Рішення № 137571240, 22.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/782/24

Провадження №: 2-а/755/161/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Гаврилової О.В.,

за участю секретаря - Гречаної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 через представника - адвоката Гераська Максима Григоровича, з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина від 25 грудня 2023 року щодо громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 25 грудня 2023 року головним спеціалістом ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області Ковтуненко Т.М. відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ №014277 за ч. 2 ст. 203 КУпАП. Цього ж числа відповідачем було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , згідно цього рішення, за порушення законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства позивача зобов`язали покинути територію України. За доводами позовної заяви, з оскаржуваного рішення вбачаються наступні порушення: рішення не було належним чином оголошено позивачу, не було роз`яснено його право на користування юридичною допомогою адвоката, право позивача на захист реалізовано не було; позивача лише ознайомили з текстом оскаржуваного рішення, його примірник позивачу вручений не був, як і не надано можливості зробити його фотокопію; оскільки Республіка Білорусь відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність та суверенітет України, позивача не може бути примусово повернуто до вказаної країни; позивачу був наданий дозвіл на імміграцію в Україну та в лютому 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу посвідки на постійне проживання та необхідним пакетом документів, вказані документи були прийняті уповноваженим представником відповідача без зауважень, проте відповідач на момент подачі цього позову не прийняв рішення про видачу або відмову у видачі посвідки на постійне проживання, що зумовило необхідність звернення з відповідним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва та було відкрито провадження у справі №640/19118/22. Таким чином, позивач зробив усі необхідні дії для запобігання порушення законодавства України, оскільки усвідомлював, що із закінченням терміну дії дозволу на імміграцію він може втратити право на імміграцію в Україну, проте саме відповідач не вчинив всіх необхідних дій для того, щоб позивач уникнув порушення законодавства України. Також у позові зазначається, що у відповідача на час прийняття оскаржуваного рішення були відсутні жодні докази асоціальної характеристики чи поведінки позивача, які б вплинули на прийняття рішення на захист інтересів національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Отже рішення було прийнято із суттєвими порушеннями, чим грубо порушені права позивача.

09 січня 2024 року вказаний адміністративний позов був переданий в провадження судді Яровенко Н.Я. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 січня 2024 року відкрито провадження у даній адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання, витребувано у відповідача Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області: копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за результатами розгляду якої було складено Постанову про накладання адміністративного стягнення серії ПН МКМ № 014221 за правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 203 КуПА; копію рішення про примусове повернення до країн походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/19118/22.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2025 року поновлено провадження у справі.

Розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду міста Києва №330 від 10 лютого 2026 року, відповідно до п.п. 2.3.44, 2.3.46 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл вказаної справи.

03 березня 2026 року вказану справу було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 березня 2026 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 березня 2026 року справу прийнято до провадження судді Гаврилової О.В.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 квітня 2026 року витребувано у Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області належним чином завірену копію матеріалів особової справи громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Станіславський С.В. в судовому засіданні підтримали позов у повному обсязі з викладених у ньому підстав, надали пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Представник позивача додатково підкреслив, що подана позивачем в лютому 2022 року заява про видачу посвідки на постійне проживання до теперішнього часу відповідачем не розглянута.

Позивач додатково пояснив, що він багато разів приходив до відповідача, йому був наданий дозвіл на імміграцію та повідомлено, що СБУ заборонило давати посвідку, співробітники відповідача повідомляли, щоб він виїжджав, що посвідки йому не нададуть. Наполягав на тому, що він подавав заяву та документи для отримання посвідки.

