Рішення № 137571311, 08.06.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/968/25

Провадження № 2/499/38/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 червня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі судді Кравчука Олександра Олександровича, з участю секретаря судового засідання Кирилової Світлани Федорівни, розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області, Головного управління Держгеокадасту в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації,

У С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий

25 серпня 2025 року адвокат Врона Андрій Валентинович (далі також представник) в інтересах ОСОБА_1 (далі також позивач) подав позовну заяву до Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області (далі відповідач 1), Головного управління Держгеокадасту в Одеській області (далі відповідач 2) про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації, в якій просить:

визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5121855600:02:001:0059, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) серії ЯЖ № 305505, виданого Радісненської селищною радою та відділом земельних ресурсів у Іванівському районі Одеської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010852000016 від 04.11.2008 року, який було видано померлій ОСОБА_5 (далі також спадкодавець);

скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1500 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5121855600:02:001:0059, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка була зареєстрована в Книзі записів реєстрації актів та на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів - оренди землі за № 010852000016 від 04.11.2008 року (далі також позовна заява).

Представник у позовній заяві зазначає таке: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі будинок) належить на праві приватної, спільної (часткової) власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 в рівних частках кожному по 1/7 частці; ОСОБА_5 є єдиним власником земельної ділянки площею 0,1500 га, АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5121855600:02:001:0059, цільове призначення для будівництва i обслуговування жилого будинку, господарських будівель i споруд (присадибна ділянка) (далі також земельна ділянка); ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на 1/7 частку будинку та земельну ділянку; позивач як спадкоємець звернувся до приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Чекаліної Алли Яківни (далі нотаріус) із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом; 14 серпня 2023 року нотаріус прийняла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в обґрунтування якої зазначає, що з наданих документів на нерухоме майно вбачається, що документ на земельну ділянку не відповідає вимогам законодавства, а саме приватизація земельної ділянки мала бути проведена у відповідних частках за кожним співвласником будинку; просить задовольнити позовну заяву.

12 вересня 2025 року представник відповідача 2 ОСОБА_12 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначає таке: відповідачем 2 порушено суб`єктивних прав, свобод та інтересів позивача

Відповідач 1 не подав відзив на позовну заяву.

2. Учасники судового провадження висловили таке

2.1. Представник позивача у судовому засіданні підтвердив обставини зазначені в позовній заяві та просив її задовольнити.

Представник відповідача 2 ОСОБА_13 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

2.2. Представник Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 до судового засідання не з`явилися про причини свого неприбуття суд не повідомили, заяв та клопотань до суду не подавали, хоча повідомлені належно про дату, час та місце розгляду справи.

3. Процесуальні рішення та дії у справі такі

28 серпня 2025 року суддя Іванівського районного суду Одеської області постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження, й визначив дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання для розгляду справи (а.с. 70-72).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 29 вересня 2025 року відклав розгляд справи, через відсутність з`єднання з сервером підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 06 листопада 2025 року відклав розгляд справи за клопотанням представника позивача, через його зайнятість в іншому процесі.

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 15 грудня 2025 року відклав розгляд справи за клопотанням сторін, яким наданий час для подачі додаткових доказів.

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 12 січня 2026 року задовольнив клопотання про витребування доказів та відклав розгляд справи.

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 05 лютого 2025 року розгляд справи відклав розгляд справи за клопотанням представника позивача, через його зайнятість в іншому процесі.

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 02 березня 2026 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 30 березня 2026 року відклав розгляд справи, через неприбуття позивача, представника позивача.

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 21 квітня 2026 року відклав розгляд справи для виклику відповідача.

Іванівський районний суд Одеської області 28 травня 2026 року оголосив перерву у розгляді справи та перейшов до стадії ухвалення рішення.

4. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі

Свідоцтво про право власності на житло від 30 квітня 1994 року, свідчить, що будинок належить на праві приватної, спільної (сумісної або часткової) власності спадкодавцю та членам її сім`ї ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (а.с. 14).

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №305505 свідчить. що спадкодавцю належить земельна ділянка площею, 0,1500 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 15).

Свідоцтво про смерть свідчить, що спадкодавець померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).

Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі свідчить, що після смерті спадкодавця приватним нотаріусом Березівського районного нотаріального округу Одеської області Чекаліною А.Я. була заведена спадкова справа №113/2021 (а.с. 20).

Нотаріус постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14 серпня 2023 року №539/02-31, відмовила позивачу у вчиненні такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку. Постанова обґрунтована тим, що з наданих спадкоємцем документів на нерухоме майно вбачається, що документ на земельну ділянку не відповідає вимогам законодавства, а саме приватизація земельної ділянки мала бути проведена у відповідних частках за кожним співвласником житлового будинку (далі постанова №539/02-31, а.с. 29).

Довідка Знам`янської сільсьської ради Березівського району Одеської області свідчить, що спадкодавець була зареєстрована в будинку до дня смерті, разом з нею були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (а.с. 39).

23 листопада 2021 року позивач подав заяву про прийняття спадщини після смерті спадкодавця (том 2, а.с. 18).

23 листопада 2021 року ОСОБА_15 подала заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті спадкодавця на користь позивача (том 2, а.с. 16).

23 листопада 2021 року ОСОБА_16 подав заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті спадкодавця на користь позивача (том 2, а.с. 17).

5. Норми права, які застосував суд такі

5.1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частина 2 статті 41 Крнституції України).

5.2. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина 1 статті 21 Цивільного кодексу України, далі ЦК).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина 1 статті 328 ЦК).

