_6 , по спливу майже двадцяти років з моменту відкриття спадщини.

Згідно з п.п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Позивачем в якості документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно надано Свідоцтво про право власності на житло, видане Святошинським лісопарковим господарством державного комунального об`єднання «Київзеленбуд» 05.03.1995 року, згідно з розпорядженням від 05.03.1995 року № 2, зареєстрованим Бюро технічної інвентаризації м. Києва 07.03.1995 року в реєстрову книгу за № 8511 на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , дійсно належить ОСОБА_1 та членам його сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в рівних частинах, квартира приватизована згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», загальна площа квартири становить 71,8 кв.м. Характеристика квартири та її обладнання наведені у Технічному паспорті, який є складовою частиною цього Свідоцтва.

Отже, цим свідоцтвом підтверджується право власності спадкодавця на 1/5 частку зазначеної квартири.

Відповідно до інформаційної довідки від 19.08.2025 Київського міського бюро технічної інвентаризації Київської міської ради, наданої на запит № 2672/02-14/213/2006 від 19.07.2025 повідомлено, що згідно з даними реєстру книг Бюро, 1/5 частини квартири АДРЕСА_3 на праві власності зареєстрована за: ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Святошинським лісопарковим господарством державного комунального об`єднання "Київзеленбуд" 05.03.1995 (розп. № 2 від 05.03.1995) та зареєстрованого в Бюро 07.03.1995 за реєстром № 8511.

Відповідно до Розпорядження Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 11.01.2005 за №4, об`єкту нерухомого майна було присвоєно нову поштову адресу « АДРЕСА_8 » змінено на АДРЕСА_1 .

Як вбачається з Довідки про показники об`єктів нерухомого майна Комунальне підприємство Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" (далі-Бюро) повідомляє, що відповідно до проведеної технічної інвентаризації від 30.07.2025 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 має такі показники: загальна площа 249,5 кв.м, Житлова площа 95,3 кв.м.

Крім того, житловий будинок літ. "А" реконструйований. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт Бюро, не надавались.

До реконструкції, відповідно до свідчення про право власності на житло, виданого за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа квартири становила 71,8 кв.м, житлова площа становила 38,9 кв.м. Згідно з Розпорядженням Оболонської районної у місті Київ державної адміністрації №4 від 11.01.2005 р., окремо розташованому будинку за адресою лісовий квартал АДРЕСА_9 .

Згідно з листом Виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві Ради (Оболонської районної у м. Києві адміністрації) від 26.04.2010 р. НК-617/1, будинок за вищенаведеною адресою належить до присадибної забудови.

Сарай літ. "Б" збудований до 1992 року. Дозвільна документація на будівництво до Бюро не надходила Також повідомляємо, що документи, які надають право на виконання робіт з будівництва, складають літ. "Е", гаражі літ. "И" до Бюро не надавались. Зведення на земельній ділянці навісу літератури "Ж", навісу літератури "К" та альтанки літ. "Л", згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №406 відносяться до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Як вбачається з матеріалів справи розбіжності в найменуванні об`єкта спадкового нерухомого майна «квартира» та «житловий будинок» виникли, ще у 2005 році, відповідно до розпорядження Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 11.01.2005 за №4, в якому зазначено, що окремо розташованим будинкам,які відповідно до наказу Головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації №27 від 28.03.2002, закріплені на правах повного господарського видання за Межигірським лісництвом, відповідно до пропозицій Головного управління містобудування архітектури та дизайну міського середовища від 30.11.04 № 07-12038, надати поштову адресу, зокрема « АДРЕСА_8 » змінено на АДРЕСА_1 .

Однак, в документації про право власності спадкодавця зміни внесені не були.

Те, що квартира, яка входить до спадкового майна, належить до присадибної забудови, встановлено на підставі листа Виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві Ради (Оболонської районної у м. Києві адміністрації) від 26.04.2010 НК-617/1. Тобто, вже після відкриття спадщини.

Розбіжність первинної площі квартири 71,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ,яка зазначена в свідоцтві про право власності спадкодавця на житло від 05.03.1995 року із фактичною 249,5 кв.м, яка зазначена у технічному паспорті житлового будинку садибного типу АДРЕСА_1 , виготовленого 30.07.2025, пов`язана із реконструкцією житлового будинку, однак доказів про наявність дозвільної документації на будівництво суду не надано.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та наявних у матеріалах спадкової справи документів, що до складу спадкового майна на момент відкриття спадщини тобто 05.11.2005 року входить 1/5 (одна п`ята) частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_10 , (Відповідно до Розпорядження Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації від 11.01.2005 за №4, об`єкту нерухомого майна було присвоєно нову поштову адресу АДРЕСА_1 .), що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло, виданим Святошинським лісопарковим господарством державного комунального об`єднання «Київзеленбуд» 05.03.1995 року, згідно з розпорядженням від 05.03.1995 року № 2, зареєстрованим Бюро технічної інвентаризації м. Києва 07.03.1995 року в реєстрову книгу за № 8511.

Оскільки, права та обов`язки, що належали спадкодавцеві, переходять до спадкоємців у незмінному вигляді в тому складі, обсязі та вартісному виразі, які існували на час відкриття спадщини, суд вважає, що за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_2 може бути визнано право власності саме на 1/5 (одна п`ята) частку у праві власності на вищезазначену квартиру, так, як реконструкція житлового об`єкту за адресою АДРЕСА_1 зроблена вже після відкриття спадщини.

У зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Набуття позивачем права власності на реконструйований житловий будинок можливо після проведення його інвентаризації, оформлення дозвільних документів та реєстрацію права власності, однак у цьому провадженні це питання вирішити неможливо у зв`язку з відсутністю доказів, незалучення до участі у справі компетентних органів держави та/або місцевого самоврядування.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Ричок Руслани Миколаївни, Київської міської ради про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнання права власності - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 (одна п`яту) частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_11 . в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М.Майбоженко