Представник відповідача Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області - Адамашин А.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та зазначив, що протягом 2022 року позивачем не вчинялось дій спрямованих на отримання посвідки, в матеріалах справи відсутні офіційні документи на підтвердження звернення позивача з приводу цього питання. Також пояснив, що 25 грудня 2023 року позивач сам звернувся з метою покинути територію України і тоді було прийнято оскаржуване рішення.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представників сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну чи їх примусове видворення за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів чи підрозділів, органу охорони державного кордону, органу Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Судом установлено, що 25 грудня 2023 року головним спеціалістом ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області Ковтуненко Т.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ № 014277 про те, що 25 грудня 2023 року о 13-30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства на території України, а саме: проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, місце скоєння правопорушення: АДРЕСА_2 , за що передбачена відповідальність відповідно до частини 2 статті 203 КУпАП. (т.1 а.с.55)

Цього ж числа заступником начальника ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області Лемешем Д.Л. винесено постанову серії ПН МКМ № 014221 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про порушення статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та на підставі протоколу про адміністративне правопорушення ПР МКМ № 014277 від 25 грудня 2023 року, встановлено, що 25 грудня 2023 року о 13-30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства на території України, а саме: проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, місце скоєння правопорушення: АДРЕСА_2 . Встановлено, що вказане є порушенням статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 203 КУпАП. Постановлено, відповідно до частини другої статті 203 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн. (т.1 а.с.56)

Також 25 грудня 2023 року головним спеціалістом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Тетяною Ковтуненко прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким останнього примусово повернуто до країни походження або третьої країни та зобов`язано його покинути територію України у термін до 14 січня 2024 року. (т. 1 а.с.57-зворот - 59).

Як убачається зі змісту даного рішення, 25 грудня 2023 року співробітниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області виявлено громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , який порушив законодавство України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме: проживання без документів на право проживання (перебування) в Україні. У ході опитування громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_1 пояснив, що в Україну прибув 19 жовтня 2020 року через ПП «Вільча» з метою постійного проживання. 29 грудня 2020 іноземець звернувся до органів ДМС за отриманням дозволу на імміграцію за територіальним походженням, 22 грудня 2021 року надано дозвіл на імміграцію (дійсний до 22.12.2022). Двічі звертався за продовженням строку перебування, останнє продовження строку перебування до 15.02.2022. У зв`язку з повномасштабним вторгненням в лютому 2022 року російської федерації на територію України, не зміг вчасно продовжити строк свого перебування. Для врегулювання свого правового статусу звернувся до органів ДМС усно, але отримав відмову на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №165 від 28 лютого 2022 року «Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру». З питань оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні, продовження строків перебування (повторно) документи не подавав. До компетентних органів про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні не звертався. Після закінчення законного терміну перебування територію України не покинув, чим порушив вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». До органів ДМС звернувся з метою покинути територію України для врегулювання свого правового статусу. За порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства на території України, працівниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відносно громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 203 КУпАП (ПР МКМ 014277 від 25.12.2023). за таких обставин громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_1 порушив вимоги статей 4, 9, 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Також, за матеріалами справи вбачається, що 22 грудня 2021 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області позивачу ОСОБА_1 видано дозвіл на імміграцію в Україну №80114200068056/2366, дійсний до 22 грудня 2022 року.

При цьому, згідно відповіді ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 21.04.2026 на адвокатський запит (т.1 а.с. 209) та листа відповідача від 17.09.2025 (т.2 а.с.90-91), відповідно до вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2020 № 259 «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції на період установлення на всій території України карантину», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2021 № 757, рішення про надання дозволу на імміграцію, прийняте протягом одного року до установлення або у період установлення на всій території України карантину, діє протягом двох років від дня його прийняття. Тобто, термін дії дозволу на імміграцію в Україну громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 був дійсним до 22 грудня 2023 року. Також у цих відповіді та листі зазначається, що ОСОБА_1 станом на дату їх надання з питання оформлення посвідки на постійне проживання не звертався.

Разом із тим, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що позивач є цивільним чоловіком сестри свідка, з яким вона знайома з 2021 року. В лютому 2022 року, на прохання сестри, свідок супроводжувала позивача за адресою: АДРЕСА_3 з метою допомоги в перекладі у імміграційній справі. Тоді позивач подавав клопотання по імміграційній службі, свідок допомагала заповнити документи.

