Рішення № 137571149, 09.06.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4976/25

Провадження № 2/496/127/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря Рябової А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до

відповідача: Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04377747, юридична адреса: індекс 67654, Одеська область, Одеський район, с. Маяки, вул. Богачова, буд. 99,

вимоги позивачки: про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

позивачка повідомлена належним чином про час, дату та місце слухання справи, в судове засідання не з`явилась, але представником надано до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність,

відповідач повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, -

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивачки та заперечень відповідача.

1. 06.08.2025 року ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з позовом до Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області (далі - відповідач), в якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

2. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_2 , яка до дня смерті проживала за адресою: АДРЕСА_2 . За життя спадкодавиця залишила на ім`я позивачки заповіт, посвідчений Зезиком В.А., приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області, про що позивачці не було відомо. З метою належного оформлення свого права власності на житловий будинок, який належав померлій матері позивачки, вона звернулася до Шустової Н.С., приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області, але отримала роз`яснення щодо необхідності звернення до суду у зв`язку з тим, що позивачка пропустила встановлений законодавством строк на прийняття спадщини. У зв`язку з викладеним, позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.

3. Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

4. До матеріалів позовної заяви позивачкою долучено клопотання про витребування доказів. (а.с. 5)

5. Позивачка у судове засідання не з`явилася, але представником надано до суду заяву про проведення судового засідання без її участі. (а.с. 46)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2025 року, цивільну справу № 496/4976/23, передано на розгляд головуючій судді Біляївського районного суду Одеської області Портній О.П. (а.с. 13)

7. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 11.08.2025 року було відкрито загальне позовне провадження по справі з проведенням підготовчого судового засідання та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Окрім цього відповідачу було надано строк для надання відзиву. (а.с. 14-15)

8. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 31.03.2026 року закрите підготовче провадження та призначено цивільну справу до розгляду по суті. (а.с. 44)

9. Відповідач, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки, не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

10. Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 ЦПК України шляхом направлення електронного документу до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» 11.08.2025 року (а.с. 16), 08.11.2025 року (зворотній а.с. 19), що відповідає вимогам ч. 6 ст. 14 ЦПК України та направлення електронного листа до електронної скриньки 23.04.2026 року (зворотній а.с. 45), в судове засідання не з`явився, про поважність причин, своєї неявки суд не повідомив, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.

11. Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

12. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

13. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , а/з № 34. (а.с. 8)

14. 25.08.1972 року Маяківською сільською радою Біляївського району Одеської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (прізвище після одруження ОСОБА_6 ), а/з № 57, що підтверджується копією Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 . (а.с. 8)

15. 03.02.2012 року, Зезиком В.А., приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області, від імені ОСОБА_2 посвідчений заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 134, яким вона житловий будинок під АДРЕСА_3 , заповідала ОСОБА_1 , 1956 року народження. (а.с. 10)

16. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , а/з № 04. (а.с. 22)

17. Відповідно до листа ОСОБА_7 , приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області від 16.10.2024 року за вих. № 143/02-14, позивачці рекомендується звернутися до суду з питання визнання їй додаткового строку для прийняття спадщини. (а.с. 9).

18. З копії спадкової справи № 15/2024 заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вбачається, що вона заведена 15.10.2024 року за заявою ОСОБА_1 . Інших спадкоємців, які б виявили бажання прийняти спадщину, з матеріалів спадкової справи не встановлено. (а.с. 21-37)

V. Оцінка Суду.

19. Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

20. Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

21. Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

22. Згідно ст.ст. 77, 81 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

23. Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

24. Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

25. Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

26. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

27. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що зазначено у ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

28. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

29. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. 2 ст. 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

30. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

31. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому ст. 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

32. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

33. Згідно з ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

34. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, строк прийняття спадщини до 21.07.2021 року.

35. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

36. Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

37. Подібних висновків, дійшов Верховний Суд України у постановах від 04.11.2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23.08.2017 року у справі № 6-1320цс17, від 22.05.2024 року у справі № 720/744/20 та Верховний Суд у постановах від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17, від 17.10.2019 року у справі № 766/14595/16, від 30.01.2020 року у справі № 487/2375/18, від 31.01.2020 року у справі № 450/1383/18, від 17.08.2023 року у справі № 626/274/22.

38. Отже, практика судів касаційної інстанції у цій категорії справ є незмінною.

39. Поважними причинами пропуску строку, з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, можуть визнаватись, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Факт перебування на лікуванні в закладі охорони здоров`я випадках не може вважатися безумовною підставою для визначення додаткового строку. Важливими у цьому аспекті є тривалість стаціонарного лікування та ступінь захворювання. Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 16.11.2023 року у справі № 523/4713/19 (провадження № 61-10052св23).

40. Водночас, загальновідомим є факт, що на території України, були запровадженні суворі карантинні обмеження у зв`язку з поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19. Вказана інформація міститься у загальному доступі (https://mfa.gov.ua/news/operativna-informaciya-shchodo-zahodiv-yaki-vzhivayutsya-inozemnimi-krayinami-z-protidiyi rozpovsyudzhennyu-covid-19).

41. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин, який Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України.

42. У постанові від 12.10.2021 року у справі № 953/8112/20 (провадження № 61-10272св21) Верховний Суд дійшов висновку, що необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) створили позивачу перешкоди у тому, щоб своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті матері.

43. Відтак, ОСОБА_1 повинна була протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти спадщину, однак в період, коли вона зобов`язана була подати заяву про прийняття спадщини на всій території України був установлений карантин.

44. 15.10.2024 року позивачка звернулась з заявою про прийняття спадщини до ОСОБА_7 , приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області, але їй було відмовлено в оформленні спадщини у зв`язку із пропуском строку та не підтверджено факт спільного проживання з померлим.

45. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

46. Отже, виходячи із зазначених правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для застосування, позивачка, звернувшись 15.10.2024 року до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 пропустила шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством для прийняття спадщини після смерті і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

47. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

48. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

49. Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини з поважних причин, а саме через карантинні обмеження, під час яких за місцем відкриття спадщини встановлювалися різні рівні епідемічної небезпеки, в тому числі «помаранчевого» та «червоного» рівнів, що об`єктивно ускладнило та фактично унеможливило своєчасне подання заяви про прийняття спадщини. За наведених обставин суд доходить висновку, що причини пропуску строку були поважними, мали об`єктивний характер та не залежали від волевиявлення позивача.

50. При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні п. 1 ст. 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

51. Європейський суд з прав людини в п.п. 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

52. Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

53. Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

54. У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 06.09.2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

55. Так, Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 року у справі № 580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (ст. 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (ст.ст. 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

56. З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері і слід визначити строк у межах передбаченого законом загального терміну шести місяців і таким достатнім строком є три місяці, перебіг яких рахується після набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст. 1258-1272 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 200, 206, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Маяківської сільської ради Одеського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

2. Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 3 (три) місяці.

3. Строк відраховувати з дня набрання рішенням законної сили.

4. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.

5. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

8. Повний текст рішення складено 09.06.2026 року.

Суддя О.П. Портна