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (частина 2 статті 328 ЦК).

Право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника (пункт 11 частини 1 статті 346 ЦК).

Право власності на землю гарантується Конституцією України (частина 1 статті 373 ЦК).

Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (частина 1 статті 393 ЦК).

Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта (частина 2 статті 393 ЦК).

5.3. Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (частина 1 статті 78 Земельного кодексу України, далі ЗК).

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) (частина 1 статті 81 ЗК).

У разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті (частина 1 статті 120 ЗК).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (частина 1 статті 125 ЗК).

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина 1 статті 155 ЗК).

5.4. За результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (частина 1 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

5.5. Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності) (частина 10 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр»).

5.4. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи частина 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, далі ЦПК).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 1, 5, 6 статті 81 ЦПК).

6. Мотиви застосування норм права такі

6.1. Системний аналіз статті 120 ЗК, свідчить, свідчить про єдину правову спрямованість її норм, які регулюють перехід прав на земельну ділянку у разі переходу права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду. Зазначені положення ґрунтуються на принципі юридичної єдності земельної ділянки та об`єкта нерухомого майна, що на ній розміщений, відповідно до якого набуття права власності на такий об`єкт нерухомості зумовлює одночасний перехід до набувача права на земельну ділянку або відповідної частки такого права в обсязі та на умовах, необхідних для обслуговування цього об`єкта.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип юридичної єдності об`єкта нерухомого майна та земельної ділянки, на якій він розташований. Відповідно до цього принципу правовий режим земельної ділянки перебуває у безпосередній залежності від правового режиму розміщених на ній житлового будинку, будівлі чи споруди, а перехід права власності на такий об`єкт нерухомості, як правило, зумовлює одночасний перехід права на земельну ділянку або відповідної частки такого права.

6.2. Суд зазначає, що спільна часткова власність є особливою формою права власності, якій притаманні множинність суб`єктів та єдність об`єкта права. На відміну від одноосібної власності, де одному об`єкту відповідає один власник, у спільній частковій власності один об`єкт належить двом або більше співвласникам.

Водночас частка кожного співвласника є не частиною речі в натурі і не правом на окрему її частину, а часткою у праві власності на весь об`єкт як єдине ціле. Право спільної часткової власності поширюється на все майно, а кожен зі співвласників реалізує свої правомочності щодо нього відповідно до розміру належної йому частки.

Саме тому у випадку, коли житловий будинок перебуває у спільній частковій власності, право власності на земельну ділянку, необхідну для його обслуговування, також має належати співвласникам пропорційно їх часткам у праві власності на будинок, якщо інше не встановлено законом.

6.3. Позивач є спадкоємцем після смерті спадкодавця та у встановленому законом порядку прийняв спадщину.

Суд констатує, що позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права, оскільки нотаріус постановою від №539/02-31 відмовила позивачу у вчиненні такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка посилається, що існує державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий із порушенням вимог земельного законодавства.

Суд зазначає, що приватизація земельної ділянки була здійснена без урахування прав усіх співвласників житлового будинку, а право власності на земельну ділянку оформлено в повному обсязі за спадкодавцем, незважаючи на те, що вона мала бути передана у спільну часткову власність співвласників будинку пропорційно належним їм часткам.

Житловий будинок перебуває в спільній частковій власності, а тому оформлення права власності на земельну ділянку виключно за одним із співвласників суперечило положенням статті 120 Земельного кодексу України та принципу єдності юридичної долі земельної ділянки й розташованого на ній нерухомого майна.

Державний акт виданий з порушенням вимог земельного законодавства та без урахування прав інших співвласників нерухомого майна, тому він не відповідає вимогам закону та підлягає визнанню недійсним. Оскільки державна реєстрація права власності здійснена саме на підставі зазначеного державного акта, вона також підлягає скасуванню як похідна від незаконного правовстановлюючого документа.

Відтак, наявність такого державного акта та здійснена на його підставі державна реєстрація права власності на земельну ділянку створює позивачу перешкоди для оформлення спадкових прав на належну йому частку спадщини, що порушує його майнові права та законні інтереси.

Суд зазначає, що порушені права та законні інтереси позивача можуть бути ефективно поновлені лише способом визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності, оскільки саме такий спосіб захисту усуне існуючі перешкоди в реалізації позивачем права на оформлення спадщини та забезпечить відновлення його порушених прав.

7. Висновок такий

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити.

8. Інші питання

Повне судове рішення складене 19 червня 2026 року, через: вихідні дні 13, 14 червня 2026 року.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 273 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Знам`янської сільської ради Березівського району Одеської області (місцезнаходження: будинок 9А, на вулиці Лікарняна, села Знам`янка, Березівського району, Одеської області, ЄРДПОУ 04378474), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (місцезнаходження: будинок 34, на вулиці Космонавтів, міста Одеса, ЄРДПОУ 39765871), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 (проживає в будинку АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (проживає в будинку АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 (проживає у квартирі АДРЕСА_4 ) про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5121855600:02:001:0059, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) серії ЯЖ № 305505, який виданий Радісненською селищною радою та відділом земельних ресурсів у Іванівському районі Одеської області, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010852000016 від 04.11.2008 року, який було видано померлій ОСОБА_5 .

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1500 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 5121855600:02:001:0059, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка була зареєстрована в Книзі записів реєстрації актів та на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010852000016 від 04.11.2008 року.

Рішення може бути оскаржене способом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги.

Повне судове рішення складене 19 червня 2026 року.

СуддяОлександр КРАВЧУК