Також за матеріалами справи вбачається, що в листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду Києва, ухвалою якого від 08 листопада 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/19118/22 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про оформлення та видачу посвідки на постійне проживання на підставі дозволу на імміграцію в Україну від 22.12.2021 № НОМЕР_2; зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області розглянути заяву громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про оформлення та видачу посвідки на постійне проживання на підставі дозволу на імміграцію в Україну від 22.12.2021 № НОМЕР_2. (т.1 а.с.22-29, 30-31)

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі №640/19118/22 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про оформлення та видачу посвідки на постійне проживання на підставі дозволу на імміграцію в Україну від 22.12.2021 № НОМЕР_2.

Зобов`язано Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області розглянути заяву громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про оформлення та видачу посвідки на постійне проживання на підставі дозволу на імміграцію в Україну від 22.12.2021 № НОМЕР_2. (т.1 а.с.121-124)

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищезазначеним рішенням суду встановлено наступне:

«Позивач є громадянином республіки Білорусь, документований паспортом громадянина республіки Білорусь.

22.12.2021 Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області видано позивачу дозвіл на імміграцію в Україну №80114200068056/2366, який дійсний до 22.12.2022.

Як зазначає позивач у позовній заяві, він у лютому 2022 року звернувся до Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області із заявою про видачі йому посвідки на постійне проживання та необхідним пакетом документів. Зазначені документи були прийняті уповноваженим працівником відповідача без зауважень.

У подальшому, у зв`язку з відсутністю рішення відповідача за зверненням позивача, адвокатом ОСОБА_1 було надіслано на адресу відповідача адвокатський запит від 13.10.2022, в якому адвокат просив відповідача надати відповіді на такі питання:

1. Чи приймались уповноваженим органом ДМС будь-які рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну №80114200068056/2366 від 22.12.2021 року, який був виданий громадянину Республіки Білорусь ОСОБА_1 ? У випадку, якщо приймались рішення про скасування зазначеного дозволу, просимо надати копію такого рішення.

2. Чи звертався ОСОБА_1 до органів ДМС із заявою про видачу йому посвідки на постійне проживання на підставі дозволу на імміграцію в Україну №80114200068056/2366 від 22.12.2021 року?

3. У випадку, якщо таке звернення мало місце, просимо надати копію відповідної заяви і повідомити дату, коли ця заява була прийнята від ОСОБА_1 .

4. У випадку, якщо ОСОБА_1 звертався із заявою про видачу йому посвідки на постійне проживання, просимо повідомити яке рішення було прийняте відповідним органом ДМС за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 та надати копію такого рішення.

5. У випадку, якщо органом ДМС було прийняте рішення про офорлення та видачу ОСОБА_1 посвідки на постійне проживання, просимо повідомити чи була видана ОСОБА_1 посвідка на постійне проживання.

6. У випадку, якщо посвідка на постійне проживання ОСОБА_1 видавалась, просимо повідомити підстави, через які посвідка до сьогодні не була видана.

7. Просимо також надати копію матеріалів міграційної справи ОСОБА_1 .

Відповіді на даний адвокатський запит відповідачем також надано не було.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду…».

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Крім того, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2026 року у справі №761/1000/24 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, скасовано постанову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 25 грудня 2023 року серії ПК МКМ № 014221, якою громадянина Білорусі ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 3 400,00 грн, справу про адміністративне правопорушення громадянина Білорусі ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 203 КУпАП закрито. (т. 1 а.с.183-190)

Цим рішенням суду встановлено наступне:

«До матеріалів справи долучено копію паспорта громадянина Республіки Білорусь № НОМЕР_1 , виданого 03 серпня 2016 року, що належить ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із паперової копії відомостей про осіб, які перетнули державний кордон Державної прикордонної служби України встановлено, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив перетин державного кордону України: 29 липня 2019 року у напрямку «в`їзд» через пункт пропуску Виступовичі, 02 серпня 2019 року - у напрямку «Виїзд» через пункт пропуску Виступовичі, 19 жовтня 2020 року у напрямку «в`їзд» через пункт пропуску Вільча.

Особова картка іноземця ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , містить відмітки про документи, видані органами України, а саме: 1) посвідка від 08 квітня 2021 року строком дії до 06 жовтня 2021 року; 2) посвідка від 07 жовтня 2021 року строком дії до 15 лютого 2022 року; 3) дозвіл на імміграцію від 22 грудня 2021 року строком дії до 22 грудня 2022 року.

22 грудня 2021 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано дозвіл на імміграцію в Україну № НОМЕР_2, який дійсний до 22 грудня 2022 року.

У тексті дозволу на імміграцію в Україну від 22 грудня 2021 року роз`яснено, що особи, яким надано дозвіл на імміграцію, зобов`язані протягом періоду дозволу звернутися до:

-Закордонних дипломатичних установ України із заявою про оформлення візи типу D-01-імміграція, якщо вони постійно проживають за межами України, в`їхати на територію України і не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС за місцем проживання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання;

-До територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання, якщо вони перебувають на законних підставах в Україні, не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

25 грудня 2023 року головним спеціалістом ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області Ковтуненко Т.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ № 014277 про те, що 25 грудня 2023 року о 13-30 год. за адресою: вул. Ольгинська, буд. 3, м. Київ, виявлено громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства на території України, а саме: проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, місце скоєння правопорушення: АДРЕСА_2 , за що передбачена відповідальність відповідно до частини 2 статті 203 КУпАП.

У протоколі зазначено, що до протоколу додаються, серед іншого, пояснення, лист-ознайомлення з прийнятим рішенням та копія документа перекладача.

ОСОБА_1 шляхом проставлення особистого підпису підтвердив, що йому роз`яснено зміст статті 63 Конституції України.

Також ОСОБА_1 заявив клопотання про розгляд справи про адміністративне правопорушення, який відбудеться 25 грудня 2023 року о 14-55 год., без його участі, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі протоколу.

Шляхом проставлення особистого підпису ОСОБА_1 підтвердив факт отримання копії протоколу.

У протоколі зазначено, що переклад протоколу зроблено усно за участі перекладача ОСОБА_7 , про що перекладач проставив особистий підпис.

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що прибув в Україну 19 жовтня 2020 року через пункт пропуску «Вільча» з метою постійного проживання. 29 грудня 2020 року звернувся до органів ДМС за отриманням дозволу на імміграцію за територіальним походженням, 22 грудня 2021 року надано дозвіл на імміграцію (дійсний до 22 грудня 2022 року). Двічі звертався за продовженням строку перебування, останнє продовження строку перебування до 15 лютого 2022 року. На території України перебуває в цивільному шлюбі з громадянкою України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою в майбутньому планує зареєструвати шлюб. У зв`язку із повномасштабним вторгненням в лютому 2022 року Російської Федерації на територію України, не зміг вчасно продовжити строк свого перебування. Для врегулювання свого правового статусу звертався до органів ДМС усно, але отримав відмову на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 165 «Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру». З питань оформлення посвідки на тимчасове проживання, продовження строків перебування (повторно) документи не подавав. До компетентних органів про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні не звертався. Після закінчення законного терміну перебування територію України не покинув. До органів ДМС звернувся з метою покинути територію України для врегулювання свого правового статусу. Претензій до співробітників міграційної служби не має.

Текст пояснень ОСОБА_1 містить його особистий підпис та підпис перекладача ОСОБА_7

25 грудня 2023 року заступником начальника ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області Лемеш Д.Л. винесено постанову серії ПН МКМ № 014221 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про порушення статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та на підставі протоколу про адміністративне правопорушення ПР МКМ № 014277 від 25 грудня 2023 року. Встановлено, що 25 грудня 2023 року о 13-30 год. за адресою: вул. Ольгинська, буд. 3, м. Київ, виявлено громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства на території України, а саме: проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, місце скоєння правопорушення: АДРЕСА_2 . Обставинами, що пом`якшують відповідальність зазначено щире каяття, обставини, що обтяжують відповідальність - відсутні. Встановлено, що вказане є порушенням статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 203 КУпАП.

Постановлено, відповідно до частини другої статті 203 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн.

Постанова від 25 грудня 2023 року серії ПР МКМ № 014277 містить розписку ОСОБА_1 про отримання її копії від 26 грудня 2023 року.

В матеріалах справи також міститься копія Рішення ЦМУ ДМС України у місті Києві та Київській області від 25 грудня 2023 року № 8010130100014718 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Білорусі ОСОБА_1 ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого першим заступником начальника ЦМУ ДМС України у місті Києві та Київській області Лемеш Д.Л. 25 грудня 2023 року.

Так головним спеціалістом Ковтуненко Т. за результатами розгляду матеріалів щодо громадянина Білорусі ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , установлено, що 25 грудня 2023 року співробітниками ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області виявлено громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , який порушив законодавство України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні. У ході опитування громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 пояснив, що в Україну прибув 19 жовтня 2020 року через пункт пропуску «Вільча» з метою постійного проживання. 29 грудня 2020 року іноземець звертався до органів ДМС за отриманням дозволу на імміграцію за територіальним походженням, 22 грудня 2021 року надано дозвіл на імміграцію (дійсний до 22 грудня 2022 року). Двічі звертався за продовженням строку перебування, останнє продовження строку перебування до 15 лютого 2022 року. У зв`язку із повномасштабним вторгненням в лютому 2022 року Російської Федерації на територію України, не зміг вчасно продовжити строк свого перебування. Для врегулювання свого правового статусу звертався до органів ДМС усно, але отримав відмову на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 165 «Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру». З питань оформлення посвідки на тимчасове проживання, продовження строків перебування (повторно) документи не подавав. До компетентних органів про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні не звертався. Після закінчення законного терміну перебування територію України не покинув. До органів ДМС звернувся з метою покинути територію України для врегулювання свого правового статусу. За порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства на території України, працівниками ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області відносно громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 203 КУпАП (ПР МКМ № 014277 від 25 грудня 2023 року).

Зроблено висновок, що за таких обставин громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_1 порушив вимоги статей 4, 9, 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Враховуючи викладене та з метою виконання положень статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» вирішено: 1) примусово повернути до країни походження або третьої країни громадянина Білорусі ОСОБА_1 ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) зобов`язати його покинути територію України у термін до 14 січня 2024 року.

Рішення містить письмову розписку від 25 грудня 2023 року, вчинену ОСОБА_1 ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій він підтвердив, що за порушення законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інтересів національної безпеки України чи охорони громадського порядку, прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні прийнято рішення про його примусове повернення. Зобов`язується не пізніше 14 січня 2024 року залишити територію України. З вимогами статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо видворення в примусовому порядку у разу ухилення від виїзду за межі України у визначений строк ознайомлений.

Рішення також містить підпис перекладача ОСОБА_7.

До матеріалів справи також долучено окрему письмову розписку від 25 грудня 2023 року, вчинену ОСОБА_1 ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій він також підтвердив, що за порушення законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інтересів національної безпеки України чи охорони громадського порядку, прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні прийнято рішення про його примусове повернення. Зобов`язується не пізніше 14 січня 2024 року залишити територію України. З вимогами статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо видворення в примусовому порядку у разу ухилення від виїзду за межі України у визначений строк ознайомлений.

Розписка також містить підпис перекладача ОСОБА_7 …»

«… У особовій картці іноземця зазначено про видачу на ім`я позивача посвідки від 08 квітня 2021 року строком дії до 06 жовтня 2021 року. У подальшому позивач, на підставі відповідної заяви, отримав посвідку від 07 жовтня 2021 року строком дії до 15 лютого 2022 року.

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що 22 грудня 2021 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав дозвіл на імміграцію № НОМЕР_2 строком дії до 22 грудня 2022 року. Відповідні відомості також внесено до особової картки іноземця. …»

Наведені вище документи (копії) наявні й в матеріалах адміністративної справи, що розглядається в даному провадженні.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Основним законодавчим актом, що регулює спірні правовідносини є Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

За визначенням ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Як зазначалось вище, судом установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в`їхав на територію України 19 жовтня 2020 року через пункт пропуску Вільча та 08 квітня 2021 року позивач отримав посвідку на проживання на території України строком дії до 06 жовтня 2021 року, 07 жовтня 2021 року позивач отримав посвідку на проживання строком дії до 15 лютого 2022 року.

Крім того, 22 грудня 2021 року ОСОБА_1 отримав дозвіл на імміграцію № НОМЕР_2 строком дії до 22 грудня 2022 року. При цьому, з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2020 № 259 «Деякі питання реалізації актів законодавства у сфері міграції на період установлення на всій території України карантину», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2021 № 757, термін дії дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1 був дійсним до 22 грудня 2023 року.

Законом України від 07 червня 2001 року № 2491-III «Про імміграцію» (далі - Закон України від 07 червня 2001 року № 2491-III) визначено умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства.

Так, положеннями статті 1 Закону України від 07 червня 2001 року № 2491-III визначено, що імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання.

Іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.

Відповідно до статті 1 Закону України від 07 червня 2001 року № 2491-III Дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.

Поряд із цим, статтею 11 Закону України від 07 червня 2001 року № 2491-III передбачено, що особа, яка перебуває на законних підставах в Україні та отримала дозвіл на імміграцію, повинна не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку тимчасового перебування/проживання особисто або через законного представника звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, із заявою-анкетою про оформлення їй посвідки на постійне проживання. До заяви-анкети додаються оригінал (після пред`явлення повертається) та копія паспортного документа заявника, копія документа, що підтверджує строк тимчасового перебування/проживання, копія рішення про надання дозволу на імміграцію.

Частиною четвертою статті 11 Закону України від 07 червня 2001 року № 2491-III встановлено, що особі, яка перебуває на законних підставах в Україні і отримала дозвіл на імміграцію, орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем її проживання видає посвідку на постійне проживання протягом тижня з дня подання нею відповідної заяви.

Частинами першою та другою статті 5 Закону України від 22 вересня 2011 року №3773-VІ передбачено, що іноземці та особи без громадянства, зазначені у частині першій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання.

Підставою для оформлення посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства є дозвіл на імміграцію в Україну.

Механізм оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання врегульований спеціальним нормативно-правовим актом - Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322 (далі - Порядок №322).

Відповідно до положень пункту 1, 3 Порядку № 322, (у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) посвідка на постійне проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які мають дозвіл на імміграцію в Україну або до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території.

Посвідка оформляється іноземцям або особам без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України та які: досягли 16-річного віку, - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто.

Відповідно до вимог пунктів 16 та 17 Порядку №322 документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт) та територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства. Документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

Згідно з пунктом 42-45 Порядку №322, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов`язками покладаються функції з оформлення посвідки, вчиняє дії, передбачені пунктами 36 і 37 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи. Пошук у Реєстрі інформації щодо особи здійснюється за поданими персональними даними (у тому числі тими, що змінилися).

Рішення про оформлення, обмін посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих ними документів, та у разі відсутності підстав для відмови в її оформленні.

Отже, процедура оформлення посвідки на постійне проживання передбачає офіційне звернення іноземця до територіального органу ДМС за оформленням посвідки та надання документів, визначених Порядком №322, та охоплюється відповідною процедурою перевірки відповідності наданих іноземців відомостей в заяві-анкеті, та прийняттям одного з двох рішень: оформлення посвідки чи відмові у її оформленні.

Разом з тим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №165 «Деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб», на яку міститься посилання в оскаржуваному рішенні, було постановлено: 1) зупинити строки надання адміністративних послуг суб`єктами їх надання та видачу дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні; 2) поновити зупинені строки у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану на відповідній території України.

Вказана постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2023 №828 «Про поновлення строків надання адміністративних послуг і видачі документів дозвільного характеру та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

В копії матеріалів особової справи громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні відомості щодо звернення позивача в лютому 2022 року до відповідача з метою отримання посвідки на постійне проживання в Україні.

Проте допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що в лютому 2022 року в імміграційній службі вона допомагала позивачу з перекладом при подачі документів.

В подальшому, через не розгляд цих документів та не прийняття за результатами їх розгляду рішення, ОСОБА_1 у листопаді 2022 року був вимушений звернутися до Окружного адміністративного суду Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про оформлення та видачу посвідки на постійне проживання на підставі дозволу на імміграцію в Україну від 22.12.2021 № НОМЕР_2; зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області розглянути заяву громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про оформлення та видачу посвідки на постійне проживання на підставі дозволу на імміграцію в Україну від 22.12.2021 № НОМЕР_2.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі №640/19118/22 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про оформлення та видачу посвідки на постійне проживання на підставі дозволу на імміграцію в Україну від 22.12.2021 № НОМЕР_2.

Зобов`язано Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області розглянути заяву громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про оформлення та видачу посвідки на постійне проживання на підставі дозволу на імміграцію в Україну від 22.12.2021 № НОМЕР_2.

Вказане рішення суду на час розгляду справи №755/782/24 відповідачем не виконано.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (в редакції Закону, що діяла станом на 25 грудня 2023 року) іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України визначає Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року №353/271/150 (далі - Інструкція).

Пункт 5 Розділу І Інструкції вказує, що підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців за межі України є: дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; затримання іноземців органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України.

Відповідно до змісту п. 10 Розділу І Інструкції, рішення органів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Рішення суду про примусове видворення іноземця може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом. Після оголошення іноземцю рішення про примусове повернення посадові особи з`ясовують у іноземця намір оскаржити згадане рішення. У разі висловлення іноземцем наміру оскаржити це рішення негайно повідомляється центр надання правової допомоги, якщо іноземець самостійно не уклав угоду з адвокатом.

Згідно п. 2 Розділу ІІ Інструкції рішення про примусове повернення оголошується іноземцю протягом 72 годин з дати його ухвалення, за винятком випадків, коли місцезнаходження іноземця не встановлено, в присутності перекладача та/або законного представника (на вимогу особи) під підпис та обліковується посадовою особою органу ДМС, органу охорони державного кордону та органу СБУ, яка уповноважена складати документи для примусового повернення, у журналі обліку прийнятих рішень про примусове повернення та видворення з України іноземців та осіб без громадянства.

У відповідності з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 у листопаді 2022 року, через не розгляд відповідачем його заяви був вимушений звернутися до Окружного адміністративного суду Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі №640/19118/22 позов задоволено та визнано протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про оформлення та видачу посвідки на постійне проживання на підставі дозволу на імміграцію в Україну від 22.12.2021 № НОМЕР_2 та зобов`язано Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області розглянути заяву громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про оформлення та видачу посвідки на постійне проживання на підставі дозволу на імміграцію в Україну від 22.12.2021 № НОМЕР_2, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2026 року у справі №761/1000/24 скасовано постанову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 25 грудня 2023 року серії ПК МКМ № 014221, якою громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 203 КУпАП (на підставі якої було винесено рішення про примусове повернення позивача до країни походження або третьої країни) та закрито справу про адміністративне правопорушення, до теперішнього часу рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі №640/19118/22 не виконано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про імміграцію», Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року №353/271/150, Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322, статтями 5, 19, 20, 72, 77, 78, 90, 241-246, 286, 288 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , приватний будинок) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області (місцезнаходження: м.Київ, вул. Березняківська, 4-А, ЄДРПОУ 42552598) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області номер 8010130100014718 від 25 грудня 2023 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано у десятиденний строк з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копії повного рішення суду видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення рішення. Учасникам справи, які не були присутні під час проголошення, невідкладно надіслати копії рішення суду.

Суддя: